«Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики за перше і друге півріччя 2023-го, перше і друге півріччя 2022-го, друге і перше півріччя 2021-го, друге і перше півріччя 2020-го, друге півріччя 2019 року, Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики за перше півріччя 2019 року, друге й перше півріччя 2018-го, друге й перше півріччя 2017-го, друге й перше півріччя 2016 року.

У лютому 2024 року десята сесія IX скликання Верховної Ради без перерви перейшла в 11-ту (лютий — серпень 2024). Нагадаємо, парламент під час воєнного стану працює без канікул, не анонсує свої засідання та з міркувань безпеки не транслює їх у прямому ефірі. З 24 лютого 2022 року засідання Ради проходили в закритому режимі, хоча деякі народні депутати не дотримувалися заборони  поширювати інформацію про пленарні засідання під час дії воєнного стану раніше, ніж через годину після їхнього закриття. Медіа посилаються на ресурси цих депутатів (Олексій Гончаренко, Ярослав Железняк), коли пишуть про результати голосувань за проєкти законів чи постанов.

Цього року журналістам нарешті дозволили повернутися до кулуарів парламенту, але з низкою обмежень. У травні голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав розпорядження про допуск журналістів до парламенту в умовах дії воєнного стану. З огляду на необхідність дотримання безпекових вимог максимальна кількість журналістів у пресцентрі може становити до 30 осіб. Під час повітряної тривоги представники медіа зобов’язані спускатися в укриття. Акредитованим журналістам заборонено поширювати інформацію щодо початку засідання, його перебігу та прийнятих ініціатив, допоки засідання триває. Публікувати інформацію можна через годину після закінчення. Також не можна вести прямі трансляції з пресцентру і робити фото та відео за межами пресцентру.

Члени комітету гуманітарної та інформаційної політики відзначили, що наразі немає проблем із доступом журналістів до засідань комітету, щоправда, ці засідання здебільшого проводяться онлайн. Фізичний доступ до урядового кварталу на період воєнного стану залишається дуже обмеженим.

Під час 11-ї сесії комітет гуманітарної та інформаційної політики розглянув кілька законопроєктів, які стосуються медіасфери та інформаційної політики, два з яких ухвалені парламентом в цілому. Це закони: «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення діяльності Українського інституту книги з підтримки розповсюджувачів видавничої продукції та надання державної допомоги на придбання книг» та «Про застосування англійської мови в Україні». Члени комітету зосередилися на законах, які захищають права дітей та сприяють євроінтеграційному процесу України. 

Нагадаємо, «Детектор медіа» аналізує роботу комітету у сферах медіа, інформаційної політики та кіновиробництва, а саме — рішення щодо:

• соціальних медіа й інтернет-видань;
• медійної індустрії (телебачення, ОТТ та ІРТV, інформаційні платформи, радіо);
• аудіовізуального ринку;
• рекламного ринку;
• розвитку кіноіндустрії та кінотеатрів;
• державної політики у сфері інформації та інформаційної безпеки;
• висвітлення діяльності Верховної Ради.

Склад і засідання комітету

У складі комітету протягом десятої сесії змін не відбулося. На кінець липня 2024 року в комітеті — 17 народних депутатів, десять із яких — члени фракції «Слуга народу».

Перелік підкомітетів не змінився. Члени комітету обрали Андрія Бобляха головою підкомітету із питань розвитку гуманітарної сфери в умовах децентралізації, який очолював Олександр Качний (у жовтні 2022-го перейшов до бюджетного комітету). Раніше «Детектор медіа» писав, що цей підкомітет не збирався жодного разу протягом тривалого часу. Деякі члени комітету говорили, що не зрозуміло, для чого цей підкомітет в комітеті, оскільки питання не розглядають за регіональним принципом, тому логічно було б його закрити.

На кінець липня 2024 року на розгляді комітету було 146 питань, 100 з них таких, де воно визначено головним. З них лише 17 стосуються медійної галузі й інформаційної політики, кінематографії та реклами. Здебільшого комітет розглядає питання, пов’язані з захистом прав дітей.

План на 11-ту сесію виконаний частково, як і в попередні роки. Загалом комітет розглянув станом на липень понад 30 питань. Більшість членів комітету регулярно брали участь у засіданнях комітету та підкомітетів, які відбувалися у змішаному форматі (онлайн та офлайн), всього протягом цієї сесії відбулося 14 засідань комітету (станом на 22 липня 2024 року).

Відбулися кілька виїзних засідань. Зокрема на Суспільну телерадіокомпанію; на об’єкти Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, яка пошкоджена російськими агресорами, та до Волинської області. Комітет ухвалив рішення звернутися до МКІП, щоб міністерство попросило кошти в уряду з резервного фонду на відбудову пошкоджених приміщень, а також звернулося до міжнародних організацій, щоб вони посприяли відновленню Академії.

Крім того у квітні відбулася виїзна стратегічна сесія членів комітету зі стейкхолдерами, на якій обговорили теми: медіа, культура, національна пам'ять та релігія. Сесія відбулася за сприяння програми USAID «Рада: наступне покоління».

Комітет розглянув звіт Нацради за 2023 рік і порекомендував парламенту його ухвалити. А також оголосив конкурс на посаду члена Нацради, який поки що не відбувся. Багато часу і зусиль комітет доклав протягом всієї сесії до підготовки проєкту закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій №8371 (друге читання), який ще називають законом про заборону російської церкви в Україні. Голова комітету Микита Потураєв сподівається, що парламент ухвалить цей закон улітку цього року. Комітет  рекомендував ухвалити його у другому читанні і в цілому ще в березні цього року.

Розглядав комітет і питання перешкоджання журналістській діяльності. Зокрема, в січні члени комітету вирішили звернутися до Служби безпеки України, Національної поліції та Офісу генерального прокурора щодо ситуації, яка склалася з Bihus.Info та Юрієм Ніколовим. 

У першому півріччі 2024 року комітет гуманітарної та інформаційної політики залишався одним із найбільш відкритих. На думку членів комітету (і від влади, і від опозиції), робота комітету протягом 11-ї сесії була стабільною. Політичних розбіжностей під час ухвалення рішень у комітеті практично не було.

Голова комітету Микита Потураєв у коментарі «Детектору медіа» сказав, що робота комітету в першому півріччі 2024 року була переважно зосереджена на розробці або підготовці до розгляду Верховною Радою великих законопроєктів. «Зокрема, до розгляду у другому читанні підготовлені законопроєкти “Про туризм”, який створює умови для відновлення галузі після перемоги у війні. А також законопроєкт № 8371, який має покласти край підривній діяльності так званої РПЦ в Україні та її агентів впливу. Також підготовлені великі проєкти поправок до закону “Про медіа” та законів про рекламу, які виникли з практики правозастосування цих законів за час, коли вони набули чинності. Разом із ЮНЕСКО розпочато роботу над пакетом законопроєктів, які мають на меті суттєво оновити законодавство щодо культурної спадщини», — сказав він. За словами голови, разом з Українським інститутом національної памʼяті комітет розпочав серію публічних обговорень стосовно можливих законодавчих актів щодо меморіалізації подій, героїв та жертв війни Росії проти України. А разом із Радою Європи розпочав обговорення можливих законів про захист національної інформаційної безпеки на платформах спільного доступу до інформації, насамперед телеграму та тіктоку. «У цілому робота комітету була стабільною і ефективною, хоча значна частина її залишалась у фокусі уваги переважно фахівців та експертів, а не широкого загалу», — додав Микита Потураєв.

Микита Потураєв (фотограф Максим Поліщук, «Детектор медіа»)

На думку представника опозиції (фракція «Європейська солідарність»), члена комітету Миколи Княжицького, у комітеті загалом складається досить конструктивна робота. «Не завжди члени комітету мають однакову думку з тих чи тих питань. І це нормально. Ми багато дискутуємо, але намагаємося прийти до конструктивного консолідованого рішення. У нас відбулося багато засідань комітету, ми розглянули багато питань, а тому в цілому роботу комітету я можу оцінити як досить стабільну та продуктивну. Що не можна сказати про роботу самого парламенту. Порядок денний часом наповнений порожніми законодавчими ініціативами, які не на часі у період воєнного стану. Натомість ті питання, які справді потребують уваги парламенту, на голосування не виносять», — сказав він у коментарі «Детектору медіа».

Закони та постанови, які вдалося ухвалити в цілому

Загалом протягом першого півріччя 2024 року ухвалено всього два закони і кілька постанов, які рекомендував комітет.

На початку червня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт № 9432 про застосування англійської мови в Україні. Закон закріплює статус англійської мови як однієї з мов міжнародного спілкування в Україні. Також документ визначає категорії посад, кандидати на які зобов’язані володіти англійською мовою, унормовує особливості застосування англійської мови в роботі органів влади, органів місцевого самоврядування, у сферах освіти, культури, транспорту, охорони здоров’я тощо. Більшість депутатів підтримали правку, яка передбачає бюджетну підтримку для кінотеатрів за показ англомовних фільмів мовою оригіналу. 

Нагадаємо, Верховна Рада у листопаді 2023-го підтримала за основу і відправила на друге читання президентський законопроєкт № 9432 «Про застосування англійської мови в Україні». З нього виключили норму про показ англомовних фільмів у кінотеатрах мовою оригіналу. Законопроєкт викликав суспільний резонанс, оскільки критики побачили в ньому спробу заборони українського дубляжу англомовних фільмів. Зокрема, законопроєкт передбачав, що вже із 2027 року в українських кінотеатрах усі англомовні фільми будуть демонструвати мовою оригіналу з українськими субтитрами. Раніше Комітет рекомендував парламенту схвалити цей проєкт, лишень скасувати в ньому норми про кінодубляж і зниження обов’язкової частки телепрограм українською мовою через англомовні програми з українськими субтитрами.

26 червня Президент України підписав закон про застосування англійської мови в Україні.

22 травня парламент ухвалив закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення діяльності Українського інституту книги з підтримки розповсюджувачів видавничої продукції та надання державної допомоги на придбання книг». Це закон про стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження. Закон передбачає надання книгарням державних субсидій, що компенсуватимуть їм орендну плату за приміщення. Крім того, громадянам України, які досягли 18-річного віку, з 1 липня 2024 року надаватимуть державну допомогу у вигляді «сертифікатів» на придбання книжок. За словами однієї з ініціаторок закону заступниці голови комітету гуманітарної та інформполітики Євгенії Кравчук, книжкові сертифікати на суму 908 грн отримають 18-річні українці, а з припиненням воєнного стану — також один із батьків при народженні дитини. Скористатися цим правом можна буде протягом одного року, зробивши це через «Дію».

18 червня Президент України підписав Закон, який запускає механізм отримання молоддю сертифікатів на книжки.

«Серед ухвалених Верховною Радою законів слід відзначити такі важливі, як закон про підтримку книговидавництва та книгорозповсюдження, який дозволить забезпечити українців, у першу чергу — дітей та молодь, сертифікатами для придбання українських книжок. Також закон про застосування англійської мови, де нам вдалося знайти всі необхідні компроміси і баланси між підтримкою української мови та створенням умов для підвищення рівня знання англійської. А на останніх пленарних засіданнях були ухвалені закони про Музей Голодомору-Геноциду, який дозволить залучити до завершення і подальшого розвитку цього надважливого національного проєкту гроші наших канадських діаспорян та партнерів, а також євроінтеграційний закон про системи умовного доступу, який дозволить ефективніше боротися з піратством та закон про ритуал військового поховання, який створює умови та правила віддання належної шани загиблим захисникам України», — каже Микита Потураєв у коментарі «ДМ».

24 квітня парламент проголосував за Постанову щодо звільнення та повернення в Україну полонених та незаконно утримуваних журналістів, авторами якої стали також і члени комітету. Євгенія Кравчук пообіцяла порушити це питання в ПАРЄ. У червні це питання було розглянуто під час ПАРЄ на заході, присвяченому полоненим українським журналістам.

5 червня парламент ратифікував Конвенцію Ради Європи про спільне кінематографічне виробництво. Реалізація положень Конвенції здійснюватиметься з коштів, закладених на фінансування Держкіно. Додаткових витрат не потребуватиме.

Проєкти комітету, які парламент не ухвалив

18 липня 2024 року комітет рекомендував парламенту ухвалити проєкт закону №8371 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій» в цілому. До другого читання було розширено редакції деяких норм документа, зокрема у статті 3 тепер ідеться:
«Зважаючи на те, що Російська православна церква є ідеологічним продовженням режиму держави-агресора, співучасницею воєнних злочинів та злочинів проти людяності, що здійснюються від імені Російської Федерації та ідеології "русского міра", діяльність Російської православної церкви в Україні заборонена».

«Це фактично цитата із Резолюції ПАРЄ, тобто ми ще й підсилюємо наш закон міжнародними документами», — пояснила заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук.

Євгенія Кравчук (фото пресслужби партії «Слуга народу»)

На думку голови комітету Микити Потураєва, ухвалення цього закону стане одним із доленосних рішень для розвитку незалежної України.

Нагадаємо, парламент у жовтні 2023 року ухвалив у першому читанні проєкт закону № 8371 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій», який Кабінет Міністрів подав до парламенту ще у січні 2023 року. Раніше у грудні 2022 року  комітет гуманітарної та інформполітики рекомендував ухвалити законопроєкт № 8221 «Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій», авторами якого є члени комітету Микола Княжицький, Володимир В’ятрович, Ірина Констанкевич та ще понад 30 народних депутатів.

Микола Княжицький у коментарі «Детектору медіа» сказав: «Звісно, як автор законопроєкту про заборону російської церкви в Україні я задоволений, що в комітеті разом з колегами з різних фракцій ми доопрацювали і підготували до другого читання проєкт закону № 8371 про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій. Попри всю пропаганду проти прийняття цього законопроєкту, в  тому числі, до речі, і зі сторони уповноважених державних органів, я переконаний, що це важливий крок, який має зробити Українська держава. Російська церква в Україні — структура ФСБ, її заборона — це не про обмеження свободи совісті, це про захист національних інтересів і боротьбу з агресором, про що я постійно повторюю. Мені прикро, що українська влада досі не розуміє цього, і на третьому році великої війни не спроможна винести це питання на голосування в залі парламенту. Це в той час, як так звані священники — діячі цієї церкви — продовжують займатися підривною роботою проти України, про що свідчить інформація від СБУ. Але ми з колегами будемо домагатися цього і маю надію, що ми достукаємось».

Не розглянув комітет поки що проєкт закону № 11115 «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація».

«Я справді вважаю, що так само з точки зору захисту національних інтересів на третьому році великої війни і 10 році вторгнення в Україну, не зовсім адекватна ситуація, коли державні органи використовують такі платформи як Телеграм для офіційного поширення інформації, чим фактично їх легітимізують. Більше того, такі ресурси як “Дія”, ресурси Міноборони навіть мають телеграм-ботів, куди українці вводять свої персональні дані. Що, безумовно, є небезпечно. Тут немає ідеального рішення, але бездіяльність в цьому питанні для мене дорівнює здачі національних інтересів. На жаль, ми не змогли в комітеті розглянути це питання і тільки зараз починаємо предметну дискусію, що добре. Проте це також те рішення, яке українська держава повинна ухвалити швидко і без зволікань», — сказав автор проєкту Микола Княжицький у коментарі «ДМ».

Микола Княжицький (фотограф Максим Поліщук, «Детектор медіа»)

Верховна Рада так і не розглянула законопроєкт № 8310 «Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо вдосконалення регулювання інформаційного забезпечення виборів і здійснення передвиборної агітації», який комітет рекомендував ухвалити за основу ще 19 січня 2023 року. Ініціаторами законопроєкту є народні депутати Микита Потураєв, Олександр Корнієнко, Євгенія Кравчук (фракція «Слуги народу»), Ярослав Юрчишин («Голос») та інші. Нагадаємо, норми цього законопроєкту були прописані в законопроєкті «Про медіа», але вже під час голосування в сесійній залі їх вилучили на вимогу депутатської фракції «Батьківщини». Тому й було вирішено швидко зареєструвати окремий законопроєкт про інформаційне забезпечення виборів і передвиборчу агітацію, куди ввійшли вилучені з закону «Про медіа» норми. Ухвалення цього закону — продовження медійної реформи.

Також комітет, а відповідно й парламент, не розглядав проєкти законів № 9128 «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження використання патріотичної тематики при реєстрації торговельних марок та в рекламі»; № 6407 «Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про систему іномовлення України” щодо гарантування незалежності іномовлення» та низку інших.

Комітет обіцяв зареєструвати зміни до законів про медіа та рекламу, напрацьовані робочої групою. Але досі не зареєстрував.

Підтримка реформи Суспільного мовлення

Комітет підтримує реформу і мовника. І не тільки вітає з днем народження, а й відстоює бюджет компанії, яка фінансується платниками податків.

У першому півріччі цього року комітет двічі розглядав питання реформи Суспільного. У лютому представники комітету гуманітарної та інформаційної політики і комітету з питань свободи слова провели виїзне засідання в офісі Національної суспільної телерадіокомпанії України. Під час засідання парламентарі розглянули питання «Суспільне мовлення в Україні: поточний стан, перспективи, плани на майбутнє», заслухали інформацію про роботу Суспільного мовлення під час другого року повномасштабного вторгнення. «За час повномасштабного вторгнення Суспільний мовник тільки підсилив рівень довіри від міжнародних партнерів і донорів, які допомагають українським медіа не просто пережити складні часи, а й розвиватися», — сказав Микита Потураєв. Також розглянули питання про безпеку працівників медіа, які висвітлюють бойові дії. З ініціативи Суспільного щодо особливості страхування представників медіа було зареєстровано законопроєкт № 11153, який було прийнято за основу в липні.

У травні комітет гуманітарної та інформаційної політики розглянув питання про спроби дискредитації роботи Національної суспільної телерадіокомпанії України. Передумовою для скликання засідання став тиск на Суспільне мовлення, зокрема нападки з боку народної депутатки Мар’яни Безуглої та спроби усунути Суспільне з вечірнього ефіру в національному телемарафоні «Єдині новини». Комітет ухвалив заяву щодо неприпустимості тиску на Національну суспільну телерадіокомпанію України, в якій висловив своє занепокоєння цією ситуацією. «Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики звертається до всіх органів влади та посадових осіб щодо неприпустимості тиску на Суспільне мовлення і поширення неправдивої інформації про роботу НСТУ. Комітет закликає представників органів влади та громадськість сприяти роботі Суспільного мовника й обстоювати для нього необхідне фінансування, передбачене законом», — ідеться у заяві комітету.

Заходи та міжнародна діяльність

Протягом 11-ї сесії члени комітету брали участь у конференціях, круглих столах та інших заходах, зокрема й міжнародних. Часто заходи в Україні проходили у бомбосховищах.

Приміром, голова комітету Микита Потураєв і заступниця голови комітету, голова підкомітету з питань інформаційної політики та євроінтеграції Євгенія Кравчук узяли участь у сьомому щорічному Міжнародному форумі «Креативна Україна», що відбувся 19 березня. Форум є однією з найбільших у Східній Європі платформ для обговорення державної політики у сфері культури та креативних індустрій. Микита Потураєв  у своєму виступі розповів про важливість розуміння для суб’єктів сфери креативної індустрії горизонту свого планування, і це має бути принаймні 5 років, а краще 10. «Перше, що потрібно, — це прогнозованість державних політик», — сказав він.

Також члени комітету взяли участь у круглому столі на тему «Вдосконалення Закону України “Про медіа” та Закону України “Про рекламу”: слабкі місця і можливі зміни», що відбувся 26 березня 2024 року за підтримки проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні». На заході Микита Потураєв оголосив, що напрацьовані зміни до цих законів, які незабаром будуть зареєстровані. Але, нагадаємо, станом на кінець липня відповідні законопроєкти не зареєстровані.

Микита Потураєв та Євгенія Кравчук виступили на Kyiv StratCom Forum 2024, що пройшов 27 березня в Києві. На заході зокрема обговорили, як комунікувати нові виклики перед Україною та світом (стратегія на майбутнє). Серед дискусій порушили теми стратегічної комунікації держави в умовах війни, боротьби з дезінформацією, а також тему медіаграмотності як запоруки інформаційної безпеки держави.

За участю народних депутатів відбувся круглий стіл «Як уберегти дітей від шкідливої інформації в медіа в умовах війни?», який у березні провела Нацрада з питань телебачення і радіомовлення. Також члени комітету взяли участь у круглому столі на тему: «Роль українських медіа в протидії дезінформації та інформаційним маніпуляціям під час війни», що відбувся 22 квітня.

Микита Потураєв та перша заступниця голови комітету Ірина Констанкевич взяли участь у круглому столі на тему «Медіа і ветерани: як знайти порозуміння і забезпечити підтримку», що відбувся у квітні. Під час заходу були оприлюднені рекомендації для медіа, як висвітлювати теми про ветеранів. Обговорення організувала Нацрада у рамках проєкту «Компетентні медіа — демократичне і толерантне суспільство». 

У липні члени комітету разом із представниками правоохоронних органів і медіаспільноти обговорили законопроєкт щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації. Фактично це було публічне обговорення законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація» (№ 11115).

Найактивнішими в міжнародній діяльності серед членів комітету були Євгенія Кравчук та Микита Потураєв.

Членкиня постійної делегації у ПАРЄ Євгенія Кравчук підготувала проєкт Резолюції «Протидія стиранню культурної ідентичності під час війни та миру», яку 26 червня ухвалила Парламентська Асамблея Ради Європи. ПАРЄ визнала геноцидний намір Росії у знищенні української культурної спадщини та ідентичності.

Документ містить безпрецедентні положення щодо підтримки української культури та збереження української ідентичності. Резолюція засуджує систематичну державну політику русифікації, що здійснюється Росією з 2014 року на окупованих територіях України. Це і заперечення української культурної ідентичності, мови, літератури та історії. Закріплено, що навмисне знищення культурної спадщини та стирання культурної ідентичності в Україні є воєнними злочинами, злочинами проти людяності та свідчать про конкретний геноцидний намір знищити українську національну ідентичність.

На початку квітня Євгенія Кравчук розпочала роботу в новоствореному Національному комітеті Програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх» (IFAP) на посаді заступниці голови. Комітет зосередиться на реалізації зокрема таких напрямів: інформація для розвитку; інформаційна грамотність; цифрове збереження інформації та посилений доступ до інформаційних ресурсів шляхом цифрового збереження бібліотечних фондів, архівів, музеїв; інформаційна етика; доступність інформації; мультилінгвізм. Також у координації з ЮНЕСКО здійснюватиметься боротьба з російською дезінформацією і пропагандою, політична ізоляція агресора та обов’язкове припинення його членства в ЮНЕСКО.

У квітні Парламентська Асамблея Ради Європи визнала РПЦ інструментом російського впливу та пропаганди, що не має нічого спільного зі свободою віросповідання та свободою вираження поглядів. У резолюції «Смерть Олексія Навального і необхідність протистояти тоталітарному режиму Володимира Путіна та його війні проти демократії» зазначено: «Визнати Російську православну церкву інструментом російського впливу та пропаганди, що не має нічого спільного зі свободою віросповідання та свободою вираження поглядів, а також ставитися до Патріарха Кирила та російської православної ієрархії як до продовження неоімперської ідеології “русского міра”. Підбурювання до вчинення злочину агресії, геноциду та воєнних злочинів є злочином». Ця теза про заборону неоімперської ідеології «русского міра» наразі внесена до проєкту Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій» (№ 8371). 

Комітет культури, науки, освіти та медіа ПАРЄ визнав стирання української культурної ідентичності інструментом війни Росії проти України та елементом політики геноциду, спрямованої на знищення української нації. Нагадаємо, Євгенія Кравчук — голова цього комітету.

27 червня ПАРЄ визнала геноцидний намір Росії у знищенні української культурної спадщини та ідентичності.

Комітет гуманітарної та інформаційної політики звернувся до Американської бібліотечної асоціації щодо повернення книги про ОУН і УПА до списку кращих історичних матеріалів 2023 року. Книгу Володимира В’ятровича та Любомира Луцюка «Ворожі архіви. Радянські протиповстанські операції та Український націоналістичний рух» реакція The American Library Association вилучила зі списку найкращих історичних матеріалів 2023 року.

Сталось це, на думку депутатів, у відповідь на безпідставні наклепи Лева Голінкіна у публікації в The Nation, де сказано, що книга нібито відбілює нацистських колаборантів.

«Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики стурбований цією ситуацією. Вважаємо, що у статті Голінкіна немає жодних доказів, які обґрунтовували б його тезу.

Як в минулому, так і зараз Москва веде війну не лише проти України, а й проти всього вільного світу, і вагомою частиною цієї агресії є російська пропаганда, базована на відвертих наклепах і фальсифікації історичних фактів. Ми щиро сподіваємося, що The American Library Association докладно розбереться в ситуації, додатково проаналізує книгу “Ворожі архіви” і, переконавшись у бездоказовому наклепницькому характері статті пана Голінкіна, поверне книгу до списку кращих історичних матеріалів 2023 року. Маємо боротися з російською пропагандою», — йдеться у зверненні комітету.

Щодо громадської ради при комітеті, то протягом першого півріччя 2024 року вона не збиралася. За словами членів комітету, в підготовці й обговоренні законопроєктів, розгляді пропозицій беруть активну участь експерти, деякі з них є членами громадської ради, до якої входять понад 100 осіб.

Плани на друге півріччя 2024 року

Щодо планів на наступний період, то Микита Потураєв називає завершення роботи над вже згаданими поправками у медійне та рекламне законодавство і пакетів законів про культуру, культурну спадщину й музеї. «Також до кінця року сподіваємось вийти на конкретні рішення щодо інформбезпеки у соціальних мережах та меморіалізації подій, героїв і жертв війни. Також хотілося б проголосувати у другому читанні законопроєкти про туризм і про зовнішню рекламу. Ми також розпочали переговори з можливими партнерами у питанні реформування законодавства про Мультимедійну платформу іномовлення, яке дозволило б, зокрема, розв'язати проблеми державної агенції «Укрінформ», які нещодавно привернули до себе увагу як українського громадянського суспільства, так і міжнародних партнерів України», — сказав він. За його словами, конкретних домовленостей поки не досягнуто, тому комітет поки не розпочав практичної роботи у цьому напрямі. Голова комітету сподівається на певні зрушення у цьому питанні восени цього року.

На думку Миколи Княжицького, перше питання, яке хвилює українців, — це завершення війни і їх життя після. «Держава має усвідомити, що головною в цій системі є людина, а держава має гарантувати цій людині та надавати захист, якісні освітні, медичні, культурні послуги тощо. Мені приємно спостерігати сьогодні, як відроджують українські театри. В Україні, попри війну, театральний бум, а на багато вистав топових театрів чи відомих режисерів просто неможливо купити квитків на багато місяців вперед», — сказав він.

За словами народного депутата, ми маємо нині багато проблем в інформаційній сфері. «Очевидно, ненормально виділяти державні кошти в країні під час війни на іномовлення, яке не є іномовленням. Очевидно, що в європейській демократичній країні не може бути таких ситуацій, як ми мали з Укрінформом. Очевидно, що фінансування державним коштом олігархічних медіа і використання їх як машини для пропаганди, куди заборонено доступ опозиції, має бути припинено. Проблем і роботи є багато. Я не кажу, що “все погано, все пропало”. Але має бути усвідомлення, що після всього, що ми пережили за останні роки, Україна і українці стали іншими», — додав Микола Княжицький.

Колаж: Микола Шиманський, «Детектор медіа»