Віталій Шевченко: «Кадети» на «Плюсах» – це поклоніння національній меншовартості»

1 Грудня 2007
44622
1 Грудня 2007
19:10

Віталій Шевченко: «Кадети» на «Плюсах» – це поклоніння національній меншовартості»

44622
Голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення відповів на запитання, поставлені під час чату на «ТК» (2 частина).
Віталій Шевченко: «Кадети» на «Плюсах» – це поклоніння національній меншовартості»
Голова Нацради з питань телебачення та радіомовлення відповів на решту запитань, поставлених протягом чату 29 листопада на «Детектор медіа». Відповіді на першу частину запитань читайте у матеріалі «Мені на подобається втрата “Інтером” українського обличчя».
 
– Чому Національна Рада саме для українських телеканалів своїм рішенням відвела найбільш «забруднені» зовнішніми завадами, «низькочастотні» смуги телевізійного діапазону кабельних розподільчих систем? Чи розглядалася, серед інших, подальша доля стандарту Н.264 – при вирішенні (шляхом голосування членів позавідомчого конституційного органу) долі впровадження математичних алгоритмів стиснення сигналів?
– В Україні близько 17 млн домогосподарств, у яких експлуатується понад 23 млн телевізійних приймачів. Дві третини від цієї кількості є моделями телеприймачів застарілих конструкцій, якими технологічно неможливий перегляд загальнонаціональних телеканалів на 4–5-частотних діапазонах (470,0-862,0 МГц), відповідно до вимог Закону «Про телебачення і радіомовлення».
 
H.264 – це відеостандарт MPEG-4 AVC (Advanced Video Coding). У розділі «Розвиток основних технологій телерадіомовлення» частини ІІ «Плану (використання радіочастотного ресурсу, виділеного для телебачення і радіомовлення» у Плані розвитку національного телерадіоінформаційного простору України визначено: «З метою дотримання основних принципів, визначених цим Планом, встановлюється такий розподіл загальнонаціональних цифрових каналів: 3 канали – стандарт DVB-T (MPEG-2); 2 канали – стандарт DVB-T (MPEG-4); 1 канал – стандарт DVB-Н; 2 канали – стандарт НDТV».
 
– Шановний Віталію Федоровичу! Як Ви знаєте, у столиці немає жодної радіостанції з форматом «сучасна українська музика». Також досі не створено умови для появи повноцінного громадського радіо – не суспільного, а саме громадського. Що збираєтеся робити, щоби дати можливість слухачам – слухати такі радіо, а радіостанціям – мовити? Чи будете проводити «форматні конкурси», про які багато говорилося? Чи відбудеться перерозподіл ліцензій – хоча б у тих випадках, коли хвиля багато років мовчить, а в цей час немає вільних частот для появи нових радіостанцій – того самого україномовного радіо, станцій інших форматів, яких зараз немає?
– Національна рада вже третій рік проводить саме форматні конкурси, пропонуючи конкурсантам конкретний жанровий розподіл передач у складі програмного продукту. При цьому ми, перш ніж оголошувати конкурси, не лише вивчаємо інформаційні характеристики регіонів, але й часом проводимо соціологічні вивчення громадської думки, про що постійно розповідаємо на своїх щотижневих брифінгах для преси. Приклад цього – черговий конкурс, умови якого опубліковані в сьогоднішньому номері «Голосу України».
 
– Чи вважаєте ви за потрібну розробку національної системи форматів радіомовлення на основі загальноприйнятої на Заході (AC, Hot AC, CHR, AOR, Classics, Urban, Jazz, News/ Talk тощо) із урахуванням української специфіки? Адже нинішні формулювання – на кшталт «музично-розважальний» – є досить розмитими і не відображають усієї палітри можливих нішових форматів. Розробка національної системи вузькоспецифічних форматів не є нагальною проблемою плану розвитку радіоінформаційного простору, оскільки радіокомпанії поки що не розраховують на достатню цільову аудиторію слухачів, що може позначитися на їхній рентабельності.
– Щодо квоти на наявність національного продукту в ефірі хочу зазначити, що можна дискутувати про її величини, але не варто ставити під сумнів її існування. Такі квоти існують у законодавстві багатьох країн Європи, навіть у тих, де немає проблем із обсягами національного продукту в ефірі. Показовий приклад – Франція (40%), захисту національно-культурних надбань якої ніщо не загрожує (на противагу Україні).
Інша річ – яке законодавче визначення терміну «національний продукт». Бо нині він чітко не окреслений нормативними актами, і ми в Національній раді зараховуємо до цієї категорії все, що забажали телерадіокомпанії. А отже, установка законодавства розмивається, про результати доводиться говорити з обмовками.
 
– Частоти середнього діапазону зараз фактично не використовуються, приватні компанії інтересу до них не виявляють, що в цьому контексті робитиме Нацрада?
– Потужні передавачі середньохвильового діапазону насамперед використовуються для поширення програм Національної радіокомпанії України. За результатами перевірки Національної радіокомпанії України дотримання нею умов ліцензії та чинного законодавства, цими днями прийнято рішення про вилучення з ліцензії НРКУ 29 частотних присвоєнь у цьому діапазоні. На них оголошено конкурс із використанням у цифровому стандарті DRM, який дозволяє транслювати на одній частоті до п’яти програм достатньої якості. Нам нелегко було піти на цей крок, оскільки йдеться про головного державного мовника, але цим рішенням ми підтвердили, що вимоги закону – обов’язкові для всіх.
 
– Объясните, пожалуйста, ваше отношение к русскоязычным каналам. Что такое «адаптация русскоязычных каналов», как ее применять?
– Програми іноземного виробництва, в т.ч. й російського, присутні в багатоканальній мережі більшості провайдерів програмної послуги. Це свідчить про рівний доступ цих каналів до споживача. Критерієм підбору цих програм є їхня відповідність нормам чинного українського законодавства. Це, зокрема, виконання вимог законів «Про телебачення і радіомовлення», «Про захист суспільної моралі», «Про рекламу», «Про авторське право і суміжні права» тощо.
 
Національна рада вимагає, щоб усі без винятку програми потрапляли до плану конвертації лише за наявності угоди на її ретрансляцію. Саме в угоді сторони (виробник і провайдер) беруть на себе відповідальність щодо адаптації програми до норм вітчизняного законодавства.
 
Загалом, у нас присутні більше 150 іноземних телеканалів, серед яких значна кількість російськомовних. Якщо підсумувати – то законодавством України не передбачено адаптацію іноземних каналів за мовною ознакою. ТРО, які ретранслюють іноземні програми, зобов’язані адаптувати їх зміст до вимог чинного законодавства.
 
– Яка доля чекатиме на так званий нижній піддіапазон УКХ ЧМ? Чи буде він взагалі закритий, як це було зроблено в низці країн Східної Європи, чи навпаки – буде надалі використовуватися?
– Національна рада нижні частоти УКХ-діапазону своїми рішеннями переводить до резерву частот, до подальшого прийняття рішення щодо використання – враховуючи, що парк приймачів цього діапазону можна вважати відсутнім. Ми вивчатимемо можливість застосування цих частот для роздачі сигналу українського радіо до районних радіовузлів і поширення у проводових мережах.
 
– Зараз ми багато чуємо і читаємо про перехід телебачення в Україні від аналогового до цифрового мовлення. Чи не щопівроку відбуваються конференції, круглі столи, ухвалюються рішення, розробляються програми, ведуться суперечки. А як із радіомовленням? Чи має Нацрада якісь плани чи хоча б погляди на перспективу запровадження цифри в радіопросторі України? Ось лише сьогодні в ЗМІ пройшла інформація про плани Нацради виставити пакети СХ-частот під DRM-мовлення. Але чому лише DRM? Чи будуть в Україні офіційно впроваджуватися інші, більш привабливі з комерційної точки зору стандарти цифрового радіо? Скажімо, T-DAB чи HD Radio? Адже, скажімо, стандарт HD Radio дозволяє зробити перехід до цифри найбільш безболісно – у перехідний період цифрові потоки можна вмикати поступово на вже існуючих частотах, не вимикаючи при цьому аналогові трансляції. При цьому, приймачі HD Radio також є універсальними, бо дозволяють приймати в одному діапазоні одночасно як цифрові, так і аналогові програми.
– Рішенням Національної ради від 28 листопада 29 частотних присвоєнь СХ-діапазону оголошено на конкурс у цифровому стандарті DRM. Національна рада враховує досвід європейських країн щодо впровадження такого стандарту.
 
Цифровий стандарт Т-DAB застосовується у «телевізійному» спектрі радіочастот. Його впровадження можливе лише після переведення аналогових передавачів 6 ТВК – 12 ТВК на цифрове мовлення. Стандарт НD Radio діє у ФМ-діапазоні, має свої переваги, оскільки дозволяє на одній частоті передавати і аналоговий сигнал, і цифровий.
 
– Чи можна очікувати появу в Україні багатоканального супутникового цифрового радіомовлення (SDARS), на кшталт північноамериканських проектів Sirius Radio та XM Radio? Тобто, багатоканальне радіомовлення з супутника, що приймається на компактні антени (на кшталт антен GPS чи супутникових радіотелефонів).
– Ми не виключаємо, що найближчим часом, з виникненням попиту, а також при масовому придбанні населенням мобільних терміналів, можливістю використання технологій прийому цифрових радіомовних програм в Україні з’являться організації, які будуть здійснювати мовлення або надавати провайдерські послуги з використанням цифрових технологій.
 
– В рішеннях Нацради щодо видачі ліцензій місцевим ТРО на проводове мовлення щоразу читаємо: «Термін дії ліцензії може бути змінений у випадку реорганізації мережі УР-1». Яка саме можлива реорганізація мається на увазі? І взагалі – якою є перспектива проводового мовлення в Україні, особливо враховуючи той факт, що знайти в магазині проводовий приймач (а тим більше – трипрограмний) наразі практично нереально?
– Зазначення у рішеннях Національної ради можливої реорганізації мережі проводового мовлення є змушеним і обґрунтованим, насамперед тому, що цей вид розповсюдження програм з кожним роком зазнає різкого скорочення, хоча і зараз залишається досить доступним джерелом інформації і надійним засобом оповіщення населення за умов надзвичайних ситуацій, особливо в сільській місцевості та в окремих регіонах, зокрема, в Криму (Севастополь), Карпатах та інших.
 
Через технічну зношеність системи, велику вартість комплектуючих деталей до передавачів, що виробляються в Росії, та енергозатратність, через мізерне фінансування і неврегульованість абонентної плати загальнонаціональне державне радіомовлення ведеться в неповному обсязі. Необхідна невідкладна модернізація технічних засобів поширення загальнонаціонального державного радіомовлення.
 
Ефективною може бути тільки динамічна й постійна модернізація. Нелогічно, неекономічно, приміром, використовувати застарілі лампові передавачі «Дождь-2», електролампи для яких знято з виробництва і експлуатація яких узагалі технічно ускладнена та збиткова.
 
Продуктивний і перспективний напрям – перехід на нові технології, удосконалене передавальне обладнання (напівпровідники, цифрове мовлення за системами DRM, Т-DAB тощо).
 
На засіданні Національної ради 28 листопада 2007 року було розглянуто питання про створення робочої групи, яка спільно з Держтелерадіо та Національною радіокомпанією України має «намацати» шляхи вирішення проблем проводового мовлення.
 
– Нещодавно Нацрада виступила з ініціативою стосовно заборони виходу в ефір місцевих рекламних блоків в ефірі національних та регіональних радіомереж. Але чи має сенс така заборона? Адже можна уявити собі ситуацію, коли мережеві станції почнуть отримувати ліцензії в регіонах не на цілодобове мовлення, а на менші обсяги, віддаючи решту часу фіктивним «місцевим студіям» а-ля ТОВ «Роги та ратиці», що створюватимуться з однією метою – видавати в ефір місцеві рекламно-інформаційні блоки на законних підставах. Отже, можливо, варто пошукати якісь інші механізми захисту місцевого мовника?
– Ініціатива стосовно заборони вставок місцевих рекламних блоків зумовлена передусім тим, що проліцензовані загальнонаціональні та регіональні мовники мають дотримуватися умов ліцензій – як мережеві мовники. При цьому враховуються інтереси місцевих мовників, яким бракує фінансових засобів для існування та розвитку.
 
– Нове положення про громадську раду (ст. 8) містить неузгодження щодо подачі кандидатур, зокрема говориться водночас і про організацію, і про окремих експертів – чи не могли б ви внести ясність, як і кого можна подавати на кандидатів в громадську раду?
– Жодного неузгодження в положенні про Громадську раду нема. Там чітко зазначено, що організація – кандидат у члени Громадської ради надсилає у встановлені терміни до Національної ради відповідну письмову заяву кандидата, до якої додається інформація про склад засновників, органи управління, основні напрями та досвід діяльності у сфері інформаційних відносин.
 
У Положенні також сказано, що індивідуальні члени Громадської ради обираються за підтримки громадськості в порядку, визначеному Національною радою. Зрозуміло, коли певна особа матиме рекомендації відомих фахівців з телерадіоінформаційної сфери чи сама є відомою особистістю, Національна рада розгляне її кандидатуру.
 
– Когда на Первом национальном будет программа на крымскотатарском? В Крыму – украинцы нацменьшинство, вы в курсе?
– Не зрозумів, чому Ви наголошуєте на меншості українського (чи україномовного?) населення в Криму, у зв’язку з темою прав національних меншин. Так, і це гнітюча та несправедлива ситуація. З майже 80 телерадіокомпаній Криму немає жодної, в ефірі якої домінував би україномовний продукт. І цю ситуацію треба виправляти!
 
– А як щодо дій ваших представників стовно «Ру Мьюзік»? Чи є вони цілком законними? Як ви вважаєте, чи є у ваших лавах продажні, корумповані чиновники? І що ви робите заради того, аби це попередити? Складається таке враження, що ваш орган діє виключно на замовлення і чинить тиск на тих, хто не бажає платити і намагається власноруч організувати свій бізнес. І взагалі, ще треба розібратись, хто і для чого приходив ТАК, і за якими посвідченнями, і на яких підставах вимагали документи.
– Панове, я оцінив вашу підготовку до цієї чат-конференції. Але дозвольте висловити співчуття у зв’язку з тим, що вас, мені здається, не можуть зрозуміти і на телеканалі з логотипом «RU Music», інцидент з яким вам, судячи зі змісту запитань, дуже хотілося використати проти Національної ради. Адже ця телекомпанія визнала свою провину – навіть письмово та адміністративно (звільнення керівника)!
 
– Не так давно Национальный совет по вопросам радио и телевидения отказал в лицензировании каналу «Дизайн-ТВ». Как известно их открытых источников, причина не только во владельцах, но и в самой заявленной программной концепции канала. Как человек, имеющий непосредственное отношение к дизайну, я согласна с тем, что она требует другого подхода. Я написала программную концепцию канала (не имею к нему никакого отношения) ещё до того, как подавались документы на рассмотрения. И, как бы уверенно это не прозвучало, думаю, что точно знаю, что именно нужно для канала. Моё обращение, как гражданина Украины, к Вам - просьба ознакомиться с программной концепцией канала и, безусловно, если это, возможно, дать какую-либо информацию о представителях канала, для того чтобы можно было с ними связаться и предложить своё решение. Мне не безразлично, что будут показывать и как будет, представлен канал «Дизайн-ТВ»! Я не знаю, кто ещё мог бы помочь в решении этого вопроса.
– Раджу звернутися безпосередньо на канал «Дизайн-ТВ». Адресу каналу можете дізнатись в прес-службі Національної ради.
 
– Чому НТВ не ліцензується, адже вони заміщають рекламу?
– Юридична особа NTV World Limited зареєстрована і здійснює свою господарську діяльність відповідно до законодавства Республіки Кіпр. А саме: розповсюджує телевізійний канал «НТВ Мир» з використанням супутникового ретранслятора. Ця юридична особа не ліцензується, оскільки, згідно із Законом «Про телебачення і радіомовлення», в Україні забороняється заснування телерадіоорганізацій іноземними юридичними і фізичними особами.
 
«НТВ» не ліцензується Національною радою, оскільки не є вітчизняним мовником, хоча і заміщає рекламу через зацікавленість у розміщенні своєї програми на території України, а це є можливим лише за умови адаптації продукту до вимог певних законів України, зокрема, до Закону «Про рекламу».
 
– Шановний Віталіє Федоровичу, які, на Вашу думку, перспективи розвитку DRM-радіо в Україні? Хто займатиметься його впровадженням: комерційні структурі чи держава (мається на увазі Національна радіокомпанія)?
– Національна рада оголосила конкурс на використання частот у цифровому стандарті DRM. Результати конкурсу дадуть можливість зробити загальні висновки щодо готовності галузі до переходу радіомовлення на цифру.
 
Враховуючи особливості розповсюдження електромагнітних хвиль, застосування стандарту DRM на СХ-хвилях дозволяє передавати сигнал на великі відстані, а отже, мовити для закордонного радіослухача. Разом із тим, застосовуючи певні технічні параметри розповсюдження сигналу, DRM стандарт дозволяє організувати локальне мовлення у містах з високою щільністю населення.
 
Національна рада зацікавлена у наданні радіослухачам якісного програмного продукту. Застосування того чи іншого цифрового стандарту на території України має вирішуватися на рівні Мінтрансу.
 
– Як ви гадаєте, може, варто замінити термін «ретрансляція» на «транзит»? Так у Грузії в законі – і все просто і на своєму місці.
– Поняття «транзит» не передбачено законодавством України і не містить певних семантичних особливостей порівняно з «ретрансляцією».
Термін «ретрансляція» визначений статтею 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»: під ретрансляцією розуміють прийом і одночасну передачу, незалежно від використаних технічних засобів, повних і незмінних телерадіопрограм або істотних частин таких програм, які транслюються мовником. Цей термін визначений Європейською конвенцією про транскордонне телебачення.
 
– Правомерно ли компания НТТ распространяет на Украине каналы «НТВ плюс» – или нет?
– Компанія НТТ, що розповсюджує на Україні телевізійні програми «НТВ плюс», Національній раді невідома.
 
У Національній раді зареєстроване як суб’єкт інформаційної діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова телевізійна група» (логотип: НТГ). Відповідно до договору, ТОВ «Нова телевізійна група» отримало право на розповсюдження телевізійних програм юридичної особи NTV World Limited на території України.
 
– Нещодавно дивився канал «1+1», серіал «Кадети». Один із героїв, який зображає тупуватого «хахльонка» на прізвище «Пєрєпєчка», у розмові з офіцером вжив українізм. «Это по-какому? Па-ррруски говорить надо!» – відповів офіцер. Чому ваша організація дозволяє принижувати українську мову в ефірі українського ж каналу?
– Загалом з Вами згоден. «Кадети» на «Плюсах» – це поклоніння національній меншовартості. Але чому ж ми, українці, їх дивимося і наганяємо цій телекомпанії рейтинги? Адже проблема в тому, що «Студії «1+1» подобаються не російські кадети (на противагу майбутнім офіцерам української армії), а рейтинги українських телеглядачів.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
44622
Читайте також
Коментарі
2
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
a/
6184 дн. тому
про "кадетов" - бред, уж извините! а вот о комплексах автора вопроса говорит весьма чётко. где там намёки на "украинскость" указанного персонажа? фамилия? не смешно. а если не "хохлёнок" - тогда ничего, что туповатый, да? замечательно! и ведь наверняка гражданина аж распирает от представляемых размеров своего "патриотизЬма"..
blitzkrieg
6184 дн. тому
Відверто кажучи, я не здивований тим, що на своє питання про свідоме спотворення інформації в ЗМІ паном Шевченко я так і не отримав відповіді. З огляду на таку ситуацію будемо вважати, що питання пана Шевченка "зачіпило за живе" і гідної відповіді він так і не знайшов. Дякуємо і на тому.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду