12:18
Четвер, 8 Листопада 2018

Комітет свободи слова підтримав проект щодо запровадження основ фінансової прозорості електронних ЗМІ

Цим законопроектом депутати хочуть вирішити питання інформаційної безпеки, а саме заблокувати можливість фінансування державою-агресором деяких українських телерадіоорганізацій.
Комітет свободи слова підтримав проект щодо запровадження основ фінансової прозорості електронних ЗМІ
Комітет свободи слова підтримав проект щодо запровадження основ фінансової прозорості електронних ЗМІ

Члени Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики на черговому засіданні 7 листопада 2018 року розглянули  проект Закону № 8494 проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження основ фінансової прозорості електронних засобів масової інформації», внесений народним депутатом Миколою Княжицьким. Більшістю голосів Комітет рекомендував парламенту прийняти цей проект у першому читання (проти Юрій Павленко).

За словами голови Комітету Вікторії Сюмар, цей  закон буде неприємним для телерадіокомпаній, тому що зобов’язуватиме їх заповнювати фінансові декларації. «Ми, як депутати заповнюємо такі декларації, і нічого страшного, для прозорості це корисно. Але прихильників у цього закону буде не так і багато», – сказала вона.

Член Комітету Владислав Севрюков поцікавився, чи не принесе цей закон для невеличких компаній додаткового навантаження. Заступник голови Комітету Олександр Опанасенко зазначив, що підтримує фінансову прозорість, але уточнив, навіщо депутатам вигадувати велосипед. «Можливо, давайте, спростимо ці пропозиції: нехай ТРО розкривають свою наявну податкову звітність, щоб не обтяжувати додатковою інформацією. Я переконаний, що фінансування ЗМІ несе суспільний інтерес, нехай всі бачать хто і як фінансується», – сказав він.                                                          

На думку члена Комітету Юрія Павленка, проект встановлює додаткову функцію, не властиву для Нацради. «Вважаю, що проект має багато оціночних і розпливчатих понять, що може призвести до зловживань Нацрадою цією функцією. По суті цей проект не вирішує ключового завдання – дізнатися всіх кінцевих бенефіціарів, бо він не знімає можливості, що будуть прокладки, чи інші особи їх підмінятимуть. Тому проблема не вирішиться, натомість накладається на мовників величезний документарний тягар», – зазначив він. Його підтримав член Комітету Григорій Шверк.

Вікторія Сюмар зауважила, що  ніхто не хоче псувати життя бізнесу. «Але в даному випадку, ми тут не є представниками бізнесу. Ми є представниками воюючої країни, яка в умовах агресії Російської Федерації, фактично має на своїй території інформаційних агентів. Звідки виникла ця ідея. Частина телеканалів невідомо звідки фінансуються. Великі телеканали фінансуються олігархами. А є 2% інформаційних ресурсів, щодо фінансування яких є великі питання. Як їх вирішити, щоб до нас не заходив кеш з держави-агресора, це наше з вами завдання. Це пошук шляхів, яким чином вирішити питання державної безпеки в контексті інформаційної безпеки. Саме таке завдання ставив автор. Доцільність цього документу в цих політичних умовах є обґрунтованою», – додала вона.

Голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко зазначив, що більшість членів регуляторного органу підтримує цей законопроект. «Він недосконалий, але його можна удосконалювати. У нас є технічні зауваження. Ми готові взяти додаткову відповідальність, але під цей закон мають бути виділені люди. Це додаткові витрати держави, але ці витрати на потрібну справу. Бо діяльність компанії з непрозорим фінансуванням більше шкодить державі, ніж додаткове фінансування на п’ятьох людей», – зазначив він.

Заступниця голови Нацради Уляна Фещук уточнила, що Нацрада ніколи не зможе зафіксувати кеш на ТРО. «Бо жодна фінансова звітність не дасть можливості простежити, скільки грошей привезуть у валізах. Мені здається, що треба окрім ТРО, додати до законопроекту й провайдерів програмної послуги. Друге зауваження. Штраф за надання  неповноцінної інформації 25%, а за ненадання взагалі – 10%.  Ті ТРО, які фінансуються непрозоро,  не будуть подавати інформації і платитимуть 10% штрафу. Що ми зараз бачимо й по закону про прозорість власності ТРО: підставних осіб, офшори, які дають можливість приховати кінцевих бенефіціарів. Тому законопроект потребує суттєвого доопрацювання», – вважає вона.

Представник автора законопроекту юрист Юрій Крайняк уточнив, що цим законом Нацрада не повинна аналізувати фінансову звітність. «Нацрада має отримати інформацію по 5-х критеріях. Цей закон не контролює фінансову звітність, а має розкрити джерела фінансування», – додав він, нагадавши, що метою законопроекту є запровадження правових засад реалізації організаціями мовлення вимог щодо фінансової прозорості, встановлення законодавчих правил оприлюднення звітності про фінансування електронних ЗМІ та наділення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення повноваженнями по контролю та перевірці достовірності наданих відомостей.

Нагадаємо, законопроектом №8494 пропонується:

- встановити, що телерадіоорганізації щороку до 30 квітня подають до Національної ради та оприлюднюють на власних веб-сайтах звіт про фінансову прозорість;

- закріпити основні положення, що мають міститись в розкритій мовниками інформації про фінансування (відомості про всі кредити і позики, відомості про кредиторську заборгованість, інформацію про всіх інвесторів та найбільших контрагентів тощо);

- наділити Національну раду повноваженнями контролювати правильність та повноту оприлюднених даних та застосовувати відповідні заходи реагування;

- визначити гарантії, за якими суб’єкт інформаційної діяльності не може притягатись до відповідальності, якщо йому не надали можливість прийняти участь в розгляді відповідного питання;

- запровадити обмеження в застосуванні штрафних санкцій в частині забезпечення балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів ліцензіата і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення, як то передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Як писав «Детектор медіа», за інформацією Espreso.tv до фінансування NewsOne може бути причетний Олег Дерипаска.

Нагадаємо, раніше програма «Схеми: корупція в деталях» розслідувала можливу причетність Віктора Медведчука до каналу «112 Україна».

Як писав «Детектор медіа», в липні телеканал NewsOne змінив структуру власності. Замість народного депутата Євгена Мураєва власником ТОВ «Новини 24 години» (юридична особа каналу) стало швейцарське акціонерне товариство MW Investment AG, а кінцевим бенефіціарним власником у реєстрі зазначений Володимир Мураєв – батько Євгена Мураєва.

27 серпня батько народного депутата Євгена Мураєва Володимир Мураєв передав в управління колишньому першому заступнику глави Адміністрації президента Андрію Портнову 100% акцій телеканалу NewsOne терміном на три роки.

 

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
188
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop