Блокування роботи й кадрова проблема

Із 17 травня до 11 липня робота Національної ради була заблокованою самими ж членами регуляторного органу. Нацрада майже два місяці не могла провести засідання через відсутність кворуму. Для проведення засідання мають бути присутніми мінімум шестеро членів Нацради (кворум), а для ухвалення рішення необхідно мінімум п'ять голосів. Загалом у Нацраді мають працювати вісім членів, але наразі їх тільки семеро, оскільки одне місце за квотою Верховної Ради — вакантне. Отже, відсутність двох членів Нацради унеможливлює проведення засідань.

Каменем спотикання став розгляд низки питань: результати позапланових перевірок телеканалів «Інтер» і «1+1» щодо показу радянських фільмів за участі осіб із «чорного списку» Мінкульту і призначення перевірки каналу СТБ з того самого приводу; продовження ліцензій на цифрове ефірне мовлення в мультиплексах «Зеонбуду» загальнонаціональних цифрових телеканалів; погодження проекту розпорядження Кабміну щодо строків вимкнення аналогового телебачення.

Більшість засідань зірвано через відсутність Олега Черниша та Ольги Герасим'юк, одне засідання 14 червня — через відсутність Юрія Артеменка та Валентина Коваля. Особливо гострою ситуація стала 21 червня, коли Ольга Герасим'юк поїхала в закордонне відрядження, а Олег Черниш просто не прийшов на засідання, не погоджуючись із порядком денним. П'ятеро членів Нацради звинуватили пана Черниша в демарші й лобізмі. Водночас пані Герасим'юк дорікнула колегам перекручуванням фактів, а пан Черниш натякнув на спробу Нацради зробити якісь телеканали «лояльними» до влади. Кульмінацією стала заява Ольги Герасим'юк про відставку «через неможливість працювати прозоро», яку вона подала голові Нацради Юрію Артеменку 25 червня. Заяву було сформульовано таким чином, що її можна було тлумачити і як заяву про звільнення з посади першого заступника голови Нацради, і як заяву про звільнення зі складу Нацради взагалі. Але розглянути цю заяву Нацраді не вдалося, оскільки Ольга Герасим'юк та Олег Черниш і далі не приходили на засідання.

Член Нацради Валентин Коваль заявляв, що мета блокування роботи регуляторного органу двома членами Нацради полягає в тому, щоб не дати відключити аналогове телебачення. Ольга Герасим'юк та Олег Черниш це заперечували, хоча сам пан Черниш і проти вимкнення аналогового телебачення 31 серпня. Пан Черниш заявляв, що остерігається відмови колег у продовженні цифрової ліцензії «1+1» нібито через можливе попередження за показ радянських фільмів, а коли колеги погодилися не давати санкцій перед продовженням ліцензій — пан Черниш назвав нову причину: нібито «1+1» можуть не продовжити цифрову ліцензію через «непрозору структуру власності». Перспектива відмови «Плюсам» виглядала малоймовірною. Більш очікуваною та вірогідною могла би бути відмова «Інтеру», але «Інтер» узагалі не переймався цим питанням, що свідчило про те, що ніхто з найбільших каналів без ліцензій не залишиться. Пані Герасим'юк не приходила на засідання, щоб не стати «статистом» для «провладної більшості», і звинувачувала колег у непрозорій роботі й кулуарних домовленостях.

На кризу в Нацраді звернули увагу фракції «Народного фронту» і «Батьківщини», які вважали, що в ситуацію має втрутитися Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики. Такої ж думки була й Ольга Герасим'юк. Комітет таки втрутився і провів 10 липня закриту зустріч із членами Нацради. Що обговорювали та яких домовленостей досягли — ніхто не розголошував. Але після того робота Нацради відновилася, хоча тепер усе не так спокійно в данському королівстві. Відносини між п'ятіркою більшості та двійкою меншості членів Нацради натягнуті, а засідання супроводжуються перепалками та викриттями одне одного в підкилимних діях. Наприклад, Ольга Герасим'юк звертала увагу, що з порядку денного засідання випало питання про призначення позапланової перевірки телеканалу СТБ з приводу трансляції ток-шоу «Один за всіх» за 1 квітня. Іншого разу вона акцентувала на тому, що Нацрада вже півроку не розглядає результатів перевірок одеських телеканалів А1 і GNews (ТОВ «ТРК “Андсер”» та ТОВ «ТРК “Міський телеканал”») через мову ворожнечі в «чорнушних» сюжетах про бізнесмена сирійського походження Аднана Ківана, при цьому каналу GNews Нацрада в березні продовжила кабельну ліцензію. У свою чергу Олег Черниш порушував питання затримки з проведенням конкурсів на радіочастоти, які вивільнилися внаслідок анулювання ліцензій «Радио Вести» та УМХ, і пропонував оголосити конкурс для розбудови мереж Суспільного радіо. Під час дискусії з'ясувалося, що в резерві Нацради є 88 частот, але для декого із членів регуляторного органу Суспільне вже не в пріоритеті й вони планують проводити форматні конкурси.

Криза в Нацраді стала наслідком недоукомплектованості регуляторного органу. З 2014 року Нацрада працює в неповному складі, і, як уже було сказано вище, відсутність двох членів унеможливлює проведення засідань. Спершу протягом двох років було вакантним одне місце за квотою Президента України. Після звільнення влітку 2018 року Катерини Котенко, обраної за квотою Верховної Ради, Президент призначив за своєю квотою Валентина Коваля. У 2016 році Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики двічі оголошував конкурс на членство в Нацраді за квотою парламенту, але так і не підбив підсумків тих конкурсів. На останній конкурс у грудні 2016 року подавалися Олександр Глущенко, Віталій Гуріненко, Євген Лахно і Валентина Руденко. В умовах відсутності кворуму влітку 2018 року голова Нацради Юрій Артеменко знову актуалізував це питання, й 4 липня Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики оголосив відбір кандидатів на заміщення вакантної посади члена Нацради за квотою парламенту. Станом на 26 липня на конкурс подалися 12 кандидатів: Олександр Глущенко, Гліб Головченко, Віталій Гуріненко, Євген Лахно, Лаврентій Малазонія, Олександр Мельничук, Павло Миколюк, Максим Онопрієнко, Валентина Руденко, Олександр Харебін, Володимир Чемес, Андрій Шаповалов. Усі вони делеговані або депутатськими фракціями, або всеукраїнськими громадськими об'єднаннями у сфері медіа. Наразі перспектива досягнення у Верховній Раді компромісу для обрання одного представника до Нацради виглядає досить примарною.

Цифрова реформа

Перше півріччя 2018 року стало початком завершення епохи аналогового телебачення в Україні. Україна почала переходити на цифровий стандарт мовлення понад десять років тому, й мала в червні 2015 року вимкнути аналогове телебачення. Але завершення реформи протягом останніх трьох років постійно відкладали через низку суб'єктивних та об'єктивних факторів: монополізм провайдера цифрового ефірного телебачення з непрозорою структурою власності; недостатній рівень покриття цифровим сигналом території та населення; відсутність достатньої кількості цифрових приймачів у населення, зокрема у вразливих соціальних груп, яких забезпечити тюнерами мала би держава; продовження аналогового мовлення в Росії та на окупованих Росією територіях України; відсутність цифрових ліцензій у понад ста регіональних і місцевих телекомпаній тощо.

Наприкінці березня 2018 року Кабінет Міністрів України переніс кінцеву дату використання аналогового телебачення з 30 березня, як було визначено попереднім рішенням уряду, на 30 червня. Ця дата не вважалася остаточною, і паралельно міжвідомча робоча група при Держспецзв'язку напрацювала вже другий проект Плану поетапного вимкнення аналогового телерадіомовлення, який 15 березня схвалила Нацрада і який мало бути подано на затвердження уряду.

Згідно з проектом, поетапне вимкнення аналогового ТБ мало би відбуватися в три етапи:

• серпень 2018 року — вимкнення аналогового мовлення в першій пілотній області, яку має визначити Міжвідомча група при уряді;
• січень 2019 року — вимкнення аналогового мовлення всіх телеканалів, крім «UA: Першого» та місцевих аналогових телеканалів, по всій країні, за винятком населених пунктів, де його не вимикатимуть в інтересах нацбезпеки (зона ООС і прикордонна зона на півночі країни), а також за винятком 47 населених пунктів, у яких буде добудовано мережу першого мультиплексу МХ-1 компанії «Зеонбуд»;
• травень 2019 року — остаточне вимкнення аналогового мовлення по всій країні.

Але несподівано для галузі в ці плани свої корективи вніс Президент України Петро Порошенко. 19 квітня під час наради з питань протидії інформаційній агресії Росії він доручив здійснити повний перехід на цифрове телебачення до липня 2018 року.

Після цього Держспецзв'язку розробила проект урядового розпорядження, в якому запропонувала відключити аналогове телерадіомовлення до 1 липня 2018 року по всій Україні, за винятком передавачів, розташованих на територіях, що межують із ОРДЛО, Кримом, і на прикордонних територіях України. Нацрада мала погодити цей проект наприкінці травня, але в тому місяці вона тричі не змогла зібрати кворум для проведення чергових засідань 24 і 31 травня й позачергового засідання 29 травня через відсутність двох членів: Олег Черниш перебував на лікарняному, Ольга Герасим'юк спершу була у відрядженні, а потім відсутня за сімейними обставинами.

13 червня Кабінет Міністрів України ухвалив рішення перенести строки вимкнення аналогового телебачення з 30 червня на 31 серпня 2018 року, а для Києва та Кіровоградської області — 31 липня 2018 року. Напередодні ухвалення рішення уряду, 12 червня, прем'єр-міністр Володимир Гройсман провів нараду за участі керівників найбільших медіагруп, на якій досягли відповідних домовленостей про строки вимкнення аналогу. Володимир Гройсман попросив Нацраду невідкладно розглянути питання продовження строку дії ліцензій телеканалів на цифрове мовлення з огляду на відключення аналогового ТБ.

11 липня Нацрада продовжила на сім років ліцензії на цифрове ефірне мовлення в загальнонаціональних мультиплексах компанії «Зеонбуд» 24 загальнонаціональним телеканалам:

• восьми каналам «Інтер медіа груп»: «Інтер», НТН, К1, «Ентер-фільм», Zoom, К2, «Мега», «Піксель»; кінцевий бенефіціар — Дмитро Фірташ;
• чотирьом каналам «Медіа Групи Україна»: «Україна», «Індиго TV», «НЛО TV», «Ескулап TV»; кінцевий бенефіціар — Рінат Ахметов;
• чотирьом каналам StarLightMedia: ICTV, СТБ, Новий канал, М1; кінцеві бенефіціари згідно з ліцензіями: Бенджамін Верне, Крістіан Даер, Анґело де Різ, Колін Волкер, хоча публічно відомо, що медіагрупа StarLightMedia належить подружжю Віктора   Олени Пінчуків;
• трьом каналам «1+1 медіа»: «1+1», ТЕТ, «2+2»; кінцевий бенефіціар — Ігор Коломойський;
• п'яти каналам, що не входять до найбільших медіагруп: 5 канал (кінцевий бенефіціар — Петро Порошенко), Xsport (кінцеві бенефіціари — Борис і Світлана Колеснікови), ZIK (кінцеві бенефіціари — Олена, Жанна, Анастасія Димінські), «Еспресо» (кінцевий бенефіціар — Іван Жеваго), Прямий канал (кінцевий бенефіціар — Володимир Макеєнко).

Ще двом загальнонаціональним телеканалам Нацрада відмовила продовжити ліцензії через наявність проти них санкцій: Business (кінцевий бенефіціар, згідно з ліцензією, — Михайло Жернов) і «Вінтаж» (кінцевий бенефіціар — Андрій Карпій).

У ще трьох загальнонаціональних телеканалів цифрові ліцензії завершаться нескоро: «UA: Першому» видали нову ліцензію на сім років у 2017 році, коли переоформлювали ліцензії з НТКУ на НСТУ, а телеканали «UA: Культура» й «Рада» отримали свої ліцензії на конкурсах у 2016 і 2017 роках.

У результаті в цифровій мережі «Зеонбуду» звільнилося одне загальнонаціональне місце в мультиплексі МХ-3, яке займав телеканал Business (місце каналу «Вінтаж» із 2017 року займає «Рада»). Отже, невдовзі Нацрада має оголосити конкурс.

У липні Нацрада також встигла продовжити цифрові ліцензії 20 регіональних і місцевих телеканалів на мовлення в мультиплексі МХ-5: «Сигма» (Маріуполь Донецької області), «Донбас» (Донецьк і область), 33 канал (Хмельницький), РАІ (Івано-Франківськ), ОТБ (Івано-Франківськ), «Так TV» (Миколаїв), «МАРТ» (Миколаїв), «Твій всесвіт» (Вознесенськ і Первомайськ Миколаївської області), «Вікка» (Черкаси), Павлоградська ТРК (Павлоград Дніпропетровської області), «Рудана» (Кривий Ріг Дніпропетровської області), «ВТВ плюс» (Херсон), «М-студіо» (Закарпаття), «Академ TV» (Суми), 7 канал (Харків), «Академія» (Одеса), «Віта ТБ» (Вінниця), «Коростень ТБ» (Коростень Житомирської області), CTV (Житомир), 11 канал (Дніпро). Продовження ліцензій іще двох телеканалів із Донецька «Юніон» і «Новый город», які не ведуть мовлення, Нацрада відклала до завершення Антитерористичної операції (такі рішення Нацради непоодинокі та зумовлені законом «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»). Решту питань регіональних цифрових ліцензій, у тому числі групи компаній «112 Україна», Нацрада залишила на серпень — вересень.

Крім продовження ліцензій, 11 липня Нацрада погодила «заднім числом» уже чинну постанову уряду про відключення аналогового ТБ 31 серпня (31 липня — в Києві та Кіровоградській області) та запропонувала до неї деякі доповнення:

• проведення інформаційної кампанії щодо остаточного терміну вимкнення аналогового телевізійного мовлення (деякі телеканали вже почали цю кампанію);
• створення інформаційних кол-центрів для надання роз'яснень громадянам із питань переходу на цифрове мовлення;
• продовження роботи передавачів Суспільного мовника та місцевих і регіональних телекомпаній, які не мають ліцензій на цифрове мовлення, а також передавачів у прикордонній із Росією зоні до кінця 2018 року;
• розглянути механізми компенсації втрат Концерну РРТ, пов'язаних із вимкненням аналогового телевізійного мовлення.

Член Нацради Олег Черниш, хоч і погодив разом із усіма постанову уряду, виступив проти вимкнення аналогового телебачення 31 серпня. На його думку, слід діяти відповідно до раніше розробленого Нацрадою Плану, який передбачає вимкнення аналогу в січні 2019 року і продовження аналогового мовлення НСТУ й телеканалів без цифрових ліцензій до травня 2019 року. Головний аргумент пана Черниша: в Україні аналоговий ефір є основним типом прийому телевізійного сигналу для 2,4 млн домогосподарств (тобто до 6 млн телеглядачів) і в країні просто немає такої кількості телетюнерів у продажу. Інші аргументи — наявність «білих плям» у покритті цифровим сигналом і відсутність цифрових ліцензій у понад ста місцевих і регіональних мовників.

18 липня Кабінет Міністрів ухвалив зміни до своєї постанови від 13 червня щодо збереження аналогового мовлення на територіях з особливим режимом мовлення (зона ООС і на кордоні з Кримом). Але інші пропозиції — щодо місцевих мовників, суспільного та передавачів на кордоні з Росією — не врахував. Такий проект постанови готується. У разі відсутності таких змін Нацраді й Концерну РРТ доведеться брати на себе відповідальність, якщо вони таки вирішать залишити аналогове мовлення деяких передавачів.

26 липня Нацрада ухвалила рішення про втрату чинності ліцензій 15 телеканалів на аналогове мовлення в Києві та Кіровоградській області з 1 серпня. За рішенням Нацради, київський телеканал «Київ» і кропивницький телеканал TTV, які мають цифрові ліцензії у своїх регіонах, мали протягом десяти днів здати свої ліцензії Нацраді, а 13 загальнонаціональних телеканалів («1+1», «Інтер», ICTV, Новий канал, «Україна», СТБ, ТЕТ, НТН, М1, 5 канал, К1, Прямий канал, «Мега») мали протягом місяця подати заяви про переоформлення ліцензій, вилучивши з них передавачі, що підлягали вимкненню. З юридичного погляду рішення Нацради небездоганні. З одного боку, закон не дає Нацраді права визнавати ліцензії (або якісь їх частини) нечинними. З іншого боку, більшість аналогових ліцензій мали пункт, що вони діють до моменту ухвалення Нацрадою окремого рішення про вимкнення аналогу. Застарілий закон «Про телебачення і радіомовлення» не дає відповідей на всі запитання стосовно цифрової реформу, тож регулятору доводиться діяти на власний розсуд і виходити за межі законодавства. Наскільки правомірно — це вирішить суд, куди вже звернувся канал «1+1».

Незважаючи на скептицизм і невіру в те, що це врешті станеться, в ніч на 1 серпня аналогове ефірне телебачення в Києві та Кіровоградській області було вимкнено. Концерн радіомовлення, радіозв'язку і телебачення до останнього моменту зберігав інтригу. Концерн мав із телеканалами угоди на розповсюдження їхнього аналогового сигналу й відправив своїм клієнтам проекти додаткових угод, щоби з 1 серпня вимкнути низку їхніх передавачів. Не дочекавшись підписаних додаткових угод від усіх мовників, гендиректор Концерну РРТ усе ж таки увечері 31 липня підписав розпорядження про вимкнення аналогових передавачів.

На черзі — вимкнення аналогових передавачів по решті території країни, що поки що планується в ніч із 31 серпня на 1 вересня.

Не всі телеканали згодні з цьогорічним форсуванням вимкнення аналогу. Проти — «Інтер» і «1+1».

Зокрема, «Інтер» вступив у полеміку із «Зеонбудом», оприлюднивши в липні список із 299 населених пунктів, де можуть виникнути проблеми з прийомом цифрового ефірного телебачення. У відповідь «Зеонбуд» заперечив дані «Інтера» про проблеми з цифровим покриттям. Як буде насправді — побачимо тільки в результаті вимкнення, адже вимірювання покриття по всій Україні за офіційно затвердженою методикою жодного разу не проводилися й достеменних даних ні в кого немає, є лише припущення, в яких лунають цифри від 60 % до 95 % населення.

«1+1» у сюжетах «ТСН» активно критикував цифрову реформу й лякав глядачів зникненням телебачення. Зрештою, телеканал «1+1» оскаржив постанову Кабінету Міністрів і рішення Нацради щодо вимкнення аналогового телебачення. До речі, відсутність кворуму в Нацраді протягом двох місяців і, отже, блокування роботи регулятора збіглося в часі та просторі (і в аргументації опозиційних членів Нацради) з позицією «1+1 медіа», а «провладна більшість» пов'язала дії своїх колег із лобізмом «1+1».

Розвиток мереж мовлення: конкурси на частоти, нові тимчасові дозволи

Протягом січня — липня 2018 року Нацрада підбила підсумки трьох конкурсів на вільні частоти: регіональних і місцевих цифрових телеканалів у мультиплексі МХ-5 «Зеонбуду», місцевих ФМ-радіостанцій і цифрового радіо в Києві.

25 січня Нацрада підбила підсумки конкурсу, оголошеного 4 жовтня 2017 року, на вільні місця в цифровому ефірному мультиплексі МХ-5 компанії «Зеонбуд», передбачені для регіональних і місцевих телекомпаній. Це другий такий масштабний цифровий конкурс Нацради поточного скликання після минулорічного розподілу місць у додатковому регіональному мультиплексі Концерну РРТ в Одеській області.

На конкурс регулятор виставив 120 вільних місць у мультиплексі МХ-5 у 85 населених пунктах, у тому числі — вільні місця в шести обласних центрах: Кропивницькому, Полтаві, Тернополі, Харкові, Черкасах та Чернігові. Утім, лише на 32 місця в 30 містах знайшлися претенденти. Найбільша конкуренція розгорнулася за єдині вільні місця в цифровому ефірі в Харкові та Полтаві. Натомість у Кропивницькому та Черкасах претендентів не було. Загалом участь у конкурсі взяли 15 компаній, переможцями стали 13 мовників, між якими Нацрада розподілила 31 місце в МХ-5 у 29 містах. Два мовники програли конкурс, іще чотири компанії не були допущені до нього.

Переможцями конкурсу стали місцеві й регіональні телеканали, що належать або наближені до народних депутатів, місцевих можновладців, бізнесменів або місцевих депутатів від БПП: Олександра Давтяна, Сергія Лабазюка, Володимира Щербаня, Владислава Атрошенка, Сергія Надала та інших. Не обійшлося й без перемоги улюбленців Нацради — комунальних телекомпаній, цього разу — львівської, чернігівської, тростянецької.

Конкурс засвідчив невтішний факт: попри невідворотне наближення вимкнення аналогового телебачення, не всі місцеві й регіональні мовники бажають мовити в цифровому ефірі. Найочевидніша причина — вартість розповсюдження в цифровому ефірі, яка для місцевого телевізійного ринку є суттєвою. Дозволити собі цей спосіб розповсюдження можуть компанії, які мають або інвестора з амбіціями, або фінансову підтримку з місцевого бюджету.

Тим не менш, регулятор не полишає спроб заповнити лакуни в регіональному мультиплексі «Зеонбуду» МХ-5, і 30 травня оголосив повторний конкурс на місця в ньому.

15 лютого Нацрада підбила підсумки конкурсу на місцеве радіомовлення на 15 ФМ-частотах у восьми областях України, оголошеного 25 жовтня 2017 року. Вісім частот дісталися чотирьом приватним компаніям, п'ять частот — п'яти комунальним, ще на дві частоти оголосять повторний конкурс.

Ми вже раніше звертали увагу на те, що паралельно з роздержавленням комунальної преси та після перетворення державного мовлення на суспільне в Україні за сприяння Нацради створюється мережа комунальних телерадіокомпаній, підконтрольних місцевій владі, що можуть використовуватися як інформаційний ресурс під час виборчих кампаній. У Нацраді ліцензування комунальних мовників називають проектом «мовлення громад», хоча закону про реформування комунальних телерадіокомпаній за принципами суспільного мовлення і перетворення їх на мовників громад досі не ухвалено.

Навесні 2018 року Нацрада розпочала реалізацію експерименту із цифровим радіо стандарту T-DAB (DAB+), провівши конкурс і проліцензувавши перші цифрові радіостанції. На перший конкурс було виставлено 14 місць у мультиплексі цифрового радіо Концерну РРТ. 29 березня Нацрада підбила підсумки конкурсу на цифрове радіо в Києві. Заяви подали десять радіостанцій — усі вони стали переможцями конкурсу: «Радіо Марія», Old Fashioned Radio, Zemlya, Hype Radio, «Країна ФМ», «Перше цифрове», «Українське радіо», «Промінь», «Культура» й «Мейдан». Однак радіостанція «Перше цифрове» не сплатила ліцензійного збору у встановлений законом строк і так і не стала ліцензіатом, оскільки Нацрада скасувала її перемогу в конкурсі.

5 квітня Нацрада вирішила оголосити повторний конкурс на цифрове радіо в Києві на чотири вільні місця, які залишилися в мультиплексі. 26 липня регулятор підбив підсумки цього конкурсу. Переможцями стали радіостанція Міністерства оборони України «Армія ФМ» і три радіостанції холдингу Business Radio Group: «Бізнес-радіо», DJ FM і Power FM. Ще одна радіостанція Business Radio Group — радіо «Шансон» — програла в конкурсі. У мультиплексі цифрового радіо залишається одне вакантне місце, конкурс на який оголошено 27 червня.

З 11 червня київський мультиплекс цифрового радіо мовить у тестовому режимі. Проблема цього експерименту — у відсутності слухачів. Почути цифрові ефірні радіостанції можна тільки за допомогою цифрових радіоприймачів, які коштують дорожче за звичайні ФМ-приймачі, їх в Україні мало, а слухачі поки не зацікавлені їх купувати, тому що в Києві достатня пропозиція радіостанцій в ФМ-діапазоні та в інтернеті. Щоправда, такими приймачами оснащені останні моделі автівок, тож водії цих авто і стануть першою аудиторією цифрових радіостанцій.

Крім підбиття підсумків трьох конкурсів, у січні — липні 2018 року Нацрада встигла оголосити сім конкурсів:

• 3 травня — на 23 ФМ-частоти в Харківській області для місцевих мовників;
• 17 травня — на 21 ФМ-частоту в 11 областях України для місцевих мовників;
• 30 травня — на 91 вільне місце в мультиплексі МХ-5 у 73 населених пунктах для регіональних і місцевих телеканалів;
• 13 червня — на 48 ФМ-частот у 18 областях України для розбудови загальнонаціональних радіомереж;
• 27 червня — на одну цифрову радіостанцію стандарту T-DAB (DAB+) у Києві;
• 11 липня — на 11 УКХ-частот у дев'яти областях;
• 26 липня — на два місця в регіональному цифровому мультиплексі Концерну РРТ у 22 містах Одеської області.

Окрім ліцензування мовлення на конкурсних підставах, Нацрада продовжила видавати тимчасові дозволи на мовлення в районах, що межують із тимчасово окупованими територіями України. Цю роботу вона здійснює в рамках Комісії з питань забезпечення стабільного функціонування системи національного телебачення і радіомовлення при Міністерстві інформаційної політики. Але у 2018 році ця діяльність нарешті перейшла в законне русло. Річ у тім, що 11 лютого набув чинності ухвалений наприкінці 2017 року закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення антитерористичної операції та прикордонних районах України», яким Верховна Рада узаконила поняття тимчасового мовлення на територіях з особливим режимом мовлення і надання відповідних дозволів строком на один рік замість ліцензій Нацрадою за заявковим принципом на позаконкурсних підставах.

26 січня Нацрада винесла на громадське обговорення проект Порядку видачі та анулювання дозволу на тимчасове мовлення, умови дозволу та порядок здійснення нагляду за додержанням законодавства про телебачення і радіомовлення телерадіоорганізаціями, що здійснюють тимчасове мовлення на територіях з особливим режимом мовлення на підставі відповідного дозволу. 1 березня після громадського обговорення Нацрада затвердила цей документ. 29 березня він був зареєстрований у Міністерстві юстиції і 17 квітня, після офіційного оприлюднення, набув чинності.

У липні Нацрада видала 24 телерадіокомпаніям дозволи на тимчасове мовлення на територіях з особливим режимом мовлення. Частина цих рішень — це оформлені за новим порядком дозволи, видані мовникам у 2015–2017 роках, частина — дозволи на нові, нещодавно прораховані УДЦР частоти в Гірнику Донецької області (вежу будує компанія «Телемережі України»), Генічеську, Чаплинці (вежу будує Концерн РРТ) та інших містах Херсонської області.

Тимчасові дозволи отримали 13 радіостанцій:

• Kiss FM — Генічеськ Херсонської області;
• «Русское радио Україна» — Гірник Донецької області, Бахмутівка Луганської області;
• «Радіо НВ» — Гірник Донецької області, Чаплинка і Чонгар Херсонської області;
• «Хіт ФМ» — Генічеськ Херсонської області;
• Radio Roks — Генічеськ Херсонської області;
• «Хаят» — Чаплинка і Чонгар Херсонської області;
• «Мейдан» — Лазурне, Новотроїцьке, Чаплинка Херсонської області;
• «Армія ФМ» — Гірник Донецької області, Бахмутівка Луганської області, Генічеськ, Скадовськ, Чаплинка і Чонгар Херсонської області;
• «Радіо М» — Гірник Донецької області, Бахмутівка Луганської області;
• «Країна ФМ» — Гірник Донецької області, Бахмутівка Луганської області;
• «Крим. Реалії» — Чаплинка Херсонської області;
• «Вільне радіо» — Гірник Донецької області;
• «Українське радіо» (НСТУ) — Гірник Донецької області.

Та 14 телеканалів:

• UATV — Волноваха (цифровий ефір), Гірник (цифровий ефір) Донецької області, Бахмутівка (цифровий та аналоговий ефір) Луганської області, Скадовськ (цифровий ефір), Чаплинка (цифровий та аналоговий ефір), Чонгар (цифровий та аналоговий ефір) Херсонської області;
• «UA: Перший» (НСТУ) — Волноваха Донецької області (цифровий ефір), Бахмутівка Луганської області (цифровий та аналоговий ефір);
• «UA: Донбас» (НСТУ) — Волноваха (цифровий та аналоговий ефір), Краматорськ (аналоговий ефір), Маріуполь (аналоговий ефір), Покровськ (аналоговий ефір) Донецької області, Бахмутівка (цифровий та аналоговий ефір), Білолуцьк (аналоговий ефір), Широке (аналоговий ефір) Луганської області;
• «UA: Крим» (НСТУ) — Чаплинка Херсонської області (цифровий ефір);
• «1+1» — Волноваха Донецької області (цифровий та аналоговий ефір), Бахмутівка Луганської області (цифровий ефір);
• 5 канал — Волноваха (цифровий та аналоговий ефір), Гірник (цифровий ефір) Донецької області, Бахмутівка Луганської області (цифровий ефір), Чаплинка Херсонської області (цифровий ефір);
• «Україна» — Волноваха Донецької області (аналоговий ефір), Бахмутівка Луганської області (цифровий ефір);
• «Донбас» — Волноваха (цифровий ефір), Покровськ (аналоговий ефір) Донецької області;
• ZIK — Бахмутівка Луганської області (цифровий ефір);
• Прямий канал — Волноваха (цифровий ефір), Гірник (цифровий ефір) Донецької області, Бахмутівка Луганської області (цифровий ефір), Чаплинка (цифровий ефір) Херсонської області;
• ICTV — Гірник Донецької області (цифровий ефір), Бахмутівка Луганської області (цифровий ефір), Чаплинка Херсонської області (цифровий ефір);
• «Перший західний» — Бахмутівка (цифровий ефір), Біловодськ (аналоговий ефір), Білолуцьк (аналоговий ефір), Зоринівка (аналоговий ефір), Марківка (аналоговий ефір), Сватове (аналоговий ефір) Луганської області;
• Чорноморська ТРК — Чаплинка Херсонської області (цифровий ефір);
• СТБ — Гірник Донецької області (цифровий ефір), Чаплинка (цифровий ефір), Чонгар (цифровий ефір), Скадовськ (цифровий ефір) Херсонської області.

Контроль за виконанням мовних квот

У жовтні 2018 року індустрія готується до повного вступу в дію закону про мовні квоти на телебаченні. Йдеться про 75 % державної мови для загальнонаціональних і регіональних телеканалів, 60 % — для місцевих, а також 75 % державної мови для програм новин на ТБ. За невиконання мовних квот для мовників передбачений штраф у розмірі 5 % загальної суми ліцензійного збору. Протягом першого року дії закону (до 13 жовтня 2018 року) триває перехідний період: усі передачі власного виробництва й весь національний аудіовізуальний продукт зараховуються до частки передач, виконаних державною мовою, незалежно від фактичної мови цих передач. Телеканали поступово нарощують обсяги україномовного телепродукту, а Нацрада готується в жовтні провести масштабний моніторинг мовних квот на ТБ.

Тим часом регулятор продовжує контроль за дотриманнях мовних і пісенних квот на радіо. Нагадаємо, що з 8 листопада 2017 року частка пісень українською мовою має становити 30 %, ведення передач державною мовою — 55 %. Радіостанції, в ефірі яких понад 60 % пісень становлять пісні мовами країн ЄС, передбачена зменшена квота пісень українською мовою — 25 %. Протягом січня — липня 2018 року Нацрада оштрафувала за недотримання квот три радіостанцій: загальнонаціональну радіомережу «П'ятниця» на 327,8 тис. грн, київську радіостанцію «Європа плюс» на 38,7 тис. грн, сєвєродонецьку радіостанцію СТВ на 4,8 тис. грн. Крім цього 11 липня Нацрада призначила позапланові перевірки місцевих радіостанцій «Буковинська хвиля», «А-FM» і місцевого телеканалу СТС щодо дотримання ними пісенних і мовних квот.

19 червня Нацрада представила результати моніторингу 26 загальнонаціональних телеканалів щодо частки європейського продукту. За даними моніторингу, всі загальнонаціональні телеканали перевиконують квоту передач європейського та українського виробництва, а російський продукт перестав домінувати в ефірі українського телебачення.

За законом тижнева частка передач виробництва Європи, США та Канади в ефірний час 7:00–23:00 має становити на українських телеканалах не менше 70 %, у тому числі частка передач українського виробництва — не менше 50 %. Частка передач виробництва інших країн не може перевищувати 30 %. При цьому передачі російського виробництва не зараховуються до європейської квоти.

За даними Нацради, у 2018 році середня частка передач українського виробництва на телебаченні склала 79 % (у 2017 році становила 75 %). Частка передач виробництва європейських країн, США й Канади — 14 % (у 2017-му — 12 %). Сумарна частка європейського, американського та українського продукту у 2018 році зросла до 93 % (у 2017-му — 87 %). Частка передач виробництва інших країн (у тому числі Росії) знизилася до 7 % (у 2017-му — 13 %).

Нацрада зафіксувала кілька трендів:

• усі телеканали збільшили обсяги як національного, так і власного виробництва, скоротивши обсяги російського контенту;
• частка радянських фільмів у кінопоказі зменшується;
• як правило, телеканали демонструють художні, анімаційні та документальні фільми європейського та американського походження;
• серіали теж змінили географію: якщо раніше переважали серіали зі США й Росії, то тепер — зі США та Європи, побільшало серіалів із Туреччини та Польщі.

За даними Нацради, у 2017 році чотири телеканали не дотрималися квоти європейського продукту: «Інтер», НТН, «Піксель» і «Ентер-фільм». Усі вони отримали від Нацради попередження, і всі вони оскаржили санкції в суді. У першій інстанції Нацрада виграла три з чотирьох судів, але у другій інстанції Нацрада програла три справи по «Інтеру», НТН і «Пікселю» (і подала касаційні скарги), а апеляція по «Ентер-фільму» ще розглядається. Таким чином, суд визнав протиправними і скасував три попередження Нацради. Втім, телеканали групи «Інтер» змінили програмне наповнення й тепер виконують квоти відповідно до того, як їх розуміє й Нацрада. Якщо Нацрада програє всі ці судові процеси, це матиме наслідки для всього ринку, на чому вже неодноразово наголошували члени Нацради. Мова про тлумачення того, чи є фільми передачами. Якщо суд визнає, що фільми не є передачами, то телеканалам буде заборонено спонсорувати показ фільмів, оскільки законом дозволяється спонсорство лише передач.

Регулювання іноземних телеканалів

Протягом січня — липня 2018 року Нацрада внесла низку змін до Переліку іноземних програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення й законодавства України. Цей перелік містить іноземні телеканали, що дозволені до ретрансляції провайдерами в Україні. Нацрада додала до переліку шість нових телеканалів: німецький релігійний телеканал Sophia TV, нідерландський «медитаційний» телеканал Silence TV, британський кіноканал Epic Drama російської групи Viasat World, нідерландський еротичний канал Blue Hustler, розважальний кіноканал Spike американської корпорації Viacom з українською звуковою доріжкою, балтійський туристичний телеканал Travel and Adventure. Станом на 31 липня Перелік налічував 176 телеканалів.

11 липня Нацрада відклала питання про інші доповнення Переліку іноземних програм, щоби «з'ясувати обставини справи». До переліку хочуть потрапити нідерландський еротичний канал Barely Legal та український освітній телеканал English Сlub TV, що отримав британську ліцензію та виходить із-під юрисдикції української Нацради, а три канали Viasat змінили свої назви та хочуть зафіксувати це в переліку Нацради.

Тим часом у травні завершилася в першій інстанції судова епопея щодо заборони в Україні низки російських телеканалів, що тривала з 2014 року. 29 травня 2018 року Окружний адміністративний суд міста Києва визнав такими, що не відповідають вимогам законів «Про інформацію», «Про телебачення і радіомовлення» та Європейській конвенції про транскордонне телебачення, російські телеканали «Первый канал. Всемирная сеть», «РТР Планета», «Россия 24», «НТВ Мир», TVCI («ТВ Центр-International»), РБК-ТВ. Водночас суд відмовив у задоволенні позовних вимог Нацради про заборону розповсюдження цих телеканалів у мережах провайдерів на території України. На думку суду, Нацрада у випадку виявлення в мережах провайдерів цих телеканалів, які порушують законодавство України та Європейську конвенцію, має застосовувати до провайдерів санкції та звертатися до суду з позовами про анулювання їхніх ліцензій. Рішення суду виявилося незрозумілим навіть для деяких сторін процесу: ТОВ «Тосат» (український дистрибутор «Первого канала», «РТР Планета», «Россия 24» і «НТВ Мир», входить до «Інтер Медіа Груп») подав заяву про роз'яснення судового рішення, але суд відмовив у ньому.

На виконання цього судового рішення Нацрада прийняла 11 липня своє рішення, яким визнала зміст каналу «Первый канал. Всемирная сеть» таким, що не відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і законодавства України. Це формальне рішення — додаткова підстава для обмеження Нацрадою ретрансляції цього каналу на території України.

Влітку 2018 року Нацрада звернула увагу на присутність у Переліку іноземних програм низки телеканалів із європейськими ліцензіями, але під контролем російських корпорацій. Де-факто ці канали є російськими, але мають європейську юрисдикцію. Наприклад, група міжнародних телеканалів Viasat належить російським акціонерам із жовтня 2015 року. Чи варто обмежувати такі телеканали і яким чином — на ці питання регулятор має дати відповіді галузі протягом найближчих місяців.

Висновки

Ключовими напрямами роботи Нацради із січня по липень 2018 року можна визначити:

• підготовка до вимкнення аналогового ефірного телебачення й переходу на цифрове ефірне мовлення;
• початок експерименту з цифровим радіо в Києві;
• заповнення вільних місць у цифровому телевізійному мультиплексі МХ-5 компанії «Зеонбуд»;
• ліцензування місцевих ФМ-радіостанцій;
• розвиток мовлення на територіях з особливим режимом мовлення за новим законом і підзаконним актом;
• контроль за виконанням мовних і пісенних квот телеканалами і радіостанціями.

Чинниками, які негативно впливають на діяльність регулятора, лишаються:

• внутрішній конфлікт, зумовлений лобістськими та політичними впливами на регулятора;
• недосконалість і прогалини у профільному законодавстві;
• блокування рішень Нацради в судах.

Фото: «Радіо Свобода»