Андрій Любарець, експерт мережі «АНТС», для ДМ

Прийняття нового бюджету, а також листопадова оцінка Європейської Комісії стану реформ в Україні знову порушили питання актуальності чинної інформаційної політики уряду та ключових викликів для медіа у 2024-му. Громадська організація «Мережа захисту національних інтересів “АНТС”» 12 січня в Українському кризовому медіацентрі зібрала медіаекспертів, щоб обговорити стратегію інформаційної політики, якої потребує наше суспільство сьогодні. Зокрема, як знайти баланс між обмеженнями воєнного часу та забезпеченням плюралістичного медіаландшафту, необхідного для євроінтеграції України.

Загальні тенденції та проблеми

Удару по медіапростору та журналістській спільноті завдав початок повномасштабної війни. Так, учасники дискусії говорили, що бойові дії призвели до закриття сотень українських медіа, руйнування десятків редакцій і виходу з професії десятків тисяч журналістів. Це стало ударом не лише для медіа, але й для української демократії та плюралізму загалом, сказала виконавча директорка Інституту Масової Інформації Оксана Романюк. Разом із тим, ці втрати дають «шанс на народження нового стандарту», повідомила головна редакторка газети «День» Лариса Івшина.

Лариса Івшина (тут і далі фото Максима Поліщука, «Детектор медіа»)

У таких умовах державна політика має сприяти збереженню стійкості та єдності українського суспільства. Водночас про загалом неуспішну стратегію інформаційної політики в Україні свідчать зокрема такі наслідки як проблеми з комунікацією про мобілізацію, емоційна неготовність українського суспільства до тривалої війни та нестача ефективної протидії російській пропаганді на міжнародній арені. Також учасники говорили, що сьогодні українському суспільству не вистачає більшої прозорості рішень від влади, а також щирої та відвертої розмови про все, що відбувається.

Учасники дискусії говорили, що в умовах воєнного часу суспільство має ще більш прискіпливо моніторити витрати на інформаційну політику. «В умовах обмежених ресурсів витрати на інформполітику та культурну дипломатію мають чітко вивірятися», — сказав голова комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. Депутат повідомив, що ініціював проведення аудиту витрат усіх ресурсів, що витрачали на інформаційну політику впродовж двох років, та їхньої ефективності. Також він анонсував перезапуск Громадської ради з питань свободи слова та інформаційної політики.

Ярослав Юрчишин

Доступ журналістів до парламенту

Ще одним явищем сучасної інформаційної політики є недопуск журналістів до засідань Верховної Ради. Оскільки платники податків мають знати, хто та як саме впроваджує ключові рішення для країни, а «воєнний стан не має бути приводом для впровадження диктатури», — сказала модераторка дискусії та голова правління «Мережі захисту національних інтересів “Ants”» Ганна Гопко.

Оксана Романюк анонсувала початок кампанії з відновлення доступу журналістів до будівлі парламенту. Одним із можливих шляхів відновлення експертка назвала використання акредитації Збройних Сил України.

Телемарафон

Найдовше під час дискусії обговорювали телемарафон. Нагадаємо, попри критику від західних дипломатів і журналістів, а також втрату рівня суспільної довіри всередині країни, телемарафон «Єдині новини» буде тривати у 2024 році. Учасники зійшлися на думці, що у продовженні телемарафону зацікавлена лише влада, яка використовує його для збільшення свого впливу на медіа.

Так, директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко розповіла про те, що всі порушення та проблеми телемарафону, які моніторинг «Детектора медіа» фіксував протягом 2022 року, не були виправлені та тривали й у 2023-му. Втім, вона також сказала, що продовження телемарафону можна визначити «меншим злом», оскільки це стримало владу від спроб встановити більш глобальний контроль за медіапростором у період воєнного часу. Найважливіше, щоб телемарафон закрився щонайменше за пів року до наступних виборів, додала Галина Петренко.

Галина Петренко

Креативний директор Lviv Media Forum Отар Довженко сказав, що телемарафон був створений для розв’язання проблеми каналізованої державою комунікації під час війни. Це завдання стало неактуальним від кінця 2022 року, втім телемарафон усе одно продовжив своє існування. Також він назвав маніпуляцією позицію радника голови Офісу президента України Михайла Подоляка, який говорив, що не бачить підстав для закриття телевізійного марафону. Отар Довженко сказав, що телемарафон не є природною формою існування медіапростору. Тому потрібні підстави для продовження, а не закриття телемарафону.

Отар Довженко

Журналістка видання «Цензор.нет» Марина Данилюк-Ярмолаєва розповіла про сумнівну журналістську якість значної частини ефірів телемарафону. Зокрема, вона критикувала «переказ фейків із телеграм-каналів», запрошення сумнівних експертів, залучення журналістів, які працювали на телеканалах Віктора Медведчука та «запрошували сюди Росію» до 2022 року, а також ігнорування неприємних для влади тем.

Марина Данилюк-Ярмолаєва

З усіх зазначених причин продовження марафону у 2024-му є «симптомом прямої політичної кризи». Таку оцінку дала головна редакторка газети «День» Лариса Івшина.

Інформаційні загрози соціальних мереж

На дискусії неодноразово говорили, що одним із післявоєнних трендів України у сфері інформаційної політики стало значне зростання популярності соціальних мереж, передусім месенджера Telegram.

Це створило значні інформаційні та безпекові ризики. Так, Галина Петренко сказала, що в цій соцмережі практично відсутня модерація. Тому там можна робити практично все, навіть постити дипфейки або закликати до повалення конституційного ладу. Сьогодні Євросоюз працює над впровадженням регуляції контенту соціальних мереж. Україна має рухатись спільно з європейськими партнерами у впровадженні такої регуляції, сказала Галина Петренко.

Оксана Романюк ключовою інформаційною небезпекою в Україні назвала те, що основним джерелом інформації став телеграм (вона схарактеризувала це явище як «телего-марафон»). Експертка назвала соцмережу ідеальним середовищем для фейків, «чорнухи» та «джинси». За її оцінкою, бажання влади контролювати деякі телеграм-канали з сумнівною репутацією або співпрацювати із ними негативно впливає на імідж влади.

Оксана Романюк

Український медіапростір у контексті євроінтеграції

Оксана Романюк назвала прийняття євроінтеграційного закону про медіа позитивним кроком, який дозволить медіа бути більш незалежними від власників. Водночас вона сказала, що законодавство є лише базою, а 80% успіху реформи залежить від імплементації закону. Втім, лише після закінчення воєнного часу можна буде прийняти зміни до Конституції та розв’язати ключову проблему закону — забезпечити повну незалежність медіарегулятора від політиків і чиновників.

Лариса Івшина сказала, що після вступу в ЄС на українських медійників чекатиме гостра конкурентна боротьба за збереження свого впливу, що вимагатиме нової якості роботи та високих стандартів. Втім, у питанні журналістських стандартів і підходів «ми так відстали свого часу, що можемо виявитися попереду».

Публікацію здійснено в рамках програми МАТРА за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Висловлені думки належать лише авторам і не повинні розглядатися як відображення офіційної позиції Посольства

Головне фото: Максим Поліщук, «Детектор медіа»