Нові канали в мультиплексах «Зеонбуду»: чи оголосить Нацрада новий цифровий конкурс?

Нові канали в мультиплексах «Зеонбуду»: чи оголосить Нацрада новий цифровий конкурс?

1 Лютого 2022
3131
1 Лютого 2022
16:00

Нові канали в мультиплексах «Зеонбуду»: чи оголосить Нацрада новий цифровий конкурс?

3131
Претендентів на нові місця в мультиплексах цифрового телебачення не бракуватиме. Тим часом у великих медіагрупах чекають не розширення мультиплексів, а збільшення покриття.
Нові канали в мультиплексах «Зеонбуду»: чи оголосить Нацрада новий цифровий конкурс?
Нові канали в мультиплексах «Зеонбуду»: чи оголосить Нацрада новий цифровий конкурс?

Ледь не кожен канал із загальнонаціональними амбіціями та супутниковою ліцензією мріє про цифровий ефір, який забезпечує покриття на всю країну, підвищує цінність активів і дає більше можливостей для монетизації (зокрема і продажу реклами). Однак цифровий ефір обмежений. Отримати місце в цифрі каналам важко саме тому, що всі такі місця зайняті — або позиціонувались як зайняті. В українському цифровому ефірі зараз мовлять три десятки загальнонаціональних каналів. Вони розміщені в мультиплексах компанії «Зеонбуд», яка є монопольним провайдером-оператором у цій ніші. Конкуренцію «Зеонбуду» може найближчим часом скласти Концерн РРТ, який будує свій мультиплекс, однак конкурс на нього ще не оголошений. 

У цих умовах на початку року «Зеонбуд» зробив несподівану заяву: компанія подала заявку до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, у якій повідомила, що провела модернізацію своїх цифрових телемереж МХ-2, МХ-3, МХ-5 і створила вільні канали мовлення для чотирьох додаткових загальнонаціональних телерадіоорганізацій. Тепер «Зеонбуд» просить Нацраду оголосити конкурс на ці канали. «Детектор медіа» з’ясував, як це вплине на український ринок і хто зацікавлений в отриманні місця в мережах «Зеонбуду».

Які канали вже мовлять у цифровому ефірі

Наразі в мультиплексах «Зеонбуду» мовлять 29 загальнонаціональних каналів.

  • MX-1 — «Інтер», «Україна», «1+1», НТН, К1, «UA:Перший», ICTV, «Enter-фільм»;
  • MX-2 — Zoom, «Індиго TV», СТБ, ТЕТ, К2, Новий канал, М1, Прямий;
  • MX-3 — «Мега», «Піксель TV», XSport, «НЛО TV», «2+2», «Еспресо TV», «ПлюсПлюс»,УНІАН ТБ;
  • MX-5 — 5 канал, «UA: Культура», «Рада», «Україна 24», 4 канал.

Також поки що не зайняте місце каналу ZIK, який був відключений після запровадження санкцій РНБО на початку минулого року.

Вільні місця в мультиплексі провайдера не є несподіванкою для ринку. Ще до зміни модуляції «Зеонбуду» лишались місця для 8–16 каналів — цей резерв компанія зберігала для запуску платного пакета. Нагадаємо, у 2019 році «Зеонбуд» оголосив про наміри запустити у 2020 році пакет із 24 платних каналів. Звісно, ця ідея викликала спротив інших гравців, яким зайвий конкурент на ринку платного телебачення не потрібен. На заваді запуску платного пакета в технології цифрового ефіру стало й те, що у 2014 році «Зеонбуд» після наполегливих прохань Нацради розкодував свій сигнал. Телетюнери й цифрові телевізори Т2, які після того встановили собі глядачі, не зможуть приймати закодований сигнал, потрібний для перегляду платних каналів. А вже станом на 2022 рік, із шаленим бумом розвитку ОТТ, ідея платного пакета «Зеонбуду» втратила актуальність. І зрештою компанія, за словами нового керівника Володимира Манжосова, відмовилась від цієї ідеї.

Натомість за ці роки в мультиплекси компанії примудрилися потрапити ще кілька каналів без оголошення нових конкурсів. Насамперед це 4 канал. Навесні минулого року юридична особа мовника «ТРК Інтеррадіо» придбала компанію «Корона Санрайс», яка мала цифрову ліцензію на телеканал «Вінтаж-ТБ». Після трирічної перерви 1 червня 2021 року цей канал сплатив усі борги й відновив мовлення в мультиплексі МХ-5 цифрового ефірного телебачення Т2. А невдовзі новим власником каналу став нардеп від «Слуги народу» Олексій Ковальов.

Ще два місця дісталися групі «1+1 медіа». Нагадаємо, у 2019 році Нацрада дозволила телеканалу групи «1+1 медіа» УНІАН (ТОВ «УНІАН ТБ») мовити в загальнонаціональній цифровій ефірній мережі компанії «Зеонбуд». Нацрада задовольнила заявку каналу про переоформлення його ліцензії та зміну мультиплексу з неробочого МХ-4 (якого де-факто не існує, а ліцензія його провайдера — ТОВ «Українська цифрова телемережа» — була анульована кілька років тому) на МХ-3.

Однак у 2019 році Нацрада переоформила ліцензії телеканалів холдингу «1+1 медіа» — «ПлюсПлюс» і УНІАН — і дозволила їм помінятися логотипами і програмними концепціями. Фактично ж відбувся обмін мережами каналів.

А восени 2021-го те саме відбулося з цифровою ліцензією М2. У 2021 році юридична особа каналу «Телеодин» створила дочірню компанію «Дідживан» і перевела на неї цифрову ліцензію. Нацрада з цим погодилась, і в жовтні 2021-го переоформила ліцензію на новий канал із логотипом «Аргумент ТВ». А згодом цей мовник змінив логотип. Нацрада переоформила ліцензію компанії ТОВ «Дідживан». Внаслідок цих змін канал УНІАН отримав цифрову ліцензію в мультиплексі.

Також варто згадати, що місця в мультиплексах «Зеонбуду» стало менше після того, як у цифрі канал «Україна» запустив HD-версію: цей формат мовлення потребує більшого ресурсу.

Чи погодиться Нацрада оголосити конкурс на вільні місця в мультиплексах «Зеонбуду»?

Як повідомили «Детектору медіа» в Нацраді, регулятор розглядає звернення «Зеонбуду». «З урахуванням того, що, згідно із законом, на Національну раду покладений обов’язок сприяти максимальному територіальному охопленню каналами, мережами мовлення та телемережами, ми чекаємо на оголошення конкурсу найближчим часом та маємо надію, що телеглядачі нашої мережі вже в травні отримають можливість для перегляду ще більшої кількості телепрограм», — сказав в інтерв’ю «Детектору медіа» Володимир Манжосов. «Детектор медіа» звернувся до голови Нацради Ольги Герасим’юк, щоб дізнатися її позицію щодо оголошення конкурсу, і чекає на відповідь.

Колишній член Нацради Олександр Ільяшенко в коментарі «Детектору медіа» сказав, що, на його думку, Нацрада має оголосити конкурс на вільні місця в мультиплексах «Зеонбуду»: «До цього регулятора зобов’язує закон “Про телебачення та радіомовлення”, адже конкурс проводиться за відповідним зверненням телерадіоорганізації. На розгляд заявки у Нацради є місяць. Не бачу причин, чому б не оголосити конкурс».

Натомість основним фактором, який може завадити запустити конкурс на вільні канали «Зеонбуду», є якраз державний мультиплекс МХ-7. У травні 2021 року президент Володимир Зеленський підписав указ, який, зокрема, вводить у дію рішення РНБО про фінансування створення загальнонаціонального мультиплекса МХ-7. Проєкт профінансують кредитом на 490 мільйонів гривень на 5–7 років під державні гарантії. У мультиплексі має бути від 10 до 12 каналів. Концерн РРТ обіцяє на 30–40 % нижчі тарифи для каналів у МХ-7 у порівнянні з тарифами компанії «Зеонбуд». Мультиплекс транслюватиме сигнал у метровому діапазоні, тоді як мультиплекси MX-1, MX-2, MX-3 та MX-5 «Зеонбуду» транслюються в дециметровому. І саме через це мультиплекс розкритикували торік медіагрупи.

Олександр Ільяшенко звертає увагу, що можливість прийому каналів МХ-7 на дециметрову антену — 30% від можливостей прийому «зеонбудівських каналів»: «Це стосується радіусу, а від площі буде ще менше. До того ж є питання метрових антен, яких немає у користувачів. Але конкурс ще не оголошувався, і мені не зрозуміло, які канали захочуть зайти у цей мультиплекс і сплачувати щомісячну плату».

Натомість технічний директор Концерну РРТ Сергій Семерей запевняє, що метрові хвилі краще розповсюджуються в міській забудові та дозволяють огинати перепони складного рельєфу. А генеральний директор Концерну Кирило Данилов казав: «Є формули, розрахунки, коефіцієнти, висоти підвісів, потужності передавачів, які дають чіткі радіуси. До того ж, усі медіагрупи чудово розуміють, що у нас покриття буде більшим. Цю дискусію щодо метрових та дециметрових хвиль вони ведуть самі із собою».

Гроші на новий мультиплекс уже виділені, Концерн РРТ уклав договір з «Укрексімбанком» щодо відкриття кредитної лінії на суму 490 мільйонів гривень. І в січні 2022 року купив обладнання на 288,89 мільйона гривень. Відповідно найближчим часом Концерн РРТ має намір звернутися до Нацради щодо оголошення конкурсу на мовлення в мультиплексі МХ-7. А зараз проводить конкурсні процедури на закупівлю антенного та передавального обладнання, а також займається випробуванням супутникових каналів зв’язку.

«Зеонбуд» вважає, що Концерн завдяки держбюджету хоче отримати додаткові конкурентні переваги і вже звернувся до Антимонопольного комітету.

«Нам не зрозуміло, на якій підставі Концерн РРТ робить публічні заяви про встановлення вартості послуг в МХ-7 на 30–40% меншої, ніж у “Зеонбуду”, адже навіть примітивний фінансовий розрахунок показує, що в такому випадку неможливо повернути вчасно отриманий кредит банку. Тобто фактично Концерн РРТ планує отримати конкурентні переваги завдяки державному бюджету, що категорично заборонено законом. Тому ми і звернулися з цими питаннями до Антимонопольного комітету України, до державного “Укрексімбанку” як надавача кредиту, чекаємо відповіді на наші конкретні розрахунки та аргументи», — розказав «Детектору медіа» Володимир Манжосов.

Хто зацікавлений у конкурсі на канали «Зеонбуду»?

Насамперед канали, яким потрібна цифрова ліцензія. Навряд чи до них належать медіагрупи, які вже мають такі ліцензії для своїх каналів. «1+1» доукомплектувала свій цифровий пакет УНІАНом. У StarLightMedia є канал «Оце» і, за інформацією джерел «Детектора медіа», група колись розглядала можливість подати цей канал на конкурс на МХ-7. Однак навряд чи цього достатньо, щоб медіагрупи стали лобістами ідеї «Зеонбуду».

У пресслужбі «1+1 медіа» «Детектору медіа» розказали, що розглядатимуть можливість участі в конкурсі після появи конкурсних умов, а саму заяву цифрового провайдера розцінюють як «формування в Україні конкурентного ринку цифрового наземного телебачення (DDT, Digital terrestrial television)»: «Це може мати позитивний ефект для галузі загалом, зокрема, покращить якість послуги провайдерів, сприятиме гнучкому ринковому та економічно обґрунтованому ціноутворенню. Що стосується технічних характеристик, то паралельно при зміні модуляції на 64 QAM, яку виконало ТОВ “Зеонбуд”, були змінені й інші технічні показники. Зокрема, FEC (корекція помилок передачі даних) з діючих 3/5 на 3/4 та захисний інтервал із 1/16 до 19/256, що зменшило пропускну здатність мультиплексу приблизно на 2 Мбіт/сек, тобто несуттєво. Якщо до цього додати трансляцію деяких телеканалів у HD-якості, то у кожному мультиплексі є технічна можливість трансляції ще по одному телеканалу в SD-якості (2-2,5 Мбіт/сек)».

У StarlightMedia вважають, що у пріоритеті покриття розповсюдження мережі «Зеонбуд», а не поява нових місць у мультиплексах. «Ми б вітали участь РНБО в аналізі якості покриття наземного безкоштовного телебачення. Ми скорше занепокоєні підвищенням якості і площі покриття, якого очікували з зими минулого року. Покриття розповсюдження мережі “Зеонбуду” якраз є точкою росту для партнерства держави і приватного бізнесу. Саме робота над якістю покриття і сигналу всередині мережі, а не збільшення кількості каналів чи скорочення за рахунок цього якості сигналу наявних зараз сигналів мовників всередині мережі», — зазначив Микола Фаєнгольд, директор напряму PayTV StarlightMedia.

Натомість охочих потрапити у цифровий ефір хоч греблю гати з огляду на шалену кількість інформаційних каналів та каналів із супутниковою ліцензією. Насамперед це канал Євгенія Мураєва «Наш». Також претендентами можуть стати нові телеканали Шуфрича-Медведчука. Нестор Шуфрич іще до запровадження санкцій проти UkrLive і Першого незалежного казав, що не припинить купувати нові канали й намагатися вивести їх в ефір. А експерти ринку кажуть, що у групи Медведчука, можливо, вже є «бронепоїзди на запасних коліях» — канали з ліцензіями, зв’язок яких із середовищем «Опозиційної платформи — За життя» не очевидний.

Окрім цього, мріють про цифрову ліцензію «Апостроф», Live Столара, економічний канал Ukrainian News Channel, який торік створили на базі супутникового каналу «Вінтаж ТВ», канали Володимира Петрова («Ісландія», «Закон ТВ», «Масон ТВ»), «Правда тут» Івана Гришина. Або регіональні: одеський «Первый городской / Перший міський», хмельницький 33 канал, полтавський «Центральний», який торік купив власник «Радіо П’ятниця» Денис Козлітін. Є ще й розважальні супутникові мовники — насамперед «Сонце», показники якого злетіли після кодування каналів медіагруп на супутнику. І для всіх цих каналів більш зрозумілим і оптимальним є мультиплекс у дециметровому діапазоні, який уже транслює 30 загальнонаціональних каналів, аніж державний мультиплекс у метровому діапазоні, який, попри запевнення про прекрасне покриття і ціни, на 30–40% нижчі за «зеонбудівські», вимагатиме від користувачів купівлі нових антен, адже теперішні антени для прийому сигналу МХ-7 не підійдуть.

Фото: Dennis Fischer Photography/Getty Images

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3131
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду