Страсті за «вагнерівцями». Огляд політичних токшоу за 15–19 листопада 2021 року

Страсті за «вагнерівцями». Огляд політичних токшоу за 15–19 листопада 2021 року

24 Листопада 2021
2506
24 Листопада 2021
16:00

Страсті за «вагнерівцями». Огляд політичних токшоу за 15–19 листопада 2021 року

2506
Топтемою цього тижня очікувано став «вагнергейт». Проте токшоу або віддавали перевагу одній зі сторін, або зводилися до з’ясування стосунків.
Страсті за «вагнерівцями». Огляд політичних токшоу за 15–19 листопада 2021 року
Страсті за «вагнерівцями». Огляд політичних токшоу за 15–19 листопада 2021 року

«Свобода слова», ICTV, 15 листопада

Ефір «Свободи слова» на ICTV був присвячений зовнішній політиці та світовій безпеці. Зокрема, гості мали говорити про міграційну кризу на білорусько-польському кордоні та нарощування кількості російських військ на кордоні українському. Натомість більша частина програми звелась до суперечки влади й опозиції про фінансування армії та ініціативи уряду.

Владу у студії представляли заступниця міністра оборони Ганна Маляр, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, новообрана голова цієї ж партії Олена Шуляк, спікер української делегації Тристоронньої контактної групи та радник президента Олексій Арестович та очільник Міністерства закордонних справ Дмитро Кулеба (на зв’язку). Опонували їм експрем’єр Володимир Гройсман, колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін, нардеп від «Голосу» Сергій Рахманін, колишній секретар РНБО і керівник штабу «ЄС» Олександр Турчинов. Загалом 9 гостей, дві жінки та сім чоловіків.

Почався ефір з оптимістичної оцінки міністра закордонних справ щодо нещодавніх зустрічей у Вашингтоні та Брюсселі. Кулеба запевнив, що в НАТО «серйозно оцінюють рівень загрози» від посилення військової присутності Росії на кордоні, а українській дипломатії «вдалося мобілізувати підтримку» західних партнерів.

Найактивнішим учасником дискусії був Олександр Турчинов. Він звинувачував уряд у «деградації розвідки та збройних сил», зриві державних оборонних замовлень і, традиційно для «ЄС», у низькому рівні забезпечення військовослужбовців. Представники влади атакували у відповідь. Арахамія пригадав попереднику нереалізований проєкт «Стіна», співпрацю експрезидента із Медведчуком і «справу Свинарчуків». Арестович — вибухи на складах боєприпасів.

Решта тем пройшла в тіні «міжсобойчика» влади та опозиції. Арестович розповідав про дев’ять сценаріїв оборони країни, які розробили ще у квітні. Заступниця міністра оборони Ганна Маляр запевнила, що управління розвідки в Україні «сьогодні потужне як ніколи», а Міністерство оборони має найбільше в історії фінансування. Ведучий звинувачував владу в небажанні реагувати на кризову ситуацію на українському кордоні та скликати позачергове засідання парламенту. У відповідь на це Арахамія запевнив, що держава реагує «зі всіма своїми інституціями», а в засіданні парламенту необхідності немає.

Нардеп Сергій Рахманін уже не вперше скаржився, що держава приділяє занадто мало уваги питанню демаркації кордонів. Гройсман вирішив «пофлудити» та пригадав, що ще два місяці тому пропонував уряду запровадити виплату для вакцинованих. Він стверджував, що в Україні низькі показники вакцинації саме через те, що це зробили запізно. Також політик закликав «зняти з доріг» бюджетні кошти і збільшити фінансування армії, оскільки «130 мільярдів для армії на наступний рік — це ніщо».

«Пульс». Ukrlive. 16 листопада

Після переїзду програми з ютуб-каналу на телеканал Ukrlive у змісті «Пульсу» відбулися певні зміни — незначні, але помітні. Ведучі й коментатори Медведчука вже не так явно транслюють проросійські пропагандистські меседжі. Ніхто не називає війну на Донбасі «внутрішнім громадянським конфліктом», а мешканців Західної України — «недорозвиненими вуйками». Втім, як ми переконаємося далі, ключові політичні меседжі програми лишилися на місці.

Незначні зміни відбулись і в гостьовій політиці Першого незалежного. Раніше всі ефіри проходили у «тісному дружньому колі» представників «ОПЗЖ», ексрегіоналів та фейкових експертів із медіапулу Медведчука. Про рідкісних умовно проукраїнських коментаторів, які не гребували ходити на токшоу ютуб-каналу кума Путіна, ми писали окремо.

Втім цього разу на ефір завітала рекордна кількість політиків, які не представляють проросійський політичний табір, — троє. Якщо віцепрем’єр в уряді Гройсмана Павло Розенко є частим гостем токшоу Медведчука й Мураєва, то присутність нардепа від БПП минулого скликання Олександра Бригинця та нардепа чинного скликання Андрія Пузійчука («Батьківщина») здивувала. Схоже, відновлення телевізійної трансляції навіть із нульовим рейтингом достатньо, щоб канал Медведчука почав втрачати маргіналізований статус серед українського політикуму.

Іншими гостями «Пульсу» були ексрегіоналка Ганна Герман, чинні нардепи від «ОПЗЖ» Наталія Королевська та Валерій Гнатенко, псевдосоціолог Дмитро Марунич, джинсовик Дмитро Корнійчук, політичний хамелеон Михайло Чаплига, колишній списочник «ОПЗЖ» Володимир Кацман (його титрують політичним експертом) та політкоменатор Ігор Рейтерович. Загалом 11 гостей, дві жінки та дев’ять чоловіків.

 

Почався ефір із чергового сольного виступу екснардепки та колишньої прессекретарки Януковича Ганни Герман. Із нею ведучі обговорювали різні теми: від середнього пальця Лероса та переслідування опозиції до можливої відставки міністра культури Олександра Ткаченка.

Ганна Герман використала значний арсенал маніпуляцій, щоб дискредитувати виплати за вакцинацію, а заразом — і вакцинацію як таку. Зокрема, називала виплати «троянським конем, який не відомо чим кожній сім’ї обернеться». Коментаторка припускала, що така виплата може призвести до втрати субсидій або ж до необхідності сплатити за цю суму податки. Модератори чомусь вирішили не нагадувати спікерці слова прем’єра Дениса Шмигаля, що виплати вакцинованим не будуть оподатковуватись.

Ніхто, за словами Герман, не пояснив, звідки виділили гроші на виплати, а це може означати, що кошти бути хабарем від міжнародних фармацевтичних корпорацій, щоби популяризувати вакцину. Перевірте, чи не злетіла у вас шапочки з фольги після такого сенсаційного викриття.

Коли викриваєш змову фармацевтичних компаній 

Кумедно, що годину по тому ведучі все ж процитували заяву Шмигаля, що гроші на виплати уряд виділив із бюджетного фонду підтримки підприємців, які постраждали від COVID-19. Певно, модератори просто не хотіли руйнувати красиву конспірологічну теорію пані Герман.

Також політикиня обурювалася, що на «авторитетних людей вчиняють тиск, щоб вони закликали людей вакцинуватись». Підсвідомо зарахувавши себе до авторитетних людей, Герман додала, що «ми не можемо ані закликати людей до вакцинації, ані відмовляти від того». Оскільки нібито навіть лікарі не знають, до чого призведе вакцинація. Це вкрай сумнівне твердження, враховуючи безліч матеріалів науковців та рекомендації від всесвітніх медичних організацій.

В інший час Ганна Герман називала Зеленського «першим олігархом у країні», закликала владу повернути дружні відносини із Росією, скаржилась на «закопані в землю мільярди», витрачені на будівництво музею Голодомору.

Стиль риторики Герман — інтелектуальна спікерка, яка часто робить відсилки до історії та мистецтва. Проте інколи бажання «тримати образ» дає комічний ефект. Так, на її думку, під час Французької революції 1789 року простий народ пішов у Бастилію визволяти аристократів. І це буцімто показує «запліччя та фінансовий бекґраунд кожної світової революції». Ти ба, клятий держдеп США примудрився фінансувати кольорові революції навіть у XVIII сторіччі, коли це ще не було мейнстримом!

Другою спікеркою шоу традиційно стала нардепка «ОПЗЖ». Цього разу на програму прийшла Наталія Королевська, яка виступала соло на каналі Медведчука й минулого тижня. Із політикинею говорили переважно про енергетику. Вона закликала створити антикризовий енергетичний штаб (звісно ж, за участі Медведчука, Бойка та Рабиновича); лякала зростанням безробіття вже у грудні через закриття підприємств; традиційно закликала підписати прямі контракти із «Газпромом». Крім того, Королевська погрожувала владі масовими протестами, закликала провести перевибори парламенту та нарікала на «привитое со стороны Запада кураторство».

Нардепка не обійшла стороною й питання боротьби проти епідемії коронавірусної хвороби. Вона засуджувала «репресивний механізм» так званої примусової вакцинації, скаржилася на буцімто порушення Конституції та трудового законодавства, звинувачувала владу у крадіжці грошей, виділених на боротьбу проти епідемії, критикувала забезпечення лікарень, у якому буцімто винні реформи Супрун. Вакцинуватися політикиня, звісно ж, не закликала.

Групова дискусія почалась із питання ведучої, чи вакцинувалися гості та на що планують витратити тисячу гривень. Про свою вакцинацію сказали лише спікери з-поза традиційного проросійського пулу гостей (Розенко, Пузійчук та Бригинець). Вони ж були єдиними коментаторами у студії, які закликали глядачів вакцинуватися.

Натомість Кацман говорив, що не знайшов переконливих аргументів для вакцинації та не хоче «експериментувати зі своїм тілом». Михайло Чаплига закликав не ставити приблуди на телефон (так він охрестив додаток «Дія») та повідомив, що виплату витрачати не буде: театрами та літаками він не користується і в кіно також не ходить, бо «з торентів зіскакувати» не збирається.

Коли не збираєшся «зіскакувати з торентів» 

Зовсім цинічною в ефірі виглядала рамка з написом «Вакцинація рятує життя», яка геть не відповідала риториці більшості гостей студії.

Наскрізною темою програми стала критика «Вовиної тисячі», якою «не зможуть скористатись 90 % українців» (Чаплига) і яка «лише обрушить рейтинг президента» (Корнійчук). На головний меседж цього випуску «Пульсу» натякала назва випуску — «На що зможуть витратити тисячу Зеленського мешканці села?»

Помітно холодніше коментатори каналу почали ставитися до Дмитра Разумкова та представників його міжфракційного об’єднання. На зв’язку у студії з’являвся нещодавно виключений із фракції «слуг» Артем Дмитрук, що увійшов до об’єднання ексспікера. Дмитрук називав себе «голосом совісті» партії, стверджував, що ніхто аргументовано не пояснив рішення про його виключення, та говорив, що про створення нової політсили на базі «Розумної політики» ще не йдеться.

Проте гості каналу Медведчука поставили під сумнів перспективи та незалежність нового політичного об’єднання. Так, Чаплига називав групу «проєктом "Слуга-2"», який створив Ахметов після того, як «побив горшки» із владою. Натомість Корнійчук стверджував, що конфлікт між Зеленським і Разумковим штучний, а його об’єднання — це фіктивна опозиція. Розенко закликав представників «Розумної політики» вийти з коаліції та добитися таким чином перевиборів у Верховну Раду. Характерно, що обговорення як депутатської групи, так і самого Дмитрука тривало після того, як нардеп від’єднався.

Не міг минути ефір «Пульсу» без традиційної критики енергетичної політики уряду. Екснардеп Бригинець стверджував, що дефіцит вугілля на складах пов’язаний із тим, що «комусь вигідніше завозити вугілля і перепродавати, отримуючи свої навари». Пузійчук натомість апелював до звичайної некомпетентності чиновників. Чаплига закликав завозити вугілля з окупованих територій. Кацман запам’ятався висловом «Медведчук зламав Путіна». Так він охарактеризував гадану вигоду від газових домовленостей лідера його партії із президентом Росії.

Також у програмі називали неконституційним новий законопроєкт про столицю (Корнійчук), закликали мерів міст об’єднуватись і давати відсіч центральній владі (Рейтерович), називали нові податки на врожай «видавлюванням людей з землі» (Пузійчук) та іронізували зі зросту Зеленського (Рейтерович і ведучі)

«Токшоу №1», «Україна 24», 17 листопада

В емоційному та галасливому випуску «Токшоу №1» обговорювали публікацію першої частини розслідування Bellingcat щодо спецоперації з арешту «вагнерів», а також виплати вакцинованим.

Модерація токшоу погано вдавалась Василю Голованову. Він не раз звертався до спеціального звукового сигналу, щоб «заглушити» всіх спікерів, і кілька разів вимикав найбільш галасливим із них мікрофон. Але мало допомагало. Значна частина шоу пройшла в хаотичній балаканині.

Почався ефір із сольного виступу політичного хамелеона Дмитра Співака. Він коротко коментував головні новини тижня, критикуючи уряд та партію влади. Серед іншого коментатор із політичними амбіціями скаржився на «деградацію держінституцій», яку продемонстрував «вагнергейт»; називав «Нафтогаз» «корумпованою прокладкою», і закликав підписувати прямі договори із «Газпромом»; звинувачував владу в «підготовці до тотальних фальсифікацій на виборах». А ще заступався за підприємство ДТЕК Ріната Ахметова (власника каналу) в конфлікті з урядом.

Далі у програмі обговорювали розслідування Bellingcat. Гостями стали нардепи «Слуги народу» Давид Арахамія та Олександр Качура, радник голови Офісу президента та речник української делегації у Тристоронній контактній групі Олексій Арестович, головний редактор онлайн-видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов, нардепка з «Європейської солідарності» Ірина Геращенко, нардеп із «Голосу» Роман Костенко та колишній регіонал Євгеній Мураєв.

Ключовою темою в емоційній дискусії стала інформація з розслідування Bellingcat про перенесення операції на тиждень. Нагадаємо, саме після цього «вагнерівців» захопила білоруська влада. Коментатори з опозиції називали ці дії свідомим зливом операції. Натомість представники влади акцентували на тому, що жодної інформації про злив операції Офісом президента в розслідуванні немає. Арестович заявляв, що «звинувачення Офісу президента так вдало спростувало розслідування Bellingcat». Ідентичні темники (закреслено) риторику про спростування вживав «слуга» Качура. Це очевидна маніпуляція, адже розслідування не спростовувало цих звинувачень, а просто не навело доказів на їх доведення. Але Арестович пішов іще далі та заявив, немов «розслідування Bellingcat показало, що президент і керівник офісу — патріоти». Що ж до заперечення факту операції Зеленським і Єрмаком, то, за Арестовичем, це була дуже вдала третя дезінформаційна частина спецоперації.

Коли вичитав у розслідуванні Bellingcat, що Зеленський — патріот

Коли Арестович утомився наводити аргументи на захист влади, він перейшов на особистості. Спочатку показав в ефірі компроментуючі фото Юрія Бутусова, а далі відверто глузував із журналіста, звертаючись до нього «родной».

Гіперемоційним у цьому випуску «Токшоу №1» був Давид Арахамія. Нардеп говорив на підвищених тонах та перебивав гостей. Серед іншого стверджував, що запит на коментар до Офісу президента прийшов від Bellingcat лише вчора, й саме тому на нього не встигли відповісти. Також політик повторював, що людям, які не мають до цього прямого стосунку, некоректно обговорювати подробиці таємних спецоперацій і роботу спецслужб. Втім це не заважало самому Арахамії протягом ефіру звинувачувати Порошенка в бездіяльності спецслужб під час окупації Криму. 

Емоційний стан Арахамії протягом усієї програми

Опозиція звинувачувала владу в ненаданні державної охорони всім учасникам операції (Костенко) та називала депутатську комісію, яка розслідує справу, «прачєчной Офісу президента» (Геращенко). Проросійських політик Євгеній Мураєв примудрився навіть обговорення операції проти російських бойовиків перевести в бік антизахідної риторики. Цей чоловік, схоже, живе у світі, де незалежних журналістів не існує як явища (мабуть, судить за телеканалом «Наш»), а за всіма розслідуваннями стоять спецслужби. Тож за розслідуванням Bellingcat, на думку Мураєва, стоїть розвідка Великої Британії, а Pandora Papers розслідували не «міфічні журналісти», а спецслужби США. Мураєв вважає, що «справжня мета» цих публікацій — шантаж української влади задля нової ескалації конфлікту з Росією.

Цей потік російської пропаганди не заперечила жодна з ворогуючих сторін у студії — спікери були занадто зайняті гризнею одне з одним. Після таких ефірів стає зрозуміло, як можуть рости рейтинги проросійських партій.

Спікерами другої частини програми, на якій обговорювали виплати вакцинованим, були чинні нардепи: Леся Забуранна, Марина Бардіна, Олексій Устенко («Слуга народу»), Людмила Буймістер (колишня «слуга народу»), Олексій Кучеренко («Батьківщина») та Олексій Гончаренко («Європейська солідарність»), а також ексвіцепрем’єр Павло Розенко. Загалом токшоу відвідало 14 гостей — одинадцять чоловіків і три жінки.

 

Ведучий згадав про інші випадки, коли український уряд виплачував незначні суми, та наголосив, що зазвичай це було пов’язано з мобілізацією електорату напередодні виборів. Далі глядачам показали сюжет, у якому кореспондентка спілкувалась із мешканцями села. І всі вони або не мали смартфонів, або не мали на що витратити тисячу гривень, або не чули про виплати, або не збирались вакцинуватися. Представники влади апелювали до підтримки секторів бізнесу, що найбільше постраждали від карантину; звинувачували опозицію у критиканстві; та обіцяли, що найближчим часом з’являться як нові можливості витрати ці гроші, так і можливість отримати їх без «Дії». Марина Бардіна звинуватила попередників, що в селах немає спортклубів і кінотеатрів.

Більшість спікерів від опозиції вітали ідею фінансового заохочення вакцинованих, але критикували спосіб, у який її реалізували. Також вони доводили, що виділеної суми не вистачить на всіх охочих отримати гроші (Гончаренко), стверджували, що влада таким чином підтримує лише близький до неї бізнес (Буймістер), і звертали увагу на абсурдність ідеї одним рішенням підтримати креативну індустрію та збільшити рівень вакцинації (Кучеренко).

«Право на владу», «1+1», 18 листопада

У «Праві на владу» обговорювали економічні підсумки екватору Зеленського, а також справу «вагнерівців». Гостями програми були новопризначена міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, радник керівника Офісу президента Олексій Арестович, голова фракції «Голос» Ярослав Железняк, блогер і прибічник «Слуги народу» Сергій Лещенко, міністр закордонних справ (2014–2019) Павло Клімкін, нардепи Сергій Соболєв («Батьківщина»), Микола Скорик («ОПЗЖ»), Тарас Батенко (група «За майбутнє»), правник Геннадій Друзенко, медійник Олексій Ковжун. Загалом 11 гостей — одна жінка та десять чоловіків.

 

Почався ефір із сюжету про перші роки президентства Зеленського. Автори ролика повторили сумнівний меседж влади про «дефіцит компетентних управлінців, не схильних до казнокрадства». Можливо, коректніше говорити про дефіцит управлінців, які хочуть працювати в цій команді?

Більшу частину дискусії зайняла промова «слуги» Арахамії. Він хвалився успіхами диджиталізації, будівництвом доріг та «історичним» законом про олігархів. Натомість скаржився нардеп на суддів, які не дають виконати обіцянку про посадки восени, та на олігархів з опозицією, що буцімто розвалюють монобільшість.

Опоненти майже не мали часу на запитання та зустрічну критику. Натомість Наталія Мосейчук вирішила використати ефірний час для того, щоби потролити Прямий канал. У програмі показали два уривки з ефірів Матвія Ганапольського, в яких він висловлював скепсис, що президент здатен боротися проти олігархів, та розповідав, як ті можуть «стерти його в порошок». Ведуча використала ці вирвані з контексту фрагменти в позитивному для команди президента ключі — як нібито доказ того, що влада йде на жертви та значну небезпеку заради деолігархізації.

Лещенко теж не втратив нагоди кинути камінь у сторону каналу свого політичного опонента. Він наголосив, що Ганапольський лише декілька років тому приїхав в Україну, та припустив, що ведучий може грати роль подвійного чи потрійного агента. Сам Прямий канал, на думку Лещенка, «є рупором, на якому працюють російські пропагандисти».

У наступній частині токшоу обговорювали «вагнергейт». Наталія Мосейчук знову модерувала дискусію в такий спосіб, щоб надати владі виграшну позицію. Єдиним промовцем у цьому блоці був Сергій Лещенко — журналіст, якого складно назвати експертом у темі чи нейтральною стороною. Він переповідав матеріал Bellingcat у такий спосіб, щоб заперечити версію про витік інформації із Офісу президента. Зокрема, стверджував, що від публікації розслідування «політично виграла влада, бо звинувачення не були підтверджені». Також коментатор не сказав про відтермінування операції за ініціативою Андрія Єрмака. Про це згадав лише Ярослав Железняк.

Давид Арахамія знову емоційно обурювався, що журналісти й політики обговорюють секретні операції й таємні документи. Зокрема, скаржився на «порохоботку Соколову», яка зробила найбільший злив таємної документації в історії України задля ще однієї спроби дискредитації влади. Також, за його словами, через обговорення цієї справи Україна втратила довіру НАТО. Ця ж думка була ключовою тезою начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирила Буданова, який виходив на зв’язок зі студією. За його словами, обговорення будь-яких спеціальних операцій у публічному полі «у жодній цивілізованій країні світу неприпустиме».

Пізніше нардеп Соболєв навів приклади, коли дії американських спецслужб ставали темою журналістських досліджень і публічних конфліктів. А юрист Друзенко розповів, як New York Times виграло справу у президента Ніксона щодо публікації матеріалів із грифом «таємно». Характерно, що Наталія Мосейчук у цей момент перебила спікера й попросила його поставити запитання.

Олексій Арестович тим часом змінив свій образ. Він уже не кепкував зі своїх опонентів, як робив це напередодні в ефірі телеканалу «Україна 24». Натомість спікер грав роль кота Леопольда, який закликав політиків миритись на фоні російської загрози. Представникам влади вторив нардеп Тарас Батенко, який називав обговорення справи «ударом по іміджу держави і спробою старої влади звести порахунки».

Питання та коментарі ведучої також грали на руку версії влади. Наприклад, вона запитувала в Буданова, чи є письмовий наказ перенести операцію (ніби для таких речей завжди потрібні письмові накази). Нав’язувала глядачам думку, що білоруські спецслужби могли й самі без будь-яких зливів вийти на вагнерівців, які мешкали в готелі. Погоджуючись із претензіями Арахамії, називала обговорення розслідування «війною своїх проти своїх».

Закінчилася програма виступом радника президента з економічних питань Олега Устенка. Він розповідав про позитивні тенденції зростання валового внутрішнього продукту в Україні та запевняв, що «штурвал тримається міцними руками». У коментарі до виступу Устенка Лещенко хвалився «підвищенням тарифів для олігархів на перевезення їхніх олігархічних товарів». Ця теза викликала емоційну реакцію нардепа Соболєва та прохання пояснити, чим відрізняються олігархічні товари від неолігархічних.

Коли слухаєш Сергія Лещенка 

«Свобода Слова Савіка Шустера», «Україна 24», 19 листопада

Ефір «Свободи слова» на «Україні» став промовистим свідченням гарячої фази конфлікту між Банковою та власником каналу Рінатом Ахметовим. У студії обговорювали «вагнергейт» і конфлікт щодо невиплати ДТЕКу боргів за вироблену «зелену» енергію. Представники уряду та партії влади проігнорували токшоу: дискусію вели опоненти та критики влади. За словами журналістів «Свободи слова», за 30 хвилин до початку ефіру представники влади перестали виходити на контакт. В ефірі навіть показали скриншоти переписки. У відповідь на це творці шоу залишили стільці пустими. Савік Шустер перерахував усіх представників влади, яких безуспішно запрошували на програму, і протягом випуску часто звертав увагу на порожні стільці та в незвичній для себе манері гостро критикував владу. Зокрема, кілька разів повторив, що йому не вдалося знайти жодної хорошої новини протягом останніх тижнів.

На окрему увагу заслуговує коментар Шустера на його ютуб-каналі. Там він охарактеризував небажання прийти у студію та загалом події останніх тижнів як свідчення «початку кінця» для нинішньої влади.

Справу «вагнерівців» на «Свободі слова» обговорювали колишній секретар РНБО Олександр Турчинов, нардеп від «Голосу» Роман Костенко, журналісти Юрій Бутусов, Дмитро Гордон і Яніна Соколова. Савік Шустер переповів розслідування Bellingcat докладніше, ніж це робили в інших токшоу. Але загалом програма схиляла глядачів до версії витоку інформації з ОП. Ведучий кілька разів повторив формулювання «у лапках перенесли» щодо спецоперації й повідомив, що йому було «жутко слушать» коментар Христо Грозєва «Эху Москвы» про відповідальність українського керівництва за зрив операції.

Важливою частиною токшоу стало попередньо записане інтерв’ю колишнього очільника Головного управління служби розвідки Міноборони Василя Бурби. Савік Шустер повідомив, що Бурба мав виступити у прямому ефірі. Проте, за словами ведучого, саме на цей час розвідника викликали на допит. Тому розмову з військовим довелося записати завчасно. Бурба детально розповів про засідання в Офісі президента, на якому отримав наказ перенести операцію. Зазначив, що боїться за безпеку звільнених силовиків. Наголосив, що його звільнили в день зустрічі з президентом, на якій він мав говорити про потребу розслідувати зрив операції. Але ключовою тезою у виступі генерал-полковника стало припущення, що в ОП є «кріт», який працює на Росію.

Всі коментатори схилялися до версії про злив операції, хвалили силовиків, які її проводили, засуджували їхнє звільнення та скептично висловлювалися про роботу слідчої комісії парламенту.

Дмитро Гордон сказав, що сучасна історія України розділилась на «до» і «після» інтерв’ю Бурби у студії Шустера. Вимагав у президента повідомити, чи є російським шпигуном радник президента Руслан Демченко та інші люди з оточення Зеленського. Жалівся, що українські керівники «смертельно бояться Путіна».

Турчинов нарікав, що після 2019 року «фактично зупинились оперативно-військові задачі», та запевнив, що прийде час, коли всі організатори операції «будуть героями України» та «матимуть серйозні державні нагороди». Яніна Соколова на початку своєї промови заявила, що зазвичай «не ставиться із симпатією до процесів, які відбуваються у цій студії», але подякувала ведучому за ефір. Вона раділа, що «студія сьогодні об’єдналась», та розповіла про ризик ліквідації відділу розвідки, «який займався росіянами в українській розвідці».

Після повторного опитування наприкінці дискусії частка глядачів, які вважають зрив операції зрадою влади, виросла із 49 до 62 %.

Гостям другої частини шоу стали експрем’єр та лідер іменної партії Володимир Гройсман, нардеп від «Батьківщини» Олексій Кучеренко, нардеп від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко, підприємець Ігор Тинний і генеральний директор ДТЕК Маріс Куніскіс. Загалом на програмі були 10 гостей — дев’ять чоловіків та одна жінка.

 

У студії обговорювали конфлікт уряду з компанією ДТЕК Ріната Ахметова. Детальніше про ситуацію читайте тут. Глядачам анонсували розмову так: «Як зелена енергетика стала засобом тиску на свободу слова».

Спікери знову були однозначні у своїй оцінці конфлікту. Всі звинувачували владу в корупційному втручанні в роботу держпідприємства «Гарантований покупець» та скаржилися, що дії уряду загрожують євроінтеграції та економічній стабільності країни. Зокрема, Гройсман стверджував, що після звільнення директора підприємства переддефолтний рівень в Україні виріс на 20 %. А Кучеренко переконував, що конфлікт закінчиться підвищенням тарифів на енергетику, за що заплатить простий споживач.

Перші 20 хвилин дискусії у студії ніхто не згадував прізвища Ахметова. Але далі Савік Шустер перестав «ігнорувати слона у кімнаті» та повідомив, що ДТЕК належить власнику каналу, на якому транслюється шоу. Разом із тим ведучий запевнив, що Рінат Ахметов «втручається у програму “Свободу слова” стільки ж, скільки я втручаюсь у гру “Шахтаря”». Чи значить це, що Ахметову навіть не доводиться втручатися, аби гравці його медійної команди обговорювали проблеми бізнесу господаря та просували його інтереси?

Далі в ефірі почали говорити про конфлікт як про спробу тиску на телеканал і на свободу слова в цілому. Шустер підтвердив це твердження коротким фрагментом із відеоблогу Сергія Лещенка. Там журналіст говорив, що Ахметов має «зупинити медіавійну із владою». Але ведучий почав переконувати, що прихід Бурби на програму — «це правда, а не війна із владою».

«Детектор медіа» готує докладний матеріал про посилення критики влади на каналах Ріната Ахметова.

«П’ятниця. Вечір», «Наш», 19 листопада

Ефір «П’ятниці. Вечора» знов нагадував бенефіс телеведучих Макса Назарова, Ангеліни Пичик, Антона Довлатова та Лани Шевчук. Вони нав’язували свою точку зору гостям, вступали в суперечки між ними, кепкували з «неугодних» коментаторів замість модерувати дискусію. Позиції деяких гостей натомість було складно почути через балаканину та перебивання. Темами програми стали зовнішня політика, «вагнергейт» і, традиційно, енергетична криза.

 

Почалась «П’ятниця» із чергового сольного виступу «гостя із вогником» (характеристика ведучих) Олега Ляшка. Останнім часом політик-шоумен все активніше повертається на великі екрани — від каналу «Наш» до Прямого. Із Ляшком ведучі коротко обговорили всі поточні політичні новини. Він поскаржився на «податковий терор», підняття цін, вивезення продуктів за кордон. Розказав трагічну історію, як у Кривому Розі «мама 9 дітей привела їх до криворізької міської ради, і там залишила, тому що їй немає чим їх годувати». Схоже, на Ляшка та Ганну Герман працюють ті самі спічрайтери. Також хвалився зростанням рейтингу його партії, прогнозував дострокові вибори та «коаліцію імпічменту» президента в новому парламенті під керівництвом РПЛ.

Гостями першої частини групової дискусії на «Нашому» стали нардепи Юлія Гришина та Святослав Юраш («Слуга народу»), Наталія Королевська («Опозиційна платформа — За життя»), Олексій Кучеренко («Батьківщина»), Сергій Шахов (група «Довіра»), депутат Київської міської ради від «Європейської солідарності» Сергій Таран. Ведучі обговорювали з ними зовнішню політику та україно-російські стосунки.

Ведучі Макс Назаров і Лана Шевчук обрали традиційну для себе роль адвокатів Росії та критиків Заходу. Зокрема, регулярно висміювали гіперболізовану тезу, що в енергетичній кризі, провалі вакцинації та інших проблемах України винен Путін.

Лана Шевчук кілька разів протягом ефіру питала гостей, чи не час «переглянути наші євроінтеграційні смаки». Мовляв, військової допомоги Європа все одно не дає і в ЄС нас ніхто не візьме. Ще цікавіше стало, коли у студії заговорили про проблему реінтеграції окупованих територій. Ведуча перераховувала що Росія, на відміну від України, нібито робить для Донбасу: «Це паспортизація, це виборче право та відкрита торгівля». Щоправда, вона говорила це не від свого імені, а нібито переповідала слова глядачів каналу з окупованих територій.

Коли перераховуєш, як багато Росія зробила для Донбасу

Її колега Макс Назаров запам’ятався твердженням, що Джо Байден нібито «заборонив Турчинову захищати Крим» у 2014 році. А ще називав західних партнерів України «істєрічками» та насміхався із депутата «ЄС» Тарана, коли той намагався захистити євроінтеграційний курс.

Нардепка від «ОПЗЖ» Наталія Королевська жалілася, що безвіз приніс Україні «бессвет, безгаз, бескислород, безуголь». Скаржилася, що Україна не виконує мінські домовленості, а «поляки захоплюють та поглинають наші ринки». А також традиційно закликала підписувати прямі договори із «Газпромом».

Сергій Шахов виділився ще більш художньо вишуканою критикою влади. Він розповів про чотирьох вершників апокаліпсису, яких влада запросила за два з половиною роки в державу — холод, голод, війну та смерті. (Ще один вершник — корупція — мав би бути ближчий фігуранту нещодавнього скандалу Шахову, але він про нього не згадав.) А потім запропонував міряти дороги, побудовані під час «великого будівництва», трунами людей, померлих від коронавірусної хвороби. (Нагадаємо, Шахов принципово відмовляється вакцинуватися.)

Позицію «слуги» Юлії Грішиної складно було зрозуміти, адже протягом ефіру політикині фактично не дали сказати ні слова. Її почергово перебивали то Кучеренко, то Королевська, то навіть самі ведучі каналу. Як відомо, модератори «Нашого» не дають перебивати лише власника каналу Євгенія Мураєва та його єдиного соратника «Наші» Олександра Долженкова, коли вони є у студії. Однопартієць «слуги» Святослав Юраш звертав увагу на давню історію дипломатичних конфліктів України та Росії. Макс Назаров не втратив можливості заступитися за Кремль і додав, що «війни» були виключно ринковими.

Токшоу перервали на годинний випуск «Формули країни» — програми, в якій лідер партії «Наші» мав годину ефірного часу у прайм-таймі на власну агітацію. «Формулу» досить нав’язливо рекламували протягом всього ефіру. Докладно цю, напевно, найбільш ксенофобну годину в історії українського телебачення читайте тут.

Виступає Ляшко, але за рекламою Мураєва його не видно

Гостями другої частини шоу були нардепи Вікторія Гриб (позафракційна), Нестор Шуфрич («ОПЗЖ»), Юрій Камельчук, Олексій Мовчан («Слуга народу»), Іван Крулько («Батьківщина»), віцепрем’єр-міністр в уряді Гройсмана Павло Розенко. Із ними ведучі обговорювали енергетичну кризу та справу «вагнерівців». Загалом «П’ятницю» відвідали 13 гостей три жінки й десять чоловіків.

 

Нестор Шуфрич говорив про загрозу блекауту через посилену роботу атомних електростанцій. Нардепка Вікторія Гриб пішла ще далі та припускала можливість нової Чорнобильської катастрофи. «Слуга» Камельчук звинувачував попередників у знищенні вугільної галузі. Його однопартієць Олексій Мовчан нагадав Вікторії Гриб, що вона є колишньою працівницею компанії ДТЕК і тому має конфлікт інтересів, тож їй краще не коментувати енергетичні проблеми.

Ведучий Антон Довлатов емоційно перервав дискусію про енергетику пропозицією обговорити «надзвичайну інформацію» та «справжній жах». Так він охарактеризував твердження Василя Бурби про можливу наявність «крота» в Офісі президента. У цей час саме проходив ефір «Свободи слова Савіка Шустера», де розвідник зробив свою резонансну заяву.

Втім стривоженість модератора тривала недовго. Пізніше ведучий почав давати власні суб’єктивні оцінки словам Бурби: «Складається враження, що трошки маніпулює інформацією, вміє це робити». Крім того, Довлатов іронізував, що ексрозвідник, можливо, збирається почати власну політичну кар’єру та в унісон із Шуфричем натякав, що сам Бурба може виявитись кротом. Також ведучий повторив тезу свого «боса» Мураєва, що за допомогою розслідувань «Захід передає привіти президенту». Із цими думками погоджувались представники «Слуги народу». Камельчук навіть говорив про потребу відкрити нове кримінальне провадження щодо розкриття роботи спецслужб (погроза Бурбі?). У студії активно критикували небажання розвідника назвати прізвище ймовірного крота.

У той час як на інших телеканалах захоплювались української розвідкою та її майстерністю у проведенні складної довготривалої операції, на «Нашому» Шуфрич і Гриб критикували її. Мішенню став сценарій затримки вагнерівців, який передбачав аварійну посадку комерційного літака. Нардеп «ОПЗЖ» називав операцію «провокаційною та дуже небезпечною для звичайних пасажирів», а представниця «Опозиційного блоку» зробила висновок про низьку ефективність нашої розвідки. Нардеп «Батьківщини» Іван Крулько був єдиним спікером, який заступився за розвідку та похвалив проведення операції «Авеню».

Наприкінці ефіру повернулись до теми зовнішньої політики та проблем окупованих територій. Вікторія Гриб закликала вести перемовини з терористами заради миру та відмовитись від воєнної риторики щодо Росії. Шуфрич критикував владу за те, що місцеві вибори не відбулись у багатьох територіальних громадах Донецької області. Ведучі доводили, що Росія не може напасти на Україну найближчим часом. Також вони часто апелювали до опитування своєї студії як свідчення, що людей більше турбують економічні проблеми, ніж загроза з боку Росії.

Токшоу, що не потрапили в огляд:

17 листопада, «Український формат», Ukrlive.tv

У програмі участь взяли нардепи Олег Волошин, Микола Скорик, Артем Дмитрук і політкоментатори Андрій Гнатуш, Денис Ярославський, Дмитро Марунич, Валентина Маркевич, Катерина Одарченко та Оксана Белякова. Всього 11 гостей дев’ять чоловіків і дві жінки.

19 листопада, «Моя Україна», Прямий

У програмі взяли участь нардепи Олексій Гончаренко, Михайло Цимбалюк і Ярослав Железняк, політики Борислав Береза, Юрій Мірошниченко, Тетяна Чорновол, Степан Кубів і журналіст Юрій Бутусов. Всього 8 гостей  сім чоловіків й одна жінка.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що була надана через проект «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.  Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2506
Читайте також
03.11.2021 15:00
Андрій Любарець
для «Детектора медіа»
3 489
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду