П’ятниця, 1 грудня 2023

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ». 

Чи запитували ви себе, яку журналістику ми отримаємо після війни? Іван Верстюк поділився з «Детектором медіа» своїм досвідом. «Від самого початку вторгнення я активно веду свою англомовну сторінку про війну в соцмережі Х, де маю понад 16000 читачів і читачок. Переважно це іноземці, з дуже різних країн. Ці люди не знають імен українських політиків, крім хіба що імені президента Зеленського. Вони часом поняття не мають, хто такий Андрій Єрмак чи Дмитро Кулеба. Таким чином, я потрапив у ситуацію, де я маю розповідати про війну, майже не вживаючи імен людей — політиків чи військових. І от ця дискусія не про імена, а про факти та ідеї довела свою спроможність. Люди набагато активніше взаємодіють із тими постами, де йдеться про стратегічні цілі України в поточній війні, а не про політичні міжусобиці. Класичний журналістський підхід із фокусом на міжособистісні чи міжпартійні конфлікти взагалі не працює на моїй сторінці». І я погоджуюся з цим, але водночас згадую, як самі ж іноземні журналісти приїжджали в Україну торік, коли в Києві дрони влучали в житлові будинки та офіси енергокомпаній, і встановлювали камери та транслювали своїм громадянам наслідки в прямому ефірі. Усі ганяються за рейтингами і змагаються, кого більше дивляться і  в кого більше впливу. А що ж українці під обстрілами? Іван пише, що вони читають книжки про панічні атаки й депресію, шукаючи, як самотужки справлятися з цим. Чому так? І яка ж журналістика нам потрібна — з псевдополітичними розбірками й конфліктами чи нова — яка може заспокоїти й дати майданчик для серйозних розмов? Дотримуватися останньої поки що вдається не всім.

Ось наприклад, українські журналісти і медійні організації, учасники Медіаруху, закликали правоохоронні органи встановити причетних до інформаційної атаки на «Детектор медіа» та притягти їх до відповідальності.  Я нагадаю, що медіаатака на «ДМ» почалася кілька днів тому у формі звинувачень у нібито оплаті російському суб’єкту за послуги з дослідження телеграм-каналів. Звинувачення безпідставні, але до дискредитаційної кампанії залучені багато телеграм-каналів, серед яких «Батальйон “Монако”», «Доброго вечора, ми з України», «Джокер», «Труха» і її регіональна мережа. «Детектор медіа» багато писав про небезпеку анонімних телеграм-каналів і неодноразово викривав публікування ними фейків та неправдивої інформації. Цього разу моя колега Наталка Данькова проаналізувала, чому телеграм, який, до речі, в Європі непопулярний і є мережею «для бідних», в Україні такий поширений і  ніхто його не може регулювати, а заблокувати не готові. А от Андрій Пилипенко дослідив, як російські мережі в телеграмі продовжують працювати на розкол між українською владою та суспільством. Почитайте  текст «Війна Зеленського».

Але є і хороші новини, які особливо приємні в умовах тотальної брехні, пропаганди, безперервної інформаційної атаки  й ІПСО з російського боку під час повномасштабного вторгнення. Гендиректора пропагандистського медіахолдингу ТРК «Крим» Вадима Первих судитимуть за співпрацю з ворогом. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі. Дочекаються свого покарання і росіяни та їхні спільники, які на ТОТ організовують «школи журналістики», проводять форуми кремлівських пропагандистів, створюють низку фейкових нібито місцевих «медіа», які підпорядковані кураторам з РФ, і намагаються штучно зробити так званих журналістів з купки місцевих колаборантів.

У спецпроєкті «Медіаколаборанти» «ДМ» продовжує і масштабне дослідження якості контенту регіональних телеканалів під час великої війни. Це регулярний кількісно-якісний моніторинг новин телеканалів східних і південних областей України. Його результати допомагають читачам обирати джерела, які дотримуються стандартів, а медійникам — попрацювати над помилками та покращити свій інформаційний контент. Цього разу аналізували роботу  журналістів редакції телеканалу «Одеса. Live». Олександр Крумін пише, що медійники загалом роблять непогані «живі» сюжети, а от до київської студії регулярно ходять коментатори, які раніше «жили» на каналах Мураєва та Медведчука. Упс…

Хочу поділитися з вами ще кількома «медіанесподіванками», про які написала наша оглядачка Марина Крижня. Один із телеканалів передумав запрошувати співака  Володимира Дантеса на різдвяну зйомку. Артист у себе на сторінці в мережі Х припустив, що це тільки через те, що  він «сміявся з людей, які брали Коломойського на поруки». Марина пише, що грандіозною «несподіванкою» це стало, бо з іксу співака майже неможливо здогадатися, про якого саме мовника йдеться. Тож у коментарях користувачі соцмережі висловлювали власні припущення щодо назви каналу, який скасував виступ Дантеса. Було весело і сумно водночас.

І ще один новий-старий тренд українського телебачення — неймовірні дискусії про аморальну поведінку на шоу «Супермама». Ось тут Лєна Чиченіна пояснила цей надпростий секрет успіху: мовляв, багато людей не проти відчути себе чудовими та високоморальними на тлі когось, хто має гірший вигляд. Під час переглядів «Супермами» цей шанс нам усім пропонують щедро та регулярно. Тому аудиторія сидить біля екранів у білому пальті, хитає головою і думає щось штибу: «Боже, який жах! Я би так ніколи не зробив(ла)».  Якщо з якоїсь причини ви пропустили цей текст на нашому сайті і не читали його, бо любите більше слухати,  тоді у подкасті «Детектор медіа говорить» про те, чому шоу «Супермама» так обожнюють глядачі та глядачки.

Наразі це все.

Якщо ви не забуваєте дивитися нові випуски «Ньюспалму» — направду, новий дуже смішний, — тоді залишаю вам посилання на наші соцмережі. У  фейсбуці, інстаграмі, телеграмі та на сайті «Детектор медіа» ви можете читати більше текстів наших авторів. Увесь зворотний зв'язок можете писати сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі.

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.

Колаж: Getty Images