31 жовтня Національна рада з питань телебачення та радіомовлення провела перший великий цифровий конкурс за час повномасштабної війни. Розподіляли місця в державному мультиплексі МХ-7, який будує Концерн РРТ. Головною інтригою цього конкурсу було якраз те, чи вдасться назбирати для цього проєкту достатньо каналів, які будуть готові платити за цифрове мовлення і водночас продукуватимуть цікавий контент для глядачів.

Адже лише таким чином мультиплекс зможе зацікавити аудиторію, а Концерн РРТ — повернути державі кошти, вкладені в його побудову. Бо після початку роботи мультиплекса, щоб бачити нові канали, глядачам потрібно буде купити метрову антену (якщо дециметрова не потягне хвилі в метровому діапазоні, адже МХ-7, на відміну від мультиплексів «Зеонбуду», транслюється саме в метрі). А також для налаштувань нових каналів користувачам потрібно буде запустити на телевізорі або приставці автоматичний пошук — і канали МХ-7 мають з’явитися в переліку.

• Читайте також: Канали, які хочуть у державний мультиплекс

Мультиплекс планують запустити з 1 січня 2024 року. Канали, які отримали ліцензії, мають цілий рік для того, щоб почати мовлення. Однак Концерн РРТ зацікавлений у тому, щоб вони були готові вийти в ефір із наступного року. Саме про це найчастіше під час конкурсу питав кандидатів заступник голови Олег Черниш.

На участь у конкурсі подавалися здебільшого канали розважальних форматів, адже інформаційним мовникам, які б отримали загальнонаціональне покриття, довелося б одразу транслювати марафон «Єдині новини». Про це конкурсантів попереджав Олег Черниш. Власне, двоє з каналів, які брали участь у конкурсі, наразі є виробниками марафону — це «Рада» та «Ми — Україна».

«Головним завданням державного мультиплексу є донесення інформації від українських мовників у ті райони, де раніше українського цифрового телебачення не було. Передусім йдеться про прикордонні населені пункти, де подекуди люди не мали альтернативи російському чи білоруському пропагандистському контенту. Це – важлива складова інформаційної війни, яку веде проти нас росія», – сказав заступник голови Держспецзв’язку Володимир Трофименко.

Канали, які перемогли

Вільних місць у мультиплексі 12. Однак на перемогу в конкурсі претендувало дев’ять каналів: «Сонце», «Ісландія», «Рада», «Тюсо», «Ми — Україна», «Світло» та нові канали з логотипами «УНІАН 2», «Віжн 2» та «Віжн 3». Сім із них отримали ліцензії:

• ТОВ «Солар медіа» (логотип «Сонце») із села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області.
• ТОВ «Ми-Україна» з міста Києва (логотип «Ми-Україна»).
• ДП «Парламентський телеканал «Рада» (логотип «Рада») з міста Києва.
• ТОВ «Дідживан» (логотип «УНІАН 2») з міста Києва.
• ТОВ «Віжн 2+2» (логотип «Віжн 2») з міста Києва.
• ТОВ «Віжн 3» (логотип «Віжн 3») з міста Києва.
• ТОВ «Телерадіокомпанія «Корисне ТБ» (логотип «Світло») з міста Києва.

Перший із переможців — канал «Сонце». Його співвласником є Олександр Брикайло, власник «Студії Пілот». Зараз канал має тимчасовий дозвіл на мовлення в мультиплексі  «Зеонбуду» МХ-5.

Генеральна директорка юридичної особи «Сонця» ТОВ «Солар медіа» Крістіна Хлапоніна розказала, що після виходу в цифровий ефір канал зміг суттєво наростити аудиторію та потрапити в першу десятку найпопулярніших каналів. Крістіна позиціювала «Сонце» як «канал із бездоганною репутацією», який був створений для позитивних емоцій: «Упродовж усіх цих років ми дуже цінуємо свою репутацію і вважаємо, що заслуговуємо на позитивне рішення на мовлення у МХ-7».

Вона сказала, що канал готовий відмовитися від тимчасового дозволу на мовлення в «Зеонбуді», як тільки запуститься МХ-7. Адже паралельно у двох мультиплексах виходити мовникам не можна. На запитання, на які гроші існує канал, Крістіна Хлапоніна сказала, що це реклама, спонсорство й доходи від дистрибуції власного контенту.

Голова Нацради Ольга Герасим’юк поцікавилась: «Чи дає нинішній рекламний ринок заробляти?». Представниця «Сонця» відповіла: «Не завжди». Олег Черниш схарактеризував канал як відповідального платника за трансляцію. Його цікавив бекґраунд каналів у плані оплати послуг «Зеонбуду», щоби переможці конкурсу могли сплачувати за послуги державного мультиплекса.

Ольга Герасим’юк та Олег Черниш

• Читайте також: Нацрада визначила переможців у конкурсі на державний мультиплекс

Перемогу в конкурсі здобув і канал «Ми — Україна», який так само як і «Сонце» зараз мовить у мультиплексі «Зеонбуду» на підставі тимчасового дозволу. Цей канал запустили начебто колишні працівники «Медіагрупи Україна». Бенефіціарним власником компанії став блогер і політичний експерт Ігор Ігорович Петренко. Він же — директор каналу, Юрій Сугак — генеральний продюсер. Канал має державне фінансування як виробник марафону. Членів Нацради цікавило, чи є в компанії гроші на оплату послуг Концерну РРТ, адже перед «Зеонбудом» у каналу є борг. У відповідь Ігор Петренко сказав, що з оператором у них чудові стосунки і є графік виплати «невеликої» заборгованості: «Ми розраховуємо на державну підтримку. Ми активно розвиваємо диджитал, ютуб, на фінальній стадії у нас переговори щодо спонсорства». Ставку на диджитал канал робить із розрахунку на те, що після перемоги він зможе вийти з марафону та переформатуватись у новинний канал. Про такі плани розказав генеральний продюсер «Ми — Україна» Юрій Сугак.

«Ми б хотіли працювати й після перемоги зробити повноцінний новинний канал. Акцентом якого буде якість. Зараз багато інформації, і якість журналістики десь посунулась. І це буде одним із головних завдань. Наше завдання — боротися за інтереси України», — сказав Юрій Сугак.

До досягнень каналу він відніс ведучих із «бездоганною репутацією» (це була дуже популярна характеристика на конкурсі), розвинену регіональну мережу, міжнародних партнерів, майже мільйон підписників у соцмережах тощо.

Ольга Герасим’юк питала в Юрія Сугака про те, як слід говорити до аудиторії, як запобігати дискримінації та мові ворожнечі. У відповідь він запевнив, що має свою систему. Усі теми обговорюють колективно і приймають колегіальні рішення.

• Читайте також: Вісім нових каналів 2023-го

Третій переможець — державний канал «Рада». Він нині замість парламентського мовлення зайнятий створенням марафону. Його очільник В’ячеслав Петренко презентував його як особливий суб’єкт, який працює на задоволення інформаційних потреб і не має мети отримання прибутку. З нового року «Рада» планує вийти з мультиплекса «Зеонбуду» та розпочати мовлення у МХ-7. Олег Черниш згадав, що державний канал навіть не підписав угоду із «Зеонбудом» цього року, то чи буде він платити Концерну РРТ? В’ячеслав Петренко відповів, що на Концерн на наступний рік гроші заклали.

• Читайте також: Баланс між свободою слова та інфобезпекою має складатися з правди і мовчання, а не з правди і брехні

Наступні три переможці — це канали «УНІАН 2», «Віжн 2» та «Віжн 3».  Як розказали «Детектор медіа» у пресслужбі «1+1 медіа», ці нові мовники не мають жодного стосунку до медіагрупи, а є приватною ініціативою Ярослава Пахольчука та Світлани Міщенко, співвласників ТОВ «Солюшнс». Ця компанія є власницею платформи кіно та телебачення «Київстар ТБ», супутникового оператора Viasat, телеканалів Сomedy Cental та «УНІАН». Крім цього, компанія займається дистрибуцією телеканалів і бізнесом у диджитал-сегменті. За словами Пахольчука, «Віжн 2» буде чоловічим каналом, «Віжн 3» — жіночим, а «УНІАН 2» — інформаційно-публіцистичним. Оскільки інформаційним каналам у загальному форматі можна лише транслювати марафон, тому «УНІАН 2» поки зосередиться на інфотейнменті.

«Значно вигідніше йти пакетом і домовлятися про пакет каналів, — сказав він. — Ми почнемо з  бібліотечного продукту. Одразу запустимо прямоефірні проєкти інфотейнмент-формату. У перший рік у нас не буде дорогих шоу. Але згодом вони будуть».

За його словами, вже готова матеріально-технічна база для запуску каналу. Також для цих мовників підібрана команда. «Нам важливо завершити переговори з правовласниками. Коли будуть ліцензії, ми зможемо завершити переговори. Я очікую, що це питання місяців», — додав він.

Ольга Герасим’юк під час засідання цікавилася, чим жіночий канал відрізнятиметься від чоловічого. А Пахольчук розказував, що вміє займатися медіабізнесом. Перший заступник голови Нацради Валентин Коваль звернув увагу, що згадані канали планують покривати чверть доходів державного мультиплекса.

Для потреб нових каналів будуть сформовані нові редакції й тоді ж шукатимуть нових ведучих. «Для нових каналів потрібні нові обличчя», — сказав Пахольчук, а Ольга Герасим’юк усміхнено уточнила: «Нові молоді чи просто нові?». «Просто нові», — відповів Пахольчук.

• Читайте також: Чому медіагрупи розкритикували державний мультиплекс

Сьомий переможець мовлення в державному мультиплексі — канал «Світло» від «Film.ua». Канал представляв директор із мовлення, дистрибуції та розвитку «Film.ua Broadcasting» Наріман Гусейнов. За його словами, це буде розважально-пізнавальний канал, який транслюватиме 90% національного продукту. В ефір виходитимуть фільми, серіали та програми власного виробництва. Новини не плануються. Наріман Гусейнов розповів, що у 2022–2023 роках його компанія створила 300 годин контенту, він бачить багато можливостей для партнерства та колаборацій. У МХ-7 канал готовий розпочати мовлення з наступного року, гроші на оплату трансляції вже спрямовані. «Ми — комерційна компанія, націлена на створення українського продукту, з монетизацією в Україні та за кордоном», — сказав він.

«Я думаю, що ви йдете правильним шляхом. Ви плануєте перейти до загальнонаціонального мовлення і буде рекламна монетизація», — підтримав канал Олег Черниш.

За перемогу згаданих конкурсантів члени Нацради проголосували одностайно.

Канали, які програли у конкурсі

А канали «Ісландія» та «Тюсо» залишилися без ліцензій.

Канал політтехнолога Володимира Петрова «Ісландія» раніше мав супутникову ліцензію, однак після набуття чинності закону «Про медіа» змінив технологію на інтернет-мовлення (ОТТ). Він одним із перших подався на конкурс. Однак упродовж останніх тижнів, після того, як Нацрада оголосила перевірку через наявність в ефірі нецензурної лексики, Володимир Петров у своєму ефірі говорив, що «Нацрада — це непотрібний державі орган» і що «Ісландія» існуватиме, навіть якщо її позбавлять ліцензії. Хоч питання про позбавлення ліцензії регулятор ще не розглядав. Також він звинуватив чинний склад Нацради в тому, що він дозволив каналам Медведчука працювати в Україні тощо.

Канал у Нацраді представляв його директор Павло Немерюк: «Ми — канал із чесною та відвертою позицією». Павло Немерюк розповів, що зараз «Ісландія» присутня як у пакетах великих провайдерів (Volia, Megogo), так і в менших ОТТ-сервісах. Після початку повномасштабної війни канал змінив курс і почав займатися контрпропагандою. Це, за його словами, призвело до зростання аудиторії на ютубі вп’ятеро: «Робимо сучасний контент і розуміємо його потрібність. Завдяки МХ-7 ми зможемо збільшити покриття й донести свою думку».

Він розповів, що канал має прибутки від реклами, спонсорства, успішно продає мерч і здатний себе утримувати. Олег Черниш сказав на це, що оновлений формат схожий на «блогерський канал», який більше підходить для трансляції в ютубі. Павло Немерюк відповів: «Світ змінюється, змінюється і глядач. Наша аудиторія різного віку, і ми розуміємо, що глядачі телевізора слідуватимуть тим форматам, які є на ютубі».

Максим Онопрієнко згадав, що регулятор фіксує в ефірі каналу обсценну лексику. Як уже писав «Детектор медіа», з цього приводу призначена перевірка. Також, за словами Максима Онопрієнка, Нацрада отримала звернення уповноваженого ВР із прав людини про те, що в ефірі «Ісландії» лунала інформація з ознаками дискримінації ромської спільноти: «14 вересня ми звернулися з листом, щоб ви пояснили. Однак не отримали від вас реакції». Павло Немерюк сказав, що йому невідомо про це звернення: «Мову ворожнечі ми могли пристосувати тільки до росіян». Ще він сказав, що відкритий до всіх і що йому «може зателефонувати навіть якийсь дідусь із села», щоби знайти в ефірі потрібну програму.

Членкиня Нацради Олена Ніцко розказала, що 30 жовтня регулятор знову отримав скарги від глядачів про обсценну лексику та мати в ефірі. А Валентин Коваль поцікавився, чи у штаті каналу працюють Петров та Іванов, а після ствердної відповіді зазначив, що директор має відповідати за їхні дії. Останні ефіри «Ісландії», де йшлося про Нацраду, Валентин Коваль назвав неправдивими, адже чинний склад Нацради не брав участь у створенні та видачі ліцензій каналам Медведчука тощо. «Це дивна поведінка людей, які хочуть отримати ліцензію. Я не знаю, як реагувати на подібні речі. Як особа я б думав би про звернення до суду», — сказав він.

Павло Немерюк у відповідь запросив на ефір до каналу «Ісландія» і Валентина Коваля, і Ольгу Герасим’юк.

Олег Черниш сказав, що не голосуватиме за «Ісландію»: «Я не буду підтримувати ваш канал на конкурсі. Коли ви змінитесь і говоритимете правду, тоді я за вас проголосую». Очільник «Ісландії» сказав, що для нього головне — результат і він його досягає. Голова Нацради уточнила, що це відбувається погрозами та тиском. Однак Немерюк назвав це «правдорубством»: «Наша критика спрямована на все проросійське. Ми говоримо про це відверто та прямо. Ми робили відкриті зустрічі, до нас підходили люди й дякували за те що “Ісландія” допомагає їм перезавантажитись і стати на ноги. Ми не можемо подобатися всім, але ми маємо взяти удар на себе. Інколи, коли говорити м’яко, то доходить довго». Також він додав, що якщо мова про Арестовича, Бойка, Дмитрука чи Гордона, «то ми можемо матюкати навіть зараз у прямому ефірі». Ольга Герасим’юк нагадала, що канал у цей час можуть дивитися діти.

«Ми про результат. Якщо нам треба щось змінити, то ми можемо змінитись. Але ми досягатимемо тих методів, яких ми хочемо. Ми не можемо відтермінувати нашу перемогу», — сказав Павло Немерюк.

«Я не думаю, що через матюк можна допомогти воїнам. Критикувати гостро — це не значить обматюкати», — відказала Ольга Герасим’юк.

А член Нацради Олександр Бурмагін сказав, що критика та матюки мають бути побудовані на достовірних фактах: «Якщо хтось хоче зробити з мухи слона, то хоча б муха має бути справжньою. А у вас із цим проблеми. Ваші ведучі, які з вами у трудових відносинах, говорили відверту брехню. Чи окей критикувати на підставі брехні — для мене особисто це велике питання».

Олександр Бурмагін, Максим Онопрієнко, Валентин Коваль

У відповідь на це Павло Немерюк резюмував: «Особиста образа перетворюється в тезу, що наш канал неправдивий». А Валентин Коваль переінакшив це твердження: «Те, що ваш канал неправдивий, перетворюється на персональну образу». На цьому презентація «Ісландії» завершилася. За видачу їй ліцензії проголосував член Нацради Юрій Зіневич. Решта голосували проти або утрималися.

Канал «Тюсо» також залишився без ліцензії, хоча за нього проголосували двоє членів Нацради: Олександр Бурмагін і Юрій Зіневич. «Тюсо» — це канал телемагазинів, який отримав супутникову ліцензію на початку 2022 року. Бенефіціарною власницею каналу є Віра Симонова.

Канал презентувала його керівниця Марина Остапчук. Вона розказала, що «Тюсо» вже впродовж одинадцяти років готує контент для різних каналів, є в ефірі «Бігуді», «УНІАНу» тощо. У штаті каналу працює 60 людей, є власна студія та сучасне обладнання.

«Контент виробляємо самі, переважно це прямий ефір. Після комендантської години йдемо у записі», — сказала вона. Олег Черниш одразу запитував, чому компанія не обрала мультиплекс «Зеонбуду», адже паралельно оголошений був ще один конкурс. Він натякав на те, що каналу телемагазинів було б більш звично вийти у комерційному мультиплексі. А перед голосуванням сказав: «Ми дуже довго йшли в побудові мультиплекса МХ-7 як альтернативи комерційному “Зеонбуду”. Я не бачу в загальнонаціональному ефірі в МХ-7 каналу телепродажів. І я утримаюся». Більшість колег мали схожу позицію і за «Тюсо» не проголосували.

Канали, яких не допустили до конкурсу

На конкурс також подавалися два нові канали суспільного мовника: «Суспільне. Спорт» і «Суспільне. Новини». Однак їх регулятор не допустив до конкурсу, оскільки Національна суспільна телерадіокомпанія України не сплатила конкурсну гарантію. А це є однією з конкурсних умов. Нацрада вважає, що Суспільне мовлення має платити конкурсну гарантію, як усі. А Суспільне вважає, що ні, бо в законодавстві є колізія.

«Конкурсна гарантія є частиною конкурсних вимог. Водночас вона обчислюється як 10% ліцензійного збору, від якого, згідно із законом “Про медіа”, Суспільне звільнене. Тому ми не маємо юридичних підстав на витрату з бюджету цих коштів. Бо, згідно з бюджетним законодавством, це буде трактуватись як нецільове використання коштів», — казав на одному з попередніх засідань директор з організації та розвитку мереж телерадіомовлення Суспільного Дмитро Грузинський.

Члени Нацради хоч і не хотіли поступатися своєю позицією, запропонували Суспільному скористатися можливістю отримати ліцензію на позаконкурсних засадах, таке право зазначене в законі «Про медіа». Дмитро Грузинський сказав, що розглядатимуть усі можливості, та висловив сподівання на співпрацю з регуляторним органом.

Сам конкурс Олег Черниш завершив словами: «Очікуємо у МХ-7 Суспільного мовника».

 А технічний директор Концерну РРТ Сергій Семерей, як йдеться у повідомленні концерну,  висловив сподівання, що початку 2024 року  кількість каналів у МХ-7 збільшиться до 12.

Фото: Національна рада з питань телебачення та радіомовлення