У своїй промові Уляна Фещук подякувала депутатам за ухвалені за останні п’ять років закони, «які дозволили працювати ефективніше Національній раді», але їх виявилося недостатньо. Вона закликала парламент цього скликання розглянути два законопроекти щодо прозорості власності та фінансування медіа: № 8494 «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження основ фінансової прозорості електронних засобів масової інформації» та № 6762 «Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо удосконалення механізмів забезпечення прозорості власності аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації», а також законопроект № 9068 «Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо посилення інформаційної безпеки та протидії державі-агресору в інформаційній сфері».

«Механізми (реагування Нацради на порушення. – Ред.), які існують зараз, є неефективними. І я звертаюся до вас, до цього складу парламенту, для того, щоб ви, можливо, проголосували за ті законопроекти, які сьогодні є у вас на розгляді, є в порядку денному, а також за законопроект, який був внесений минулої осені і зазначений за номером 9068, який передбачає можливість тимчасового припинення дії ліцензій і анулювання ліцензій безпосередньо Національною радою, оскільки ми бачимо російську пропаганду вже на деяких каналах. Також є питання щодо монополізації інформаційного простору, і ефективних заходів убезпечення цієї ситуації в нас, на жаль, немає», – сказала пані Фещук.

Однак ще до доповіді пані Фещук Верховна Рада не змогла включити законопроекти № 8494 і № 6762 до порядку денного – для рішень не вистачило голосів народних депутатів. А згаданий Уляною Фещук законопроект № 9068 не передбачає можливості тимчасового призупинення та анулювання ліцензій самою Нацрадою. Він розширює перелік порушень, за які Нацрада може штрафувати мовників без застосування санкції попередження, а також дає їй можливість звертатися до суду з позовами про анулювання ліцензії, якщо протягом місяця після штрафу ліцензіат не усунув порушення, а також у разі повторного стягнення штрафу за порушення такого самого положення закону. Цей законопроект теж не потрапив до порядку денного останньої сесії, фінальне пленарне засідання якої відбулося 12 липня.

Парламент наступного скликання Уляна Фещук закликала зареєструвати та ухвалити напрацьований законопроект про аудіовізуальні медіапослуги, який є одним із зобов’язань України перед ЄС.

На запитання народного депутата Андрія Лозового з Радикальної партії чому за всі роки діяльності Нацради не було жорстких дій, щоб «припинити захоплення українського інформаційного простору посіпакою російських окупантів Медведчуком», Уляна Фещук відповіла: «Ми живемо в правовій державі, тому керуємось виключно нормами закону. Як ви самі сказали, що це канали, куплені насправді підставною особою. Тобто зв'язку з Медведчуком ми довести не можемо. Ми вже з Антимонопольним комітетом України розпочали спільні дії, обмінюємось документами щодо того, щоб встановити зв'язок між кінцевими бенефіціарними власниками 112-го каналу, NewsOne і ZIK. Тобто ці дії вже розпочаті після того, як стало відомо, що пан Козак придбав ZIK».

На запитання народної депутатки Ольги Бєлькової з БПП, якими були б дії Нацради на трансляцію каналом «112 Україна» зустрічі кандидатів у народні депутати з «Опозиційної платформи – За життя» з прем’єр-міністром РФ Дмитром Медведєвим, якби регулятор мав посилені повноваження, Уляна Фещук сказала, що Нацрада може й зараз застосувати до каналу санкцію, але це залежить від того, що саме було сказано в етері: «Читаючи статтю 6 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", ми бачимо, що все залежати буде від того, що ця особа говорить фактично. Тобто якщо вона закликає до розпалювання ворожнечі і до порушення територіальної цілісності, у Національної ради є можливість застосувати санкцію і зараз».

Однак санкції потрібні суворіші, вважає заступниця голови Нацради, наприклад, призупинення ліцензій: «Якщо це якісь різкі заклики, то треба, припустимо, призупинити дію ліцензії, щоб вони подумали. Або в деяких країнах, припустимо, діє обмеження щодо нерозповсюдження реклами. Але ми знаємо ці інформаційні канали, вони не живуть за рахунок реклами, їм насправді абсолютно ця санкція буде непотрібна, тому що реклами там фактично немає, вони живуть за рахунок коштів, які, мабуть що, привозять з Москви або десь біля того з-за кордону. Тому у випадку, якщо, дійсно, там будуть заклики, у нас є зараз можливість застосувати попередження, штраф і звернутися до суду про анулювання ліцензії. У випадку, якщо ми будемо мати можливість призупиняти ліцензію, це буде ефективний важіль. Фактично вони не зможуть здійснювати мовлення – відповідно, не зможуть розповсюджувати мову ворожнечі».

Народний депутат Микола Княжицький з «Народного фронту» нагадав, що стаття 19 закону «Про телебачення і радіомовлення» визначає, що джерелами фінансування телерадіоорганізації є бюджетні асигнування, виконання замовлення, абонентська плата, кошти, отримані від реклами, а також цей закон забороняє резидентам країни-агресора брати участь у телерадіоорганізацій на всіх рівнях корпоративної структури, в тому числі бути вигодонабувачем. Він запитав, коли востаннє Нацрада перевіряла телеканали «112 Україна», NewsOne і ZIK на предмет дотримання вимог статті 19 закону «Про телебачення і радіомовлення» щодо джерел фінансування; чи з’ясовано ці джерела; чи контролює Нацрада дотримання цими каналами вимог закону щодо заборони участі резидентів країни-агресора в ТРО; чи зверталася коли-небудь до СБУ, РНБО щодо отримання інформації, в чиїх інтересах діє Тарас Козак, скуповуючи телеканали та утворюючи інформаційний медіахолдинг.

Уляна Фещук відповіла, що довести вплив РФ на ці телеканали де-юре неможливо: «Там (на згаданих телеканалах. – Ред.) працюють дуже фахові юристи, і зв'язок будь-який з Російською Федерацією, виходячи з тих документів, які вони подають, відсутній. Тобто фактично неможливо довести, що будь-який вплив має Російська Федерація на це. З цього приводу ми листувалися зі Службою безпеки України. На жаль, нам не надані поки що документи, які б підтверджували вплив».

За її словами, Нацрада ніколи не перевіряла мовників щодо джерел фінансування, оскільки, на її думку, є багато важелів приховування цих джерел: «Оскільки повноваження Нацради є все-таки обмеженими і в нас є обмежена кількість питань, які маємо можливість перевіряти, за статтею 19 ми не перевіряли телерадіоорганізації. Тому що я вважаю, що є дуже багато важелів приховування джерел фінансування, в тому числі договори, припустимо, на отримання реклами, спонсорські і все решта. Ми знаємо, що слоти там в інформаційних програмах продаються, і так фінансуються фактично ці телеканали».

Далі Микола Княжицький запитав, чи подані до Нацради документи щодо бенефіціарних власників телеканалів «112 Укрїана», NewsOne і ZIK; що зробила Нацрада, щоб виявити, чи правильно зазначений бенефіціар цих каналів; чи вивчались доходи особи, яка називає себе власником, на предмет здатності придбати, утримувати декілька каналів; чи були звернення до Антимонопольного комітету щодо купівлі медіаактивів, наявності концентрації.

Уляна Фещук відповіла, що Нацрада поки що не отримала від телеканалу ZIK документів щодо переоформлення ліцензій у зв’язку зі зміною власників, але вже почала співпрацю з Антимонопольним комітетом щодо цього. Втім, на засіданні Нацради 12 липня з’ясувалося, що одна з двох юридичних осіб каналу ZIK – ТОВ «ТРК “Міст ТБ”», на яку записано аналогові та одну з двох супутникових ліцензій каналу – подала заяву про внесення до супутникової ліцензії нових бенефіціарних власників: замість членів родини Петра Димінського ними стали громадянки Кіпру Елені Янгу і Ревекка Хрісту. За пропозицією Уляни Фещук, члени Нацради відклали розгляд заяви, щоб додатково дослідити це питання.

На запитання Миколи Княжицького, чому досі не розглянуті заяви про продовження ліцензії каналу «112 Україна», «якому вже давно мало бути відмовлено через наявність санкцій», і що зроблено, щоб розблокувати цю процедуру, Уляна Фещук відповіла: «У день, коли Національна рада повинна була розглядати ці питання, ці телерадіокомпанії принесли ухвалу про забезпечення позову, яка забороняла Національній раді розглядати це питання. Ця ухвала була оскаржена в апеляційному порядку, й апеляція підтримала рішення першої інстанції. На жаль, ухвали про забезпечення мають обмежене коло оскаржень. Тому рішення апеляційної інстанції ми оскаржити не можемо. Фактично сьогодні ми чекаємо рішення по суті по цій справі для того, щоб розблокувати таку можливість. Тобто фактично в нас є судова заборона щодо розгляду цього питання, і ми розуміємо, що це дуже важливо, і самі хочемо розглянути. Проте механізмів впливу на суд у нас немає». Варто нагадати, що до отримання судової заборони Нацрада кілька місяців затягувала розгляд питання продовження ліцензій «112 Україна» (хоча мала підстави відмовити), посилаючись на лист СБУ з нібито проханням утриматися від розгляду. Пізніше з’ясувалося, що Нацрада від СБУ отримувала ще лист із проханням відмовити в продовженні ліцензій «112 Україна».

Згадав Микола Княжицький і про анонсований каналом «112 Україна» на 16 липня документальний фільм Олівера Стоуна «Нерозказана історія України» за участі Віктора Медведчука та Володимира Путіна. «Нацрада насправді може реагувати, як ви вірно сказали, на антиукраїнську пропаганду в телевізійному ефірі. П'ять років тому були санкції до 112-го каналу за антиукраїнську діяльність, і суди сказали, що ви маєте право це робити. Чи стають інструментами, чи далі ви будете запроваджувати такі санкції, так, як це ви робили раніше? Бо ми знаємо, що один з цих каналів пропонує показати фільм…», – зауважив він. На це питання Уляна Фещук не відповіла, але 12 липня, обговорюючи анонси цього фільму, члени Нацради пообіцяли моніторити його показ в етері каналів і жорстко реагувати.

Згодом Уляна Фещук нагадала депутатам, що Нацрада не може діяти на упередження, до того моменту, як щось вийде в етер: «Відповідно до статті 5 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" цензура забороняється і будь-яке втручання в редакційну політику засобів масової інформації заборонено. Вони самі визначають редакційну політику і те, що вони говорять. Ми можемо реагувати лише після, тобто на упередження в нас жодних механізмів впливу немає, і я не хочу, щоб вони були, тому що повинна бути забезпечена свобода слова».

Представники кількох фракцій висловлювали критику регулятора. Сергій Власенко з «Батьківщини» звинуватив Нацраду у відсутності реакції на те, що телеканал «Тоніс» під час санкцій було куплено у сина Януковича, перейменовано в Прямий канал і створено з нього аналог «Russia Today в Україні з усіма тими самими методами, тими самими способами, тими самими правилами, які нічим не відрізняються від проросійських каналів, тільки маніпулюють на користь іншого політика в Україні, реального власника цих каналів, колишнього президента Петра Порошенка». Сергій Власенко очікує призначення до Нацради незалежних фахівців і перетворення її на незалежний орган, який зміг би відповідати на виклики в інформаційній сфері.

На думку фракції «Самопоміч», у Нацради є достатньо повноважень для того, щоб стежити за виконанням і невиконанням законодавства, сказав Єгор Соболєв. Водночас він запропонував швидший метод реакції, ніж попередження і штрафи для телеканалів, які фактично представляють Росію та російську агресію в Україні: «Це спосіб, передбачений Законом "Про санкції": збирається Рада національної безпеки і оборони на чолі з президентом, ухвалює рішення накласти санкції проти телеканалів, які підривають національну безпеку України, і більше нічого не треба». До речі, цю ж позицію у своїй промові підтримала й Уляна Фещук. За її словами, Нацрада вже звернулася до РНБО з проханням запровадити пропоновані Верховною Радою 4 жовтня 2018 року санкції щодо телеканалів «112 Україна» та NewsOne.

Фото: Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України