14:55
П'ятниця, 13 Липня 2018

Що зумовило конфлікт «Плюсів» з Нацрадою – залишилося поки що невідомим

Чим завершилася двомісячна криза із кворумом у Нацраді та як регулятор вирішив питання продовження цифрових ліцензій і відключення аналогового телебачення.
Що зумовило конфлікт «Плюсів» з Нацрадою – залишилося поки що невідомим
Що зумовило конфлікт «Плюсів» з Нацрадою – залишилося поки що невідомим

11 липня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення повернулася до роботи після майже двох місяців відсутності кворуму. На засідання прийшли всі семеро членів Нацради. Напередодні вони провели закриту зустріч із членами парламентського Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики. Про що йшлося на зустрічі – вирішили публічно не розголошувати. Співрозмовники «Детектора медіа» в Нацраді сказали, що все стане зрозумілим із засідання. А конфлікт пояснюють взаємною недовірою.

До речі, Ольга Герасим’юк повідомила журналістам, що відкличе свою заяву на звільнення. І залишиться і членом регуляторного органу, і першою заступницею голови для збереження президентсько-парламентського балансу (голова і заступник голови – з президентської четвірки членів Нацради, перший заступник і відповідальний секретар – з парламентської).

Простеживши за ходом засідання, ми побачили, що члени регуляторного органу домовилися про наступне:

Та всі ці рішення надто очевидні. Ніхто ж усерйоз не вірив, що Нацрада відмовить у продовженні ліцензій «Плюсам» чи «Інтеру». І навряд чи саме це було причиною кризи з кворумом у Нацраді. Імовірно, результати двомісячних переговорів ми побачимо дещо згодом. Наприклад, під час конкурсу на вільне місце в загальнонаціональному мультиплексі, що звільнилося від каналу Business. Або під час передвиборної кампанії.

Продовження цифрових ліцензій 24-ом каналам

Першочерговими питаннями засідання Нацради стали продовження цифрових ліцензій загальнонаціональних телеканалів, що мовлять у мультиплексах «Зеонбуду». Загалом розглядали ліцензії 26-ти загальнонаціональних телеканалів, строк дії яких завершується наприкінці серпня – усіх, крім «UA: Першого», якому, як пояснив «Детектору медіа» Сергій Костинський, видали нову ліцензію на сім років минулого року, коли переоформлювали ліцензії з НТКУ на НСТУ. У ще двох телеканалів – «UA: Культура» і «Рада» – цифрові ліцензії теж завершаться нескоро, бо видані у 2016 і 2017 роках.

На сім років Нацрада вирішила продовжити ліцензії 24-ом телеканалам:

  • восьми каналам «Інтер медіа груп»: «Інтер», НТН, К1, «Ентер-фільм», Zoom, К2, «Мега», «Піксель»; кінцевий бенефіціар – Дмитро Фірташ;
  • чотирьом каналам «Медіа Групи Україна»: «Україна», «Індиго TV», НЛО TV, «Ескулап TV»; кінцевий бенефіціар – Рінат Ахметов;
  • чотирьом каналам StarLightMedia: ICTV, СТБ, Новий канал, М1; кінцеві бенефіціари згідно з ліцензіями: Бенджамін Верне, Крістіан Даер, Анґело де Різ, Колін Волкер, хоча публічно відомо, що медіагрупа StarLightMedia належить подружжю Віктора й Олени Пінчуків;
  • трьом каналам «1+1 медіа»: «1+1», ТЕТ, «2+2»; кінцевий бенефіціар – Ігор Коломойський;
  • п’яти каналам, що не входять до найбільших медіагруп: 5 канал (кінцевий бенефіціар – Петро Порошенко), Xsport (кінцеві бенефіціари – Борис і Світлана Колеснікови), ZIK (кінцеві бенефіціари – Олена, Жанна, Анастасія Димінські), «Еспресо» (кінцевий бенефіціар – Іван Жеваго), Прямий канал (кінцевий бенефіціар – Володимир Макеєнко).

Ще двом телеканалам Нацрада відмовила в продовженні ліцензії через наявність у них санкцій: Business (кінцевий бенефіціар згідно з ліцензією – Михайло Жернов) і «Вінтаж» (кінцевий бенефіціар – Андрій Карпій).

Цифрове ліцензування викликало певний ажіотаж, на цю частину засідання прийшли народні депутати Вікторія Сюмар («Народний фронт»), Юрій Павленко (Опоблок), Іван Мирний (Опоблок), Ольга Червакова (БПП), Владислав Севрюков (БПП), Олександр Шевченко (позафракційний, УКРОП). Найактивніше долучалася до дискусії Вікторія Сюмар, а Юрій Павленко взяв слово, лише коли мова йшла про «Інтер».

Утім, процес пройшов досить спокійно. Найдовше обговорювали «Інтер». Заступниця голови Нацради Уляна Фещук одразу попередила: законних підстав для відмови «Інтеру» в продовженні ліцензії немає. Тому що для відмови повинні бути санкції (у множині), не скасовані судом. А в «Інтера» санкція на момент розгляду цього питання була тільки одна: попередження від 22 березня за показ «Іронії долі» та інших радянських фільмів з акторами з «чорного списку» Мінкульту.

Далі перша заступниця голови Нацради Ольга Герасимюк посварила канал за його специфічну редакційну політику. Вона закликала «Інтер» не розпалювати ворожнечу та не порушувати своїм контентом права людей, зокрема дітей. І запросила «Інтер» повернутися за круглий стіл, де виробляються саморегулівні акти індустрії. Її заклики підтримали голова Нацради Юрій Артеменко і голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар. От тільки апелювати їм довелося не до тих, хто формує редакційну політику «Інтера», а до юриста і директора з розвитку мережі.

Ольга Герасим’юк також анонсувала, що утримається від голосування за ліцензію «Інтера». За це на неї образилися деякі колеги, які, наскільки відомо «Детектору медіа», домовилися одноголосно підтримувати продовження 24 цифрових ліцензій.

Слово надали противникам і прихильникам «Інтера». Катерина Чепура з руху «Відсіч» повідомила, що активісти написали до Нацради понад 40 скарг на контент «Інтера», але регулятор їх не розглянув. На переконання «Відсічі», Нацрада свідомо не призначала «Інтеру» санкцій, щоб не мати приводу позбавити його ліцензії. «Інтер” поповнює армію сепаратистів. Ви продовжуєте ліцензію пропагандистському каналу ворога», – заявила пані Чепура.

На захист «улюбленого каналу» виступили двоє представників організацій «ветеранів Великої вітчизняної війни», які за віком (принаймні на вигляд) навряд чи самі є ветеранами Другої світової. Голова Ради ветеранів Голосіївського району Сергій Коропов сказав, що «Інтер” показує багато цікавих передач, які є душею та серцем нашого народу». А представник Ради ветеранів Шевченківського району Григорій Дзюбенко попросив «залишити ліцензію для ветеранів».

Пообіцявши постійно моніторити «Інтер» і вживати всіх заходів, щоб зупинити можливе розпалення ворожнечі, члени Нацради більшістю голосів продовжили ліцензію «Інтеру».

Телеканалу «Україна» члени Нацради нагадали, що із 7 жовтня українське телебачення має перейти на українську мову (75% контенту). А Олег Черниш звернув увагу на показ на «Україні» фільмів, які, на його думку, є російськими проектами, знятими після 1 січня 2014 року (він нарахував 10 фільмів у грудні, 10 – у січні, 4 – в березні). На слова пана Черниша зреагував Сергій Костинський: Державне агентство з питань кіно повідомило Нацраді, що на всі ці фільми в «України» були прокатні посвідчення, усі вони нібито є українського виробництва.

До юристів «України» звернулася й Вікторія Сюмар: «Ви як лідер маєте продукувати власний національний телевізійний продукт. Задавайте тональність, знімайте серіали і програми самі, щоб не було сумнівів, що це якісь перероблені речі. Щодо української мови – ми пішли назустріч саме вашій телерадіокомпанії, яка попросила рік перехідного періоду. І ми з вами домовилися, що рік перехідного періоду ви використаєте для того, щоб привчити глядача і перелаштувати виробництво на українську мову. Тому коли перехід відбудеться, саме до вас буде прискіплива увага».

Канал «1+1» був єдиним з «великої шістки», представляти який особисто прийшов генеральний директор – Олександр Ткаченко. Йому члени Нацради дорікнули маніпуляціями проти регулятора. Сергій Костинський сказав, що має моральне право не голосувати за продовження ліцензії «1+1», тому що канал зробив сюжет про його родину, за який варто судитися. «Але я не керуюсь емоціями в роботі. Ми керуємося законом. І сьогодні я буду голосувати відповідно до закону», – завершив він свою промову. Уляна Фещук сказала, що «1+1» поширив фейк, що вона нібито не була присутня на засіданнях Нацради. «Попросіть своїх журналістів перевіряти факти», – сказала вона пану Ткаченку. Олександр Ткаченко відповів, що в «1+1» діє «принцип невтручання в редакційну політику» і що «які б факти не були – добрі чи погані – ми їх подаємо».

Незважаючи на прохолодний «обмін люб’язностями», «Плюсам» ліцензію продовжили одноголосно, як і всім наступним каналам.

Ще одна дискусія виникла в членів Нацради з генеральним продюсером Прямого каналу Олексієм Семеновим. Стосувалася вона відповідальності керівника каналу за роботу ведучих у прямому ефірі. Згадали за скандальну програму «Поярков News», яку, зі слів пана Семенова, з ефіру поки прибрали. З точки зору закону, відповідальність за весь контент каналу – на керівникові, вважають у Нацраді. «Це нечесно. Я що, маю ведучому рота затикати?», – обурився пан Семенов. Зрештою, кожен залишився при своїй думці.

Каналу НТН члени Нацради з Вікторією Сюмар порадили виводити офшори зі структури власності, тому що їх планують законодавчо заборонити зовсім (зараз заборонено заснування телерадіокомпаній офшорами і кінцеві бенефіціари ТРК з офшорів). СТБ попросили бути обережнішим щодо програм за участі дітей та висвітлення окультних тем, а М1 – ставити в ефір більше україномовних кліпів. Каналам ICTV і СТБ сказали, що на таке важливе засідання слід було приходити гендиректорам. Представники каналів відповіли, що не мали впевненості в тому, що засідання відбудеться. При цьому члени Нацради не висловили зауважень до переліку кінцевих бенефіціарів групи StarLightMedia в ліцензійних документах, де бенефіціарами зазначені керівники трастів. Хоча в схематичній структурі власності на сайтах каналів вказано, що Віктор і Олена Пінчуки є бенефіціарами цих трастів.

Нацраду також зацікавили плани «Медіа Групи Україна» щодо телеканалу «Ескулап-TV» (ТОВ «Аспера-2011»), який вона придбала кілька років тому, але поки не розвиває. Керівник нішевих каналів групи Іван Букреєв анонсував ребрендинг і перезапуск каналу до кінця 2018 року. Канал змінить назву, але залишиться в інформаційно-просвітницькій ніші. Цікаво, що в «Ескулап-TV» є три попередження за недотримання програмної концепції: два «успадковані» від попереднього власника (канал пов’язували з бізнесом колишнього президента Віктора Януковича), а третє дісталося в період переходу до нового власника (Ріната Ахметов). Наявність кількох санкцій не стримала Нацраду від продовження ліцензії.

Мінус два канали – одне вільне місце на конкурс

Зате саме наявність трьох попереджень за різні порушення і штрафу за відсутність мовлення стала підставою для регулятора відмовити в продовженні ліцензії телеканалам Business і «Вінтаж». Обидва канали давно не мовлять в мережі «Зеонбуду», який вимкнув їх за борги.

Телеканал Business (ТОВ «ТРК “Погода ТБ”»), який вважався активом колишнього віце-прем’єра Сергія Арбузова (де-юре кінцевим бенефіціаром є мешканець Донецька Михайло Жернов), був вимкнений з мультиплексу МХ-3 у 2016 році. Майно мовника було арештовано за рішенням суду. Де-факто канал уже не існує, його немає за юридичною та фактичною адресами, представники каналу давно не приходять на засідання Нацради (не було їх і 11 липня). Восени 2017 року Нацрада вирішила звертатися до суду з позовом про анулювання цифрової ліцензії каналу Business, але процес анулювання затягся. У лютому 2018 року Нацрада відмовила Business у продовженні супутникової ліцензії. Нині члени регуляторного органу одноголосно відмовили мовнику в продовженні цифрової ліцензії.

Телеканал «Вінтаж» (ТОВ «Корона санрайс») був вимкнений з мультиплексу МХ-5 теж у 2016 році. «Вінтаж» із 2014 року належить бізнесмену, власнику «Першої української радіогрупи» Андрію Карпію, який купував актив з боргами, але йому не вдалося домовитися із «Зеонбудом» про їхню реструктуризацію, і борги продовжили накопичуватися. За даними «Зеонбуду», з квітня 2013 року по 1 грудня 2016 року «Вінтаж» заборгував йому понад 53 млн грн. «Зеонбуд» добився в суді, щоб Нацрада вилучила «Вінтаж» із його ліцензії провайдера мультиплексу МХ-5. Далі більше: Нацрада провела конкурс на місце «Вінтажа» в мультиплексі, і в листопаді 2017 року видала цифрову ліцензію телеканалу «Рада». Тимчасом як у «Вінтажа» залишалася чинною його ліцензія, але фактично місця в мережі «Зеонбуду» для нього не було.

«Вінтажу» вдалося скасувати в суді одне попередження Нацради за відсутність мовлення в мережі «Зеонбуду». Адже канал доставляє свій сигнал до головної станції «Зеонбуду», але «Зеонбуд» цього сигналу не бере. Але в мовника залишаються три інших попередження і штраф. На засіданні 11 липня представники «Вінтажу» попросили Нацраду відкласти питання продовження ліцензії до вирішення справи в суді. Також вони розповіли, що два попередження отримали у спадок від попередніх власників, подавали до Нацради заяви на скасування цих санкцій, але регулятор так і не розглянув цих заяв. Юристи Нацради знайшли для цього казуїстичне пояснення: процедура скасування санкцій є, але строків розгляду таких питань у ній не передбачено…

Відповідальний секретар Нацради Олександр Ільяшенко спитав у «Вінтажу», а хто ж буде їхнім оператором телекомунікацій, якщо «Зеонбуд» розірвав з каналом договір і правомірність цього кроку підтвердили суди всіх інстанцій. Представники «Вінтажа» сказали, що продовжують боротися в суді, й попросили регулятора призначити їм будь-якого іншого оператора. Це прохання наразі з розряду нездійсненних, адже «Зеонбуд» в Україні – монополіст загальнонаціонального цифрового ТБ.

Взагалі, історія телеканалу «Вінтаж» дуже схожа на історію телеканалу «Ескулап-TV». Обидва створювалися під цифровий конкурс 2011 року, мали проблеми з виконанням ліцензійних умов, були виставлені на продаж і знайшли нових власників. Різниця в тому, що в «Ескулап-TV» власник Рінат Ахметов і немає проблем із «Зеонбудом».

Олег Черниш пропонував колегам продовжити ліцензію «Вінтажу». І наполягав на вині «Зеонбуду» в ситуації з відсутністю мовлення каналу. Колеги його не підтримали. «Якщо ми продовжимо ліцензію – ми дамо сигнал іншим каналам, що можна не платити оператору», – повторила Уляна Фещук тезу, яка вже лунала раніше, коли Нацрада карала «Вінтаж» і викреслювала його з ліцензії «Зеонбуду». Зрештою, за відмову проголосували п’ятеро членів Нацради, Олег Черниш – проти, а Ольга Герасим’юк утрималися.

Що ми маємо в результаті? У цифровій мережі «Зеонбуду» звільнилося одне місце в мультиплексі МХ-3, яке займав телеканал Business. А отже, невдовзі Нацрада має оголосити конкурс. Два попередніх цифрових конкурси на місце каналів БТБ і «Вінтаж» були форматними. Перший з вимогою культурологічно-просвітницького формату проводився під суспільний телеканал «Культура». Другий з вимогою 50% інформаційних і соціально-політичних програм проводився під державний телеканал «Рада». Тим не менш, у другому конкурсі серед чотирьох інформаційних телеканалів узяв участь один дитячий – «Плюсплюс». Тоді ж група «1+1 медіа» чітко виявила своє бажання збільшити кількість своїх цифрових загальнонаціональних ліцензій до чотирьох. Наразі «1+1 медіа» має найменше місць у мультиплексах серед чотирьох найбільших медіагруп: «Інтер медіа груп» має вісім, StarLightMedia та «Медіа Група Україна» – по чотири. Цілком вірогідно, що в наступному цифровому конкурсі найактивнішим борцем за ліцензію стануть «Плюси». То чи не в майбутньому конкурсі криється одна з прихованих причин кризи в Нацраді? Поживемо – побачимо.

Вимкнення аналогового телебачення: досі під питанням?

Після продовження/непродовження цифрових ліцензій Нацрада перейшла до погодження постанови Кабінету Міністрів, якою уряд встановив кінцеву дату припинення аналогового мовлення – 31 серпня 2018 року, а для Києва та Кіровоградської області – 31 липня 2018 року. Це рішення уряд ухвалив 13 червня – наступного дня після наради прем’єра Володимира Гройсмана з керівниками найбільших медіагруп, Концерну РРТ і Держспецзв’язку, де й було досягнуто відповідних домовленостей.

Члени Нацради одноголосно погодили постанову. Пролунало, що це своєрідне погодження «заднім числом», адже рішення уряду й так має виконуватися. Щоправда, члени Нацради вирішили запропонувати уряду чотири доповнення до постанови:

  • проведення інформаційної кампанії щодо остаточного терміну вимкнення аналогового телевізійного мовлення (деякі телеканали вже почали цю кампанію);
  • створення інформаційних кол-центрів для надання роз’яснень громадянам з питань переходу на цифрове мовлення;
  • продовження роботи передавачів, що поширюють канали НСТУ та місцевих мовників, які не мають ліцензій на цифрове мовлення, а також передавачів у прикордонній зоні до кінця 2018 року;
  • розглянути механізми компенсації втрат Концерну РРТ, пов’язаних з вимкненням аналогового телевізійного мовлення.

Щодо останнього пункту голова Нацради пояснив: «Ми не можемо сказати Кабміну, що треба створити державний мультиплекс. Але ми турбуємося про державне підприємство, яке понесе збитки, які автоматично будуть переноситися на мовників. За проханням прем’єр-міністра ми провели зустріч із Концерном РРТ і «Зеонбудом», де ми сказали: виробіть механізми, які можуть убезпечити безпідставне зростання тарифів. Зростання тарифів має бути прозорим, зрозумілим, без накручування рентабельності. Діалог пішов».

Олег Черниш, хоч і погодив разом з усіма постанову уряду, виступив проти вимкнення аналогового телебачення 31 серпня. На його думку, слід діяти відповідно до розробленого Нацрадою Плану , який передбачає вимкнення аналогу в січні 2019 року і продовження аналогового мовлення НСТУ і телеканалів без цифрових ліцензій до травня 2019 року. Головний аргумент пана Черниша: в Україні аналоговий ефір є основним типом прийому телевізійного сигналу для 2,4 млн домогосподарств (тобто до 6 млн телеглядачів) і в країні просто немає такої кількості телетюнерів у продажу. Інші аргументи – наявність «білих плям» у покритті цифровим сигналом і відсутність цифрових ліцензій у понад 100 місцевих і регіональних мовників. «З досвіду інших країн: від дати оголошення відключення до самого відключення має пройти від 6 до 9 місяців, – вважає пан Черниш. – Я пропоную звернутися до Президента, Кабінету Міністрів, парламенту і сказати, що цей термін (31 серпня 2018 року. – ДМ) нереальний, що ухвалений нами план є найбільш реальним».

Юрій Артеменко відповів, що був присутній на нараді, де всі керівники медіагруп підтримали пропозицію прем’єр-міністра про відключення 31 серпня. «Я сказав, що доречно буде зробити попереднє відключення в Києві та Кіровоградській області, і це підтримали»,розповів голова Нацради. А згодом зауважив: «Не знаємо, як піде експеримент у Кіровограді – можливо, ще буде відстрочено перехід». Ці його слова найцікавіші: тобто тестове відключення 31 липня може унаочнити масштаби проблеми для Президента й уряду, а дата 31 серпня 2018-го може виявитися неостаточною.

Чому Президент захотів прискорити відключення – версії в кулуарах медіаринку лунають різні. Можливо, за цим криються наміри влади заздалегідь до виборів зменшити переваги телеканалів «Інтер» і «1+1» у покритті аудиторії. Можливо, лобісти телекомунікаційної галузі переконали Президента, що без вимкнення аналогового ТБ в країні неможливо розгорнути 4G. Можливо, Україна не може більше нехтувати міжнародними зобов’язаннями угоди «Женева-2006» щодо переходу на цифру, тому що сусідні країні не погоджують нам прорахунок частот. Можливо, готується приватизація Концерну РРТ або його поглинання «Зеонбудом», який знов опинився у фаворі і регулятора, й індустрії. Можливо, зіграли роль одразу всі причини.

Якщо з вимкненням аналогу не складеться цього року, наступного повним ходом ітиме підготовка до виборів і буде вже не до реформ. Тож минулорічний прогноз Олега Черниша про вимкнення не раніше 30 червня 2020 року матиме всі шанси справдитися.

Ілюстрація: стокадр ТСН

Читайте також

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1355
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop