Конкурси на мовлення: позитивні й негативні тенденції

У серпні — грудні 2017 року Нацрада активно оголошувала та проводила конкурси. Якщо за попередні сім місяців було проведено три конкурси та оголошено чотири, то протягом серпня — грудня Нацрада підбила підсумки восьми конкурсів — п'яти радійних і трьох телевізійних, а також оголосила ще три конкурси, результати яких очікуються в першому півріччі 2018 року:

• 4 жовтня — на 120 вільних місць у регіональному цифровому мультиплексі МХ-5 компанії «Зеонбуд» у 85 населених пунктах по всій Україні;
• 25 жовтня — на 15 ФМ-частот у восьми областях України для потреб місцевого мовлення;
• 27 грудня — на 14 цифрових радіостанцій стандарту T-DAB (DAB+) у Києві.

До позитивних тенденцій у цій діяльності Нацради ми зараховуємо:

• ліцензування мовлення в Донецькій та Луганській областях;
• розширення покриття цифровим ефірним телебачення в Одеській області та ліцензування тих одеських мовників, які досі не мали цифрових ліцензій;
• розбудова мереж Суспільного радіо;
• ліцензування не лише мережевих радіостанцій, а й місцевих на спеціальних конкурсах для потреб місцевого мовлення.

До негативних, на нашу думку, тенденцій мусимо віднести:

• створення по Україні фактично мережі місцевих комунальних телерадіокомпаній, які не реформовані на громадські та залишаються підконтрольними місцевій владі;
• перетворення парламентського телеканалу «Рада» на загальнонаціональний ефірний канал, який позиціюється як державний мовник на противагу Суспільному;
• проведення конкурсу на аналогові телевізійні частоти, що суперечить переходу від аналогового до цифрового мовлення.

Нижче — детальніше про підсумки проведених Нацрадою за звітний період конкурсів.

23 серпня Нацрада визначила переможців конкурсу на 9 вільних ФМ-частот у Донецькій і Луганській областях, оголошеного 17 травня. Переможцями стали військове радіо «Армія ФМ» Центральної радіостудії Міноборони, приватне «Радіо М» і волонтерське «Тризуб ФМ». Три частоти без претендентів відійшли на наступний конкурс.

31 серпня Нацрада підбила підсумки конкурсу на 26 ФМ-частот для добудови існуючих радіомереж, оголошеного 31 травня. Цей конкурс підтвердив прихильність Нацради до Суспільного мовника, але водночас засвідчив її небажання підтримувати незалежні некомерційні проекти (насамперед «Громадське радіо»), коли вони конкурують із великими комерційними холдингами.

За результатами конкурсу 20 частот дісталися Національній суспільній телерадіокомпанії України (шість — «Українському радіо», одна — радіо «Промінь», тринадцять — радіо «Культура»), при цьому суспільне радіо «Культура» отримало можливість мовити в Харкові та Івано-Франківську, де дотепер суспільний мовник не мав ФМ-частот. Дві частоти дісталися радіомережі «Хіт ФМ» холдингу «ТАВР Медіа», одна частота — радіомережі Power FM холдингу Business Radio Group, дві частоти — запорізькій радіокомпанії «Великий луг», яка ретранслює радіостанцію «Максимум ФМ» холдингу «Люкс». На одну частоту в Кривому Розі Нацрада не змогла визначити переможця: обидва претенденти — «Мелодія ФМ» і «Максимум ФМ» — не набрали п'яти голосів. Без частот залишилися «Львівська хвиля» (подавала шість заявок), «Шансон» (п'ять заявок), «Радіо М» (п'ять заявок), «Люкс ФМ» (чотири заявки), «Мелодія ФМ» (три заявки), «Громадське радіо» (одна заявка), «Радіо 12 ФМ» (одна заявка), РАІ (одна заявка), «Рідне» (одна заявка). Зокрема, «Громадське радіо» програло частоту в Луцьку мережі «Хіт ФМ». Представники «Громадського радіо» звинуватили Нацраду в лобізмі комерційних мовників і перекресленні планів розвитку «Громадського радіо».

5 жовтня Нацрада підбила підсумки конкурсу на 22 радіочастоти у чотирнадцяти областях для потреб місцевого мовлення, оголошеного 5 липня. На конкурс подалися 24 радіокомпанії, а переможцями стали сімнадцять із них, між якими Нацрада розподілила 19 частот. Ще на три частоти претендентів не знайшлося. Серед переможців — дев'ять місцевих приватних мовників, Національна суспільна телерадіокомпанія України (виграла дві частоти на Харківщині) та сім комунальних радіостанцій: у Перемишлянах і Самборі Львівської області, Лубнах Полтавської області, Ромнах Сумської області, Ізюмі та Краснограді Харківської області, Риковому Херсонської області. Серед комунальних — як нові радіо місцевих громад, так і ті, що вже мовлять у проводовій радіомережі, але замовили прорахунок частот для переходу в ФМ-діапазон. Деякі з них одразу в програмних концепціях передбачили ретрансляцію Суспільного радіо обсягом 12 годин на добу.

9 листопада Нацрада визначила переможця оголошеного 2 серпня конкурсу на місце в загальнонаціональному цифровому мультиплексі МХ-5 компанії «Зеонбуд», яке звільнилося внаслідок вилучення телеканалу «Вінтаж» (ТОВ «Корона санрайс») із ліцензії «Зеонбуду». Нацрада віддала перемогу державному парламентському телеканалу «Рада». Обов’язкова умова конкурсу: 50 % ефіру мали становити соціально важливі програми (інформаційні та соціально-політичні) для забезпечення інформаційних потреб громадян. Конкурс програли телеканали «ПлюсПлюс», УНІАН-ТБ, NewsOne і «112 Україна». Останній, щоб уникнути відмови через непрозору структуру власності, подався на конкурс із новою компанією, якою володіє дирекція каналу: Єгор Бенкендорф, Василь Сметана і Юрій Будяк, але це йому не допомогло, не додавши прозорості в питанні фінансування каналу. Власне, на цьому конкурсі з уст депутатів БПП Григорія Шверка й Олега Барни пролунала нова теза влади: Україні бракує державних мовників, держава повинна мати можливості впливати на інформаційний простір, телерадіомовлення як стратегічна сфера має залишатися у власності держави. А вже за місяць Верховна Рада ухвалила держбюджет-2018, у якому наполовину недофінансувала Суспільне мовлення, зате повністю задовольнила фінансові потреби парламентського телеканалу та державного іномовлення. Нацрада стала учасником плану дій влади зі зміцнення державного інформаційного ресурсу, без якого українські політики, схоже, не уявляють проведення майбутніх виборів.

16 листопада Нацрада підбила підсумки конкурсу на 21 аналогову телевізійну частоту у восьми областях України, оголошеного 20 липня. У результаті конкурсу Нацрада розподілила 15 частот. Переможцями стали телеканали «Вінниччина» (Вінниця), «ПравдаТУТ Біла Церква» (Біла Церква), «Екта» (Бровари), «Град» (Овідіополь), KRATU (Скадовськ), муніципальна ТРК «Місто» (Хмельницький), «Ексклюзив» (Хмельницький, Волочиськ, Городок, Деражня, Славута, Шепетівка), FNB (Дунаївці) і «1-й Подільський» (Полонне і Теофіполь). На решту шість частот претендентів не виявилося.

Нацрада вже кілька років не проводила конкурсів на аналогові телевізійні частоти, оскільки вимкнення аналогового мовлення планувалося спершу на червень 2015 року, потім на червень 2016 року, а тепер перенесено на 31 березня 2018 року. Проведення цього конкурсу можна розцінювати як сигнал регулятора, що Україна навряд чи попрощається з аналоговим телевізійним мовленням протягом принаймні найближчих двох років, до виборів. Водночас у регіонах є попит на частоти, адже вибори не за горами (наприклад, хмельницький телеканал «Ексклюзив» належить Наталії Сердечній, яка, за повідомленнями в медіа, є тещею народного депутата Сергія Лабазюка з «Волі народу», а «Вінничину» придбали в родини комуніста Петра Симоненка люди, наближені до вінницького бізнесмена, народного депутата-регіонала минулого скликання Володимира Продивуса).

7 грудня Нацрада підбила підсумки конкурсу на три ФМ-частоти в Донецькій області, оголошеного 20 вересня. Переможцями стали «Армія ФМ» (дві частоти) й нова волонтерська радіостанція «Вільне радіо».

27 грудня Нацрада визначила переможців конкурсу на вісім місць у регіональному мультиплексі Концерну РРТ у 22 містах Одеської області, оголошеного 27 вересня. На вісім місць претендували 13 мовників, перемога дісталася одеським кабельним або ефірним аналоговим телеканалам GTV, А1, «Южная волна», «Думская.TV», Olvia, «Первый городской», новоствореній дочірній компанії Прямого каналу «Одеса 1» і супутниково-ефірному дитячому телеканалу групи «1+1 медіа» «ПлюсПлюс». Без місць у мультиплексі залишилися місцеві телеканали БІК, «Бессарабия ТВ», «Здоровье», ще один телеканал групи «1+1 медіа» УНІАН та одеська філія супутниково-ефірного телеканалу «ПравдаТУТ». Через несплату конкурсної гарантії не були допущені до конкурсу одеські телеканали Gnews і «Маяк». Фінал конкурсу завершився скандалом: один із учасників групи підтримки телеканалу «ПравдаТУТ» звинуватив Нацраду в корупції та заявив, що Нацрада розподілила місця в мультиплексі за гроші та за квартири від одеських забудовників (частина телеканалів належить одеським забудовникам).

Оголошення цього конкурсу стало результатом вересневого виїзного засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики до Одеської області. Після цієї поїздки в найкоротші строки знайшлися й частоти (вони колись були частиною мережі МХ-4 цифрового провайдера УЦТМ), й обладнання (Одеський ОРТПЦ, який у 2017 році став Одеською філією Концерну РРТ, давно хотів стати провайдером цифрового телебачення на Одещині, збудував мережу передавачів і подавав до Нацради заяви про видачу йому провайдерської ліцензії, які Нацрада залишала без розгляду). У результаті одеського цифрового конкурсу Одеська область отримала найкраще цифрове покриття в країні та стала одним із регіонів, із якого Нацрада пропонує починати вимикати аналогове телебачення.

27 грудня Нацрада визначила переможців конкурсу на 12 ФМ-частот у восьми областях для потреб місцевого мовлення, оголошеного 20 вересня. Сім частот дісталися комунальним радіостанціям, дві — приватним, на три частоти не виявилося жодного претендента. У випадку конкуренції комунальних і приватних мовників члени Нацради одноголосно віддавали перевагу комунальним, більшість із яких були ініціаторами прорахунку частот, а частина з них переходила з проводових мереж у ФМ-діапазон. У результаті конкурсу нові комунальні ФМ-радіостанції з’являться у Вінниці, Веселому Запорізької області, Радехові Львівської області, Великій Лепетисі Херсонської області, Кам’янці, Умані та Смілі Черкаської області.

Звернімо увагу: в серпні — грудні 2017 року Нацрада провела одразу два конкурси на місцеве мовлення та оголосила ще один, результати якого стануть відомими в першому півріччі 2018 року. При проведенні цих конкурсів Нацрада керується власним баченням того, що таке мовлення місцевих громад — такими мовниками регулятор вважає комунальні радіоредакції, засновані місцевими органами державної влади і самоврядування. Комунальні радіоредакції переважно працювали у проводовій мережі, мовлячи по кілька годин на добу або навіть на тиждень у спеціальних врізках у контент «Українського радіо». Але проводове радіо як технологія поступово відмирає. Суспільне радіо завдяки попереднім конкурсам Нацради почало перехід на ФМ-діапазон. Тепер же Нацрада ініціювала такий же перехід комунальних радіостанцій. Цей проект має назву «Мовлення громад», і представники Нацради в областях за підтримки голів облдержадміністрацій активно спонукають комунальні телерадіокомпанії замовляти в Нацради прорахунок частот і потім подаватися на конкурси для отримання ФМ-ліцензій. Місцева влада на створення чи розбудову своїх мовників виділяє кошти з місцевих бюджетів. Ті, хто не зможе наповнювати власним контентом ефір цілодобово, мають непогану підтримку — можливість ретранслювати контент Суспільного радіо (не обов’язково суспільно-політичного «Українського радіо» — можна вибрати й аполітичну «Культуру» або молодіжний «Промінь»).

Якщо проект і далі розвиватиметься з не меншою динамікою, то врешті-решт по всій Україні постане мережа комунальних ТРК замість мережі обласних державних ТРК, які стали частиною Суспільного мовника і над якими місцева влада втратила контроль. Більш того, ми вже маємо прецеденти появи обласних комунальних телерадіокомпаній, які належать обласній владі. Такі потужні комунальні телеканали є у Львові та Івано-Франківську, а з 2018 року за сприяння Нацради такий мовник з’явиться і в Донецькій області — це супутниково-кабельний телеканал «Донеччина TV» (ДTV). Тобто замість реформування комунальних мовників на громадських за принципами закону про Суспільне мовлення (це зобов’язання України перед європейськими партнерами) ми маємо зворотний процес розбудови мережі комунальних мовників на противагу непідконтрольному владі Суспільному.

Розвиток мовлення на тимчасово окуповані території

Регулятор продовжує розвивати мовлення на тимчасово окуповані території України та відновлювати мовлення українських телеканалів і радіостанцій у зоні АТО.

17 серпня із селища Чонгар на кордоні з Кримом почали тестове мовлення в цифровому ефірі п’ять українських телеканалів, які перемогли в конкурсі Нацради 27 липня: «UA: Крим», 5 канал, Прямий канал, ICTV та «Чорноморська ТРК». З 1 вересня локальний мультиплекс почав роботу у стандартному режимі з потужністю 300 Вт, з 1 листопада потужність цифрового передавача було збільшено до 1 кВт.

Нацрада запланувала створити ще два локальних мультиплекси на десять каналів для мовлення на Крим. Із цією метою 17 вересня вона замовила в Українського державного центру радіочастот прорахунок частот для двох мультиплексів у Чонгарі. У жовтні Нацрада замовила в УДЦР прорахунок шести нових ФМ-частот у Чонгарі. Окрім цього Нацрада замовила в УДЦР прорахунок технічного перенесення 18 ФМ-частот із окупованого Криму до Чонгара, Чаплинки і Генічеська Херсонської області.

24 серпня в селі Бахмутівка Новоайдарського району Луганської області було відкрито новозбудовану телевежу, з якої почали мовити два цифрових мультиплекси із 12 цифрових телеканалів, два аналогових телеканали і чотири радіостанції. Усі вони мовлять там на підставі тимчасових дозволів на мовлення. Згодом додалися ще два цифрових телеканали та одна радіостанція.

Протягом серпня — грудня 2017 року Нацрада видала тимчасові дозволи провайдеру «Зеонбуду», який ретранслює в Бахмутівці мультиплекс МХ-1 із восьми телеканалів («Інтер», «Україна», «1+1», НТН, К1, «UA: Перший», ICTV, «Enter фільм»). Іншим тимчасовим дозволом Нацрада створила в Бахмутівці ще один локальний мультиплекс, у якому мовлять ЛОТ, «ПравдаТУТ», 5 канал, Прямий канал, Перший західний і ZIK.

За звітний період тимчасові дозволи Нацради отримали шість радіостанцій на 19 частот у Донецькій і Луганській областях: «Русское радио — Україна» (Авдіївка, Мар’їнка, Бахмутівка), «Країна ФМ» (Бахмутівка), «Українське радіо» (Бахмутівка), «Радіо М» (Щастя, Мар’їнка), «Армія ФМ» (Станиця Луганська, Попасна, Світлодарськ, Бахмутівка, Бахмут, КППВ Майорське), «Тризуб ФМ» (Торецьк, Світлодарськ, КПВВ Станиця Луганська, КПВВ Новотроїцьке, КПВВ Мар’їнка, КПВВ Гнутове). А Перший західний телеканал отримав дозволи на аналогове телевізійне мовлення на п'яти частотах (Білолуцьк і Зоринівка, Сватове, Біловодськ, Марківка). Загалом за останні три роки Нацрада надала дозволи на тимчасове мовлення на 96 телевізійних і радіочастотах на Донбасі.

Наприкінці 2017 року сталася важлива для інформаційної безпеки держави подія: парламент ухвалив закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення антитерористичної операції та прикордонних районах України», якого так довго чекали Міністерство інформаційної політики і Нацрада. З ухваленням закону легалізовано процедуру видачі тимчасових дозволів, а регулятор зможе замовляти прорахунок частот і видавати дозволи не лише на Донбасі, а й на кордоні з Кримом. Закон також дозволяє продовжувати на цих територіях аналогове мовлення навіть після переходу всієї країни на цифрове.

Як окремий піднапрям діяльності Нацради можна виокремити розвиток цифрового телебачення у прикордонних і прифронтових регіонах. Протягом 2016-2017 року в Україні було розбудовано чотири місцевих або регіональних мультиплекси цифрового ТБ на додачу до чотирьох загальнонаціональних мультиплексів компанії «Зеонбуд»: у Волновасі Донецької області (надано тимчасові дозволи шести телеканалам, оператор — Концерн РРТ), у Чонгарі Херсонської області (в липні 2017 року надано ліцензії п'яти телеканалам, оператор — ТОВ «Телемережі України»), у Бахмутівці Луганської області (в серпні 2017 року надано тимчасові дозволи шести телеканалам, оператор — КП «Інноваційно-інформаційний центр»), у 22 містах Одеської області (в грудні 2017 року надано ліцензії восьми телеканалам, оператор — Концерн РРТ). А в листопаді 2017 року Нацрада замовила в УДЦР прорахунок частот для розширення покриття мультиплексу МХ-1 компанії «Зеонбуд» у семи містах Одеської області.

Анулювання ліцензій УМХ

У жовтні 2017 року Нацрада вперше у своїй практиці розпочала процедуру анулювання ліцензій та відмовила у продовженні ліцензій на підставі непрозорої структури власності компаній. Ідеться про кейс Українського медіа холдингу (UMH Group). Нацрада відмовила в продовженні шести ліцензій п'яти радіокомпаній, які давали право мовити на 37 частотах, і вирішила звертатися до суду про анулювання ще 29 ліцензій дванадцяти радіокомпаній, які дають право на мовлення на 165 частотах. Через кілька днів після відмови Нацради у продовженні ліцензій мовлення радіостанцій УМХ було припинено на 37 частотах.

Регулятор відмовив у продовженні ліцензій на підставі недотримання ліцензіатами вимог статті 12 закону «Про телебачення і радіомовлення» щодо прозорості власності. А рішення звертатися до суду про анулювання ліцензій Нацрада ухвалила за результатами позапланових перевірок, проведених за заявою ГО «Детектор медіа» щодо того, чи вчасно були подані заяви про переоформлення ліцензій і документи або їх завірені копії, які підтверджують зміну кінцевого бенефіціарного власника цих компаній. Річ у тім, що у квітні 2017 року радіостанції УМХ вказали нового кінцевого бенефіціарного власника — громадянина України Дмитра Крікберга, який у минулому працював у структурах оголошеного в розшук олігарха Сергія Курченка, у 2013 році публічно оголошеного власником УМХ. При цьому радіогрупа УМХ раніше називала своїм кінцевим бенефіціаром громадянина Белізу Метью Адріана Бредлі, а в деяких радіостанцій — віце-президента радіогрупи УМХ Валентина Мору.

Контроль за квотами

У серпні — грудні 2017 року Нацрада контролювала дотримання мовниками нових вимог законодавства про квоти української мови на телебаченні та квоти українських пісень і мови на радіо. Мовники переважно дотримуються квот, а порушення стають рідкісними винятками із загального правила. Не виключено, що на це впливає принциповість регулятора, який постійно контролює виконання закону й застосовує санкції в разі найменших відхилень.

13 жовтня 2017 року набув чинності закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації», який запровадив мовні квоти на телебаченні. Протягом першого року (до 13 жовтня 2018 року) діє перехідний період: передачі власного виробництва, а також національний аудіовізуальний продукт зараховуються до частки передач, виконаних державною мовою, незалежно від фактичної мови цих передач. Озвучуватися або дублюватися українською мовою в межах квот мають фільми і передачі, які не є національним аудіовізуальним продуктом. Повноцінно норми закону запрацюють із 13 жовтня 2018 року. Йдеться про 75 % державної мови для загальнонаціональних і регіональних телеканалів, 60 % — для місцевих, а також 75 % державної мови для програм новин на ТБ. За невиконання мовних квот для мовників передбачений штраф у розмірі 5 % загальної суми ліцензійного збору.

У жовтні — листопаді 2017 року Нацрада провела першу хвилю моніторингу дотримання мовних квот на ТБ, яка охопила 36 загальнонаціональних і супутникових телеканалів. Було проаналізовано 6 тис. годин відео. Важливо, що Нацрада дослідила як формальне виконання вимог закону, так і фактичну частку української мови в телевізійному ефірі. Аналізуючи фактичні показники, Нацрада зараховувала до українськомовних передачі та фільми, повністю озвучені чи дубльовані державною мовою (у тому числі фрагменти, закадровий текст, рекламу, анонси тощо), а також білінгвальні передачі, у яких ведучі спілкувалися й українською, і російською мовами.

Моніторинг засвідчив, що всі українські телеканали дотримуються формальних вимог законодавства про квоти на телебаченні, передбачених для перехідного періоду. У середньому частка передач, що формально підпадає під обсяг виконаних державною мовою, становить 98 %. Водночас середній показник фактичної кількості української мови на телебаченні — 86 %. Найменші фактичні обсяги української мови Нацрада зафіксувала на телеканалах «Інтер» (37 %), «Індиго» (37 %), «Ескулап TV» (49 %), К1 (61 %), «Ентер-фільм» (65 %), «Україна» (66 %), ICTV (74 %), НТН (75 %), К2 (75 %) та Xsport (78 %). Нацрада виявила десять телеканалів, в ефірі яких фактично повністю відсутні російськомовні передачі, а фактичний і формальний обсяг української мови становить 100 %: «UA: Перший», «Культура», «Громадське ТБ», «Еспресо», ТЕТ, Новий канал, М1, «Малятко TV», «Піксель» і «ПлюсПлюс».

Члени Нацради рекомендували телеканалам уже тепер звернути увагу на свої фактичні показники української мови, оскільки через рік вони стануть формальними вимогами. Представники телеканалів і продакшнів запевняють, що працюють над бібліотеками україномовного контенту, щоб виконувати норми закону. Єдиним публічним противником мовних квот виступає Inter Media Group, яка не демонструє ніяких зрушень у бік українізації свого ефіру, очевидно, розраховуючи на скасування закону завдяки зусиллям представників «Опозиційного блоку».

Водночас група «Інтер» виявилася єдиним порушником інших квот — європейського та українського продукту. 31 серпня 2017 року за результатами позапланової перевірки Нацрада оголосила попередження чотирьом телеканалам групи за такі порушення:

• «Інтер» — 57 % передач виробництва Європи, США та Канади замість 70 %;
• НТН — 56,8 % передач виробництва Європи, США та Канади замість 70 %; 32 % передач українського виробництва замість 50 %;
• «Піксель» — 66,4 % передач виробництва Європи, США та Канади замість 70 %; 24,7 % передач українського виробництва замість 50 %;
• «Ентер-фільм» — 37 % передач виробництва Європи, США та Канади замість 70 %; 22 % передач українського виробництва замість 50 %.

Самі телеканали не вважають, що вони порушують закон. На думку Inter Media Group, під квоту підпадають виключно передачі й не підпадають фільми. Відповідно, якщо не брати до уваги фільми, то практично всі передачі на телеканалах є українськими, ба більше — вони є власним виробництвом каналів. На думку ж регулятора, фільми теж є передачами в розумінні закону «Про телебачення і радіомовлення».

9 листопада Нацрада розглядала питання про продовження порушення телеканалами Inter Media Group квот європейського та українського продукту. Нові порушення виявлено в ефірах телеканалів НТН та «Ентер-фільм», тоді як «Інтер» і «Піксель» почали дотримуватися квот. Члени Нацради вирішили відкласти питання на місяць, щоби порушники мали змогу виправитися. Відтоді це питання на розгляд регулятора не виносилося.

Свою рацію телеканали пішли доводити до суду. Позови розглядали різні судді, які прийняли різні рішення. 8 грудня 2017 року суд задовольнив позов телеканалу «Піксель», на що Нацрада подала апеляцію. 1 лютого 2018 року суд відмовив у задоволенні позову телеканалу НТН. А позови «Інтера» та «Ентер-фільму» ще розглядаються в першій інстанції. На думку членів Нацради, цей судовий спір може мати несподівані наслідки для всієї телевізійної галузі, адже в суді вирішується питання, чи є фільми передачами. Відповідно, рішення суду вплине на те, чи можна розміщувати алкогольне спонсорство у фільмах і серіалах.

8 листопада 2017 року виповнився рік дії закону про квоти на радіо. Протягом першого року дії цей закон вимагав від радіостанцій випускати в ефір 25 % пісень українською мовою та 50 % передач українською. За даними Нацради, протягом першого року дії закону (листопад 2016 — жовтень 2017 рр.) українські радіостанції в середньому транслювали 38 % пісень українською мовою та вели 85 % передач українською мовою. При цьому показники регіональних і місцевих радіостанцій є вищими, ніж загальнонаціональних: 32 % пісень українською та 81 % передач українською на загальнонаціональних радіостанціях і 44 % пісень українською та 88 % передач українською на регіональних і місцевих радіостанціях. Однак при підрахунках цієї статистики Нацрада не брала до уваги показники загальнонаціональних радіостанцій «Країна ФМ», «Українське радіо», «Промінь» і «Культура», де частка пісень і ведення програм становить 100 % або близько 100 %.

Із 8 листопада 2017 року передбачені законом квоти зросли: частка пісень українською мовою має становити 30 %, ведення передач державною мовою — 55 %. Радіостанціям, в ефірі яких понад 60 % пісень становлять пісні мовами країн ЄС, передбачена зменшена квота пісень українською мовою — 25 %. Загальнонаціональні радіомережі «Мелодія», «Люкс ФМ», Kiss FM і «Хіт ФМ» отримали право не збільшувати частку пісень українською мовою до 30 %, а транслювати 25 % пісень українською мовою, оскільки в їхньому ефірі лунає понад 60 % пісень мовами ЄС. За даними регулятора, радіостанції були готові до зростання квот і демонстрували перевиконання норм закону.

Втім, порушення трапляються, і за них Нацрада застосовує передбачену законом санкцію — штраф у розмірі 5 % ліцензійного збору. У попередньому моніторингу ми інформували, що протягом січня — липня 2017 року Нацрада розглянула результати перевірок 18 радіостанцій та оштрафувала п'ятнадцять із них: одинадцять — за порушення пісенних квот, чотири — за порушення мовних квот. Протягом серпня — грудня 2017 року Нацрада розглянула результати ще двох перевірок та оштрафувала дві радіостанції за недотримання пісенних квот: «Радіо Ера» — на 317,4 тис. грн (найбільша сума штрафу пов’язана з великим розміром мережі «Радіо Ера», що впливає на розмір ліцензійного збору) і «Люкс ФМ» — на 50,5 тис. грн. Таким чином, загалом за рік було оштрафовано 17 порушників на суму понад 1 млн грн. У звітному періоді Нацрада призначила ще позапланову перевірки квот на радіо «П’ятниця».

Захист дітей від шкідливого контенту

У другій половині 2017 року Нацрада продовжувала працювати в напрямі захисту дітей від шкідливого контенту. За цей час увага регулятора була прикута до телеканалів СТБ та «Інтер», а при Нацраді продовжувала роботу робоча група з розробки правил захисту дітей у медіа, яка напрацювала другий саморегуляторний акт індустрії — правила висвітлення суїциду в медіа (перший документ було напрацьовано у 2016 році – «Захист дитини, яка зазнала сексуального насильства, при залученні до медіавиробництва»).

Телеканал СТБ, оштрафований у березні 2017 року за показ шкідливого для дітей контенту, продовжив його показувати та порушувати законодавство. Такої думки у своєму висновку від 9 жовтня 2017 року дійшла Незалежна медійна рада, яка за зверненням Нацради проаналізувала понад 60 годин розважальних шоу «Кохана, ми вбиваємо дітей», «Я соромлюсь свого тіла», «Битва екстрасенсів», «Слідство ведуть екстрасенси», «Містичні історії». 2 листопада Нацрада розглянула питання про продовження показу телеканалом СТБ контенту, що може завдати шкоди дітям. Регулятор планував знову призначити позапланову перевірку СТБ, але відклав це рішення до моменту вирішення судового спору щодо штрафу. Річ у тім, що СТБ подав позов проти Нацради, і суд на той момент призначив судову експертизу. Висновки експертів Незалежної медійної ради, Інституту соціальної та політичної психології, Асоціації психологів України не є експертизами в розумінні суду. Власне, для телеканалу СТБ ці інституції теж не є експертами, про що канал заявляв публічно в Нацраді, анонсуючи замовлення окремої судової експертизи.

У діалозі з СТБ регулятор укотре закликав до саморегулювання, а також висловив побажання змінювати законодавство щодо захисту дітей у медіа. Якби ж Нацрада призначила ще одну перевірку каналу і знову зафіксувала порушення, то наступною санкцією мало би бути звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії СТБ. Очевидно, для такого серйозного кроку в регулятора не було ані власної готовності, ані політичної волі, ані впевненості в рішенні суду. А перед тим, у жовтні 2017 року, наявність в СТБ систематичних санкцій за шкідливий контент не стала перешкодою для продовження його ліцензії на аналогове ефірне мовлення в 66 містах. Члени Нацради делікатно не згадували про ці порушення в діалозі з керівником СТБ Володимиром Бородянським.

Каналу СТБ пощастило ще й у тому, що увагу регулятора, громадськості й навіть британського таблоїда в цей час привернув інший канал — «Інтер». 9 листопада Нацрада оголосила попередження телеканалу «Інтер» за показ двох випусків ток-шоу «Стосується кожного» за 9 і 13 жовтня про 12-річну дівчинку, яка народила дитину. Санкція стала результатом позапланової перевірки, проведеної за скаргами Уповноваженої Верховної Ради з прав людини та громадської організації «Детектор медіа». Також Нацрада у своєму рішення спиралася на висновок Незалежної медійної ради, яка встановила факт порушення телеканалом «Інтер» законодавства, а ведучим програми «Стосується кожного» Андрієм Данилевичем — стандартів журналістської етики. Сам канал вважає, що ніяких норм закону не порушив, хоча третю серію про «маму-дитину» в ефір так і не випустив (наскільки відомо «Детектору медіа», на цьому наполягли юристи «Інтера», а отже вони сумніваються у своїй юридичній рації). Втім, попередження Нацради «Інтер» оскаржує в суді.

У цьому кейсі привертає увагу те, що санкцію оголошено за демонстрацію контенту, який може завдати шкоди дитячій аудиторії каналу, але канал не покарано за порушення приватності, честі й гідності дитини — учасниці програми, на чому акцентували омбудсмен, «Детектор медіа» та Незалежна медійна рада. У Нацраді «Детектору медіа» пояснили, що судові процесуальні моменти перешкоджають у застосуванні регулятором норми абзацу 13 частини 2 статті 6 закону «Про телебачення і радіомовлення» (про порушення права на приватність, честь і гідність). Регулятор міг би застосувати щодо «Інтера» санкцію за це порушення, якби було звернення від самої постраждалої особи або її уповноваженого представника.

Випадок із «Інтером» засвідчив потребу змін до законодавства, які дозволять Національній раді бути проактивною в захисті не лише глядачів, а й учасників програми. Самі ж учасники переважно скуті у відстоюванні власних прав через те, що телеканали змушують їх підписувати угоди з фактично кабальними умовами («Детектор медіа» публікував приклад типової угоди). Проблему порушення прав учасників шоу обговорювали учасники круглого столу Незалежної медійної ради. Там пролунала думка, що держава повинна законодавчо заборонити участь дітей у програмах, які можуть їм зашкодити.

Протягом 2017 року робоча група при Нацраді з розробки правил захисту дітей у медіа напрацювала саморегулівний акт телевізійної індустрії № 2 «Висвітлення засобами масової інформації теми суїциду». Документ було оприлюднено 7 грудня 2017 року. Він окреслює принципи та правила, якими мають керуватися мовники під час висвітлення теми суїциду. Йдеться про те, що висвітлення теми суїциду має не допускати заохочення або спонукання до нових суїцидів із мотивів наслідування, додаткової психічної травматизації рідних і близьких осіб, що вчинили суїцид, та осіб, що вчинили спробу суїциду, а також травматизації, шокування та залякування аудиторії, особливо дитячої. Активну участь у роботі над проектом брала й ГО «Детектор медіа».

Документ підписали представники холдингів «Медіа Група Україна», StarLightMedia, Національної суспільної телерадіокомпанії України та Незалежної асоціації телерадіомовників. Однак його не підписали представники Inter Media Group, яка відмовилася стати підписантом саморегулівного акта № 1 та не брала активної участі в роботі над актом № 2, та «1+1 медіа», яка наприкінці роботи над документом повідомила про небажання підписувати напрацьований робочою групою проект, натомість надала до нього правки й зауваження, з якими не погодилися члени робочої групи.

Досвід показує, що саморуглювання телевізійної галузі в Україні просувається дуже складно, індустрія не готова до самообмежень і вироблення спільних правил. Отож питання захисту дітей у медіа потребує негайного вирішення в законодавчій площині.

Регулювання іноземних каналів

Національна рада регулює присутність іноземних мовників у мережах українських провайдерів, укладаючи Перелік іноземних програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і законодавства України. За попередні два роки регулятор вилучив із цього переліку майже всі російські телеканали, обмеживши їхню ретрансляцію в Україні, оскільки їхній контент містив порушення українського законодавства. Станом на кінець 2017 року в переліку залишалися тільки чотири телеканали з юрисдикцією Російської Федерації. Також присутні кілька умовно «російських» телеканалів із європейськими ліцензіями. Їхній зміст український регулятор теж моніторить і періодично звертається до мовників із застереженнями щодо порушень.

Зокрема, в серпні та в листопаді 2017 року Нацрада вдруге і втретє попереджала російський телеканал із британською ліцензією RTVI про порушення Європейської конвенції про транскордонне телебачення і законодавства України та про можливість обмеження ретрансляції цього мовника в Україні. Виявлені порушення — це переважно трансляція російських фільмів, заборонених для показу в Україні, а також висловлювання деяких учасників програм, які заперечували територіальну цілісність України та підтримували анексію Криму Росією. У вересні 2017 року Нацрада застерігала італійський телеканал World Fashion Channel про можливість обмеження його ретрансляції за порушення українського законодавства щодо територіальної цілісності України — показ карти Росії, що охоплює територію анексованого Криму. Втім, до рішень Нацради про вилучення цих телеканалів із переліку справа поки не дійшла.

Протягом серпня — грудня 2017 року Нацрада двічі доповнювала перелік іноземними телеканалами, дозволеними для ретрансляції в Україні. 14 вересня до переліку додали сім телеканалів: TRT World (турецький інформаційно-культурологічний англомовний телеканал), Fight Network (канадський англомовний спортивний телеканал), Star Family (латвійський російськомовний кіноканал) і німецькі музичні телеканали Deluxe Lounge HD, Deluxe Music, Jukebox, RCK.TV. 21 грудня до переліку додали телеканали Dorama (іспанський англо- та російськомовний кіноканал азіатських фільмів) та RTVD (німецький німецько- та російськомовний інформаційно-розважальний канал). Станом на кінець грудня 2017 року Перелік іноземних програм налічував 170 іноземних телеканалів. Проте регулятор не захотів додати до переліку телеканали «В гостях у сказки» (дитячий російськомовний канал з іспанською ліцензією) та Spike (розважальний кіноканал MTV Networks Europe з українською звуковою доріжкою).

Висновки

Ключовими напрямами роботи Нацради із серпня по грудень 2017 року можна визначити:

• розбудова мереж мовлення державних («Рада») і комунальних телерадіокомпаній;
• розвиток мовлення в зоні АТО і прикордонних регіонах (зокрема, цифрового телебачення в Одеській області);
• анулювання ліцензій радіогрупи УМХ;
• контроль за виконанням мовних і пісенних квот телеканалами і радіостанціями;
• захист від шкідливого контенту.

Чинниками, які завдають негативного впливу на діяльність регулятора, залишаються:

• недосконалість і прогалини у профільному законодавстві;
• посилення політичного впливу на Нацраду;
• лобістські впливи індустрії;
• неготовність індустрії до саморегуляції та часто й до співрегуляції;
• блокування рішень Нацради в судах.

Фото: прес-служба Нацради