У травні 2026 року експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 23 випадки порушення свободи слова, десять з яких вчинила РФ. Про це свідчить щомісячний моніторинг ІМІ «Барометр свободи слова».

Минулого місяця стало відомо про загибель Олександра Клименка — військовослужбовця, оператора і режисера з Полтави. У середині 2024-го він не повернувся з бойового завдання. 30 квітня цього року ДНК-експертиза ідентифікувала його тіло серед повернених полеглих воїнів.

У травні експерти Інституту масової інформації зафіксували девʼять випадків руйнування і пошкодження редакцій. Ідеться, зокрема, про видання «20 хвилин» у Тернополі та філію «Суспільне Запоріжжя».

ІМІ також повідомляв, що в редакції сумського онлайн-медіа «Кордон.Медіа» протягом 2025 року вісім разів вибивало вікна через російські атаки по місту. Найбільше пошкоджень спричиняли удари дронів різних типів.

Шість випадків пошкодження редакцій стосуються російської атаки, яка відбулася в ніч проти 24 травня. Тоді в Києві внаслідок обстрілу зазнали пошкоджень офіси «Реальної газети», видання «Ґрати», медіа «Шелтер», агенції УНІАН, а також німецьких мовників DW і ARD.

Минулого місяця Інститут масової інформації також зафіксував один кіберзлочин —  злам розділу «Блоги» на сайті «Української правди». Заступник головної редакторки «УП» Євген Будерацький припустив, що за цим може стояти РФ.

Водночас ІМІ задокументував 13 випадків порушення свободи слова, що не пов’язані з війною Росії проти України. Йдеться про напади, погрози, перешкоджання, обмеження доступу до інформації, інтернет-тиск, а також юридичний та непрямий тиск.

Подібні випадки зафіксували в Києві, Чернігівській, Дніпропетровській, Волинській та Одеській областях. Права журналістів порушували посадовці різних рівнів влади та приватні особи.

Так, на Чернігівщині працівник селищної ради напав на знімальну групу агенції журналістських розслідувань «Слідства.Інфо» та вибив камеру з рук оператора під час підготовки матеріалу про загиблого військового. 

Погрози на свою адресу отримували журналістка Texty.org.ua Валерія Павленко та журналістка «Першого Криворізького» Євгенія Бикова.

З перешкоджанням журналістській діяльності стикнулася знімальна група Центру журналістських розслідувань «Сили правди», які заявили про напад з боку депутата Володимирської міської ради на Волині.

Водночас адвокатка обвинуваченого у вбивстві мовознавиці Ірини Фаріон Вʼячеслава Зінченка попередила журналістів про можливу юридичну відповідальність за знімання та поширення її приватних розмов у суді.

Два випадки порушення свободи слова стосуються обмеження доступу до інформації. З ним у травні стикнулися журналісти Центру публічних розслідувань і «Слідства.Інфо».

Також ІМІ зафіксував чотири випадки інтернет-тиску. Про онлайн-атаки заявили, зокрема, медіа «#ШоТам», журналістка «Суспільне Дніпро» Інна Лисак і «Слідство.Інфо».

Один випадок непрямого тиску стосується журналіста-розслідувача The Kyiv Independent Данила Мокрика, який звинуватив нардепа Олексія Гончаренка в розкритті його місця проживання. Комітет з питань свободи слова передав скаргу до Комітету з питань регламенту та депутатської етики.

Один випадок юридичного тиску стосується «Центренерго», яке подало судовий позов проти журналістки Bihus.Info Світлани Стеценко з вимогою видалити з ютуб-каналу блог про модернізацію Трипільської ТЕС, прибрати відповідну новину із сайту, а також стягнути з редакції один мільйон гривень моральної шкоди.

Нагадаємо, у квітні 2026 року експерти ІМІ зафіксували 14 випадків порушення свободи слова в Україні у квітні. З них дев’ять — скоїла Росія.

Фото: ІМІ