Якщо ви шукаєте хорошу ілюстрацію поточної медійної та політичної ситуації в Україні, подивіться на перестановки в Кабміні. Раніше зміна майже чверті уряду могла стати однією з головних подій місяця. Зараз вона ледь заслуговує на окрему згадку в межах тижня. 

Нові обличчя без облич

Протягом першого тижня листопада Верховна Рада змінила голів п’ятьох міністерств: захисту довкілля, економіки, стратегічних галузей промисловості, оборони та реінтеграції тимчасово окупованих територій. Це практично кожен четвертий із 22 членів Кабінету Міністрів. І все ж українські інформаційні канали не надали цій події особливого значення.

Пояснення ситуації, а також консенсус опозиції з приводу кадрових змін озвучила, серед інших, Юлія Тимошенко на «Україні 24»: «Я абсолютно вам не назву ці прізвища. Тому що це нічого не означає в нашій державі». Лідерка «Батьківщини» також пожартувала, що Юлія Свириденко, нова міністерка економіки, пішла на пониження. Адже проміняла посаду в Офісі президента, де буцімто вирішується все, на посаду в Кабінеті Міністрів, де буцімто не вирішується нічого.

Канал міг би сховати прізвища та попросити Тимошенко їх вгадати

Аналогічна риторика лунала на всіх токшоу: країною керує президент, а прізвища міністрів нічого не означають. Додатково враження про неважливість членів уряду посилило те, що їх попросили не звітувати перед відставкою. Ведуча «Нашого» Ангеліна Пичик взагалі обурилися, що влада пів дня займалася якоюсь ротацією в Кабміні, а не «ділом». 

Єдиний чиновник, який уникнув негативної слави, — це Олексій Резніков, новий міністр оборони та колишній міністр реінтеграції тимчасово окупованих територій. Про нього більшість спікерів відгукувалася позитивно, а сумніви лунали хіба що з приводу доцільності призначення цивільного міністра під час війни. Пан Резніков навіть удостоївся персональної критики на каналі Медведчука! Коментатор Михайло Погребинський жалівся, що це «галичанский националист», який може наробити багато біди. Дмитро Співак на «Нашому» повторив стару дезінформацію про те, що новий міністр вважає Донбас «раковою пухлиною».

Тим часом Дмитро Гордон на «Україні 24» стверджував, що Олексій Резніков та Ірина Верещук наскільки чудові, що здатні очолювати в Україні «что угодно». А Олег Дунда на цьому ж каналі озвучив найкраще владне пояснення для зміни міністрів. Спочатку член «Слуги народу» розкритикував уряди попередників, у яких міністри сиділи довго та презентували  плани на десятки років. А потім сказав: «Якщо топпосадовець розуміє, що для його посади немає ризиків, та не буде він працювати». Що ж, по-перше, це планування на роки вперед називається «стратегією» — кажуть, корисна штука для країни. По-друге, а Володимир Зеленський, за цією логікою, відчуває ризики для посади? 

Ми не антиваксери, але...

Нова хвиля коронавірусної хвороби та акція в Києві вкотре змусили інформаційні канали заговорити про вакцинацію. На щастя, більшість виступала на боці щеплень, а не протестів. Не на щастя, ведучий «Нашого» Артем Нікіфоров перестарався та назвав учасників мітингу «орками». Навряд така риторика мотивує когось вакцинуватися, а от протистояння в суспільстві точно загострить. Єдиним осередком ковідного колабораціонізму, як завжди, був канал Медведчука.

5 листопада ведуча Діана Панченко обурювалася, що Нацрада призначила перевірку каналу кума Путіна через буцімто необ’єктивну інформацію щодо пандемії. І цей же канал цього тижня випустив токшоу «19».

У його ефірі член «Опозиційної платформи — За життя» Олександр Качний наполягав, що вакцинація — це особиста справа кожного й люди повинні мати таке ж право відмовитися від неї, як онкохворі від хімії. Нардеп забув, що віруси, на відміну від раку, передаються від людини до людини. Також Качний доводив, що вакциновані поширюють хворобу та хворіють так само, як невакциновані. Це кричуща неправда: серед людей, які потрапляють до лікарень із тяжкою формою коронавірусної хвороби, менше 5% щеплених. 

Дмитро Корнійчук із посиланням на невідомих імунологів розповідав, що масова вакцинація в розпал пандемії не має сенсу. Мовляв, поки спрацюють антитіла, людина все одно може захворіти. Ем, боротися зі злочинністю в період розгулу злочинності немає сенсу, бо, поки заходи спрацюють, люди все одно можуть постраждати? Ведучий Ростислав Сухачов зізнався, що вакцинований препаратом CoronaVac, а от щодо інших засобів не був би таким впевненим. Знайомі з наративами антивакцинаторів зрозуміють, у чому сенс: один із поширених міфів — що «порівняно безпечніші» вакцини з мертвим вірусом, тоді як мРНК-вакцини — це вже чипи і 5G. Хоча в західних країнах довіряють якраз мРНК-вакцинам і не поспішають дозволяти китайські. 

Найяскравішою цього вечора була риторика Володимира Кацмана, фігуранта виборчого списку «ОПЗЖ». Для початку він заявив, що більше 30% українців ніколи не вакцинується, а отже меншість буде диктувати, як жити більшості. Потім запитав, кому вигідно, що метро їздить порожнє без невакцинованих. І сказав, що в питанні щеплення  займає «наблюдательную позицию»: ні за, ні проти. Зважаючи на це, ми не можемо називати Кацмана антиваксером — він же не виступає проти вакцин. Здається, він виступає одразу проти критичного мислення. 

Адже пізніше списочник Медведчука почав запитувати, чому статистика не рахує тих, хто одужав чи взагалі не хворіє, бо веде здоровий спосіб життя. По-перше, статистика рахує тих, хто одужав. По-друге, жоден спосіб життя, крім хіба що ізоляції на безлюдному острові, не захищає від вірусу — тому й потрібна вакцинація. Covid-19 убиває навіть молодих атлетів. Але Кацман вважає, що люди, які «самостоятельно выработали эти антитела — это большие герои». Цікаво, в уяві коментатора люди сидять та випрацьовують антитіла? Завершилося все тим, що Кацман заявив: кров людей, які перехворіли, можна було би переливати здоровим (десь ми таке вже чули), але проти цього фармацевтичні компанії. Боже, навіщо наука взагалі старається?

Якби ж можна було переливати кров людей із критичним мисленням...

Подібна риторика — не виняток, а системна проблема каналу Медведчука. Що не дивно, враховуючи, що дезінформацію поширюють члени його ж партії. А інколи медіа просто ретранслює програми коронаскептиків.

Специфічний ефір на тему коронавірусу вийшов у каналу «Наш». Ведучі начебто підтримували кампанію з вакцинації. Шоу навіть почалося з того, що гостей попросили зізнатися, хто не готовий робили щеплення й натомість постійно буде робити тести. Руку підняв лише Сергій Шахов. Але далі Макс Назаров сам поширив дивні тези. Наприклад, засумнівався в тому, що вакцини пройшли перевірку часом. Чи сказав, що незрозуміло, навіщо держави зняли відповідальність із виробників вакцин. Насправді за пів року Назаров міг і прочитати, навіщо, але якщо коротко, то відповідальність лишилася, просто можливу компенсацію перебрали на себе держави. У фіналі «Наш» показав звернення від медиків із закликами вакцинуватися. Але першим у відео з’явився Борис Тодуров — кардіохірург (а не інфекціоніст), фігурант антикорупційних розслідувань та маніпулятор. Здається, канал Мураєва із принципу не може зробити нічого нормально.

Цікаву позицію щодо вакцинації озвучив на каналі «Еспресо» член «Слуги народу» Павло Фролов: «Президент, прем’єр-міністр, наша фракція. Ми завжди закликаємо і робимо все для того, щоби переконати людей у безпечності вакцинації. Але такої єдності серед політичних сил немає. Тому що в жодній країні Європи колишній президент не називав вакцину британської розробки гімном. І немає в Європі навіть голови парламенту, який не вакцинований». (Тобто досі «в усьому винен Порошенко».) За день до цього ефіру Давид Арахамія розповідав: «Окрім Камельчука і Богуцької я, чесно кажучи, не знаю людей, які відкрито кажуть, що вони не вакцинуються. А, ще Дмитрук». Це все прізвища «слуг народу». 

Інші яскраві події та цитати тижня

Початок листопада минув під знаком рейтингів. Прямий присвятив половину програми тому, що Зеленський очолив антирейтинг політиків (за даними телефонного опитування Центру Разумкова). Але не повідомив дрібну деталь: Порошенко відстає на 0,3% при похибці у 2,9%. Канал Медведчука повідомив просто фейкову соціологію від нової вигаданої компанії: партія кума Путіна «почти вернула первое место». Коментатор Михайло Погребинський дав пораду Зеленському, як покращити рейтинг: поїхати в Донецьк і провести перемовини з російськими бойовиками. Так от хто постійно радить це Медведчуку. Ведучий 24 каналу Артем Овдієнко тим часом захищав показники президента. У понеділок він сумнівався в достовірності даних Центру Разумкова. А у вівторок протиставляв їм дані групи «Рейтинг», за якими недовіра до Порошенка значно випереджає недовіру до Зеленського. У подібній риториці ведучого не було б нічого підозрілого, якби він не сказав, що останнім часом влада не робила нічого поганого для обвалення рейтингів. Офшори, скандал із тиском на медіа?

Дмитро Гордон на «Україні 24» похвалив Андрія Єрмака. Блогер підкреслив, що не іронізує. А потім назвав очільника Офісу президента видатним організатором. Похвалив його за керування країною: «У меня есть ощущение, что страной сегодня руководит Андрей Ермак». Сказав, що це найсильніший керівник Адміністрації президента — сильніший за Табачника, Балогу та Медведчука свого часу. І спрогнозував його майбутнє балотування на посаду президента України. 

Разом із тим на каналі Ахметова цього тижня встигли й покритикувати владу. У понеділок частину токшоу «Чергові по країні» присвятили інтерв’ю Михайла Подоляка. Радник голови Офісу президента сказав, що на «Україні 24» збираються ретрополітики. А в четвер у гості на токшоу Наташі Влащенко приходив Арсен Аваков. Критику РНБО, яку він там озвучив, потім радо цитував канал Медведчука. «Детектор медіа» підготує окремий аналіз змін редакційної політики «України 24» стосовно чинної влади.

Євгеній Мураєв додав до свого послужного списку на каналі «Наш», крім расизму, ще й гомофобію. Політик сказав, що гендерний баланс має бути в ліжку. Назвав представників ЛГБТ-спільноти «нетрадиционными людьми». Розповів про «пропаганду ЛГБТ», яка буцімто не захищає права, а нав’язує. Підтримав правку до Конституції про «традиційну сім’ю». Повторив класичне, що він не проти, аби люди займалися таким «дома». Згадав про «непотребный вид». І контрольний: «Это навязывают, чтобы сократить популяцию». Про скрєпи згадати забув.

Хтось знову пустив Сергія Пояркова на Прямий, тож шоумен прокоментував участь України в міжнародній екологічній конференції в Шотландії. За словами Пояркова, Зеленський усе життя мріяв туди потрапити, адже професійно грає пенісом на роялі, а шотландці буцімто не носять штанів. Це суть промови — повна версія тривала більше двох хвилин та включала численні синоніми до слова «член», пародію на Зеленського й повноцінну сюжетну лінію. Ведучий, здається, онімів та не міг зупинити перформанс.

Ведучий Віталій Портников на каналі «Еспресо» теж мріяв про лаври Пояркова. Цього разу в назві «Суботнього політклубу» фігурувала «Шизофренія Зеленського». А сама програма знову включала абсурдні жарти (вирвано з контексту): «Щоб було ясно навіть Зеленському. Вілла на бе-ре-зі мо-ря. А качечка у ванній, у квартирі, у Києві. Качечка у ванній — вілла на березі моря». Пізніше ведучий іще поширив расові стереотипи про кавказькі країни. Якщо так піде й далі, ми вимагаємо, щоб Сергій Поярков натомість став гарним аналітиком. 

Колись ми жартувати, що «Хронологія тижня» В’ячеслава Піховшека — це аудіокнига з піаром «ОПЗЖ». Що ж, це більше не смішно. Програма повністю перетворилася на дайджест, у якому диктори зачитують матеріали інших сайтів про Медведчука. Скриншот купи літер висить на екрані, а голос за кадром озвучує його чотири з половиною хвилини. І так чотири години. Єдине питання — навіщо канал транслює подкаст, який очевидно створений для прослуховування Медведчуком у транспорті?

Цей кадр тривав більше чотирьох хвилин. А кажуть, що телебачення — це рухомі зображення

Наташа Влащенко взяла інтерв’ю в Михайла Поплавського. Зміст вийшов доволі очікуваним: політик хвалив ведучу за сексуальність, запрошував поплавати, танцював під «Юного орла». Стверджував, що Аграрна партія (чули про таку?) посяде друге-третє місце на виборах, а його власний феномен вивчатимуть через десятки років. У програмі під назвою «Хард» було тільки одне гостре запитання, яке Наташа Влащенко максимально пом’якшила: про гарасмент. Поплавський у відповідь поцікавився у ведучої, чи їй більше немає чого спитати. Сказав, що з викладачами в його виші все нормально. І пояснив, що в соцмережах у нього все на грані фолу, бо інакше не привабиш молоде покоління. Жодних контраргументів чи прикладів ведуча не навела й на цьому «сповідь» «українського Гарві Вайнштейна» закінчилася.

Михайло Поплавський танцює в ефірі

Канал «Наш» провів голосування «Україна для ЄС — це: а) бідний родич, б) сировинний придаток, в) важіль впливу на Росію». Нормальних варіантів про всяк випадок не додали.

Олег Ляшко на каналі «Наш» агітував за себе на майбутніх виборах: «Да, можливо, це не журавель у небі. Але краще синиця в руках. Така надійна, хароша, жирненька. Ніж дохлий журавель Зеленський». Такого відчаю українським виборцям ще не пропонували.

Вчинок нардепа Гео Лероса, який показав президенту Зеленському середній палець, засудили на всіх інформаційних телеканалах. Ведучий Артем Овдієнко на 24 каналі навіть переймався, що жест дискредитує Зеленського як головнокомандувача. 

Програма «Нічого особистого» на каналі «Наш» уже не знає, що робити, аби створити ілюзію скандальності. Цього разу на фоні пропозиції мовного омбудсмена Тараса Кременя дерусифікувати назви міст ведучий Артем Нікіфоров вирішив, що далі влада буде перейменовувати людей. Та навів як приклад відео з Іриною Фаріон 2010 року. Пізніше він сказав, що обов’язок любити країну був у нацистів. Ну, тоді ми знаємо, що співробітники «Нашого» точно не нацисти.

Російська пропаганда давно використовує технологію західних політиків, які начебто представляють позицію Європи, але насправді працюють на інтереси Кремля. І в нової групи на каналі Медведчука щось зовсім не склалося з маскуванням. Вони розповідали про спільну історію Росії та України. Стверджували, що більшість українців розмовляє російською. Нав’язували, що західним політикам та медіа не варто вірити, адже вони хочуть продовження «конкуренції» з Росією. Порівнювали Медведчука з чеським дисидентом і політиком Вацлавом Гавелом. Заявили, що приїхали в Київ, аби спробувати «зупинити фінансування режиму, який таку людину як Віктор Медведчук посадив під арешт». І обіцяли спростовувати в себе вдома, що в Україні є демократія, адже насправді, мовляв, наша держава рухається до диктатури. Подібні новини все більше нагадують сервіс Cameo, де в підзабутих зірок можна замовити будь-які привітання.

Нардепи «ОПЗЖ» наче самі шоковані з європейських гостей

У галузі російської пропаганди цього тижня всіх затьмарив ведучий «Нашого» Макс Назаров. Він вважав, що новий міністр Олексій Резніков буде «лікувати» ментальність Донбасу танками. Вирішив, що «піарна акція» «Кримська платформа» не працює, адже Путін далі їздить у Крим. Намагався заперечити російську агресію. Дискредитував енергетичну незалежність від Росії, доводячи, що національними інтереси треба пожертвувати заради ціни газу. Відверто знущався, мовляв, Україна забуває про Крим та Донбас, коли їй потрібне російське паливо. Виправдовував вплив Росії на екологію Криму та перекладав провину на Україну. Іронізував, що народ Білорусі якось більше не «сопротивляется». Виганяв гостей студії воювати. 

…до речі, чому б вам не долучитися до Спільноти «Детектора медіа»?