19:19
Середа, 13 Листопада 2019

У законі про медіа планується новий вид санкцій та розділ про дезінформацію

1 398
Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики вирішив почати роботу над текстом законопроекту про медіа.
У законі про медіа планується новий вид санкцій та розділ про дезінформацію
У законі про медіа планується новий вид санкцій та розділ про дезінформацію

13 листопада голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко та заступник голови Микита Потураєв публічно презентували концепцію майбутнього Закону про медіа, над яким наразі працюють члени комітету.

Раніше планувалося, що це буде законопроект про аудіовізуальні медіасервіси, але депутати вирішили підготувати більш комплексний закон. Він має прийти на зміну не лише законам про телебачення і радіомовлення та про Нацраду, а й також законам про пресу, про інформаційні агентства, про державну підтримку ЗМІ та про порядок висвітлення діяльності влади.

Автори презентації зупинилися на основних новелах. Зокрема, в законі хочуть прописати новий вид санкції для медіа – припис. «Щодо санкцій, то з’явилася новела “припис”, як обов’язковий до виконання. Бо зраз Нацрада робить зауваження, а мовники що хочуть, те й роблять. – сказав Микита Потураєв. – Я загалом не прихильник драконівських методів, і всі медіаюристи та експерти кажуть, що вимкнути канал можна тільки за рішенням суду».

Окремий розділ законопроекту хочуть присвятити боротьбі з дезінформацією. Олександр Ткаченко наголосив, що якщо вже такі технологічні гіганти й соцмережі, як Twitter чи Google, переходять до саморегулювання в боротьбі з фейками, то в українському медіапросторі настав час дати відповідь на запитання, яким чином визначити, чи достовірною є інформація в медіа, чи ні. «Я буду останнім у цій залі, який говоритиме, що потрібно запроваджувати якісь обмежувальні рамки. Але регулювання в цій сфері і визначення термінів, що є дезінформацією, що є фейками має врешті-решт відбутися. Тому що це глобальний дискурс і ми не можемо стояти осторонь і закривати очі, ніби такої проблеми не існує», – сказав він.

Також у документі планують окремий розділ про обмеження в роботі медіа в ситуації збройної агресії. «Ми маємо гнучко реагувати на те, що відбувається на лінії розмежування, а не йти по процедурі, яка передбачає довгий шлях щодо видачі ліцензій, дозволів тощо», – пояснив пан Потураєв.

У новому законі має з’явитися розділ про гарантії та захист прав журналістів. Пропонується ввести за рахунок медіа страхування життя і здоров’я журналістів від ризиків, пов’язаних з професійною діяльністю.

Щодо фінансової прозорості медіавласності, автори концепції пропонують включити до Закону про медіа норми законопроекту Миколи Княжицького, ухвалений в першому читанні у Верховній Раді минулого скликання.

Олександр Ткаченко наголосив, що в презентації є багато запитань, на які впродовж багатьох років ніхто не давав відповіді: «І хочемо ми чи не хочемо, ми маємо знайти на них відповіді. Чи будуть ці відповіді досконалими, не переконаний. Але ми повинні мати відповідальність і сміливість знаходити відповіді на ці виклики. Закривати очі, відтягувати час, щоб наступники вирішували ці питання, ми не будемо».

Член Комітету Юрій Павленко уточнив, хто саме буде напрацьовувати проект закону. Олександр Ткаченко відповів, що проект готується в профільному підкомітеті з питань телебачення і радіомовлення, і закликав долучитися до його розробки.

Микита Потураєв додав, що, всі можуть надати в підкомітет пропозиції до принципів і структури закону. «Коли ми визначимося з концепцією, починаємо виписувати законопроект», – сказав він.

«Детектор медіа» поцікавився в депутатів, чи будуть у законі норми щодо саморегуляції журналістів та чи буде розширено склад Нацради з питань телебачення і радіомовлення з огляду на розширення обсягу її повноважень. Микита Потураєв сказав, що окремого розділу про саморегуляцію не буде, але депутати хочуть врахувати питання саморегуляції в окремих нормах закону. А щодо розширення складу Нацради він відповів, що сам особисто хотів би це зробити, але робоча група, яка працювала над концепцією, вирішила не чіпати норм, які прописані в Конституції.

За словами Микити Потураєва, влада змінюється, але система роботи медіа має бути вільною та захищеною. «У нас є Індустріальний телевізійний комітет, індустріальний Радіокомітет, вони займаються більше рекламою, вимірюванням глядацької та радійної аудиторії. У нас є незалежні моніторингові групи, агенції, ініціативи, потужні активні медіаспільноти, у нас є громадянське суспільство. Ми сподіваємося, що разом ми зможемо створити в країні систему, яка сама, а не держава, не хтось іззовні, встановить стандарти роботи медіа і журналістів, і кодекси поведінки, і сама зможе стежити за дотриманням кодексів», – узагальнив він.

Більшістю голосів члени Комітету вирішили почати роботу над текстом законопроекту про медіа.

Нагадаємо, Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики планував у середині листопада винести на публічне обговорення свою версію законопроєкту про аудіовізуальні медіасервіси. ГО «Детектор медіа» та ГО «Іститут масової інформації» підготували свої пропозиції до майбутнього законопроекту про аудіовізуальні медіасервіси.

Читайте також

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1398
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2020 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду