19:10
Четвер, 21 Червня 2018

Лобізм телеканалів vs тиск регулятора: чому Нацрада вже понад місяць не може зібрати кворум?

П’ятеро членів Нацради звинуватили свого колегу Олега Черниша в демарші й лобізмі. Ольга Герасим’юк дорікнула колегам перекручуванням фактів. Олег Черниш натякнув на спробу зробити якісь телеканали «лояльними» до влади. Але в результаті більшість погодилася на пропозицію меншості розглядати 27 червня першим блоком питання продовження цифрових ліцензій телеканалів.
Лобізм телеканалів vs тиск регулятора: чому Нацрада вже понад місяць не може зібрати кворум?
Лобізм телеканалів vs тиск регулятора: чому Нацрада вже понад місяць не може зібрати кворум?

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення більше місяця не може провести засідання через відсутність кворуму. 21 червня засідання не відбулося вже вп’яте. Цього разу Ольга Герасимюк поїхала в планове закордонне відрядження, а Олег Черниш просто не прийшов на засідання, не погоджуючись із порядком денним.

Член Нацради Сергій Костинський назвав дії свого колеги демаршем і перепросив в усіх ліцензіатів за те, що їм знову довелося марно приїхати на засідання. Голова Нацради Юрій Артеменко заявив, що буде просити парламент доукомплектувати регуляторний орган, який працює нині не в повному складі.

Для проведення засідання мають бути присутніми мінімум шестеро членів Нацради (кворум), а для ухвалення рішення необхідно мінімум п’ять голосів. Загалом у Нацраді повинні працювати вісім членів, але наразі їх тільки семеро, оскільки одне місце за квотою Верховної Ради – вакантне. Відтак, відсутність двох членів Нацради робить неможливим проведення засідань.

Каменем спотикання останнього місяця став розгляд низки питань: результати позапланових перевірок телеканалів «Інтер» і «1+1» щодо показу радянських фільмів за участі осіб з «чорного списку» Мінкульту і призначення перевірки каналу СТБ з того самого приводу; продовження ліцензій на цифрове ефірне мовлення в мультиплексах «Зеонбуду» загальнонаціональних цифрових телеканалів; погодження проекту розпорядження Кабміну щодо строків вимкнення аналогового телебачення.

Усі ці питання певним чином пов’язані між собою. Адже якщо канали «1+1» і «Інтер» отримають санкції, то Нацрада матиме підстави відмовити в продовженні їхніх ліцензій. Водночас вимкнення аналогового ТБ позбавляє мовників можливості трансляції в аналоговому ефірі. Відтак, «1+1» та «Інтер» ризикують втратити більшу частину своєї аудиторії. Власне, такого сценарію остерігається генеральний директор групи «1+1 медіа» Олександр Ткаченко, про що він написав у колонці для «Детектора медіа».

У більшості випадків для кворуму Нацради бракувало присутності Ольги Герасим’юк і Олега Черниша (він до призначення членом Нацради працював якраз у групі «1+1 медіа»). Натомість 14 червня засідання зірвалося через раптову відсутність Юрія Артеменка та Валентина Коваля.

21 червня Нацрада планувала розглянути всі питання, що накопичилися за місяць, крім заяв про продовження цифрових ліцензій телеканалів, які відклала на 27 червня. Заступниця голови Нацради Уляна Фещук пояснювала «Детектору медіа», що продовження ліцензій запланували на засідання, в якому братимуть усі члени Нацради, адже 21 червня Ольга Герасим’юк мала бути в запланованому відрядженні. Натомість Ольга Герасим’юк заявила «Детектору медіа», що її відрядження не можна вважати причиною перенесення питань продовження цифрових ліцензій.

Далі члени регуляторного органу дискутували між собою щодо порядку розгляду питань: що спершу розглядати – результати перевірок чи продовження ліцензій. Ольга Герасим’юк і Олег Черниш виступали за те, щоб спершу Нацрада розглянула питання продовження ліцензій, а потім – усе решта.

Читайте також

21 червня, коли кворум не зібрався, п’ятеро членів Нацради – Юрій Артеменко, Уляна Фещук, Олександр Ільяшенко, Валентин Коваль і Сергій Костинський – оприлюднили заяву, в якій звинуватили Олега Черниша в лобізмі, але погодилися на його пропозиції. «Детектор медіа» поспілкувався також з Ольгою Герасим’юк і Олегом Чернишем, які виклали своє бачення ситуації. Подаємо позиції всіх сторін.

П’ятеро членів Нацради: «Ми вимушені погодитися з ультиматумом Олега Черниша»

– Сьогодні на засіданні Національної ради вчетверте немає кворуму.

Ольга Герасим’юк відсутня з поважних причин – вона у закордонному відрядженні.

Олег Черниш відсутній за власним бажанням. У вівторок він звернувся до голови Національної ради з проханням підписати відпустку на 4 дні без збереження заробітної плати. Голова Національної ради не підписав його заяву через те, що сьогодні в порядку денному вже близько 200 питань.

Серед них такі, що пов’язані із національною безпекою – розбудова українського мовлення на непідконтрольних територіях Донбасу, окупованого Криму і прикордонних територіях із державою-агресором, а також перехід країни на цифрове телевізійне мовлення.

Маємо пояснити цю ситуацію, яка триває понад місяць.

У п’ятницю на нараді членів Національної ради, на якій був присутній Олег Черниш, було одностайно погоджено порядок денний на цей четвер. Повторимо – всі члени Національної ради одноголосно проголосували за сьогоднішній порядок денний у такому вигляді, в якому він викладений на сайті регулятора.

Першим ішов блок питань про розгляд постанови Кабінету Міністрів України щодо переходу з аналогового телевізійного мовлення на цифрове телебачення, а також результати перевірок, зокрема «1+1» і «Інтер», що були призначені через ознаки порушення Закону «Про телебачення і радіомовлення України». Телеканали демонстрували у своєму ефірі фільми з російськими акторами, які підтримують військову агресію Російської Федерації та заперечують територіальну цілісність України.

На наступному засіданні планувався розгляд питань про продовження терміну дії цифрових ліцензій загальнонаціональних і регіональних телеканалів.

Уже цього понеділка Олег Черниш висунув вимогу, що спочатку Національна рада повинна продовжити ліцензії телеканалів, зокрема «Інтер» і «1+1», і лише після цього Національна рада має розглянути результати перевірок цих телеканалів. В іншому разі він не буде брати участь у засіданнях.

Розуміючи, що це поставить під загрозу подальшу роботу регулятора, Національна рада заявляє:

1. Вимоги члена Національної ради є необґрунтованими, як мінімум дивними, а як максимум – мають ознаки лобізму.

Тому що розгляд результатів перевірок компаній, які здійснили порушення закону протягом дії чинних ліцензій, уже після продовження терміну дії цих ліцензій позбавлений будь-якого сенсу.

2. Але, усвідомлюючи свою відповідальність за подальший розвиток телерадіомовлення в Україні, яка вже понад чотири роки захищає свою незалежність і територіальну цілісність через військову агресію Російської Федерації, через ризик подальшого зриву засідань Національної ради ми вимушені погодитися з ультиматумом члена Національної ради Олега Черниша і розглянути в першу чергу питання щодо продовження терміну дії цифрових ліцензій українських телеканалів. І вже в другу чергу – розглянути результати перевірок телеканалів «Інтер» і «1+1».

3. Відповідний порядок денний засідання Національної ради на 27 червня буде опублікований сьогодні на сайті регулятора.

4. Закликаємо громадськість, медіа-спільноту стежити за засіданням Національної ради для того, щоб укотре переконатися, що регулятор провадить свою діяльність, керуючись принципами прозорості, законності й доброчесності.

Ольга Герасим’юк: «Маніпуляції в заяві зміщують акценти»

– Ще більше переконана, що моє відрядження було комусь вигідним. Знаходжуся в цілковитому інформаційному вакуумі щодо того, що члени Національної ради обговорюють. Написала сьогодні мейл до Нацради, що я все ще перший заступник голови й хотіла б, як мінімум, знати, які заяви оприлюднюються й чому.

Заяву категорично не підтримую через перекручення всіх фактів.

В прочитаному мною справа зводиться до якогось ультиматиму колеги Черниша.

Отже, спочатку. 16 червня, в суботу, о 12:17 я відіслала колегам листа на робочу пошту:

«Я підписала порядок денний (більшість – святе), але прочитавши коментар і поставши перед проблемою інтерпретацій, політичних версій, маніпуляцій тощо, я таки заявляю: я дорожу своєю репутацією в інфопросторі й на ринку і єдиною причиною відтермінування розгляду чутливого питання бути не планувала й не буду.

Знову відміняти відліт уже не можу.

Але наполягаю – питання продовження ліцензій має стояти першим. І хочу бути присутньою на ньому.

Всім дякую за увагу».

А далі саме я, а не Олег Черниш в «ультиматумі», запропонувала колегам компромісний варіант – у понеділок вранці у телефонній розмові з аеропорту з членами Національної ради – змінити порядок денний шляхом перенесення УСІХ (а не «Інтера» та «Плюсів») спірних питань на час після розгляду продовження цифрових ліцензій. Хотіла бути все ж учасником розгляду – а не покладатися лише на свою довіру. Я сказала, що якщо ця вимога буде прийнята все ж на найближче засідання, 21 червня, – повернуся на засідання, перервавши відрядження.

Я підкреслюю – я поставила цю вимогу, бо в мене з’явилися сумніви щодо намірів колег у мою відсутність. На жаль, це так – і я це відкрито сказала їм у розмові. Тому наполегливі підкреслювання теми мого підпису під порядком денним та офіційної відсутності є лише ознакою, що мої сумніви були не марними.

Цю вимогу ПІДТРИМАВ Олег Черниш і озвучив на нараді. Тому заява п’ятьох членів із визначенням Олега Миколайовича як ворожого до ситуації в країні фактора й ініціатора блокування роботи є обурливою для мене. Як і зведення проблеми до фокусування уваги на саме двох мовниках є, як на мене, формуванням хибного визначення проблеми й таким, що може спрямувати увагу громадськості саме цим хибним шляхом. Як і акцентування на тому, що блокуються питання інформаційної безпеки, є недозволеним прийомом.

Прикро про це говорити. Але оскільки підписанти заяви чомусь тримають мене непоінформованою – і я можу в чомусь помилятися щодо їхніх справжніх позицій – я зараз реагую лише на текст заяви, що став мені відомим через інтернет, не бажаючи підтримувати таку версію подій.

Я спробувала обговорити наступний порядок денний через мейл. Але мені не відповіли й вивісили вже готовий, підписаний. Там є зміни в порядку розгляду ліцензій, одне питання випало – не знаю, чому… Зрештою, ми домовлялися обговорювати все… Один колега мені відповів у тоні «вам набрехали, порядок не підписаний». Щойно потому він уже з’явився на сайті.

Добре, що все це виходить у публічний простір. Але більше – недобре. Бо це компрометує регулятор як інституцію. А також маніпуляції в заяві зміщують акценти.

Олег Черниш: «Не приходити на засідання – це одна з форм протесту»

– У п’ятницю ми погодили проект порядку денного. У суботу з’явився коментар Ольги Герасим’юк, тоді ж я ознайомився з попередніми коментарями Олександра Ткаченка та Уляни Фещук щодо обставин перенесення питань про продовження цифрових ліцензій. Ольга Герасим’юк запропонувала перенести всі спірні питання, і в понеділок я озвучив колегам пропозиції Ольги Володимирівни про перенесення всіх спірних питань – а саме всіх призначень перевірок і розгляду результатів перевірок – на 27 червня, щоб були присутніми всі члени Національної ради і щоб не було зайвих припущень, що якісь компанії опиняються в «підвішеному» стані.

У жодному разі я не називав свою пропозицію ультиматумом. Коли хтось із колег просив перенести якесь питання з різних причин – я завжди підтримував такі пропозиції. Тому мені незрозуміло, чому клопотання Ольги Володимирівни не захотіли підтримувати. Тож я сказав, що буду відсутній. Тому що це не по-колежанськи.

Учора зранку я направив своїм колегам листа з проханням повідомити ліцензіатів, що мене не буде і кворуму, таким чином, не буде, щоб люди даремно не їхали. Юрій Анатолійович мені відповів: «Чому засідання не відбудеться? Більшість членів Нацради не у відрядженні та не хворіють».

– Ваші колеги назвали ваш крок демаршем. Яким чином ви аргументували свою відсутність і на підставі чого?

– Я пояснив колегам, що, на жаль, не зможу взяти участь у засіданні. Я написав заяву про відпустку, відніс до голови. Він спершу написав резолюцію, що не можна. Коли я хотів її забрати, він зробив копію і залишив заяву, щоб іще подумати. Після цього я пішов і не знав, що він вирішив. Уже потім з його зауважень у ЗМІ я зрозумів, що він не підписав мою заяву. У момент засідання мене не було на роботі, але зараз я знаходжуся на своєму робочому місці. Не приходити на засідання – це одна з форм протесту, можна це назвати й демаршем. У нас не суворе підпорядкування меншості більшості. До меншості іноді теж потрібно дослухатися.

– Як ви прокоментуєте заяву, з якою сьогодні виступили члени Нацради?

– Заяви повинні узгоджуватися з усіма членами Національної ради і потім проголошуватися від імені всієї Національної ради. Могли б хоча б надіслати її мені та Ользі Герасим’юк – це було б етично. До того, як її проголосив пан Артеменко, я її не бачив.

У заяві моїх колег ідеться, що я нібито висунув вимогу, що спочатку Національна рада повинна продовжити ліцензії телеканалів. Я просив не «продовжити ліцензії компаніям», а розглянути питання про продовження строку дії ліцензій до всіх інших питань, щоб зняти зайвий ажіотаж. Я прочитав коментар Олександра Ткаченка і зрозумів, що сумніви його не безпідставні. І саме тому підтримав пропозицію, яку першою висловила Ольга Володимирівна.

– Але ж ви розумієте, що на рішення про продовження чи непродовження ліцензії впливає наявність санкцій. І якщо Нацрада спочатку розгляне результати перевірок і, можливо, оголосить попередження, то це може бути підставою не продовжити ліцензію.

– А як ви вважаєте, наскільки це було б етичним – «Плюсам», які не мають попереджень, за тиждень перед тим, як продовжувати ліцензію, дати санкцію і потім не продовжити ліцензію?

– Можна було б не приймати одразу рішення щодо продовження ліцензії, а дати час на скасування санкції, після чого розглянути питання продовження.

– А коли останній раз Національна рада скасовувала санкції? Процедура є, але строки не вказані. Тому, мабуть, такі проекти рішень не готуються.

– Ви припускаєте, що ваші колеги хочуть оголосити «Плюсам» і «Інтеру» попередження і потім відмовити їм у продовженні ліцензій? У вас є підстави вважати, що буде відмова в продовженні ліцензій?

– Я вважаю, що юридична підстава для відмови в такому випадку з’являється. Ми з Уляною Фещук дискутували щодо тлумачення норми закону, що Національна рада може не продовжити ліцензію у випадку наявності санкцій. Уляна казала, що потрібно дві і більше санкції, а я вважаю, що хоча б одна санкція – це підстава для непродовження ліцензії.

Упевнено я нічого не можу сказати. Але нині все рухається в напрямку виборів, і перед кожними виборами кожна чинна влада старалася певним чином зробити так, щоб ЗМІ були лояльними до неї. Тож усе можливо.

– До речі, чому останні перевірки загальнонаціональних телеканалів призначалися саме за цифровими ліцензіями, а не аналоговими? Хто прийняв у Нацраді таке рішення?

– На це питання мені неетично відповідати. Я не знаю. За питання проведення перевірок відповідає Сергій Костинський.

– У заяві ваші колеги фактично звинуватили вас у лобізмі.

– Це оціночне судження. Ви бачили мої голосування по всіх компаніях. Я, мабуть, один з найбільш ліберальних членів. Я працював в усіх медіагрупах і в телекомпаніях, які не входять до медіагруп. Я знаю їх роботу зсередини. І я менше всіх голосую за санкції.

– Ви плануєте прийти на наступне засідання?

– Так. Я вдячний колегам, що вони відгукнулися на прохання Ольги Володимирівни і моє, і планую бути.

Сьогодні на сайті Нацради опубліковано порядок денний наступного засідання (у нас практика погодження порядків денних). До речі, з нього зникло питання «Коледжу преси та телебачення», яке планувалося на сьогоднішнє засідання. Я запитав – і отримав відповідь, що місцеві та регіональні мовники будуть розглядатися потім.

Хотілося б, щоб цей інцидент був вичерпаним. Тому що це радості не приносить нікому. Національна рада в таких умовах навряд чи може нормально й ефективно працювати.

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2451
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop