«Безкоштовний» захист «нешкідливих» сигарет. Моніторинг тютюнової тематики в українських ЗМІ за 1 березня — 31 травня 2021 року

«Безкоштовний» захист «нешкідливих» сигарет. Моніторинг тютюнової тематики в українських ЗМІ за 1 березня — 31 травня 2021 року

6 Липня 2021
4824
6 Липня 2021
14:30

«Безкоштовний» захист «нешкідливих» сигарет. Моніторинг тютюнової тематики в українських ЗМІ за 1 березня — 31 травня 2021 року

4824
Майже в половині матеріалів про електронні пристрої для куріння їх оцінюють позитивно або називають нешкідливими для здоров’я. Про шкоду куріння взагалі й вейпінгу зокрема пишуть набагато рідше.
«Безкоштовний» захист «нешкідливих» сигарет. Моніторинг тютюнової тематики в українських ЗМІ за 1 березня — 31 травня 2021 року
«Безкоштовний» захист «нешкідливих» сигарет. Моніторинг тютюнової тематики в українських ЗМІ за 1 березня — 31 травня 2021 року

«Детектор медіа» у співпраці з Центром демократії та верховенства права розпочав дослідження, як в українських медіа висвітлюється тютюнова тематика. Ми фіксуємо тенденції та порушення журналістських стандартів, пов’язані з лобізмом тютюнових компаній та рекламою електронних сигарет та інших тютюнових виробів в обхід законодавчої заборони. Проблематику, яку охоплює дослідження, обговорили під час дискусії «Тема куріння у медіа: чи дотримуються журналістські стандарти?». Цей звіт охоплює публікації українських онлайн-медіа (в тому числі онлайн-версій друкованих видань, сайтів телеканалів і радіостанцій) із 1 березня до 31 травня 2021 року. 

Теми, пов’язані з тютюнопалінням, використанням традиційних та електронних сигарет, а також інших електронних пристроїв для куріння, порушувались у цей період як у матеріалах на економічну тематику, так і в тих, де йдеться про стиль життя та здоров’я. Не беруться до уваги публікації на ресурсах, створених спеціально для реклами та просування тютюнових виробів. Більшість матеріалів з ознаками замовності (прихованої реклами), які зафіксував моніторинг, пропагували перехід до використання електронних пристроїв, а такий спосіб куріння в них подавався як «стильний» і «новий». 

Загалом було виявлено 103 матеріали, пов’язані з тютюновими виробами, ринком тютюну, впливом тютюнових виробів і куріння на здоров’я тощо. З них 30 матеріалів мають ознаки прихованої реклами (ці ознаки встановлювалися відповідно до методології ГО «Детектор медіа»), ще один опубліковано як нативну рекламу, 9 публікацій позначені як реклама. Лише у восьми матеріалах прямо йдеться про шкоду для здоров’я від електронних пристроїв для куріння. У 45 матеріалах про тютюнові вироби, зокрема електронні, йдеться в позитивній тональності. 

Законодавство, пов’язане з тютюновими виробами

Інформаційне агентство «РБК-Україна» в матеріалі «Назад у минуле. Як антитютюнові заходи змушують курців повертатися до сигарет» (автор — Олександр Хищенко) від 24 березня 2021 року розбиралося з антитютюновими ініціативами в українському парламенті, зокрема щодо підвищення акцизів на електронні сигарети й тютюнові вироби для електричного нагрівання, охороні людей від шкідливого впливу тютюну та реклами тютюнових виробів. У матеріалі «РБК-Україна» однозначно стверджується, що всі антитютюнові ініціативи мають на меті повернути курців до традиційних цигарок і спрямовані на те, щоб урівняти електронні пристрої зі звичайними сигаретами. В тексті електронні пристрої називають «менш шкідливими альтернативами», а політику прирівнювання ― «помилковою». Матеріал опубліковано як редакційний (без рекламних позначок); у ньому порушено стандарти повноти та балансу думок, оскільки позиції громадських організацій, які виступають за обмеження тютюнових виробів, подано в переказі та в завідомо програшному ключі.  

Більшість видань писали про законодавчі ініціативи без маніпуляцій та явних порушень стандартів. Зокрема інформагентство «Інтерфакс-Україна» висвітлило ідею поступового підвищення акцизу протягом 2021–2025 років. Про зростання цін на сигарети вже навесні 2021 року говорили «Agronews», «Український репортер», «Главком», «Avdeevka.city», «Журнал Житомира», «Today»,«34». 

Заяву керівництва компанії «Філіп Морріс Україна», яке на пресконференції назвало підняття акцизу руйнівним для ринку та державного бюджету України, висвітлили «РБК-Україна» та «Інтерфакс-Україна». Видання «Рейтинг» 29 квітня 2021 року опублікувало інтерв’ю з фінансовим директором «Філіп Морріс Україна» Максимом Барабашем. Він говорив про пошуки компромісу в питаннях акцизів, переорієнтування споживачів на продукти, які, за його твердженням, є менш шкідливими за сигарети («бездимні»), а ініціативи в парламенті назвав «законодавчим спамом»,  який може нашкодити бізнесу. Матеріал опубліковано як редакційний без рекламних позначок. 

Матеріал «finance.bigmir.net» просуває правку народного депутата Давида Арахамії, за яку висловилася Федерація роботодавців. Вона передбачає поступове (протягом трьох років) підвищення акцизів на тютюнові вироби замість одномоментного. «Предложенный темп повышения ставки акцизного налога будет сдерживать рост нелегального рынка табакосодержащих изделий, в отличие от разрушительного повышения на 320%, которое приведет к трехкратному уменьшению объема легального рынка ТИЭН», — ідеться в матеріалі. Інших поглядів на цю проблему в публікації немає. 

Про законопроєкт, покликаний знизити акцизи на тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕН), ішлося в матеріалі «delo.ua». Тут наголошують на впливі лобістів компанії «Філіп Моріс Україна»: «Уговорили Минфин и отдельных депутатов отказаться от миллиардов гривен для бюджета страны». У матеріалі називають суму, яку начебто втратить бюджет, якщо законопроєкт №4278 буде ухвалений — три мільярди гривень. Видання «Курс України» написало з посиланням на відео «Politeka Online» про роль народного депутата Давида Арахамії («Слуга народу») у внесенні цих правок, зокрема його аргумент: якщо акцизне знизити, Україну накриє контрабанда з Росії та Білорусі.

Про втрату трьох мільярдів гривень та залучення дітей до куріння йдеться в блоговому дописі Олександри Устінової, народної депутатки від партії  «Голос», на «Українській правді». 

Нейтрально про цей законопроєкт писали «Comments.ua», «Гурт» і «Думская».

Регіональні медіа синхронно з ресурсами місцевих органів влади і територіальних громад протягом 17–25 травня критично відгукувалися про урядовий законопроєкт, за яким 5% акцизу на тютюн вилучається з місцевого бюджету. Про це написала «Економічна правда» (з посиланням на інший матеріал «Української правди» та на власні джерела), а вслід за нею ціла низка ресурсів: «Понінківська територіальна громада», «Компаніївська територіальна громада», «Устинівська громада», «Попільнянська громада», «Хрестівська громада», «Біловодська селищна рада», «Обухівська міська рада», «Дрогобицька міська рада», «Пульс Одещини» та інші. 

27 квітня 2021 року Верховна Рада в першому читанні підтримала законопроєкт №4212 про зміну Закону «Про рекламу» в частині заборони реклами електронних сигарет. Нейтрально про це повідомили «Громадське», «Суспільне», «DW», «Інтерфакс-Україна», «УНН», «ТСН», «Фокус», «Лівий берег», «Обозреватель», IPress.ua, «Киев.власть», «Бухгалтер 911», «Юридична газета», Gloss.ua, thepage.ua тощо.

Пізніше «Інтерфакс. Україна» і «Новини live» детальніше (в нейтральному ключі) розповіли про новації законопроєкту. 

25 травня на «РБК-Україна» вийшов упереджений і незбалансований матеріал «Чорний список. Як депутати хочуть заборонити фільми і пости в соцмережах в рамках боротьби з рекламою куріння», присвячений цьому ж законопроєкту. Його автором зазначений той самий Олександр Хищенко. «За старою українською законотворчою традицією перед другим читанням народні депутати зареєстрували гору поправок (113 сторінок тексту ― до законопроекту з чотирьох сторінок), які відводять далеко від заявленої ними ж мети. І в перспективі можуть завдати важкого удару по цілим галузям, що наповнюють український бюджет, а також телевізійному, медійному та рекламному ринках. І які зроблять законопроект, по-перше, безглуздим, по-друге ― просто нездійсненним», — йдеться в тексті.

Під особливу критику потрапила ініціатива заборонити демонстрацію процесу куріння: «За дужки можна винести питання про те, яким чином, наприклад, аудіопродукція в принципі може "зображати процес вживання тютюнових виробів". Гучним звуком затяжки посеред трансльованої по радіо пісні? Актуальне і питання про те, як цю норму доведеться виконувати. Наприклад, хто саме буде переглядати весь наявний кінофонд на предмет того, чи не з'явиться де-небудь в кадрі людина з сигаретою або трубкою? І що робити, якщо такий кадр все ж буде виявлений: просто вирізати цей фрагмент або закрити сигарету чорним квадратиком? А якщо куріння і його атрибути є важливою частиною сюжету, тоді такий фільм взагалі де-факто потрапить в "чорний список"?» 

Агресивно критикувало цей законопроєкт і видання «Вести», натякаючи на «антитютюнове лобі»: «Чем больше принято законов ― тем больше можно получить грантов. Спонсируемые США лоббисты схлестнулись с мировыми корпорациями в борьбе за голоса депутатов. На кону не только здоровье украинцев, но и поступления в бюджет». 

У виданні «Букви» вийшов розлогий матеріал «Наші діти починають курити: чому влада має негайно ухвалити комплексний антитютюновий законопроєкт». Тут ідеться про законопроєкт №4358. «Деякі парламентарі, як-от очільник фракції "Слуги народу" Давид Арахамія, давно відкрито лобіюють інтереси виробників тютюну. Невже позиція Арахамії аналогічна позиціі фракції? А, може, й президента, який вже зустрічався з представниками тютюнового бізнесу», — йдеться в матеріалі, загалом схвальному і щодо законопроєкту, і щодо самої ідеї заборони реклами та спонсорства електронних пристроїв для куріння та продажу цих виробів неповнолітнім. Втім позиції звинувачуваних «слуг народу» в цьому матеріалі немає, тому у виданні «Букви», відомому опозиційним спрямуванням, він сприймається як спрямований радше на критику влади, ніж на всебічне висвітлення проблеми. А ось у матеріалі «Thepage.ua» про цей законопроєкт розповіли збалансовано. Автор, правник Назар Михайлов, виступає за закон, однак вважає, що потрібні «додаткове широке обговорення, проведення реальних розрахунків втрат і компенсацій бюджетів».  

Дискредитація прибічників обмеження реклами тютюну

У «The Page» вийшла колонка першого заступника головного редактора цього видання Олега Гавриша з критикою «антитютюнового лобі». Це лобі, на думку Гавриша, намагається нашкодити «прибутковому бізнесу». Гавриш пише, що медіамагнат і політик Майкл Блумберг фінансує організації, які впливають на прийняття законів, вигідних тим, хто виступає проти тютюнопаління. Окремо він критикує громадську організацію «Життя», колишню народну депутатку Ганну Гопко («Самопоміч») та нинішню народну депутатку Ладу Булах («Слуга народу»), яка є співавторкою №4358. «Законопроект необходимо любой ценой принять до конца 2022 года. То есть до окончания периода, на который выдали грант», — пише Гавриш, стверджуючи, що в такий спосіб ГО «Життя» має прозвітувати перед фондом Блумберга. Ладі Булах він закидає, що вона не проголосувала за проєкт №3628, хоча він, за словами автора, пропонує практично ті ж норми. Про інший законопроєкт Гавриш пише: «Очень показательным также стало недавнее голосование за законопроект №4212, которым в Украине предлагается запретить рекламу электронных сигарет и ТВЭНов. На этот раз Лада Булах все-таки решила проголосовать за антитабачный закон, но при этом взяла слово и выразила свое разочарование тем, что законопроект не попал в ее комитет. Причина может быть в том, что если документ не проходит через комитет, который возглавляет госпожа Булах, нет возможности получить от спонсора финансирование антитабачных инициатив». (Насправді Лада Булах є головою не комітету, а підкомітету з питань забезпечення епідемічної безпеки, боротьби із ВІЛ/СНІД та соціально небезпечними захворюваннями Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.) Загалом зміст цього матеріалу межує з компроматом, а суб’єктивний формат колонки дає редакції формальний привід не звертатися до Лади Булах, Ганни Гопко та ГО «Життя» по коментар і не висвітлювати їхню позицію.

Про те, що Лада Булах лобіює антитютюнові законопроєкти за гроші, йшлося і в матеріалі «legalhub», де навіть назвали суму — мовляв, за минулі роки грантова підтримка ГО «Життя» від фонду Блумберга становила 2,5 мільйона доларів. Цей матеріал також незбалансований. 

Ринок і тютюнові компанії

Третього березня «Економічна правда» опублікувала у спецпроєкті «Альтернативна економіка» за підтримки компанії «Філіп Морріс Україна» матеріал під заголовком «Знайти баланс: як різні країни оподатковують новітні тютюновмісні вироби та електронні сигарети». В анонімному матеріалі, який не містить позначок «реклама» і «на правах реклами» (а отже не є належним чином маркованим відповідно до вимог закону «Про рекламу»; примітка «Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах» внизу сторінки не замінює належного маркування і є непомітною для читачів), є наголос на тому, що електронні сигарети та тютюнові вироби для електричного нагрівання набувають популярності у світі, вони — «молодша альтернатива традиційним сигаретам». Навівши низку  прикладів європейських держав, які анонімні творці тексту вважають позитивними, вони критикують Україну за те, що вона, мовляв, «обрала молдовський шлях»: «Експерти припускають, що через податкові зміни ситуація на ринку електронних сигарет і ТВЕНів може кардинально змінитися. "Легальний ринок ТВЕНів буде розвиватися дуже в'яло", ― вважає Кощук». 

У низці інших видань вийшли матеріали, вигідні для тютюнових компаній (насамперед «Філіп Морріс Україна» та «Тедіс Україна»). Одним з інформаційних приводів стала зміна керівництва «Філіп Морріс Україна» у травні 2021 року. 

«PMI в 2021 году продолжит развивать направление бездымной табачной продукции в Украине ― новый гендиректор»,  — йдеться в повідомленні «Інтерфакс-Україна». Новий гендиректор компанії Яцек Ольчак позитивно оцінив перехід дедалі більшої кількості українців на бездимні електронні сигарети та висловив сподівання, що Україна змінить оподаткування цих виробів. 

«Новый гендиректор “Philip Morris” анонсировал переход на бездымную продукцию», — пише «Ua.News» із посиланням на пресслужбу компанії. В повідомленні йдеться, що 80% людей, які перейшли на бездимні продукти, «уже решили свои проблемы с курением, отказавшись от обычных сигарет». 

У рубриці «Партнерський матеріал» видання «Mind.ua» розповіло, як «Філіп Морріс Україна» на виробництві в Харкові використовує альтернативну енергетику та сталий розвиток. У матеріалі на прикладі трьох історій співробітників компанії доводять, який свідомий, відповідальний і зразковий бізнес вибудувала корпорація в Україні. «Міленіали виросли. Вони вже серед топменеджерів і керівників. … Однак гроші для них – не мотиватор. Це покоління з великими амбіціями та очікуваннями. Вони хочуть бути причетними до глобальних процесів, поліпшувати світ, працюючи в інноваційних організаціях», — ідеться в матеріалі. Якщо ця публікація, принаймні, вийшла в рубриці «Партнерські матеріали», що хоч і не є належним маркуванням, але свідчить про його рекламний характер, то матеріал «Autonews.kharkiv.ua» вийшов як редакційний. Хоча сповіщає про корпоративну відповідальність та екологічність «Філіп Морріс Україна» в цілком рекламному ключі. Те саме стосується публікації «Філіп Морріс Україна переводить виробництво у Харкові на альтернативні джерела енергії» у виданні «delo.ua». Тут немає жодних позначок про рекламу (матеріал вийшов у рубриці «Бізнес», яка в діловому виданні сприймається як редакційна), не зазначено автора, а матеріал побудовано у відверто рекламному ключі. 

Низка позитивних матеріалів вийшла про компанію «Тедіс Україна». Про її місце у списку найкращих роботодавців України повідомили «Власть денег» і «Hubs». На «Finance.ua» вийшло повідомлення, що «Тедіс Україна» — «серед лідерів успішного бізнесу». «Українські новини» і «Главком» окремо повідомили, що ця компанія увійшла до переліку найбільших платників податків за підсумками 2020 року. «Деловая столица» розповіла, як «Тедіс Україна» навчає персонал онлайн.  У «Главкомі» вийшла окрема новина про допомогу, яку компанія надає будинкам для літніх людей. Усі ці матеріали, які фактично є рекламними, опубліковані без належного маркування. Деякі — під виглядом редакційних, інші — в рубриках на зразок «Пресрелізи» або «Новини партнерів». 

31 березня у «delo.ua» вийшло інтерв’ю із фінансовою директоркою «Тедіс Україна» Валентиною Дячук. У цьому матеріалі, що також не має жодного маркування, героїня розповіла, що компанія попри кризу зберегла довіру клієнтів, партнерів тощо. Загалом моніторинг дозволяє констатувати велику активність тютюнових компаній саме в напрямку формування іміджу та просування своєї корпоративної соціальної відповідальності на противагу негативним для них інформаційним приводам. І більшість таких публікацій виходить із порушенням закону «Про рекламу».  

Вплив електронних пристроїв для куріння на здоров’я

Переорієнтовуючись на електронні сигарети та тютюнові вироби для електричного нагрівання, тютюновий бізнес намагається переконати аудиторію, що ці пристрої менш шкідливі, ніж традиційні сигарети, або й взагалі безпечні. Зокрема перехід від традиційних сигарет до IQOS або інших подібних пристроїв позиціонується як «кинути курити». «В настоящее время Philip Morris усердно работает над тем, чтобы переключиться на бездымную продукцию. Ее цель: к 2025 году заставить бросить курить 40 миллионов взрослых», — читаємо в публікації видання «Новости Краматорска». Твердження, що в усьому світі електронні сигарети та ТВЕН начебто використовуються як засіб боротьби з курінням, можна бачити в публікації «ТСН.ua». 

У виданні «The Page» вийшов матеріал «Опасный дым», підписаний псевдонімом Джеймс Пейдж та позначений як «партнерський матеріал». У матеріалі зазначено замовника: компанію «British American Tobacco» (щоправда, читачі побачать лише логотип ВАТ, який не обов’язково буде для них упізнаваним, і можуть не зрозуміти, що компанія, яка замовила текст, є тютюновою).

«Борьба с сигаретами и другими табачными изделиями в Украине достигла невероятного масштаба. В Раде зарегистрировано более 50 законопроектов на эту тему ― один другого жестче. Зачастую эти документы вводят намного более суровые меры по борьбе с табачными изделиями, чем в любой стране Евросоюза и вообще в мире. Создается впечатление, что это один из главных вопросов в стране, которая уже второй год живет в условиях пандемии, а противоэпидемические мероприятия и уровень медицинского обеспечения, мягко говоря, оставляют желать лучшего. К сожалению, никто во власти не занимается тем, что действительно может помочь. Например, инициативами по профилактике заболеваний, связанных с табакокурением. А также разъяснением потенциального вреда курения, чтобы уменьшить его привлекательность для молодого некурящего поколения», — йдеться в тексті, який критикує дії влади, спрямовані на обмеження споживання тютюнових виробів. Натомість видання пропагує «бездимне споживання», яке, мовляв, дозволяє знизити споживання тютюну. При цьому автор наводить як аргумент статистику та досвід інших держав, а також коментарі експертів, які називають перехід на електронні пристрої найефективнішим методом кинути курити. 

«Обозреватель» опублікував матеріал про результати лютневого дослідження компанії «European Heart Journal»: мовляв, перехід на електронні сигарети знижує рівень СО в організмі. У тексті йдеться про шкоду традиційного куріння, якому протиставляють електронні сигарети: вони нібито скорочують кількість шкідливих речовин, які потрапляють в організм, на 95%. Щоправда, в матеріалі є ремарка, що дослідження не дає повної оцінки ризиків для організму від бездимного куріння. І нарешті меседж про регуляторну політику: «Часто застосування бездимних продуктів, у тому числі в Україні, ускладнене некоректним регулюванням і політикою заборон. А це призводить до обмеження доступу курців та відсутності достовірної інформації. В результаті курці продовжують купувати сигарети, а статистика захворювань залишається невтішною, як і витрати держави на їх лікування». У матеріалі, який має всі ознаки прихованої реклами, немає жодного маркування — він опублікований як редакційний у розділі «Суспільство» та підписаний Марією Шевчук. 

Практично той самий матеріал опублікований на ресурсі «apteka.ua». Щоправда, тут він підписаний уже не Марією Шевчук, а «пресслужбою тижневика “Аптека”». 

На УНІАН вийшло повідомлення за підсумками результати онлайн-конференції «The Society for Research on Nicotine & Tobacco (SRNT)». «Вчені дійшли висновку, що бездимні альтернативи для повнолітніх курців можуть посприяти скороченню розповсюдження пов’язаних з курінням захворювань та зниженню глобального рівня куріння. Для цього необхідно враховувати, що не всі тютюновмісні продукти є однаково шкідливими, і застосовувати методи регулювання відповідно до ступеня шкоди. Своєю чергою курці повинні мати доступ до інформації про властивості продуктів, дані досліджень та використання цієї продукції. Однак лише за умови, що повна відмова від куріння – неможлива», — йдеться в анонімному матеріалі. 

На сайті «Деньги» вийшла колонка економіста Володимира Дубровського, який переконує читачів: вейпи — замісна терапія для тих, хто кидає курити («меншим злом, у порівнянні з палінням, є вдихання пари з вейпів та систем нагрівання тютюну, а також кальянів. Щобільше, використання вейпу у якості замісної терапії на допомогу тим, хто хоче позбутися нікотинової залежності, довело свою високу ефективність, так що у Великобританії такий спосіб офіційно рекомендується лікарями на допомогу тим, хто кидає палити»), тож прирівнювати їх до звичайних сигарет не можна. «Оптимально було б створити ситуацію, за якої доступність різних засобів споживання нікотину була обернена до їхньої шкідливості: сигарети — найдорожчі, вейпи — найдешевші, системи нагрівання – десь посередині, ближче до вейпів», — пише економіст. Про інші оцінки впливу бездимних систем на організм у колонці не йдеться.  

Прихована реклама тютюнових виробів 

Моніторинг виявив кільканадцять випадків прихованої реклами конкретних тютюнових виробів, зокрема й електронного нагрівання. Ось деякі з них: 

«Что такое снюс: как выбрать» («0352.ua» у рубриці «Новини компаній»): «Шведский снюс — это бездымный табак, который пользуется огромной популярностью благодаря разнообразию видов и вкусов, а также удобной упаковке и доступной цене. Кроме того, снюс не оказывает негативного воздействия на органы дыхания, как сигареты и курительный табак. Пэки безопаснее для здоровья, если применять их правильно – держать под губой от 5 до 20 минут, и не более».

«5 речей, що зміняться у твоєму житті після переходу на IQOS» («lady.tochka.net» у рубриці «Бізнес-леді»): «Ніхто не ідеальний. Guilty pleasures та звички — це також часточка нашої особистості. Навряд чи є сенс боротися із самим собою, проте точно варто ставати кращим. Паління — одна з тих звичок, які можна трансформувати та модернізувати, зменшивши шкоду для здоров’я, але зберегти задоволення від процесу. У сучасному світі на заміну сигаретам приходять новітні гаджети: технологічні, розумні, стильні та набагато менш шкідливі”, “Шкіра, волосся, нігті та зуби стануть кращими. Ніби після детоксу».

«10 причин, почему я перешла на IQOS и не вернулась к сигаретам. Личная история» («ТСН» у рубриці «Партнерський матеріал») — розповідь редакторки сайту Юлії, яка перейшла на електронні сигарети. «Я курю и не скрываю того, что обожаю это. Звучит, как в клубе анонимных курильщиков, да-да. Но для меня это особые, даже интимные, несколько минут, когда можно отвлечься от кучи новостей, подумать о своем или же наоборот, в тишине спланировать рабочий день. Ни страшные картинки на пачках, ни статьи о вреде здоровью не заставляли меня бросить сигареты. Я не пыталась даже попробовать, или не думала, что получится. Или же просто не хотела. К слову, курю я почти 10 лет, из них 9 — обычные сигареты и год — как перешла на IQOS. Впервые я увидела этот девайс в близких знакомых в 2018 году. Несмотря на кучу положительных отзывов, я крутила носом и не планировала покидать списки "консерваторов". "Или курить нормальное, или вообще не сосать эти гаджеты", — говорила тогда я. Больше года я с IQOS. Здесь уместна фраза "Не зарекайся"!» — так розпочинається текст, що фактично рекламує електронні сигарети.

«Дівчата з IQOS: операція "почати нове життя"» («lady.tochka.net») — «Девайси типу IQOS набагато краще вписуються в образ прогресивної дівчини, яка відкрита змінам у житті. Отже, цієї весни топ-тема мого левел-апу — це не схуднення, а відмова від цигарок», «Давай, купи вже собі IQOS, адже він виглядає стильно та кажуть, якщо перейдеш на нього, то до цигарок вже не повернешся».

«Не верь слухам: откровенные истории юзеров IQOS из редакции» (Gloss.ua у рубриці «Стиль життя»): «Собирать никем не подтвержденные слухи – это не наш уровень. Мы – за реальные факты», «Ни в коем случае не призываю начать курить, но, если вы уже на “ты” с сигаретами, то однозначно советую переходить на IQOS – изменения в лучшую сторону будут видны прямо на следующий день».

«Курці віддають перевагу IQOS: як цей гаджет змінив моє життя» («Факти»): «Я завжди готова до нових експериментів і коли мені випала нагода спробувати IQOS вперше — я залюбки погодилася вирушити назустріч новому досвіду і не помилилася. От сьогодні й піде мова про це доленосне побачення». 

У переліку подарунків до 8 березня на «lux.fm» розповіли і про IQOS — мовляв, такого, як у неї, більше не буде ні в кого: «Підійде: для тих, хто любить аромат парфумів, а не запах сигаретного диму». 

«IQOS показал лимитированный цвет платинум» (elle.ua) — «просто космос», «безупречный внешний вид и переливающееся покрытие смотрится роскошно», «Джеймс Бонд с удовольствием променял бы сигареты на современный гаджет в серебряном оттенке. Во-первых, это стильно, во-вторых, он отлично сочетается с его автомобилем, а в-третьих, уже как-то неприлично, чтобы смокинг и салон спорткара были пропитаны сигаретным дымом». 

«Как IQOS удалось стать lovemark для 1 миллиона украинцев» («L’officiel») — «Мы ― это бренды, которые мы выбираем». 

«Як впливають на шкіру сигарети, IQOS і вейпи: розповідає лікар-дерматолог, кандидат наук» («24tv.ua»): «Проте лікарям у цьому випадку часто задають трохи безтактні питання: а ви самі що робите? Чим користуєтесь? Чим лікуєтеся? Відповім так: дерматологи не курять сигарети. Особисто я – курець зі стажем. Однак, як тільки розібралася в альтернативах, перейшла на IQOS». У матеріалі є оригінальна інфографіка, розроблена редакцією (російською мовою):

«Переход на вейпинг: к чему должен быть готов курильщик» («056.ua» у рубриці «Партнерський матеріал»): «Во всем мире продолжается стремительный рост популярности электронных сигарет, несмотря на негативный бекграунд, который индустрии создает “табачное лобби”. И если в прошлом многие выбирали такие устройства из обычного интереса и желания быть сопричастным к чему-то новому, то сегодня этот выбор все чаще становится обдуманным решением и желанием причинять организму как можно меньше вреда, а потому люди со все большим интересом изучают каталоги вейп-шопов». 

Усі ці матеріали опубліковані без рекламного маркування, тож навіть якщо не трактувати рекламу електронних тютюнових виробів як заборонену, це все одно порушення закону «Про рекламу». 

Дуже подібні матеріали в окремих медіа розміщували з маркуванням «на правах реклами» — «Преміальний дизайн та смак без компромісів: що пропонує новий glo™ hyper+» («Gloss.ua», «Womo.ua», «mind.ua»), «Стильний glo ― чохли на будь-який смак» («0332.ua»), «Навіщо реєструвати пристрій для нагрівання тютюну glo™» («032.ua»), «Новий GLO™ HYPER+ створено для тих, хто цінує смак та стиль» («kiev.vgorode.ua»), «Максимум вражень та задоволення без компромісів: новий девайс glo™ у кліпі “Рандеву” Артема Пивоварова» («jetsetter.ua», «harpersbazaar.com.ua») тощо.

Значна кількість таких матеріалів апелювала до жінок. Саме жінки були їхніми героїнями, які обрали електронні пристрої для куріння замість традиційних сигарет: мовляв, вони молоді, творчі, креативні й курять айкоси. В текстах акцентували на стильності нових ґаджетів, хорошому стані шкіри та волосся, відсутності запаху тютюну, поверненні смаків та ароматів, хорошому сервісі компаній, що продають ці товари тощо. Ілюстрації таких текстів — зображення молодих, стильних, усміхнених жінок, які використовують електронні сигарети. 

Матеріалів про шкоду електронних сигарет та міфи навколо них моніторинг зафіксував лише чотири: у виданні «Новое время», на «Суспільному» та на двох платформах Центрів громадського здоров’я.

Фото: helsi.me

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4824
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду