Із січня 2020 року «Детектор медіа» публікує щомісячні підсумки моніторингу новин центральних телеканалів з інфографікою. Підсумки грудня 2019 року читайте тут, січня 2020 року — тут, лютого — тут, березня — тут, квітня — тут, травня — тут, червня — тут.

Оцінюючи кількість згадок у новинах, слід мати на увазі, що до вибірки моніторингу потрапляють лише головні випуски новин. Оскільки на центральних телеканалах загального інтересу щодня виходить іще 2-3 випуски, а на 5 каналі та «112» новини щогодини, абсолютна кількість матеріалів із порушенням стандартів, вочевидь, набагато більша. Натомість наші показники дозволяють побачити співвідношення уваги, яку канали приділяли різним політикам та різним темам.

Тематична структура

Із середини липня Верховна Рада на канікулах, і порівняно найбільше в новинах матеріалів на соціальні теми (25%). Матеріалів про політику та надзвичайні події порівну — 22%: це менше, ніж у червні. Уже традиційно найбільш «політизовані» новини у 5 каналу — 37% матеріалів тут присвячені політичним подіям. Найменше про політику говорять на СТБ (16%) і «1+1» (18%).

Про війну традиційно говорять мало, але відсоток матеріалів, присвячених бойовим діям на Донеччині й Луганщині, в порівнянні з червнем все ж дещо зріс — із 4 до 6. Найбільшою, як і в попередні місяці, є частка матеріалів про війну в новинах ICTV — 11%. Дещо більше за інших приділяють уваги цій темі 5 канал та «UA: Перший». Канал «112», який у червні практично не говорив про бойові дії у праймових випусках новин, у липні також демонструє найнижчий показник: лише 2% матеріалів присвячені війні. Не змінилися на краще стабільно низькі показники відсотка матеріалів на культурну тематику та про події в Криму (хоча в абсолютних цифрах кількість кримських сюжетів у липні зросла).

Популярність політичних сил у новинах

Тут, попри те, що половину місяця Верховна Рада, яка генерує інфоприводи для значної частини згадок про політсили, не працювала, бачимо зростання кількості згадок про всі парламентські політсили, крім «Голосу». Червневий успіх «Голосу» виявився тимчасовим: «Опозиційна платформа — За життя» випередила його в липні знову. Решта місць у рейтингу згадуваності парламентських політсил не змінилися: найбільше згадок у «Слуги народу». Зокрема й найбільше негативних — шість (у червні було дев’ять), розподілені між «Інтером», 5 каналом, «1+1» і «112». Відносно рівномірно розподілений і позитив про партію монобільшості.

Кількість згадок про «Європейську солідарність» загалом зросла, а позитивних — дещо зменшилась. Більшість позитивних згадок зосереджена на 5 каналі (16) та «Україні» (7), негативні — на «112» (2) і «1+1» (1). Показово, що канал «112» не згадував «Європейську солідарність» нейтрально взагалі — тільки дві негативні згадки.

Кількість згадок про «Опозиційну платформу — За життя» зросла. Понад половина з них — позитивні, хоча загальна кількість позитивних згадок дещо нижча, ніж у червні. Позитив про «ОПЗЖ» зосереджений на «Інтері» та каналі «112».

Загальна кількість згадок про «Голос» зменшилась на чверть, абсолютна більшість їх залишаються нейтральними. Поодинокі позитивні згадки на «Україні», СТБ і ICTV. Кількість згадок про «Батьківщину» дещо зросла, позитиву стало трохи менше — 9 згадок, шість із них на «Україні».

Партія «За майбутнє», яку активно розкручують медіа Ігоря Коломойського, в липні стала популярнішою — 19 згадок, більшість із них позитивні. Улесливі матеріали про «За майбутнє» виходять переважно на «1+1», але не тільки.

Матеріали з ознаками замовності

Загалом у липні виявили 189 матеріалів з ознаками замовності — більше, ніж у червні (175). Частка підозрілих матеріалів у масиві проаналізованих новин залишилася практично незмінною: 5,7%. У першому ешелоні каналів, що видають в ефір найбільше підозрілих матеріалів, без змін: на першому місці «Україна», трохи відстає від неї «Інтер». А ось у другому помітні зміни: на третє місце за кількістю матеріалів з ознаками замовності з показником 16 у липні вийшов «1+1». У червні канал був на передостанньому місці з найнижчим показником серед комерційних каналів (5).

Дещо менші показники у «112» (14) і 5 каналу (13), а ось на ICTV і СТБ ситуація в липні в порівнянні з червнем дещо поліпшилася: тепер саме канали Пінчука в плані кількості матеріалів з ознаками замовності мають найчистіші новини поміж усіх комерційних каналів вибірки. На суспільному «UA: Першому» матеріалів з ознаками замовності не зафіксували.

Серед гаданих замовників на перших місцях усе ті самі «Опозиційна платформа — За життя» і Рінат Ахметов. На користь «ОПЗЖ» в липні вийшло 45 матеріалів (трошки більше, ніж у червні), традиційно всі вони зосереджені на каналах, що належать членам партії: «Інтері» та «112». На користь Ріната Ахметова — 32 матеріали, всі на «Україні».

Сплеск піар-активності Володимира Зеленського в червні був тимчасовим — у липні його показник уже набагато нижчий (8 матеріалів). Натомість на третє-четверте місце піднялись Олег Ляшко (16) і Петро Порошенко (15). Ляшка, який прагне стати нардепом, піарить тільки «Україна», а Порошенка — 5 канал, «Україна» і трохи «Інтер».

Аналізуючи порівняно високий показник кількості матеріалів із ознаками замовності на «1+1» у липні, слід урахувати, що гаданих замовників тут було багато. Окрім партії «За майбутнє» (6 матеріалів), окремі сюжети були в інтересах «Укрнафти», курорту «Буковель», Володимира Зеленського та самого холдингу «1+1». Двічі «За майбутнє» піарив також «Інтер». Партія «Пропозиція» з’являлась у піар-форматі на 5 каналі, «Інтері», ICTV та СТБ.

На «Інтері» помітними в липні були фігуранти скандальних історій — Олег Бахматюк та Микола Мартиненко, яких новинарі каналу намагалися «відбілити». П’ять позитивних матеріалів присвятили в новинах «Інтера» Сергію Капліну, який планує поборотися за крісло мера Полтави. А ось претенденти на пост міського голови Києва напрочуд пасивні: в липні ми зафіксували лише матеріали в інтересах Андрія Пальчевського — по одному на «Україні» та «Інтері».

Дотримання стандартів

Рівень дотримання стандартів загалом не змінився: в середньому 11% аналізованих матеріалів незбалансовані, у 36% факти не відокремлені від думок. У липні емоцій у новини додало захоплення заручників у Луцьку, «полтавський терорист» та погіршення коронавірусної статистики. Помітно зріс (із 27 до 37%) відсоток матеріалів із порушенням стандарту відокремлення фактів від коментарів на 5 каналі. А ось на СТБ новини стали спокійнішими — якщо в червні в більш ніж половині матеріалів були суб’єктивні оцінки, то в липні показник знизився до 43%. Частка незбалансованих матеріалів у новинах «112» знизилася із 13 до 7%. Незмінно найзбалансованіші та найвиваженіші новини в суспільного «UA: Першого».

Географія новин

Відсоток новин із-поза України дещо зріс у порівнянні з червнем (із 19 до 21%). Канікули Верховної Ради та розмаїті (переважно неприємні) новини про епідемію коронавірусної хвороби з регіонів дещо змістили фокус зі столичних подій. Курортно-коронавірусна тематика вивела Одещину на друге місце після Донеччини, а захоплення заручників у Луцьку посприяло популярності Волинської області: кількість матеріалів із Волині зросла в липні у три з половиною рази в порівнянні з червнем. У зв’язку з коронавірусом багато говорять про Львівщину і Харківщину. А ось Чернівецька і Закарпатська області, які раніше були популярні як осередки епідемії, тепер на маргінесі. Полтавщина стала набагато популярнішою, ніж зазвичай, через пошуки «полтавського терориста» Романа Скрипника й пограбування «Укрпошти». Якщо в червні про Полтавщину в новинах восьми телеканалів  вийшло 10 матеріалів, то у липні — 69. Тепер білі плями — Кропивницький, Хмельницький і Суми. А ось новин із Криму побільшало майже втричі в порівнянні з червнем: українські телеканали відстежували трагічну історію загибелі хлопчика Муси Сулейманова.

Щотижневі підсумки моніторингу читайте тут.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».