– Я вам більше скажу: 20 грудня – 25 років, як я на телебаченні. Тож це символічно, що 16 грудня Президент України підписав указ про моє призначення. Шлях був довгий, але я задоволений, бо довів собі й іншим, що можна щось робити навіть на державному загальнонаціональному каналі – без грошей, без великої кількості професіоналів (бо більшість із них порозбігалися). Але я тішуся, що мені вдається повертати людей, які свого часу починали з цього каналу і які вже досягли чогось у житті. І річ не в гонорарах, а в концепції, в меті, яку ми перед собою ставимо. Ми хочемо зробити канал доступним для кожного. Для кожної вікової групи на Першому має бути своя ніша. По суті, ми давно виконуємо роль громадського чи суспільного телебачення.

 

– Сезон – поняття дуже умовне. У нас щомісяця з’являється щось нове. Ми запустили багато нових проектів, але враховуючи те, що фінансування дуже нестабільне, ми намагаємося постійно щось змінювати: відкривати проекти, робити новий дизайн студій тощо. Тому в нас перманентний стан нового сезону. Я думаю, глядач зауважив, що з 1 жовтня у нас абсолютно нова телевізійна графіка: новий дизайн, нові заставки, нове музичне оформлення. Це, звичайно, коштує чималих грошей. А тим часом ми ж не заробляємо великих грошей на рекламі (у нас, як у бюджетної структури, є обмеження), чи оренді (хоча ми і здаємо в оренду кілька поверхів, це дає копійки). Був намір продати субліцензію трансляції Олімпіади, чемпіонату з футболу 2008 року, щоби заробити. Але канали не виявили бажання платити гроші, тож ми відмовилися від цієї ідеї. Ми будемо бідні, але гонорові.

 

– Ми мовимо на двох супутниках, але поки що це тестове мовлення. А в січні 2009-го у нас почнеться повноцінне супутникове мовлення.

 

– Загалом, і те й інше. Ми бюджетна організація і маємо ліміти на зарплати. Нам доводиться піднімати людям зарплату в дуже складних умовах. Але за рахунок коефіцієнтів, гонорарів, премій нам вдається виплачувати більш-менш нормальні зарплати. У нас усі отримують зарплату легальним шляхом.

 

– Поки що вдається. Наступного року не знаю, що буде.

 

– Раніше я постійно чув, що на каналі немає людей, здатних фахово робити програми. Але виявилося, що такі люди є. Навіть серед молодих є досить талановиті і креативні працівники. Я був приємно здивований, що вони можуть робити конкурентоспроможний продукт. То для чого давати заробляти іншим студіям, якщо тут є 1800 людей, які мають працювати, виявляти себе і, зрештою, заробляти. Для нас було принципово дати можливість працювати нашим людям, долучити до роботи їх, а не сторонні продакшни. На жаль, у нас немає досконалої телевізійної техніки, щоби можна було самотужки робити всі програми. Тому кілька наших проектів досі виробляють сторонні продакшн-студії. Але, повторюся, ми цю співпрацю зводимо до мінімуму. Так, дитячі програми ми тепер робимо самі, з нового року плануємо запустити низку нових проектів. Мені приємно, що вдалося залучити Юрія Макарова, який тепер веде недільну програму «Культурний фронт». Глядача потрібно привчати до інтелектуального продукту. Тож ми не звертаємо уваги на рейтинги.

 

– Практично ні, воно залишилося на тому ж рівні, що й цього року. У нас досить велике держзамовлення, багато проектів, запроваджених цього року, розвиватимуться і наступного. Наприклад, ми залишаємо відкритою ідею створення інформаційно-аналітичної програми.

 

– Я думаю, десь у лютому наступного року. Ми хочемо завершити будівництво нового ньюзруму, там буде нова студія, новий павільйон. Випуском займатиметься команда, яка зараз робить «Точку зору» з Юрієм Громницьким. Робоча назва проекту – «По-перше».

 

– Кожен із моїх попередників робив щось корисне для каналу. Я не можу сказати, що ми прийшли і застали тут руїни. Ми застали канал у процесі розвитку, але цей розвиток відбувався згідно із баченням попередньої команди. Тож проекти, які досі не з’явилися в ефірі, були, на наш погляд, або не конче необхідними, або потребували величезних витрат. Ми підтримали «Спокусу владою», «Бізнес-чемпіонат», «Фольк-muzic». «Спокуса владою» раніше виходила в запису, а тепер у прямому ефірі. А такий проект, як «Фольк-muzic», просто приречений на успіх. Якби в нас був більший бюджет, ми могли б орендувати більші павільйони, запросити більше колективів і людей, робити грандіозне фольк-шоу. Але наразі ми можемо робити це хіба що за мінімальним кошторисом.

 

– Художня рада збирається нечасто, бо немає нагальної потреби. Практично ми вирішуємо долю проектів або на директораті, або з керівництвом телеканалу, але однозначно я не роблю це одноосібно, за зачиненими дверима у власному кабінеті. Це може підтвердити будь-хто, хто працює на телеканалі. А востаннє художня рада скликалася два місяці тому.

 

– Загалом їх шестеро. Зі мною прийшли троє (Роман Недзельський, Михайло Кобля і Андрій Чернюк), а троє залишися зі старої команди (Ігор Толстих, Сергій Федоров і Євген Каленський).

Зміни поки що не передбачаються, тільки 10-відсоткове скорочення.

– Процес буде дуже лояльним: у першу чергу ми запропонуємо піти людям пенсійного віку. У нас є пенсіонери, яким далеко за сімдесят. Я не кажу, що всіх пенсіонерів треба звільнити, бо вони, мовляв, не придатні до серйозної роботи – добра половина з них працюють за двох-трьох молодих. Крім того, хочу сказати, що жоден наш пенсіонер не пропаде, бо пенсії в нас непогані. А от якщо ми скоротимо молодих людей, які мають сім’ї, взяли кредити, то це означатиме викинути людину напризволяще. Тож ми залишимо професійні молоді креативні кадри, а пенсіонерів за потреби залучатимемо до роботи за угодою.

 

Скорочення торкнеться і тих, хто не зумів реалізувати себе на телебаченні. Не секрет, що третина людей тут працюють на 10%. Додам, що скорочення зумовлене зменшенням бюджетного фінансування на наступний рік.

 

Крім того, ми розглядаємо пропозиції керівників підрозділів і працівників щодо реструктуризації. Можливо, вона відбудеться разом зі скороченням. Реструктуризація залежатиме від фінансування наступного року. Я передбачаю, що 2009-й буде дуже напруженим у плані фінансування.

 

– Найважливіше досягнення – те, що ми почали виходити в ефір у цифрі, тепер якість ефіру значно краща. А загалом перехід на цифрове мовлення залежить від фінансування. Попередній команді вдалося закупити обладнання на 18 млн. грн., ним ми оснастимо оновлений ньюзрум.

 

– Указ Президента свідчить про те, що має бути створене суспільне мовлення, але в ньому не зазначається, чи це відбудеться на базі НТКУ, чи воно створюватиметься паралельно. Як на мене, поки на НТКУ не буде серйозного технічного переоснащення і канал не матиме цілодобового мовлення, не можна порушувати питання переходу на суспільне мовлення. «Ера», наскільки я знаю, продовжила ліцензію до 2011 року. Тому до цього часу ми не зможемо перейти на суспільне мовлення.

 

Президент, призначаючи мене керівником НТКУ, дійсно покладав надії на те, що наш канал виконуватиме функції суспільного мовлення. Та й по суті ми вже наближаємося до суспільного мовника: скажіть, який канал дає найбільше соціальної реклами, дитячого мовлення, соціальних ток-шоу? Це робить Перший канал.

 

Наші працівники проти роздержавлення каналу, бо, отримавши статус суспільного мовника, ми втратимо статус національного. Відповідно, зменшаться зарплати, пенсії, відбуватиметься перехід на контрактну систему. Наразі ж звільнити когось із державної установи практично неможливо.

 

– Ми проводили кастинг, бо хотіли оновити обличчя каналу, щоб у кадрі з’явилися симпатичні молоді обличчя і Перший набув молодшого статусу. Тепер на початку нашого ранкового ефіру з’являються чарівні молоді ведучі, які розповідають, що чекає на глядачів протягом дня у контенті каналу, у погоді та ін. А раніше після гімну України у нас одразу ж ішла реклама «Антижук». Мені від цього було некомфортно. Тепер у нас після гімну йде анонс, потім новини, а потім уже реклама. На мою думку, ефір від цих нововведень пожвавився. Ми плануємо зробити парне ведення новин. Це може бути десь із середини січня або з 2 лютого. Ми хочемо об’єднати основний випуск новин із міжнародними, випуск триватиме 30 хвилин.

 

– Як на мене, громадська рада має функції директорату і художньої ради. Але у мене щодо цього законопроекту своя особлива думка, яку я поки що не хотів би озвучувати.

 

– «Передбачалося» і «сплачувалося» – це різні речі. Торік у бюджеті не передбачили нічого за трансляцію «Євро-2008», тож ми заплатили за це 32 млн. грн. із основної програми, які нам ніхто не повернув. Не передбачалися також кошти на показ ювілею хрещення Русі, приїзду патріарха Варфоломія, трансляцію відзначення річниці Голодомору. Це все фінансувалося за рахунок коштів, передбачених на нашу основну програмну діяльність – виготовлення і трансляцію телепрограм. Це ті гроші, які ми могли витратити на закупівлю фільмів, розвиток каналу.

 

– Це могло би стати першим кроком до зміни статусу телекомпанії в напрямі суспільного телебачення. Але кілька причин унеможливлюють такі зміни. По-перше, це втрата національного статусу (і, відповідно, менша заробітна плата, і це, звісно, мінус), а по-друге ? перехід на контрактну основу (а це – плюс для керівництва). У державного підприємства зменшуються державні надходження майже вдвічі. Кошти виділяються лише на заробітну плату. Підприємству, звичайно, легше заробляти гроші, але за нинішніх умов краще бути максимально захищеним надходженнями з бюджету.

 

– Є кілька спонсорів окремих телевізійних проектів. Спонсорство – це доволі незначна частка надходжень. В принципі, ми збільшили надходження до спецфонду порівняно з минулим роком удвічі. Цього року в нас був невигідний для нас контракт із «Пріоритетом». На наступний рік нам вдалося підписати контракт із Maxximum Advertising, у якому передбачено щомісячну мінімальну оплату.

 

– У нас зараз немає великих прибутків від виробників алкоголю. Скоріше за все, вони з’являться, скажімо, із промо-кампанією до чемпіонату світу з футболу наступного року.

 

– Я не можу зараз пригадати серйозного ринку продажу власного продукту НТКУ. Якщо є, то це поодинокі звернення надати для показу якийсь ефірний продукт.

 

– Є у нас лінійка документальних фільмів («Собор на крові», «Червоний ренесанс», «Апельсинова скибка»), яких вистачить до кінця лютого 2009 року. Наразі розглядаємо пропозиції щодо придбання телесеріалів. Але поки що ми не можемо підписувати жодних угод, бо у нас не затверджено бюджет.

 

Телесеріалами хочемо підсилити прайм-тайм між 19.30 і 21-ю годиною. Телесеріали, скоріше за все, будуть західного виробництва. Бо конкурувати з «Інтером» чи «Плюсами» в показі російських телесеріалів ми не будемо. Очевидно, вони на цьому роблять акцент і давно вже зайняли цю нішу.

 

– Наша мета не полягає в тому, щоби посісти в рейтингу національних каналів місце у трійці лідерів. Ми будемо показувати глядачеві не лише те, що він хоче бачити, ми будемо показувати глядачеві те, що він має бачити. Наприклад, ми чудово розуміємо, що соціальні ток-шоу і телемарафони дивляться менше, ніж бойовики чи порнофільми. Тож ми були приємно вражені, що під час телемарафону до нас надійшли тисячі дзвінків, люди просили робити такі телемарафони частіше. І не тільки про ВІЛ-СНІД, а й про онкологічні та інші захворювання. Очевидно, така наша доля і наш хрест, і ми будемо нести його, а не гнатимемося за рейтингами.

 

Крім того, хочу додати: десь 60-70% наших потенційних глядачів – це сільські жителі. А ця аудиторія не вимірюється.

 

Коли панель розширилась, наші показники стали вищими.

– Інтимні стосунки, а про такі стосунки, як ви знаєте, не говорять :)

 

– Що потужнішою буде профспілка, то легше їй буде відстоювати позиції своїх членів. Чим більше буде профспілок, тим слабшими вони будуть, тим легше буде керівникам розчавити їх.

 

Я протягом 10 місяців пропоную їм об’єднатися, тоді можна буде спілкуватися однією мовою. Вони між собою не можуть розібратися, а ще претензії висувають! Три профспілки – і кожна приходить зі своїми претензіями. Будемо шукати шляхи співпраці.

 

– Теоретично так. Практично ми відкрили в половині тих міст, де планували. До кінця січня НТКУ матиме своїх кореспондентів у всіх обласних центрах і Криму. За кордоном вже відкрито корпункти у Варшаві та Брюсселі. Найближчим часом планується відкрити у Росії, на Американському континенті і ще мінімум один корпункт у Європі, а в перспективі – в Азії. Але наголошую – ми бюджетна організація.

 

- Сьогодні не існує так званої громадської ради, яка би могла подати кандидатуру, і немає іншого механізму призначення. Так що закиди з боку багатьох «прихильників» НТКУ я відкидаю. Треба дивитися на те, що зроблено протягом 10 місяців. Зрештою, я не можу коментувати укази глави держави.

 

 

Василь Степанович Ілащук народився 20 липня 1963 року в місті Чернівці.

 

З 1984 року по 1990 рік навчався на філологічному факультету Чернівецького державного університету, а з 1986 року по 1989 рік навчався в Московському університеті народного мистецтва (заочна форма навчання, факультет – графіки). 

З 1983 року і по сьогоднішній день працює на телебаченні: 1983 р. – 1996р. – на Чернівецькому телебаченні, диктором. У наступному році – ведучим Національного телебачення України.

 

 З 1991 року до 1996 – власний кореспондент української телевізійної програми телебачення Канади.

 

З 1997 року Ілащук працює в Національній телекомпанії України на посаді ведучого програми ТО «Українські телевізійні новини».

 

1 листопада 2000 року – Василь Ілащук переведений на посаду директора відділу випуску «УТН» творчо-виробничого об’єднання «Українські телевізійні новини».

 

У 1998 році Василю Степановичу указом Президента України присвоєне звання «Заслуженого артиста України» за значний особистий внесок у розвиток культури і мистецтва України та вагомі творчі здобутки.

 

З 2003 року – ведучий програми відділу спеціальних завдань ТО «Новини», а через три роки – ведучий програми ТО «Громадсько-політичних програм».

 

У 2007 році – присвоєне звання «Народний артист України».

 

У 2008 році обіймає посаду Радника Президента України. 

 

21 лютого 2008 року Ілащука Указом Президента України призначено виконуючим обов’язки президента Національної телекомпанії України, а 16 грудня цього ж року призначено президентом Національної телекомпанії України.