Велика палата Верховного Суду остаточно відхилила позов експрезидента Петра Порошенка до чинного президента Володимира Зеленського щодо оприлюднення інформації про бізнес-зв’язки Порошенка з колишнім народним депутатом Віктором Медведчуком. Про це свідчить постанова Великої палати Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року, передає Укрінформ.

У своєму позові Петро Порошенко просив визнати протиправною бездіяльність на той момент уже чинного президента Володимира Зеленського через «неоприлюднення публічної інформації, яка становить суспільний інтерес», і вимагав у Зеленського оприлюднити наявну в нього інформацію, про яку він заявляв в інтерв'ю.

Ідеться про інтерв'ю Зеленського каналу «1+1» у 2021 році, в якому він коментував записи прослуховування нардепа Віктора Медведчука, що їх оприлюднили журналісти Bihus.Іnfo.

Згідно з матеріалами справи, йдеться про слова Зеленського з цього інтерв`ю, що «з терористами, сепаратистами Медведчук торгував, заробляв разом з п’ятим президентом», «ймовірно разом з колишнім президентом вони це робили і заробляли».

На думку Порошенка, чинний президент України ухилявся оприлюднити в повному обсязі наявну в нього публічну інформацію, отриману від Служби безпеки України, розвідувальних органів або інших осіб щодо нього.

«Тому позивач звернувся до адміністративного суду з вимогами визнати протиправною бездіяльність Президента України, яка полягає у неоприлюдненні згаданої в інтерв’ю публічної інформації, а також зобов’язати відповідача оприлюднити цю інформацію, що становить суспільний інтерес», — йдеться у постанові суду.

Адвокат п'ятого президента Ігор Головань, коментуючи рішення суду, заявив, що «у цій "програній" справі» захист не тільки «довів очевидний факт бездоказовості висловлених Президентом Зеленським у інтерв’ю звинувачень».

«Ми тепер маємо правову позицію Великої Палати Верховного Суду, відповідно до якої у своїх інтерв’ю субʼєкти владних повноважень зобов’язані оприлюднювати лише достовірну, точну та повну інформацію», — написав Головань у фейсбуці.

За словами Голованя,  у своїй постанові Велика палата Верховного Суду «висловила надзвичайно важливі і корисні для суспільства правові позиції стосовно відповідальності можновладців за висловлювання у різних інтерв'ю».

«Зокрема, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що однією з публічно-владних управлінських функцій є оприлюднення публічної інформації її розпорядником — органом державної влади. Механізм цього оприлюднення (інтерв'ю, коментар, виступ, публікація тощо), як і використані для цього засоби (друковані видання, вебсайти, соціальні мережі, інші медіа тощо), для застосування приписів Закону України "Про доступ до публічної інформації" значення не мають. Стаття 5 цього Закону допускає можливість оприлюднення публічної інформації будь-яким способом, що, вочевидь, не виключає її оприлюднення під час інтерв'ю.

Велика Палата Верховного Суду погодилася з позивачем у тому, що для цілей застосування Закону України "Про доступ до публічної інформації" статус запитувача інформації не залежить від подання фізичними, юридичними особами, об'єднаннями громадян без статусу юридичної особи запиту на інформацію. Навпаки: той, хто є запитувачем інформації за цим Законом, може подати відповідний запит (не можуть це зробити суб'єкти владних повноважень). Аналогічно статус розпорядника інформації не залежить від того, чи відповідний суб'єкт нею власне розпоряджається, чи тільки створює, отримує та володіє, хоч і називається розпорядником.

Розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію…», — написав Головань. 

У вересні 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовив у задоволенні позову та закрив справу. Позивач Порошенко з цим не погодився і подав апеляцію на це рішення до Великої палати Верховного Суду.

Велика палата у своєму рішенні від 19 жовтня 2023 року змінила рішення суду першої інстанції лише у мотивувальній частині, а у в іншій частині рішення залишили без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Нагадаємо, 14 червня 2021 року журналісти проєкту Bihus.Info опублікували всі матеріали «прослуховування» Віктора Медведчука, їх загальна тривалість становить понад 35 годин. На думку журналістів, записи свідчать про зв'язки Медведчука з російськими посадовцями, бойовиками, Адміністрацією президента часів Петра Порошенка, про ймовірну «участь» Медведчука в перемовинах щодо обміну полоненими, у газових переговорах між «Нафтогазом» і «Газпромом» та в організації схеми імпорту електроенергії з Росії. В СБУ повідомили, що експерти вивчатимуть ці записи.

В одному з сюжетів Bihus.Info йдеться про те, що Віктор Медведчук нібито обговорює перебирання контролю над українською частиною нафтопроводу «Самара — Західний напрямок» у 2015 році. Редакція Bihus.Info припустила, що Петро Порошенко міг бути зацікавлений у цьому, отримав у такий спосіб компенсацію за втрату судноремонтного заводу в Севастополі. 

Пресслужба «Європейської Солідарності» назвала ці записи фейком і чорним піаром, який координується Офісом президента. Петро Порошенко назвав розслідування журналістів Bihus.Info щодо «плівок Медведчука» «зомбуванням».

20 грудня 2021 року ДБР повідомило Порошенку про підозру в державній зраді та сприянні терористичним організаціям. Підозра повідомлена в межах справи про схему постачання вугілля з тимчасово окупованих частин Донбасу на суму близько 1,5 мільярда гривень.