Останній раз ми підбивали підсумки роботи Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за другу половину 2021 року в січні. Відтоді життя в України кардинально змінилось, і Нацраді довелося стикнутися з низкою нових завдань і викликів. До 24 лютого Нацрада займалася більш-менш звичними справами, допомагала державі боротися проти російських агентів на медіаринку, видавала ліцензії новим телеканалам тощо.

На початку року регулятор готувався до нових конкурсів та обурювався російськомовним новорічним ефіром. У січні були виписані нові штрафи за ретрансляцію медведчуківських каналів, за фільми з російськомовною озвучкою, Нацрада покарала К2 за «російський Крим», а К1 — за російськомовний випуск «Орла та решки» без дубляжу чи субтитрів. Як і 2021 року, Нацрада боролася проти каналів Медведчука, зверталась до суду щодо анулювання ліцензій каналів Мураєва та готувала свій традиційний річний звіт.

Регулятор відзвітував про моніторинг регіональних каналів щодо мовних квот та гендерний моніторинг, а також видавав та переоформлював ліцензії новим каналам. Так, ліцензію на супутникове мовлення отримав канал телемагазинів «Тюсо». Попри те, що супутниковий ресурс необмежений і для отримання такої ліцензії потрібна лише заява, за весь 2021 рік Нацрада видала лише три ліцензії на супутникове мовлення.

На початку лютого ліцензію на запуск кабельного мовлення у Кременчуку отримала юридична особа каналу «Еспресо» ТОВ «Голдберрі» (логотип каналу «Е Кременчук»). Цей канал компанія намагається запустити ще з 2020 року. Востаннє заявку подавали навесні 2021 року.

Право на запуск власного каналу отримала й інформаційна агенція УНН. Для цього компанія придбала ТОВ «Телеканал “Є!”», яке вже має супутникову ліцензію, і звернулась до Нацради щодо переоформлення цієї ліцензії. Хоч і не з першого разу, Нацрада переоформила ліцензію каналу «Є!» й дозволила внести зміни щодо власників, логотипу та програмної концепції. Директоркою та бенефіціарною власницею каналу «Є!» стала Уляна Лозан, директорка та власниця УНН.

На останньому довоєнному засіданні (10 лютого) найскандальнішим рішенням було призначення перевірки каналам Порошенка, Ахметова, «Еспресо» та 4 каналу через розголошення державної таємниці. Канали у своїх програмах показували документи, які нібито підтверджували підготовку в Україні спецоперації «Авеню» із затримання найманців приватної військової компанії «Вагнер». Зокрема, це лист начальника Головного управління розвідки Міноборони Василя Бурби та звіт, підписаний начальником спеціального резерву ГУР Міноборони Юрієм Семенюком про проведення спеціального заходу «Авеню». Документи оприлюднила телеведуча Яніна Соколова. Член Нацради Максим Онопрієнко звернув увагу, що ці документи мають гриф «Цілком таємно».

На початку року індустрія чекала на запуск державного мультиплексу Концерну РРТ.

Ще кілька місяців тому цифрова ліцензія була заповітною мрією багатьох каналів, адже давала змогу розширити покриття, суттєво підвищити вартість активу й отримати частку рекламного пирога. 2021 року президент підписав указ про створення цього мультиплексу. Проєкт мали профінансувати кредитом на 490 мільйонів гривень на 5–7 років під державні гарантії. На початку 2022 року Концерн РРТ уклав договір з «Укрексімбанком» щодо відкриття кредитної лінії, купив обладнання й готував заявку в Нацраду. У мультиплексі мало бути 10–12 каналів; Концерн РРТ обіцяв на 30–40 % нижчі тарифи для каналів у МХ-7 у порівнянні з тарифами компанії «Зеонбуд». Питання мультиплексу Концерну РРТ планували розглянути в четвер 24 лютого.

Сам «Зеонбуд» у той час зробив несподіваний крок: повідомив Нацраду про модернізацію своїх цифрових телемереж МХ-2, МХ-3, МХ-5 і створення чотирьох вільних каналів мовлення, попросивши оголосити на них конкурс.

Засідання 24 лютого

Попри вибухи, сирени та наступ російських військ на Київ, Національна рада провела засідання 24 лютого в зумі. На ньому були семеро членів: голова Ольга Герасим’юк, Валентин Коваль, Олег Черниш, Юрій Зіневич, Олена Ніцко, Максим Онопрієнко та Олександр Бурмагін.

Нацрада закликала мовників розкодувати свій сигнал на супутнику. Цього дня ICTV, «1+1» та Суспільне заявили, що на час воєнного стану транслюватимуть незакодовану версію своїх ефірів.

Ще одним важливим рішенням став дозвіл мовникам на тимчасовий відступ від програмних концепцій. Це, з одного боку, створило легальні підстави для трансляції спільного телемарафону на багатьох каналах, а з іншого — дозволило регіональним каналам оптимізувати свої сітки мовлення. Про такі дії треба повідомити Нацраду електронною поштою. Ще регулятор звернув увагу на те, що на 14 супутниках, сигнал яких є доступним для прийому на території України і Європи, мовлять понад 200 російських телеканалів, 19 із них мовлять у незакодованому режимі, і звернувся до РНБО й Міністерства закордонних справ із закликом припинити їхню трансляцію.

Того дня Нацрада прийняла ще кілька рішень. Керівником апарату Нацради став Євген Перелигін, який раніше керував офісом віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а до цього був послом України в Італії. Також регулятор видав ліцензію на супутникове мовлення чернівецькій компанії ТОВ «Агро-медіа» на запуск аграрного каналу Agro TV. Канал належить власнику групи каналів «Наше медіа» з Чернівців Андрію Верхоляку і планував розповідати про сільське господарство. Однак у подальшому через воєнний стан компанія не змогла сплатити ліцензійний збір і відмовилась від ліцензії.

В умовах воєнного стану роль регулятора досить обмежена. Тому засідання регулятора звелись до анулювання, переоформлення ліцензій і видачі тимчасових дозволів. Також тривали моніторинги ефіру, де регулятор фіксує порушення, які розглядатимуть після воєнного стану. Деякі вкрай важливі рішення, як-от дозволи регіональним мовникам виходити в цифровий ефір на вільних частотах і частотах каналів Медведчука, приймались не на засіданнях. Основна робота Нацради звелася до боротьби проти російської пропаганди, роботи з міжнародними організаціями щодо надання допомоги українським мовникам, а також відстеження та координації ситуації з мовниками по всій країні й, зокрема, на окупованих територіях.

Після 24 лютого Нацрада провела сім засідань. Спершу вони проводились раз на місяць (29 березня, 28 квітня, 19 травня, 17 червня), а згодом, коли мовники почали частіше відмовлятись від ліцензій, — частіше (7 липня, 21 липня, 28 липня).

Робота проти російської пропаганди

З перших днів наступу агресора Нацрада націлилась на протидію російським пропагандистським каналам і звернулась до Європейської платформи регуляторних органів (EPRA) із закликом припинити поширення таких мовників. Після цього канали окупанта почали відключати в Польщі, Естонії, Литві, Латвії та інших країнах. Нацрада написала листи європейським регуляторам, у юрисдикції яких перебувають супутникові платформи, які транслювали ці канали. Адже спершу з усіх супутників, сигнал яких поширюється на Європу, зникла лише Russia Today, її локальні версії RT UK, RT DE, RT France, RT Spanish та радіо Sputnik.

Регулятор закликав міжнародних виробників контенту відмовитись від співпраці з Росією, знайшов пропаганду в російськомовній версії Euronews, радив провайдерам припинити трансляцію каналу, закликав не вручати Марині Овсянніковій німецьку «Премію ЗМІ за свободу».

Також Нацрада створила «мапу солідарності й підтримки», яка чітко показує, які країни вже заблокували більшість доступних російських каналів (Russia Today і Sputnik).

Місця в цифрових мультиплексах

Нацрада дозволила регіональним мовникам виходити в цифровому ефірі Т2. Канали запускаються на тих вільних місцях у регіональних мультиплексах «Зеонбуду» та Концерну РРТ, які мали виноситись на конкурс. Першими такі дозволи отримали канали з Полтави, Хмельниччини та Львова. У травні таких каналів уже було 13 у десяти областях:

– ДП «Телерадіокомпанія “Аверс”» ВАТ «Корпорація “Аверс”» (логотип — «Аверс»);

– КП «Дніпровська міська студія телебачення» Дніпровської міської ради (логотип — «Дніпро TV»);

– ТОВ «Центральноукраїнське бюро новин» (логотип — «Вітер»);

– КП «Телерадіокомпанія “Перший західний”» (логотип — «графічне зображення “Перший західний” (комбіноване)»);

– ПП «ТРК “ПіТіВі”» (логотип — PTV);

– ТОВ «ТРК “Інформаційно-рекламне телебачення — Полтава”» (логотип — «Місто+»);

– ПП «ТРК “Сфера-ТВ”» (логотип — «Сфера-ТВ»);

– ТОВ «ТРК “Ритм”» (логотип — ITV media group);

– ПП «Телерадіокомпанія “Тернопіль-Медіа”» (логотип — «Тернопіль 1»);

– ТОВ «Про Медіа Групп» (логотип — «1 Подільський»);

– ТОВ «Телекомпанія “Проскурів”» (логотип — TV 7+);

– ТОВ «ТК “Антена”» (логотип — Antenna);

– ТОВ «ТРК “ТІМ”» (логотип — «ТІМ»).

Крім того, мовити на місцевому цифровому 42 ТВК у місті Дніпрі дозволили двом місцевим мовникам — КП «Дніпровська міська студія телебачення» Дніпровської міської ради (логотип — «Дніпро TV») і ТОВ «А БІЗНЕС» (логотип — «Медіахолдінг “Відкритий”»), — а також на місцевому цифровому 47 ТВК у Кременчуку Полтавської області та одному місцевому мовнику — комунальному підприємству «Кременчуцька міська ТРК» Кременчуцької міської ради (логотип — «Кременчук»).

«Мовлення в цифрі Національна рада узгоджує лише для місцевих компаній, щоби повідомляти важливу інформацію: місцеві новини та повітряну тривогу, де записують у тероборону, де збирають гуманітарну допомогу, де допомагають біженцям. Ці дозволи видаються лише на період воєнного стану», — пояснили у пресслужбі Нацради.

Випадків, коли кілька каналів претендували на одне місце, за інформацією регулятора, не було. Натомість був випадок, коли місцева компанія звернулася по дозвіл на мовлення на цифровому каналі в мережі МХ-5 у Хмельницькій області, але на той час на цьому місці в мультиплексі вже місяць мовив інший місцевий мовник.

Для отримання дозволу місцева / регіональна телекомпанія певного регіону, яка є ліцензіатом Національної ради, надсилає лист-клопотання про надання дозволу вести мовлення на час воєнного стану. При цьому компанія має узгодити технічну складову мовлення з оператором електронних комунікацій, а також повідомити місцеву владу й обласну військову адміністрацію про свої наміри. Ці питання Нацрада розглядає «в робочому порядку», надсилає лист-узгодження мовнику та лист-рекомендацію оператору багатоканальної телемережі.

Припинення мовлення каналів

Регулятор відстежував ситуацію з мовленням українських каналів у всіх областях, зокрема в тих, де ведуться бойові дії, та на окупованих територіях. Від початку повномасштабного наступу Росії в Україні припинили мовлення близько пів сотні телеканалів. Переважно це регіональні та місцеві мовники, які виходили в Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях.

29 загальнонаціональних телеканалів у цифровому ефірі не мовлять зараз у Маріуполі, на окупованій частині Запорізької, Харківської, Херсонської та Луганської областей, а також у Тростянці на Сумщині. У Чонгарі на адмінкордоні з Кримом на цифровому каналі компанії «Телемережі України» не мовлять ICTV та Прямий. У регіональному мультиплексі не транслюються філії Суспільного на Херсонщині, Луганщині, Донеччині, в частині Харківщини та Запорізької областей, а також уТростянці на Сумщині. Понад 50 регіональних та місцевих мовників припинили ефір через бойові дії й тимчасову окупації. Також частина телеканалів припинила мовити через фінансову скруту.

З початку великої війни щонайменше десять каналів припинили мовлення на супутнику. «Центральний» із Полтави, ТВ-1 з Одеси, канал телемагазинів Sonata TV, «Так TV», Перший діловий та Music box із Києва. Через бойові дії не змогли мовити «Донбас онлайн», канал «Донбас» «Медіа групи Україна» та філія Суспільного «UA: Донбас». Також регулятор повідомляє, що супутникове мовлення припинив канал «Ісландія» Володимира Петрова. Однак представник каналу Андрій Соломаха уточнив «Детектору медіа», що канал не припиняв вихід на супутнику, а лише перейшов на Amos у пакет державного підприємства «Укркосмос», бо для оплати послуг на супутнику «Азерспейс-1» не було можливості придбати валюти контракту.

Також через окупацію та бойові дії припинили роботу 44 провайдери. Голова Нацради Ольга Герасим’юк нагадала, що внаслідок анексії Криму у 2014 році Україна втратила, а Росія необґрунтовано й незаконно використовує 503 частотні присвоєння. На загарбаних територіях Донеччини й Луганщини втрачено щонайменше 175 частотних присвоєнь. «За час повномасштабної війни, яка почалася 24 лютого, було втрачено 284 частоти, 164 українські мовники припинили мовлення, а російські пропагандистські ЗМІ запустили мовлення з використанням наших частот. На жаль, ці цифри постійно зростають через війну», — каже Ольга Герасим’юк.

Анулювання ліцензій

Регулятору доводилось анульовувати ліцензії десяткам регіональних телеканалів. Але найбільш знаковим стала відмова від ліцензій усіх компаній Ріната Ахметова. Історична подія сталася 21 липня, Нацрада анулювала ліцензії 15 його компаніям, зокрема каналам «Україна», «НЛО TV», «Донбас», «Індиго TV», «Україна 24» (ефірна та супутникова ліцензії), «Футбол 1», «Футбол 2», «Футбол 3» (супутникові ліцензії). Також регулятор анулював ліцензії двох провайдерів «Медіа Групи Україна»: супутникової платформи Xtra TV (ТОВ «Екстра-ТВ») та ОТТ-платформи Oll.tv (юридична особа ТОВ «Діджітал скрінз»). Заступник голови Нацради Олег Черниш сказав, що доля абонентів DTH-платформи Xtra TV невідома. Представників медіагрупи на засіданні не було, тож запитати їх про це регулятор не зміг. «Детектор медіа» звернувся до «Медіа Групи Україна» із проханням детально розповісти, чого чекати користувачам платформи Xtra TV.

Окрім цього, анульовані ліцензії інших телекомпаній, пов’язаних із Ахметовим: футбольного клубу «Шахтар» (Shakhtar TV), регіонального каналу ТВ-5, власником якого була ПАТ «Запоріжсталь» (Метінвест), ТОВ «ТРКК “Сігма ТВ”», ТОВ «Телерадіоорганізація “Маріупольське телебачення”» (МТВ), ПрАТ «Телевізійна служба Дніпропетровська» («34»). «Із завтрашнього дня ліцензії втрачають чинність, — сказала голова Нацради Ольга Герасим’юк. — Ми дуже вдячні журналістам, редакторам і технічному персоналу, який забезпечував роботу компаній. Сподіваюсь, що вони знайдуть собі відповідну роботу, хоча зараз це складно». Вона нагадала, що керівництво «МГУ» пообіцяло забезпечити компенсаційні виплати співробітникам.

«Керівництво запевнило, що група не мовитиме з-за кордону», — сказала Герасим’юк. Упродовж пів року, за її словами, компанії працюватимуть на закриття.

Колаборанти

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення попросила Верховну Раду дати їй право анульовувати ліцензії компаній-колаборанток за власним рішенням із проведенням спрощеної процедури перевірки. Тоді ж регулятор уперше заявив про співпрацю кількох регіональних каналів з окупантами. Зокрема, росіян підтримав мелітопольський телеканал «МТВ плюс», який почав ретранслювати російський телеканал. Інтернет-провайдер SmartNET із Каховки, за даними Нацради, надає доступ до заблокованих в Україні російських сайтів і телеканалів. Про перехід херсонського каналу «ВТВ плюс» на бік росіян «Детектор медіа» вже писав. Нацрада поінформувала про це Службу безпеки України та Раду національної безпеки і оборони, а також закликала мешканців Херсонщини зважати на контент каналу, оскільки, на її думку, він може бути використаний для поширення маніпуляцій.

Зміна логотипів

Нацрада затвердила кілька знакових змін логотипів та форматів. Насамперед свою ліцензію переоформило «Русское радио Україна», яке стало «Радіо Байрактар». Усі канали Національної суспільної телекомпанії України замість «UA» тепер виходять під брендом «Суспільне». «UA: Перший» тепер називається «Перший», регіональні філії — «Суспільне. Херсон», «Суспільне. Суми», «Суспільне. Черкаси» тощо. НСТУ подала заяви щодо внесення змін у 37 ліцензіях. «Ці зміни пов’язані зі створенням єдиної екосистеми Суспільного на всіх платформах. У диджіталі ми активно використовуємо “Суспільне”. Тепер ми хочемо зробити те саме з телевізійними каналами. Ми створюємо зручну навігацію для споживачів», — сказав під час засідання директор з організації та розвитку мереж телерадіомовлення Суспільного Дмитро Грузинський. Також свій логотип змінив львівський канал НТА на NTA, бо вирішив, що так буде патріотичніше.

Оновлення списку адаптованих

Також регулятор взявся за оновлення Переліку програм іноземних телерадіоорганізацій. Цей перелік визначає механізм ретрансляції іноземних телеканалів на території України, передбачений законодавчими нормами. Нацрада нагадала, що порядок формування переліку вимагає: «Іноземні телерадіоорганізації, програми яких на момент набрання чинності цього порядку включені до Переліку, протягом шести місяців з дня набрання чинності цього порядку оновлюють інформацію та документи, на основі яких приймалося рішення про включення до переліку». Кожен правовласник або уповноважений представник мають упродовж шести місяців надати документи щодо кожного каналу з цього переліку. Пів року з моменту ухвалення переліку спливло 1 березня, коли мовникам було трохи не до подання документів. Як повідомили в Нацраді, станом на кінець травня жоден іноземний канал із цього переліку не припинив мовлення в Україні. Так само на той час жоден із правовласників не подав оновлену інформацію. Тому Нацрада подовжила термін та подачу документів до 1 серпня. «Неподання документів для поновлення інформації є підставою для вилучення з переліку», — нагадують у Нацраді. Хоча є й інше тлумачення цієї норми.

Закон про повноваження Нацради

Можливості для розширення повноважень регулятора на час воєнного стану має дати закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей здійснення окремих повноважень Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення в умовах воєнного стану». Верховна Рада вже ухвалила його в першому читанні, а нещодавно профільний комітет рекомендував законопроєкт до другого читання.

Якщо закон ухвалять, Нацрада зможе застосовувати штрафи за найгрубіші порушення (трансляція порнографії; порушення обмежень, які стосуються захисту прав дітей; заклики до війни, глорифікація ворога тощо) в період дії воєнного стану за спеціальною процедурою. Якщо канал повторно порушить обмеження щодо ворожого контенту, Нацрада звертається до військового командування. Також визначається порядок розгляду заявок про видачу, продовження, переоформлення, анулювання ліцензій і тимчасових договорів. Крім цього в останній редакції законопроєкту регулятора хочуть звільнити від сплати судового збору на час воєнного стану — це полегшить Нацраді стягування штрафів та накладання санкцій на порушників через суд.