Віталій Шевченко: «Мені не подобається втрата “Інтером” українського обличчя»

29 Листопада 2007

46470

Ринок

Статті

29 Листопада 2007

21:26

Віталій Шевченко: «Мені не подобається втрата “Інтером” українського обличчя»

«Телекритика»

46470

Голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення відповів на запитання читачів «ТК». Повний текст чату. Про RU Music, претензії кабельників, порушення у дні жалоби та пам’яті жертв Голодомору, перехід на цифрове мовлення, звинувачення в корупції тощо.

Віталій Шевченко: «Мені не подобається втрата “Інтером” українського обличчя»

29 листопада на сайті «Детектор медіа» відбулась чат-конференція з головою Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Віталієм Шевченком. Слід зазначити, що за кількістю співрозмовників та поставлених запитань цей сеанс онлайн-спілкування встановив сезонний рекорд. Віталій Федорович не встиг відповісти на всі запитання, поставлені йому, але обіцяв надати відповіді дещо згодом. Публікуємо повний текст чату (2 частина відповідей - тут)

– Шановний Віталію Федоровичу! Незважаючи на те, що Громадська рада утворюється Національною радою на власний розсуд, вважаю конче потрібним просити Вас пояснити громадськості, чим саме так завинила Громадська рада першого скликання, що її повноваження достроково припинено без пояснення причин – це неординарна подія. Що планувалось і що їй вдалося зробити, а що – не вдалося? Чи є претензії до конкретних осіб? Лише знаючи це, можна розглядати можливість висунення тих чи інших кандидатів до другого скликання (чи впораються, чи відповідатимуть високим вимогам?), в тому числі й повторно. Та й взагалі, чому б Громадській раді не відзвітувати перед Нацрадою? Привселюдно – вона ж громадська! Краще було б до рішення Нацради. Але, мабуть, можна й зараз.

– Фактично всі члени громадської ради попереднього складу вже заявлені до складу нового. Ми не пред’являємо претензій попередній громадській раді, хоча вона могла би бути активнішою. Формуємо новий склад після двох років її роботи. Формуємо не на свій смак, а відповідно до положення.

– Перечислите, пожалуйста, признаки, которые, по Вашему мнению, позволяют характеризовать сегодняшнюю ситуацию на медиарынках как «условия… рыночной нестабильности»? Какие конкретно макроэкономические параметры рынка непосредственно влияют на «деятельность» или отдельные конкретные направления (или параметры) «деятельности» регуляторного органа?

– На мій погляд, кілька основних факторів пов’язують Нацраду і ринок. А точніше: не дозволяють оптимально будувати наші стосунки в цій сфері. Перше – неврегульованість питання фіксації реальних власників ЗМІ. Друге – певні проблеми з ліцензуванням провайдерів програмної послуги, які ще досі уникають ліцензування. Третє – відсутність скоординованих дій державних органів влади у сфері телерадіомовлення, які не мають скоординованої позиції, що, зокрема, дуже зашкодило темпам впровадження в країні цифрового мовлення. Також затримки зі створенням суспільного мовлення та роздержавлення ЗМІ – ці та інші фактори загалом завадять Україні позбутися інформаційної експансії, що дісталася нам із минулих років, і сформувати реальний національний ринок інформаційних відносин. Також на загальну ситуацію роботи вплинув ще й чинник нестабільності політичної ситуації, що послаблює можливості контрольно-регуляторної роботи.

– Віталію Федоровичу, донедавна ви були членом «Нашої України», обиралися до ВР за списком цього блоку, належали, якщо не помиляюся, до партії Костенка. Тепер ви публічно декларуєте дружбу з Едуардом Прутніком – колишньою правою рукою «зека» Януковича, одного з лідерів команди, яка дурила людей і фальсифікувала вибори у 2004-му. Що сталося? Чому такі зміни?

– Я справді є презентантом Української народної партії, що сповідує праву ринкову ідеологію. Це жодною мірою не позначається на моїх стосунках із регіоналом Едуардом Прутніком, бо ці стосунки з головою Держкомтелерадіо – установи, з якою ми приречені співпрацювати і спільно вирішувати проблеми галузі. Маю додати: на цій посаді Прутнік виявився керівником, який уміє працювати, приймати відповідальні рішення, дотримуватися даного слова, бути конструктивно налаштованим на співпрацю, а не на протистояння. Зважаючи на те, що діяльність Держкомтелерадіо в минулі роки піддавалася гострій і справедливій критиці, маю зазначити, що нинішня Нацрада оцінює діяльність Прутніка позитивно, попри те, до якої партії належить він сьогодні чи може належати завтра.

– Почему в Украине, где живут десятки миллионов русскоязычных граждан, фактически запрещён русский язык на ТВ и на радио. Почему у нас в стране нет ни одного русскоязычного телеканала и ни одной русскоязычной радиостанции?

– Є європейський досвід у плані захисту прав національних меншин – запровадження для них окремого теле- чи радіоканалу. Щоправда, стосується це здебільшого тих меншин, мова яких потребує захисту. Україна пішла іншим шляхом – у нас дозволено мовити недержавною мовою фактично кожній теле- чи радіокомпанії, яких у нас сотні.

– Скажите, какая судьба конфликта с телеканалами «Ру мьюзик» и «Ньюз ван»? Мы их смотрим здесь, в Москве, нравятся.

– Вчора Нацрада ухвалила рішення про звернення до суду щодо анулювання ліцензії на мовлення «Ру мьюзік». Під час засідання представники каналу поінформували нас, що в каналу змінився керівник. Компанія вибачилася перед Національною радою. Правоохоронні органи мають визначити винних у порушенні кількох статей кримінального кодексу, пов’язаних із перешкоджанням законній діяльності Нацради, і винних притягнути до відповідальності.

– Господин Шевченко, как оцениваете роль и уровень работы своей невестки на «Интере»?И когда на Первом национальном будет программа на крымскотатарском? В Крыму – украинцы нацменьшинство – вы в курсе?

– Варто уточнити, що йдеться про ведучу новин Ганну Гомонай. Я бачу, як серйозно вона ставиться до своєї професії, як старається, і тому переконаний, що основні її фахові здобутки попереду. Що ж до вашого запитання про програму кримськотатарською мовою на НТКУ, то його варто адресувати Держкомтелерадіо та самій телекомпанії. Зважаючи на те, що кримські татари скупчено живуть на території Криму, ми сприяли розміщенню програм їхньою мовою в ефірі місцевих ТРО. Зокрема, Нацрада брала безпосередню участь в оргстановленні радіо «Майдан», кримськотатарської телекомпанії.

– Сколько у вашего семейства квартир в Киеве?

– Якщо когось цікавлять мої квартири, то повідомляю, що маю одну. Ще в одній квартирі має частку власності моя дружина, яка народилася в Києві.

– Чи підете Ви разом із вісімкою ваших колег у відставку, як Вам запропонували оператори кабельного телебачення?

– Щодо пропозиції операторів кабельного телебачення стосовно всіляких відставок, а зокрема пана Аніпченка, то маю наголосити на тому, що суб’єктами інформаційних відносин і правовідносин у сфері регулювання телемовлення є Національна рада і теле- та радіокомпанії, а не громадські спілки, одну з яких очолює пан Василь Аніпченко. Відповідно, він ні за що не може відповідати, хоча сповна користується своїм правом день у день клювати Національну раду, і так упродовж уже багатьох років.

Це нагадує анекдот про те, як одна бабуся «замахалася» викидати знайдений у її городі бумеранг. Пан Аніпченко викидає той бумеранг, а він повертається і поцілює в голови керівників операторів кабельного телебачення, провайдерів програмної послуги. Бо відповідають за порушення та недбалість вони, а не їхні порадники з громадських та суто комерційних організацій.

Мені хочеться перепитати тих, хто намагається звинуватити Національну раду в занадто ініціативному регулюванню сфери діяльності провайдерів програмної послуги: цікаво, що б вони робили, якби їх нагодували несвіжою рибою чи зробили їм хірургічну операцію, в якій не було потреби? Вони б заявили: за це хтось має відповідати!

Лише два приклади. Навряд чи знайдуться в України люди, які вважають, що під час виборів українців можуть агітувати з-за кордону іноземні громадяни, причому – свавільно й однобоко, з ігноруванням приписів журналістської професії. А в нас це було – завдяки провайдерам, які самі добирали цих зарубіжних мовників. І покарати за грубе порушення виборчого законодавства нікого, бо пан Аніпченко взагалі хоче не ліцензуватися. Чи інший приклад: в Україні траур, біда прийшла до багатьох людей, національні мовники зняли з ефіру розважальні програми, а провайдери «крутять», наприклад, «Дім-2» чи похабні анекдоти. То кому люди можуть пред’явити претензії, якщо досі є намагання мовити «як хочу» і ставити в ефір «що хочу», попльовуючи на вимоги національного законодавства?

– Чи вважаєте ви співробітників Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, тобто своїх підлеглих, достатньо компетентними працівниками, які можуть адекватно сприймати ситуацію і виконувати свої обов’язки?

– З певністю заявляю, що нинішній склад Нацради найбільш професійно підготований для роботи на такій відповідальній ділянці. Саме тому протягом трьох років його роботи в діяльності Нацради взагалі немає скандалів, які, очевидно, вам так подобаються. Цей склад Нацради – єдиний, який працює без конфліктів, бере на себе відповідальність і не уникає важливих рішень, аби наша інформаційна сфера була на рівні з європейською.

– Віталію Федоровичу, яких, на вашу думку, головних змін потребує Закон України «Про Нацраду» (якщо взагалі потребує)?

– На мій погляд, варто було б убезпечити в законі «Про Нацраду» появу кандидатур до складу НР за поданням політичних сил. І після цього зробити Нацраду більш захищеною від впливу політичних сил, що донедавна пробували робити деякі партії. Нагадаю, навесні EPRA (спілка регуляторних органів Європи) була вражена намірами політиків втрутитися в діяльність Нацради і навіть проводила в Києві на цю тему наукову конференцію.

– Пане Віталію, як ви ставитеся до ініціативи Юрія Стеця ліцензувати іноземні канали в Україні?

– Пропозицію Стеця сприймаю позитивно. Нині маємо нетерпиму ситуацію, коли провайдери програмної послуги, намагаючись уникнути ліцензування з боку Нацради, ставлять програми зарубіжних компаній, які ігнорують українське законодавство. Звісно, це змінить роль на ринку телевізійних дистрибуторів, як тільки хтось почне відповідати за якість інформаційного продукту та відповідність його українському законодавству.

– Пане Віталію, як ви ставитесь до намірів телеканалу «Україна» запустити ще один інформаційний канал? І чи зверталися представники каналу в Нацраду щодо ліцензії на мовлення?

– Представники телеканалу «Україна» не зверталися до Нацради з намірами запустити ще один телевізійний канал. Хоч їхні наміри розвиватися – природні. Справа тільки в наявності радіочастотного ресурсу та здатності перемагати на конкурсах. Якщо ж ідеться про мовлення через супутник – розглянемо їхні пропозиції.

– Віталію Федоровичу, коли спостерігаєш за процесом переходу на «цифру», складається враження, що, з одного боку, мало хто усвідомлює всю складність програми, а з іншого – що кожне зацікавлене відомство тягне у своє «болото». Розкажіть, як ви бачите перехід на «цифру», особливо враховуючи той факт, що місцеві ТРК мають шанс вилетіти з ефіру?

– З приводу цього та кількох інших запитань, пов’язаних із запровадженням цифрового телебачення. Як відомо, Нацрада більше року не погоджувала державну програму запровадження «цифри», розроблену Мінтрансзв’язку без нашої участі, вважаючи, що ця програма хибна і є, по суті, програмою технічного переоснащення КРРТ в умовах запровадження цифрового мовлення. По-перше, у програмі не враховувався захист соціально незахищених верств населення у зв’язку з переходом на цифрове мовлення. Вилучення з проекту програми блоку питань, пов’язаних із забезпеченням громадян цифровими перетворювачами (доступу до програм у цифровому стандарті) та виробництвом програм, розбалансовує програму і може призвести до соціальної напруги у випадку непідготовленого відключення аналогових передавачів.

По-друге, запланований проектом старт впровадження цифрового мовлення із одного цифрового покриття у стандарті MPEG-4 призведе до ускладнень придбання громадянами цифрових перетворювачів (адже декодери MPEG-2 коштують утричі дешевше). А отже, й необхідності здійснювати мовлення паралельно у двох стандартах – аналоговому та цифровому, що потягне за собою необґрунтовані подвійні витрати з державного бюджету для поширення програм НТКУ та ОДТРК (орієнтовно на 47,9 млн гривень щороку), а також фактичного субвенціювання державним бюджетом трансляцію програм приватних телекомпаній у цифровій мережі.

Крім того, проектом Мінтрансу передбачено розбудову мережі, що забезпечує одне покриття для розповсюдження програм державних, громадських та комунальних телерадіоорганізацій, а також суспільного телерадіомовлення. Це означає, що, оскільки у стандарті MPEG-4 є технічна можливість транслювати до 10 програм, держава повинна буде профінансувати створення ще 6 програм (існують: НТКУ, ДТРК «Культура», ДТРК «Всесвітня служба “Українське телебачення і радіомовлення”» та ОДТРК). Такі непродумані дії призвели б до додаткових видатків з бюджету на створення 6 програм, не передбачених проектом Державної програми (орієнтовно на 1100 млн гривень щорічно, а це 8,8 млрд гривень до 2015 року).

Ще один аспект: проект програми зв’язківців не деталізує підходи до впровадження інших цифрових стандартів, як DVB-H та HDTV, і не передбачає жодних витрат на їхнє розгортання та не вказує джерел фінансування цих систем.

Щодо ж місцевих ТРК, то побоювання – безпідставні. З дня на день Нацрада ухвалить надзвичайно важливі рішення щодо запровадження цифрового мовлення, і ви переконаєтеся в безпідставності побоювань.

– Не так давно Национальный совет по вопросам радио и телевидения отказал в лицензировании каналу «Дизайн-ТВ». Как известно из открытых источников, причина не только во владельцах, но и в самой заявленной программной концепции канала. Как человек, имеющий непосредственное отношение к дизайну, я согласна с тем, что она требует другого подхода. Я написала программную концепцию канала (не имея к нему никакого отношения) ещё до того, как подавались документы на рассмотрение. И – как бы самоуверенно это ни прозвучало – думаю, что точно знаю, что именно нужно для канала. Моё обращение как гражданина Украины к Вам: просьба ознакомиться с программной концепцией канала и, если это возможно, дать какую-либо информацию о представителях канала, чтобы можно было с ними связаться и предложить своё решение. Мне небезразлично, что будут показывать и как будет представлен канал «Дизайн-ТВ». Я не знаю, кто ещё мог бы помочь в решении этого вопроса.

– Шукайте інвесторів і подавайте свою концепцію каналу про дизайн в Нацраду на ліцензування.

– Зараз ми багато чуємо і читаємо про перехід телебачення в Україні від аналогового до цифрового мовлення. Чи не щопівроку відбуваються конференції, круглі столи, ухвалюються рішення, розробляються програми, ведуться суперечки. А як із радіомовленням? Чи має Нацрада якісь плани чи хоча б погляди на перспективу запровадження «цифри» в радіопросторі України? Ось лише сьогодні в ЗМІ пройшла інформація про плани Нацради виставити пакети СХ-частот під DRM-мовлення. Але чому лише DRM? Чи будуть в Україні офіційно впроваджуватися інші, більш привабливі з комерційної точки зору стандарти цифрового радіо? Скажімо, T-DAB чи HD Radio? Адже, скажімо, стандарт HD Radio дозволяє зробити перехід до «цифри» найбільш безболісним – у перехідний період цифрові потоки можна вмикати поступово на вже існуючих частотах, не вимикаючи при цьому аналогові трансляції. При цьому, приймачі HD Radio також є універсальними, бо дозволяють приймати в одному діапазоні одночасно як цифрові, так і аналогові програми?

– Принциповий підхід Національної ради до впровадження цифрового мовлення враховує, передусім, соціальну складову, а саме: перехід на цифрові стандарти телебачення без завдання шкоди громадянам (забезпечення прав громадян на доступ до інформації без технологічних обмежень); державне забезпечення соціально незахищених громадян України перетворювачами цифрового сигналу; задоволення потреб глядачів у багатопрограмному та якісному телебаченні з можливістю отримання інтерактивних послуг в усіх зонах впровадження цифрового телебачення.

Для вирішення проблем «цифризації» Національна рада передбачає такі заходи: переведення в цифровий стандарт наявних аналогових передавачів, номінали частот яких співпадають з Цифровим планом; надання додаткової послуги громадянам шляхом збільшення кількості програм та зменшення вартості перетворювача;вибір дешевших технологій та забезпечення незахищених верств населення перетворювачами цифрового сигналу за державні кошти;залучення коштів на проект як Державного бюджету України так і комерційних організацій; поступове збільшення кількості доступних до громадян програм, що забезпечить стабільність рекламного ринку на перехідний період та відключення аналогових РЕЗ мовлення лише у випадку забезпечення збереження аудиторії телеканалів.

Що ж до стандартів цифрового мовлення. Якщо ставити питання категорично – IPTV чи DVB? – то варто наголосити, що IPTV є перспективнішою технологією. Тому на певному етапі вона витіснить DVB за рахунок можливості надання споживачам більшої кількості послуг (сервісів): доступ до мережі інтернет, відео по запиту, IP-телефонія тощо.

– В рішеннях Нацради щодо видачі ліцензій місцевим ТРО на проводове мовлення щоразу читаємо: «Термін дії ліцензії може бути змінений у випадку реорганізації мережі УР-1». Яка саме можлива реорганізація мається на увазі? І взагалі – якою є перспектива проводового мовлення в Україні, особливо враховуючи той факт, що знайти в магазині проводовий приймач (а тим більше – трипрограмний) наразі практично нереально?

– Гадаю, перспективи проводового мовлення – невтішні. Фактично, ніхто не ремонтує мережі, радіокомпанії закриваються і навіть відмовляються від ліцензій, особливо цей процес прискорився відколи закон почав вимагати виведення з числа засновників місцевих органів влади. «Цифра», напевне, прискорить скорочення мереж проводового мовлення. Хоча й вирішить проблеми інформаційного забезпечення жителів регіонів в інший спосіб.

– Дуже цікаво з приводу телеканалу «Ру мьюзік», чи не вважаєте ви захоплення документації каналу (є багато свідків) протиправними діями? Чи знову будете відмовчуватись, замилюючи очі «компетенцією» ваших співробітників?

– З приводу додаткових запитань по «Ру мьюзіку»: історія із задіянням озброєних автоматами людей взагалі безпрецедентна. Наголошую, люди з автоматами і біцепсами застосували силу проти державних службовців із конституційного органу влади. У будь-якій країні – це кримінал. І документи забирали в компанії не працівники Нацради – хоча вони й мали на те повне право – натомість їх силоміць забрали в самих представників Нацради, в тому числі й службові посвідчення.

– Вы заангажированы «Интером»?

– Щодо «Інтера», то ним я не заангажований. Я ціную Безлюдну як продюсера, який багато робить для каналу, але мені не подобається втрата «Інтером» українського обличчя. Більше того, чисто по-людськи окремі програми навіть викликають обурення, оскільки принижують національну гідність українців, бо зроблені ніби й не для них і не про них. Думаю, добре було б, якби програми найпопулярнішої телекомпанії стали предметом обговорення широкої громадськості.

– У 2010 і 2012 роках наші сусіди включать «цифру». Це означає, що вони вторгнуться на територію України своїм сигналом. Зважаючи, що з Румунією і особливо Росією в нас складні стосунки, чи не вбачаєте ви, що маємо досить серйозну загрозу для телемовників? Ну і залишається питання – що очікує місцевих мовників, адже, як показує іноземна практика, вони вилетять з ефіру.

– Щодо важливого питання про втрату частотного ресурсу і взагалі перспективи цифрового мовлення. Учора Нацрада зрештою затвердила державну програму запровадження цифрового мовлення у варіанті, погодженому з Держкомтелерадіо та НКРЗ. Тижнем раніше Нацрада разом із цими установами прийняла план поетапного переходу на цифрове мовлення. Фактично, ми виходимо з кризи більш ніж річної давності, породженої неузгодженістю дій державних установ та наслідками відомчого підходу до важливої справи.

Я обіцяю, що ще до кінця року, буквально найближчими тижнями, ми продемонструємо, яких результатів можна досягати в умовах узгоджених дій різних державних органів та установ. Наше рішення зніме проблему захисту національного частотного ресурсу по периметру країни і, я запевняю вас у цьому, переконають громадськість, що цифрове мовлення в нас з’явиться швидко і без втрат.

РЕШТА ВІДПОВІДЕЙ ТУТ

Чат-конференції проводяться у рамках проекту співробітництва та обміну досвідом з регіональними медіа за підтримки Посольства Сполучених Штатів Америки, USAID та Міжнародного фонду «Відродження». «ТК» запрошує журналістів із регіонів ставити свої запитання герою та присилати їх заздалегідь у разі, якщо вони не матимуть можливості взяти участь у чаті в режимі реального часу. Після завершення бесіди вони матимуть нагоду використати відповіді героя чату у своїх матеріалах за умови посилання на «ТК». Чати з цікавими особистостями зі світу медіа (і не тільки) проходитимуть на «ТК» раз на два тижні.

Повна версія чату...

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.

Долучитись

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена