Як російська пропаганда використовує скандал з меморіалом у Бабиному Яру

Як російська пропаганда використовує скандал з меморіалом у Бабиному Яру

3 Червня 2021
4120
3 Червня 2021
15:57

Як російська пропаганда використовує скандал з меморіалом у Бабиному Яру

Ганна Чабарай, Інститут масової інформації
4120
(Про)російські сайти лякають свою аудиторію "безчинством нацистів" в Україні й підтримують будівництво меморіалу за кошт російських олігархів, наближених до Путіна.
Як російська пропаганда використовує скандал з меморіалом у Бабиному Яру
Як російська пропаганда використовує скандал з меморіалом у Бабиному Яру

Наближається 80-та річниця трагедії в Бабиному Яру: у вересні 1941 року нацисти розстріляли там від 70 тис. до 150 тис. мирних мешканців і військовополонених, більшість страчених – євреї. Перед цією датою активізувалися ініціативи із вшанування їхньої пам’яті. А отже, й інформаційне поле.

Наближається 80-та річниця трагедії в Бабиному Яру: у вересні 1941 року нацисти розстріляли там від 70 тис. до 150 тис. мирних мешканців і військовополонених, більшість страчених – євреї. Перед цією датою активізувалися ініціативи із вшанування їхньої пам’яті. А отже, й інформаційне поле.

Що там із вшануванням

Одна з ініціатив – Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" (МЦГБЯ), до наглядової ради фонду якого входять російські олігархи Михайло Фрідман та Герман Хан. Вони фігуранти передсанкційного списку осіб, яких Мінфін США називає близькими до президента РФ Володимира Путіна. Крім них, у наглядовій раді є багато поважних людей: головний рабин України Яків Дов Блайх, лауреатка Нобелівської премії з літератури Світлана Алексієвич, радянський політв’язень Натан Щаранський, український олігарх Віктор Пінчук, музикант і політик Святослав Вакарчук, чемпіон світу з боксу Володимир Кличко. А також не менш близький до Кремля, ніж попередні двоє, олігарх Павло Фукс.

Фонд хоче відкрити в Бабиному Яру музей і меморіал. Цей проєкт очолює скандальний російський режисер Ілля Хржановський. Він вигадав концепт залучення відвідувачів до атмосфери місця, який охрестили "Голокост-Диснейлендом". Президент Володимир Зеленський підтримує проєкт, як і мер Києва Віталій Кличко, чий брат входить до наглядової ради фонду. Втім, попри це Київрада не змогла проголосувати за виділення землі під нього, оскільки значна частина депутатів проти присутності грошей російських олігархів у вшануванні трагедії. Депутати від партії "Голос" навіть зареєстрували рішення, яке заборонило б росіянам брати участь у будь-яких проєктах у Києві, але його розгляд затягується, зокрема з подачі депутатів Кличка.

Альтернативу пропонує робоча група при Інституті історії України НАН: жодних капітальних споруд на території урочища, а контролювати створення меморіалу має держава. Цей проєкт підтримує Міжнародний меморіальний благодійний фонд "Бабин Яр" (ММБФБЯ), співпрезидент Асоціації єврейських організацій та общин України Йосиф Зісельс, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, професор Ярослав Грицак, історик Володимир В’ятрович та інші діячі.

Тож, з одного боку, є реалістичний проєкт ушанування жертв Бабиного Яру, який має гроші й підтримку влади, проте пов’язаний з російськими олігархами. З іншого – цілком українська ініціатива, яка, втім, поки не отримала фінансового фундаменту та конкретних перспектив. Російська пропаганда не могла не скористатися цим інформаційним приводом.

Що пишуть українські проросійські сайти

Серед відомих українських проросійських сайтів цю тему висвітлювали "Страна", "Вести" і "Шарій.net". Хоч і не дуже активно, але у своєму стилі.

Так, на "Стране" 17 лютого вийшла замітка "Стерненко, Шухевич и сторонники Порошенко просят запретить проект Бабьего Яра в Киеве". У ній ішлося про відкритий лист громадянського суспільства, яке закликало мера Києва не підтримувати російського проєкту меморіалізації. Лист підписали десятки діячів та активістів, проте в заголовок потрапили найстрашніші для аудиторії "Страны" імена.

Зокрема, Сергій Стерненко, одеський активіст, який мало не загинув після кількох нападів та смертельно поранив одного з нападників. У публікаціях "Страны" його називають виключно вбивцею та радикалом, оминаючи той факт, що він захищав своє життя. Богдан-Юрій Шухевич, який жахає проросійський сегмент інформаційного поля вже тим, що є сином Романа Шухевича, головнокомандувача Української повстанської армії. Ну й Петро Порошенко, до якого в "Страны" давня антипатія.

"Народні депутати "Євросолідарності", націоналісти, письменники та кілька пенсіонерів" – так починається замітка, натякаючи, нібито серед підписантів листа немає авторитетів, лише якісь ноунейми.

13 травня цей самий сайт опублікував відверто маніпулятивний матеріал з просуванням ідеї будівництва меморіалу: "Не будет построен никогда". Зачем Порошенко и националисты срывают создание мемориала в Бабьем Яре. Знову Порошенко, знову націоналісти. Олігарха Павла Фукса тут називають девелопером, а Фрідмана і Хана – бізнесменами. Вони начебто дуже хочуть створити меморіал на кшталт "Яд Вашем" в Ізраїлі, але "националисты торпедируют единственный реальный проект мемориала, под который есть средства. И если его отменят, то, скорее всего, в Бабьем Яре не построят ничего". Також, пишуть автори, проти меморіалу протестують "звинувачений в убивстві людини націоналіст Сергій Стерненко" та "син голови УПА Романа Шухевича Юрій". І Йосиф Зісельс, "відомий адвокатуванням ОУН і УПА стосовно їхньої ролі в Голокості".

Матеріал маніпулює, стверджуючи, що підписанти полемізують не щодо суті проєкту, а через фінансування російських олігархів, "водночас самостійно профінансувати меморіал замість Фрідмана і Хана Порошенко не обіцяє". Також у ньому зазначається, що якщо цей меморіал не побудують, то не побудують жодного, посилаючись на незбудований меморіальний комплекс на честь Революції гідності.

Водночас автори дають величезну біографічну довідку Фрідмана і Хана, називаючи їх активістами всесвітнього єврейського руху родом з України. А "зрив за формальними ознаками", який нібито влаштовує Порошенко, "виглядає як антисемітська акція". На завершення: "влада прогнулася під вимоги порохоботів і праворадикалів".

Іншими словами, "Страна" нав’язує думку, що "немає альтернативи російським грошам" і це "радикали-антисеміти ставлять палиці в колеса меценатам".

Сайт "Шарій.net" не присвячував темі багато уваги. Лише намагався пояснити, чому Київрада не розглядала проєкту меморіалу, примудрившись у ньому поставити під сумнів факт розстрілів українських націоналістів у Бабиному Яру. Там само автор побідкався через закриття телеканалів Медведчука: "коли такі товариші (ті, хто закликає закрити російський проєкт. – Ред.) входять у високі кабінети, вони закривають телеканали без усіляких доказів "фінансування тероризму", запевняючи, що "причини залізобетонні".

Сайт "Вести" ще в серпні 2020-го видав текст зі спробою пояснити, чому Зеленський доручив керівникові свого офісу Андрієві Єрмаку працювати над меморіалом. І вплів туди давній проросійський наратив про Україну, яка ні на що не здатна. Автор порівнює проєкт із невдало збудованим Шулявським мостом у Києві й стверджує, що провал будівництва меморіалу до 80-річчя трагедії "стане справжньою міжнародною ганьбою".

Також видання спробувало пояснити суперечки в партії "Голос", половина якої разом з Вакарчуком підтримала російський проєкт, а інші категорично проти. "Це далеко не перший сигнал, який віщував розкол усередині руху, пов’язаного з громадськими організаціями, які фінансуються іноземними фондами" – чомусь найбільша біда України полягає в підтримці від міжнародних донорів (не російських грошах, ні). "Самими грантами ситий не будеш" – ще один антизахідний закид у бік Максима Нефьодова. Дивно, що в тексті немає слова "соросята", характерного для такої риторики.

Фраза "До чого тут Стерненко" скоро стане мемом з подачі проросійської пропаганди, принаймні текст на "Вестях" про землю під меморіал так і називається. Автор довго розписує, що меморіал Бабиного Яру – ключовий іміджевий проєкт Кличка, під який бракує голосів. Зокрема, тому, що, "переставши бути владою, Порошенко та його прихильники переглянули своє ставлення до меморіалу". Зі Стерненком цей матеріал пов’язують останні два абзаци. В них автор пише про погрози акціями з боку радикалів у разі виділення землі під меморіал. Паралельно із засіданням Київради мало проходити засідання в справі Стерненка в Одесі, а "націоналістично налаштовані депутати" його підтримають, тож це може "зняти напруження в залі й дати Кличкові шанс".

Що пишуть російські сайти, популярні в Україні

Для аналізу ми обирали популярні в Україні російські сайти, а також сайти з неідентифікованою "пропискою", які можуть мімікрувати під українські, проте мають виражений проросійський порядок денний. Частково скористалися рейтингом видання "Тексти", яке проаналізувало аудиторію (про)російських медіа в Україні.

Часто такі сайти передруковують матеріали один одного чи беруть їх з менш відомих ресурсів. Там тема меморіалу в Бабиному Яру фігурує щонайменше з 2019 року. Так, у лютому 2019-го сайти "Русская весна", "Ньюзфронт" та "Портал Альтернатива" майже синхронно видали колонку під назвою "Бабий Яр: кощунство с особым цинизмом". У ній згадується приватний проєкт МЦГБЯ (де російські гроші), який "категорично не подобається діячам нинішнього київського режиму", бо вони "хочуть пом’янути всіх розстріляних у Бабиному Яру". Тобто націоналістів, "яких НА Україні посилено намагаються зображати антифашистами під переслідуванням гестапо".

Ще одна теза: "майданний режим намагається використати у власних цілях трагедію Бабиного Яру".

"Київський майданний режим", вочевидь, має відсилати аудиторію до тоталітарних режимів, ймовірно своєрідної хунти, яка панує в Україні з 2014 року, за версією російських пропагандистів.

Згадує автор і посібник про Бабин Яр для вчителів від Українського інституту національної пам’яті, який називає "методичкою для педагогів". У зв’язку з цим переймається, що "з початку 90-х українцям навіюють, що Росія – їхній віковий ворог" (а насправді друг!), а "українська пропаганда вже кілька років твердить про російську агресію та захоплення Донецька з Луганськом" (забули про Крим). "За допомогою своєї методички відомство В’ятровича старається виплекати в молодого покоління ненависть до сучасної Росії", "школярі мають твердо засвоїти, що радянський період – страшний для України час", а система освіти "культивує русофобію вкупі з антирадянщиною". Правду кажучи, було б чудово.

Сайт "Антифашист" у травні 2020-го використав скандальні ідеї Хржановського як привід висміяти Україну загалом: "Україна стає майданчиком для дедалі цікавіших соціальних експериментів", "експеримент буде неповним без квесту "Виберися з газової камери" і курсів з миловаріння". І все це, наголошується в тексті, підтримав керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

У липні 2020-го сайт E-news, який має домен su (Soviet Union) та гештег "Стоп укронацизм" на головній сторінці видав матеріал "Украинские националисты воюют с памятью об убитых". Автор, за його ж словами, – москвич, схвильований через українських націоналістів, які "одержимі ненавистю до Росії" так сильно, що роздивилися московський слід у меморіалі Бабиного Яру. Тоді як "російські бізнесмени" – його головні благодійники. Заява історика Віталія Нахмановича про неприпустимість російського фінансування, на думку автора, "мало чим відрізняється від націоналістичного лозунгу "Москаляку на гілляку!".

Ще одна теза, яку просуває російська пропаганда у прив’язуванні до побудови меморіалу: "українці були пособниками нацистів". "Українські поліцейські розклеювали листівки з наказом євреям зібратися в призначений день", "витягували з квартир тих, хто намагався сховатися". Українці "самі видавали жертв поліцейським і німцям" через "побутовий антисемітизм". А тепер "пособників Гітлера звели в ранг героїв і борців за незалежність".

В авторському матеріалі на "Нюзфронт інфо" під назвою "Конвеєр смерті" (вересень 2020-го) виправдовують присутність у проєкті росіян. Мовляв, Фрідман узагалі-то народився на Львівщині, а живе в Лондоні. "З тією ж аргументацією можна стверджувати, що ідея Меморіального центру була розроблена у Вашингтоні, адже в складі фонду є американський бізнесмен Рональд Лаудер", – дивується автор. "А як же вашингтонський обком?" – дивуємося ми.

Але автор має відповідь: ті, хто шукає в проєкті російський слід, насправді хочуть нажитися на розпилі держфінансування. Для них же "не лишилося взагалі нічого святого". Саме так і заробляють пересічні українці в уяві російської пропаганди.

Сайт "Політнавігатор" у лютому 2021-го ненав’язливо приправив брехнею замітку про українських активістів, які обговорювали тему меморіалу, незаконність будівництва та неприйнятність споруд на кладовищі. До тексту додали твердження, що меморіал, який мають збудувати, "ілюструватиме злочини українських націоналістів проти єврейського населення". Також у ньому характерно вживається термін "свидомые" – глузливе позначення будь-яких українців, які вважають Росію агресором.

І знову русофобія. У травні 2021-го "Антимайдан інфо" передрукував коментар невідомого "політолога" з не більш відомого сайту "Одна родина" про "русофобську істерику Порошенка" та "чинну владу, яка боїться перечити націоналістам і сваритись із Заходом". Але український народ, на відміну від влади, не підтримує таких ініціатив, каже "експерт". Очікувано, що "якщо Україна й надалі крокуватиме шляхом націоналізму, то це призведе до остаточного руйнування держави".

Проаналізувавши проросійський порядок денний, можемо сказати, що роспропаганда використовує тему будівництва меморіалу, щоб учергове розколоти українське суспільство і протиставити "нацистів" і "ненацистів". Невідомо, чи російські спонсори меморіалу, проти якого виступає частина української громадськості, вкладати кошти в інформаційні кампанії або джинсу. Але багато "зливних бачків" і проросійських сайтів відверто підтримують цю ідею. Можливо, просто тому, що їхня мета – зневажити Україну та українців, вказати на розквіт фашизму, неспроможність української влади й налякати всіх радикалами. 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Ганна Чабарай, Інститут масової інформації
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4120
Читайте також
24.07.2021 12:00
Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті, кандидат філософських наук, «Європейська правда»
1 673
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду