Трухін та нові політичні зірки. Моніторинг теленовин 31 січня — 5 лютого 2022 року

Трухін та нові політичні зірки. Моніторинг теленовин 31 січня — 5 лютого 2022 року

13 Лютого 2022
2815

Трухін та нові політичні зірки. Моніторинг теленовин 31 січня — 5 лютого 2022 року

2815
Викриття нардепа від «Слуги народу» викликало професійний інтерес у новинарів не всіх каналів. Моніторинг новин «Інтера», «1+1», СТБ, ICTV, «України», «UA: Першого», Першого незалежного та 5 каналу. Інфографіка.
Трухін та нові політичні зірки. Моніторинг теленовин 31 січня — 5 лютого 2022 року
Трухін та нові політичні зірки. Моніторинг теленовин 31 січня — 5 лютого 2022 року

Протягом тижня на каналах переважали соціальні новини, зокрема ті, що присвячені боротьбі з епідемією коронавірусної хвороби, яка дедалі посилюється. Цього тижня новим акцентом для новин стало зростання кількості дітей, хворих на коронавірусну інфекцію. Також до соціальних новин додалися події зимової Олімпіади; третім за популярністю інфоприводом для соціального блоку новин стали віщування бабака Тимка щодо наближення весняної погоди. Національну політику все ще витісняє міжнародна. Відмінністю цього тижня було те, що значна частина заяв іноземних партнерів України були зроблені в Києві: сюди прибули прем’єр Сполученого Королівства Борис Джонсон, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган із дружиною, прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, міністерка оборони Канади Аніта Ананд. Додали до міжнародної політики й події зимової Олімпіади, яку частина країн бойкотувала через тоталітарний режим КНР.

У внутрішньополітичних новинах найяскравішим інформаційним приводом став скандал із «походом у ліс» уже виключеного зі «Слуги народу» нардепа Олександра Трухіна. У новинах з’явилися нові політпроєкти й помітно активізувався піар Віталія Кличка та його партії «Удар».

Мовчання про Трухіна 2.0

Майже в ніч на 2 лютого видання «Українська правда» опублікувало матеріал, що зчинив неабиякий резонанс. Виявилося, що нагрудна камера поліцейського зафіксувала, як Олександр Трухін намагався уникнути відповідальності після аварії та ще й підкупити поліцейського. Раптом і партія, і президент, і Державне бюро розслідувань, які до того не бачили переконливих доказів порушення закону з боку нардепа, різко змінили свою риторику. Ще в серпні, одразу після ДТП, коли ситуацію з масовим видаленням новин про можливу причетність нардепа Трухіна висвітлювали інші сайти та підхопили соцмережі, телеканали про це говорили точково. Тож коли ситуація сягнула апогею, стежити за редакційною політикою телеканалів стало ще цікавіше.

Основна новина про скандальне відео потрапила у праймові випуски 2 лютого. Чверть випуску новин цій темі присвятили на 5 каналі. Цією новиною відкрили випуск: «Не скандал, скандалище», — охарактеризував значущість події ведучий Віталій Ковач. І на восьмій хвилині знову повернувся до скандального ДТП, 11 хвилин розбираючи деталі: з відео «Української правди», коментарями від партії «Слуга народу» та Держбюро розслідування. Одразу за тим колишній радник Арсена Авакова (за часів, коли той був міністром внутрішніх справ) Іван Варченко коментував на зв’язку зі студією, як могло статися, що ДБР не побачило відео, яке отримали журналісти.

 

Також першою новиною випуску й доволі розлого про це розповіли «Вікна» СТБ. Інший канал групи Пінчука — ICTV — скандал також висвітлював, але у другій частині випуску. Решта каналів здебільшого давали цю новину в першій чверті випусків новин. Другий матеріал випуску і 16% часу всього випуску новин — на «UA: Першому». В перших рядах це повідомлення дали на «Україні» та «Інтері», присвятивши темі загалом відповідно 10% та 9% від випуску. Всі ці матеріали містили спроби різнобічно висвітлити ситуацію: розбір відео, коментарі політиків, попередні коментарі правоохоронців чи бодай спроби їх отримати. Найменшу частку від випуску ця новина становила на «1+1», причому як у відсотках, так за тривалістю повідомлення — менше двох хвилин. Начитку ведучої, перекриту кадрами відео, оприлюдненого «Українською правдою», підсумували коментарі речниць ДБР та партії «Слуга народу». Тобто формат матеріалу вказував, що самостійно розбиратися в цій історії журналісти «ТСН» не стали.

Взагалі ж проігнорував цей скандал тільки Перший незалежний, чиї новини складно назвати журналістською роботою. Справа Трухіна згадувалася лише в піар-заяві номінального власника каналу Нестора Шуфрича 4 лютого: «Неможливо сьогодні говорити про події в Україні, але замовчувати такі скандали, як із “Слугою” Трухіним та його походами в ліс. Про це заявив народний депутат та Голова парламентського Комітету з питань свободи слова Нестор Шуфрич, коментуючи причини блокування на ютуб-каналів Перший незалежний та Ukrlive». Іронічно, адже сам Перший незалежний про цю історію якраз і не повідомив. Тож функції інформування про суспільно важливі події таки не виконує.

Як показала статистика згадок партій, найбільше про «Слугу народу» згадували протягом тижня умовно опозиційні теленовини, адже приводи були переважно не надто позитивними для партії. Втім позиція «слуг народу», які виступили проти голови Київської міської державної адміністрації Віталія Кличка в питанні створення районних у місті рад, пролунала у випусках «Інтера» та «1+1».

До розвитку справи Трухіна найчастіше поверталися на 5 каналі, а також на каналі «Україна». Відстежували оновлення у справі в новинах Суспільного. А на «Інтері» 4 лютого у студії поспілкувалися з головою партії «Слуга народу» Оленою Шуляк, яка розповідала, як партія з усіх сил очищується від недобросовісних нардепів: «Тому що дуже багато є питань, які стосуються не тільки транспортних пригод, але є питання і хабарів, є питання незаконного збагачення. Є й такі народні депутати, які вже майже рік знаходяться у розшуку».

Свобода слова Шредінгера

Що ж до закидів про утиски свободи слова, то цього тижня вони новою хвилею прокотилися проросійськими медіа в Україні. І було тому кілька причин. Найбільш дотична до цього моніторингу — 4 лютого ютуб заблокував канали Шуфрича-Медведчука Перший незалежний і Ukrlive. І на випуску новин Першого незалежного це позначилося — третину присвятили скаргам на утиски нібито незалежних медіа, змішуючи докупи «репресії» з боку української влади та сервісу, який належить Google:

  • «Телеканали Перший незалежний і Ukrlive, раніше незаконно закриті владою, змінили майданчики в Youtube через акт цензури з боку американської компанії»;
  • «Закривши канали Перший незалежний та Ukrlive на Youtube, зовнішнє керування Україною продовжує прямий політичний терор. Із такою заявою виступила партія “Опозиційна платформа — За життя”»;
  • «Нестор Шуфрич, Голова комітету Верховної ради з питань свободи слова: Да пошли бы они лесом все, я скажу откровенно»

Навіть лояльний до «ОПЗЖ» (але переважно до іншого крила партії) канал «Інтер» не став підтримувати цю хвилю скарг Першого незалежного у своїх новинах.

Ще однією помітною в інфопросторі подією став протест біля офісу телеканалу «Наш». Цю акцію з-поміж каналів вибірки «Детектора медіа» висвітлювали лише новини 5 каналу, надавши слово тільки протестувальникам, серед яких був і нардеп від «Голосу» Роман Лозинський. Додати ваги позиції протестувальників могли би посилання на перевірки Нацради, коментарі медіаекспертів чи політичних консультантів, які би зі своєї перспективи могли оцінити контент каналу «Наш» та дії Мураєва. Що не так із цим каналом — детальніше у блозі Ярослава Зубченка.

Новини (де)олігархізації

Якщо попереднього тижня здавалося, що ставлення до Зеленського в новинах каналу Ахметова «Україна» дещо потеплішало — навіть із днем народження привітали, забувши про критику, — то на цьому тижні відбулося чергове загострення.

31 січня на каналі «Україна» коротко передали, що країна запасається вугіллям: «Щоправда, лише на приватних ТЕЦ. Паливо, що його минулого місяця доправили морем зі США та Колумбії, дало змогу майже вдвічі збільшити запаси, заявляють у компанії ДТЕК». Ввечері цього ж дня на «Bihus.Info» вийшло розслідування Анни Калюжної, що демонструє не просто зриви закупок вугілля для електростанцій Ахметова, а й відвертий саботаж у роботі підприємств олігарха, що позначається на стабільності всієї енергосистеми.

Першого лютого у Кривому Розі на підприємстві холдингу «Метінвест», що належить Рінату Ахметову, відбулися обшуки. Із діяльністю теплоелектростанцій це ніяк не пов’язано, принаймні напряму. Причиною обшуків були підозри в заниженні податкових зобов’язань. І відповідь від каналу Ахметова не забарилася. Того ж дня у випуску коротко повідомили: «Замість інвестнянь — маски-шоу і податковий пресинг. На гірничозбагачувальних підприємствах групи “Метінвест” у Кривому Розі влаштували обшуки. Що шукають — нібито податкові порушення. Уявні. Обшуки проводять із численними порушеннями, заявляють у компанії. Тиснуть на працівників і частково паралізували роботу підприємства». У цій же новині запевнили, що компанія веде свій бізнес прозоро. Але не дали в повідомленні коментарів ні посадовців компанії, ні правоохоронців.

Наступного дня на каналі «Україна» про події 1 лютого вийшов уже чотирихвилинний сюжет. Його настрій зчитується із самої підводки: «чергова гастроль силовиків», «у компанії з автоматниками висунули претензії». У сюжеті Миколи Антофійчука міститься ще низка оцінок і докорів силовикам: «Службовці різних відомств за сценарієм, якому б позаздрили автори серіалів, з’являються на прохідних і беруться до обшуків»; «Бо податківцям пред’явити нічого, запевняє адвокат», «Тож влада взялася кошмарити бізнес». Жодного коментаря по суті претензій та обшуків у сюжеті не дали, а також не повідомили, чи намагалася редакція з’ясувати ці деталі. Натомість у сюжеті міститься коментар президента об’єднання «Укрметалургпром» Олександра Каленкова про тиск на бізнес, а також інвестиційного експерта Олександра Паращія, який каже, що інвестори «більше вірять “Метінвесту”, ніж українським слідчим органам». Решта каналів із вибірки «Детектора медіа» у праймових випусках новин не помітили цих подій.

 

Новачки та завсідники політичного піару

Найбільше матеріалів з ознаками замовності вийшло в інтересах Ріната Ахметова, а також різного роду представники «ОПЗЖ», яких піарять «Інтер» та Перший незалежний. Але цього тижня з’явилися й новачки. «Громадський діяч Дмитро Співак оголосив, що створив власне об'єднання громадський рух “Правда Дмитра Співака”», — озвучила ведуча Анна Панова у випуску новин каналу «Україна» 2 лютого. У самому матеріалі не визначилися, як називати Дмитра Співака: у тексті новини він громадський діяч, а на плашці до повідомлення вже політик. Біографію його в матеріалі не розкривають повністю, певно, бо аудиторії каналу він має бути знайомий як ведучий. У коментарі до новини він пояснив, що його новостворений рух стоятиме на чітких ідеологічних постулатах лівого лібералізму.

 

Із уже добре знайомих політиків цього тижня активізувався Віталій Кличко. Він з’являвся в матеріалах ICTV та «Інтера» про долучення до територіальної оборони Києва його молодшого брата Володимира Кличка. Столичний голова ніби засвідчував, що його родина готова боронити країну. А 4 лютого відбувся з’їзд партії «Удар», яку очолює Віталій Кличко. Відзвітували про активізацію цієї політсили новини СТБ, ICTV, «Інтера» та «України». На «Інтері» згадали про підтримку, яку Кличку висловили інші політики: «У гостях на з’їзді Кіра Рудик, Юрій Луценко, Руслан Рябошапка, привітання від Юлії Тимошенко та європейських політиків. Тут і Петро Порошенко». Серед них синхроном у сюжеті дали останнього, який похвалив братів Кличків за класні виступи на з’їзді. На формально незалежному від Порошенка 5 каналі з цього партійного з’їзду дали тільки коментар самого Порошенка про ініціативу позачергового засідання парламенту для збільшення оборонного бюджету. Загалом лідера «Європейської солідарності» в новинах згадували менше, ніж у попередні тижні. Зокрема, згадували про відмову Порошенка співпрацювати зі слідством. Також на 5 каналі двічі за тиждень окремими новинами виносили заклики нардепів від «ЄС» притягнути до відповідальності нардепа Трухіна.

 

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».

Скріншот відео: Сьогодні/YouTube 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2815
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду