Новопризначений виконувач обов'язків гендиректора «Довженко-Центру» Андрій Алфьоров в інтерв’ю «Детектору медіа» розповів про знайомство з головою ОП Андрієм Єрмаком, нагальні потреби центру та перші кроки на посаді.

За словами Алфьорова, він знайомий з Єрмаком і припускає, що Офіс міг рекомендувати його кандидатуру міністерству чи Держкіно. Однак, як запевнив Алфьоров, жодних вказівок від голови ОП у нього «не було й не може бути».

«Останній раз ми зустрічалися влітку з приводу зйомок документального фільму — я працював із японською знімальною групою, і ми тоді були в ОП. Я такі версії, звісно, чув. І припускаю, що Офіс міг мене рекомендувати міністерству чи Держкіно. Коли я отримав дзвінок від заступника голови Держкіно Максима Олександрова, він мені сказав, що мене, мовляв, їм порадив Олександр Ткаченко. Не виключаю, що і Офіс теж мене рекомендував або хотів мене призначити. Я не мав особистої розмови ні з ким з Офісу. Згодом я розмовляв з Олексієм Дніпровим (заступником голови Офісу президента — ДМ.), і він мені сказав, що офіс зацікавлений не просто у збереженні центру, а в тому, щоби він працював. Тобто не в консервації, а в розвитку», — каже Алфьоров.

За словами Алфьорова, він мріє, аби ОП надав якусь підтримку, аби всі сторони конфлікту могли порозумітися.

«І щоб ОП розумів, яким важливим інструментом для національної культурної політики є "Довженко-Центр" і безпосередньо його колекція. Оскільки ОП отримує величезну підтримку з боку великих американських зірок, які мають вплив на електорат. Електорат, у свою чергу, тисне на конгресменів, і, відповідно, вони приймають рішення щодо постачання зброї в Україну. Тому я не здивований, що ОП зацікавлений у тому, аби "Довженко-Центр" працював і допомагав державі вибудовувати культурні зв’язки. Для будь-якого кінематографіста плівки, які зберігаються в центрі, є важливою складовою культури…», — каже Алфьоров.

Першочерговим пріоритетом Алфьоров назвав отримання належного державного фінансування на наступний рік.

«Це нагальне питання, з яким потрібно працювати, бо зараз бюджет іде здебільшого на потреби армії, що зрозуміло. Крім того, мені видається вкрай потрібним, аби «Довженко-Центр» отримав статус національного фільмофонду. Це нескладний крок: потрібне подання до президента та відповідний президентський указ…У мене є плани щодо залучення західних грошей для того, аби центр не просто існував, наче на апараті штучної нирки, а приносив користь, працював».

Алфьоров зазначив, що розмовляв з представником ОП про подання до президента щодо статусу національного архіву і сподіваєся, що матиме зустріч із цього приводу.  

Однак, на думку Алфьорова, спершу потрібно вирішити питання реорганізації: «Мені видається недоцільним її проведення, яке призведе до відокремлення того, що, власне, і є "Довженко-Центром", тобто фільмофонду, від музею тощо».

Алфьоров додав, що якщо наказ про реорганізацію Центру не буде скасований, він піде з посади.

17 листопада виконувачка обов'язків директора державного підприємства «Довженко-Центру» Юлія Каждан написала заяву на звільнення з посади, яку вона займала 15 днів. Ще 5 листопада Держкіно оголосило новий конкурс на посаду генерального директора «Довженко-Центру».

17 листопада Держкіно призначило тимчасовим очільником «Довженко-Центру»  Андрія Алфьорова.

Андрій Алфьоров – режисер, куратор, кінокритик, член міжнародної федерації кінопреси FIPRESCI. Він співпрацював раніше з Довженко-Центром, був куратором виставкового музейного проєкту «Польоти уві сні та наяву», що досліджував однойменну культову кінострічку Романа Балаяна, а також автором однойменної книги, яку видав Центр.

Читайте також: 

• Діячі культури засудили «спецоперацію» проти Довженко-Центру
• З’їсти по шматках. Про що насправді говорить «реорганізація» Довженко-центру

У серпні 2022 року стало відомо, що Держкіно видало наказ про реорганізацію «Довженко-Центру». У самому Центрі це назвали фактичною ліквідацією.  Однак Держкіно  заявило, що «Довженко-Центр» буде реорганізований, а не ліквідований.

2 листопада Держкіно відсторонило Олену Гончарук від виконання обов'язків в.о. генеральної директорки «Довженко-Центру», призначивши на цю посаду Юлію Каждан, яка раніше займалась бухгалтерським обліком і заснувала кінологічний центр. Колектив «Довженко-Центру» назвав призначення нового керівника «рейдерським захопленням».

8 листопада Юлія Каждан вперше зустрілася з командою «Довженко-Центру» на порозі біля входу до офісу. Однак всередину будівлі співробітники її не пустили.

10 та 11 листопада правоохоронці провели обшуки у приміщенні «Довженко-Центру». У центрі заявили, що формальним приводом для обшуків є пошук зв'язків колишнього гендиректора Центру Івана Козленка із фірмою-забудовником, що працює на ділянці поруч із будівлею установи. Також у «Довженко-Центрі» заявили, що СБУ під час обшуків вилучила печатку установи.

На запит «Детектора медіа» в СБУ повідомили, що обшуки пройшли за справою про зловживання владою з боку одного із колишніх керівників установи. Зокрема, одному із колишніх посадовців Центру готується повідомлення про підозру у зловживанні владою або службовим становищем.

12 листопада під будівлею «Довженко-Центру» відбулась акція протесту «Двіж волевиявлення» через незгоду з реорганізацією кіноінституції та призначенням нового керівництва Центру.

15 листопада Держкіно призупинило дію наказу про реорганізацію «Довженко-Центру» до завершення повного аудиту й обрання нового керівника.

Фото: Andrey Alferov/Facebook