20 липня президент Володимир Зеленський повідомив, що попросив премʼєр-міністра розглянути заміну міністра культури та інформаційної політики. Він наголосив, що під час війни «максимум державних ресурсів має йти на оборону», а кожен проєкт, зокрема й у сфері культури, «який може бути реалізований за допомогою позабюджетних ресурсів, має бути реалізований за допомогою саме позабюджетних ресурсів», маючи на увазі спрямування грошей із бюджету на серіали та фільми.

Після цього міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко повідомив у соцмережах, що подав прем’єр-міністру заяву про відставку.

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики на засіданні в середу, 26 липня, розглянув питання про його відставку. Але під час голосування з цього питання для ухвалення рішення в комітеті не знайшлось достатньо голосів. Тому рішення ухвалюватиме парламент. Детальніше про перебіг засідання комітету, в якому взяв участь Ткаченко, та аргументи його учасників читайте тут. А про ймовірні кандидатури на заміну Ткаченка читайте в колонці Лєни Чиченіної «Олександр Ткаченко йде. Хто наступний?»

27 липня Верховна Рада звільнила Олександра Ткаченка з посади міністра культури та інформаційної політики.

Напередодні Олександр Ткаченко повідомив, що попросив своїх підлеглих із міністерства надіслати народним обранцям звіт про роботу МКІП за три роки. Він є і в розпорядженні «Детектора медіа». Наводимо документ без скорочень — лише з незначними текстовими правками (презентацію звіту гортайте нижче). 

З підтримки культури та креативних індустрій під час пандемії:

• ухвалено законопроєкт №3851 (04.11.2020), який передбачає зменшення ставки ПДВ для культури та креативних індустрій до 7%;
• виділено 1 млрд грн для підтримки сфери культури в умовах пандемії — заклади культури можуть надавати низку послуг, не сплачуючи оренду та витрачаючи 100% зароблених коштів на розвиток власної матеріально-технічної бази;
• виділено кошти на грантову підтримку галузі у сумі майже на 700 млн грн (прийняття законопроєкту №3377);
• збільшено бюджет на культуру на 2021 рік (12,5 млрд грн);
• реалізовано пілотний проєкт з інклюзивної мистецької освіти в 17 мистецьких школах 12 регіонів.

Із захисту української мови:

• обрано Уповноваженого із захисту державної мови, створено секретаріат і розроблено онлайн-платформу з вивчення української мови (2020);
• розроблена МКІП та ухвалена КМУ концепція державної програми щодо розвитку та функціонування української мови на 2022–2030 роки.

Підтримка української книжкової екосистеми:

Уряд України схвалив Стратегію розвитку читання на 2023–2032 роки та операційний план її реалізації, розроблені Міністерством культури та інформаційної політики (березень 2023 року). Реалізація Стратегії розвитку читання планується за трьома етапами: підтримка та розвиток книжкової екосистеми; формування звички та потреби в читанні; моніторинг та оцінка результативності реалізації Стратегії.

Український інститут книги

У період з 2020 по 2023 рік у межах реалізації бюджетної програми 3801560 «Забезпечення діяльності Українського інституту книги, підтримка книговидавничої справи та популяризація української літератури у світі» на реалізацію програм популяризації читання, української літератури в Україні та за кордоном, програми підтримки перекладів творів української літератури іншими мовами тощо — 309653,8 тис. грн.

Зокрема спрямовано кошти на:

• придбання книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів — 95739,6 тис. грн;
• реалізацію програм популяризації читання, української літератури в Україні та за кордоном — 25336,3 тис. грн;
• реалізацію програми підтримки перекладів творів української літератури іншими мовами — 34161,9 тис.грн;
• підготовку до видання повного академічного зібрання творів Лесі Українки у 14 томах та інших видань на виконання актів Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України про видання та доставлення книжкових видань, зокрема електронних, спрямовано — 71739,0 тис.грн;
• створення програмного забезпечення Української цифрової бібліотеки — 1521,9 тис. грн.

Розвиток українського кіновиробництва:

• ратифіковано Угоду про спільне виробництво аудіовізуальних творів між Кабінетом Міністрів України та урядом Канади (02.09.2020);
• запущено механізм кеш-ребейтів для кіновиробництва та розпочато міжнародні зйомки в Україні;
• Україна приєдналася до Eurimages — європейського фонду підтримки спільного кіновиробництва і прокату кінематографічних та аудіовізуальних творів;
• у період з 2020 по 2023 рік видатки на підтримку кінематографії та на виробництво (створення) та розповсюдження реалізовувалися за декількома бюджетними програмами.

Так, у 2020 році видатки на зазначені цілі передбачались:

• за КПКВК 3806030 «Державна підтримка кінематографії» (Держкіно), зокрема на виробництво (створення) та розповсюдження фільмів художньої та культурної значущості, для дитячої аудиторії у сумі 594888,4 тис. грн на виробництво 133 фільмів, зокрема 85 фільмів зі 100% фінансування з державного бюджету.
• за КПКВК 3801320 «Державна підтримка сфери культури, туризму та креативних індустрій у зв'язку з дією обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками, за рахунок коштів, які виділені з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (дані в частині кінематографії) спрямовано 29931,7 тис. грн.
• МКІП здійснена підтримка суб’єктів кінематографії на створення суспільно значущого аудіовізуального контенту, створення нових можливостей для працевлаштування фахівців кіногалузі та підтримки галузі через обмежувальні заходи, а саме — спрямовано кошти на виробництво 5 телевізійних серіалів і реалізацію окремих етапів 27 телесеріалів.
• за КПКВК 3801180 «Виробництво (створення) та розповсюдження фільмів патріотичного спрямування» спрямовано 49999,6 тис. грн на виробництво 24 кінопродуктів.

У 2021 році видатки на зазначені цілі передбачалися за:

• КПКВК 3806030 «Державна підтримка кінематографії» (Держкіно), зокрема на виробництво (створення) та розповсюдження фільмів художньої та культурної значущості, для дитячої аудиторії у сумі 448607,6 тис.грн, на виробництво 181 фільму, зокрема 102 фільмів зі 100-відсотковим фінансуванням з державного бюджету.
• За КПКВК 3801180 «Виробництво (створення) та розповсюдження фільмів патріотичного спрямування» спрямовано 24247,4 тис. грн на виробництво 10 кінопродуктів.
• У 2023 році видатки на серіали за бюджетною програмою 3801020 «Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України» передбачено 448100,0 тис.гривень.

Український культурний фонд

У період з 2020 по 2023 рік у межах реалізації бюджетної програми 3801140 «Забезпечення функціонування Українського культурного фонду, у тому числі здійснення Фондом заходів з підтримки проєктів» на реалізацію проєктів підтримки діячів культури та мистецтва різних форм спрямовано 1500467,5 тис. грн.

Зокрема, спрямовано кошти  на:

• забезпечення заходів підтримки проєктів шляхом надання грантів юридичним та фізичним особам-підприємцям — 967 304,9 тис.грн;
• здійснення заходів підтримки шляхом надання стипендій фізичним особам — 14903,3 тис.грн.

Збереження культурної спадщини та національної пам’яті:

• ратифікований Другий протокол до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту (30.06.2020);
• 175 об’єктів культурної спадщини в тимчасово окупованому Криму внесено до державного реєстру нерухомих пам’яток (25.06.2020);
• в Україну повернуті дві картини, які були втрачені під час Другої світової війни, а також одну картину передано в дар Україні;
• розроблено та запущено геоінформаційну систему «Віртуальний некрополь української еміграції» (2020);
• прийнято закон, що включає музеї до переліку структурних підрозділів закладів вищої освіти (02.09.2020);
• у березні 2021 року стартував проєкт «Велика реставрація». За перший рік 57 об’єктів відібрано та відреставровано різною мірою. Загалом було заплановано відреставрувати близько 150 культурних памʼяток України у 2022 році;
• проведено найбільшу з часів Другої Світової війни евакуацію культурних цінностей, експонатів із музеїв і заповідників. Україна розпочала змінювати законодавство щодо вдосконалення механізму евакуації музеїв під час воєнного стану;
• МКІП збирає та документує злочини проти культурної спадщини, скоєні росіянами, для притягнення Росії до відповідальності;
• МКІП створило платформу та запустило кампанію для збору коштів на об’єкти культурної спадщини, що постраждали чи були зруйновані через російську агресію;
• «історичний центр Одеси» внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що перебуває під загрозою (25 січня 2023 року на 18-й позачерговій сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (КВС);
• Верховний суд Нідерландів постановив повернути «скіфське золото» Україні, експонати виставки «Крим. Золотий острів у Чорному морі» (09.06.2023);
• МКІП розроблено та направлено на погодження до зацікавлених органів проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення меж і режимів використання території історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів» (на виконання реалізації положень Закону України від 28 квітня 2021 року №1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин»);
• прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про визначення формату електронного документа науково-проєктної документації у сфері охорони культурної спадщини» від 30 грудня 2022 року №1476, розроблену МКІП України на виконання реалізації положень Закону України від 28 квітня 2021 року №1423-ІХ та згідно з резолюцією Прем’єр-міністра України від 10 червня 2021 року №26349/1/1-21;
• у розробці МКІП також перебуває низка законодавчих змін до  упущення при внесенні змін до Закону України №1423-ІХ, які мають на мені усунення колізій та двозначностей у частині документації у сфері охорони культурної спадщини та спрямованих на розблокування прозорих процедур щодо визначення складу та змісту облікової документації, проміжного погодження (схвалення) науково-проєктної документації для формування завдання на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворювальних об’єктів культурної спадщини, а також проєктів землеустрою щодо встановлення меж і режимів використання (обмежень у використанні) земель;
• МКІП захищає об’єкти культурної спадщини до впровадження програмного забезпечення Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини України. З цією метою розроблений проєкт Закону України «Про внесення зміни до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питання з забезпеченням переведення в електронну (цифрову) форму матеріалів, якими здійснювалося визначення обмежень у використанні земель, визначених відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини»;
• МКІП завершує створення Державного реєстру нерухомих пам’яток України. На виконання пункту 14 резолюції Прем’єр-міністра України від 10 червня 2021 року №26349/1/1-21 щодо впровадження програмного забезпечення Державного реєстру нерухомих пам’яток України Міністерство культури та інформаційної політики України повідомляє, що у бюджеті МКІП на 2022 рік було передбачено 40 млн грн на цифрові проєкти, які були секвестровані. Враховуючи зазначене, МКІП здійснювало пошук альтернативних шляхів фінансування розробки програмного забезпечення Державного реєстру нерухомих пам’яток України. З цією метою 29.08.2022 було підписано меморандум про співпрацю між Проєктом міжнародної технічної допомоги «Прозорість і підзвітність у державному управлінні та послугах (TAPAS)» та МКІП, в рамках якого заплановано розробку програмного забезпечення електронного реєстру об’єктів нерухомої культурної спадщини України.
• Верховна Рада України підтримала розроблені МКІП внесення змін до Закону України «Про музеї та музейну справу» щодо встановлення обов’язку погодження з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв порядку подальшого використання музейних зібрань у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) музеїв, що засновані на землях державної та комунальної форм власності. Ця норма забезпечить збереження музейного фонду України, прозорість здійснення реорганізації та посилить значення музеїв як інструменту збереження культурної спадщини й формування сучасної культури.
• МКІП розробив та надіслав на погодження зацікавлених органів проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності у сфері охорони культурної спадщини».
• МКІП розробив проєкт Закону №9072 від 02.03.2023 «Про внесення змін до Закону України “Про національну безпеку України” щодо збереження культурної спадщини України та національної пам’яті». Законопроєкт спрямований на захист нашої ідентичності, що на загальнодержавному рівні гарантуватиме захист від людських втрат за національною ознакою, злочинів геноциду, підміни історичних понять, нівелюванню унікальних традиційних надбань українського народу, руйнації об’єктів культурної спадщини, викрадення культурних цінностей, а також спроб стерти нашу національну пам’ять державою-агресоркою, Росією.
• МКІП завершує розробку наступних нормативно-правових актів як системне доповнення до чинної законодавчої бази, а саме: «Про кваліфікаційні вимоги до науково-проєктних, науково-дослідних організацій, які є розробниками науково-проєктної документації у сфері охорони культурної спадщини»; «Про затвердження порядку визначення режимів використання пам’яток і затвердження науково-проєктної (науководослідної) документації»; «Про затвердження порядку визначення меж і режимів використання території пам’ятки та затвердження науково-проєктної документації», «Про затвердження порядку визначення меж і режимів використання зон охорони, затвердження науково-проєктної документації та внесення змін до неї»; «Про затвердження меж і режимів використання території об’єкта всесвітньої спадщини», «Про затвердження порядку визначення меж і режимів використання буферної зони та внесення змін до них, затвердження науково-проєктної документації»; «Про затвердження порядку розроблення та затвердження плану організації території історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території», «Про затвердження складу та змісту науково-проєктної документації у сфері охорони культурної спадщини», «Про затвердження формату електронного документа — науково-проєктної документації у сфері охорони культурної спадщини, яка містить інформацію, що відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом», «Про порядок проведення археологічних досліджень».

Електронні реєстри

У розробці перебувають 6 реєстрів, жоден не розробляється за державні кошти:

1. Реєстр Музейного фонду України.

2. Державний реєстр нерухомих пам’яток України.

3. Реєстр майстрів народних художніх промислів.

4. Реєстр Базової мережі закладів культури.

5. Державний реєстр видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції.

6. Автоматизована система подання та адміністрування заявок на отримання державної підтримки в галузі мистецтв.

Про збагачення Списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО українськими елементами:

• український борщ внесено до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО 1 липня 2022 року на 5-му позачерговому засіданні Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Результат об’єднаних зусиль експертів Євгена Клопотенка та Марини Соботюк, МКІП, МЗС України, Постійного представництва України при ЮНЕСКО, Посольства України у Франції.
• У 2023 році Україна підготувала та подала три номінації на включення до Списків нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Дві з них розглядатимуть наступного 2024 року — це міжнародна номінація до Репрезентативного списку, підготовлена спільно з Республікою Естонія, «Українська писанка: традиція і мистецтво», а також номінація до Реєстру належної практики охорони «Практика з охорони кобзарсько-лірницької традиції». Номінація «Технологія виконання вишивки «білим по білому» міста Решетилівки Полтавської області» проходитиме процедуру розгляду в циклі 2025 року.

Підтримка внутрішнього туризму:

Реалізовано всеукраїнський проєкт «Мандруй Україною», розроблено регіональні стратегії розвитку туризму та визначено «туристичні магніти» регіонів (проєкт стартував у червні 2020 року).

З метою посилення інформаційного фронту:

• Запуск Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки для ефективної боротьби з дезінформацією і фейками з боку Росії (березень 2021 року).
• З перших днів війни запрацював цілодобовий інформаційний марафон «Єдині новини #UАразом», який об'єднав провідні національні телеканали, а також телевізійний проєкт «FreeДом» для російськомовної аудиторії за кордоном. Це унікальні інформаційні продукти, які під час війни виконують свою ефективну роль інформаційного щита.
• Ініціатива «Інформаційний Рамштайн» як єдиний інформаційний фронт країн-союзників (липень 2022 року). Перше підготовче засідання на рівні експертів зі стратегічних комунікацій НАТО, ЄС, Великої Британії та США з МКІП та МЗС відбулося в липні 2023 року.
• На базі «Укрінформу» відкрито медіацентр «Україна», який працює у Києві, Харкові, Львові та Одесі.
• Запровадження санкцій і відключення російських пропагандистських телеканалів завдяки співпраці МКІП із міжнародними партнерами.
• У ЄС заблокована діяльність 9 пропагандистських російських каналів: Sputnik і RT / Russia Today (RT English, RT UK, RT Germany, RT France, RT Spanish), «НТВ» / «НТВ Мир», «Россия 1», «РЕН ТВ» і «Первый канал», RT Arabic та Sputnik Arabic.
• YouTube заблокував провідні російські пропагандистські канали та канали групи «Вагнер».
• Понад 100 великих міжнародних організацій та іноземних закладів культури відмовилися від співпраці з росіянами.
• Понад 100 російських діячів культури та пропагандистів потрапили в санкційний список України.

Про регуляцію діяльності у сфері медіа:

• Закон «Про медіа», який споріднює Україну та Європу в інформаційній сфері. 31 березня 2023 року набрав чинності Закон України «Про медіа», який наблизив національне законодавство до Директиви 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіапослуги.

Культурний фронт

Задля підтримки мистецтва та мистецької освіти:

• проведено понад 2000 культурно-мистецьких акцій і заходів у світі на підтримку України;
• створено можливості для роботи українських митців і здобувачів мистецької освіти в країнах ЄС;
• запрацювала Обʼєднана платформа культури та медіа під час війни, на якій розміщено десятки проєктів, створених МКІП разом із партнерами, волонтерами та спеціалістами з різних сфер;
• Україна взяла участь у провідних міжнародних виставках та організувала безпрецедентні виставкові проєкти. Наприклад, у 59-му Венеційському бієнале сучасного мистецтва, MIDA-2022 у Флоренції, в музеї Тиссена-Борнемісса в Мадриді; в Луврі відкрилася виставка ікон із музею Ханенків «Біля витоків сакрального образу». 
• Підготовка у синергії з країнами-партнерами пісенного конкурсу «Євробачення» 2023 року, який став унікальною подією й був проведений Великою Британією разом з Україною на підтримку України.

Щодо подальшої інтеграції у культурне поле ЄС:

29 листопада 2022 року міністр узяв участь у засіданні Ради Міністрів освіти, молоді, культури та спорту ЄС у Брюсселі. Україна вперше була представлена у засіданні такого формату очно.

Щодо очищення культурного простору від символів російської імперської та радянської тоталітарної політики й ідеології:

• Створено дорадчий орган — Експертну раду Міністерства культури та інформаційної політики з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму (10.06.2022). Перші кроки Ради були сфокусовані на розгляді найбільш гучних і проблемних символів та наданні рекомендацій органам місцевого самоврядування.
• Процес очищення простору у 2022 році в цифрах: було перейменовано понад 7 650 топонімів; демонтовано 28 пам’ятників Пушкіну, 9 — Горькому, близько 20 пам’ятників і пам’ятних знаків на честь радянських визволителів тощо. Одним із найрезонансніших прикладів деколонізації публічного простору у 2022 році став демонтаж і перенесення до музею памʼятника російській імператриці Катерині II в Одесі.
• МКІП розробив законопроєкт, який став відомий як «Антипушкін». 3 травня 2023 року в другому читанні було ухвалено проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України “Про охорону культурної спадщини” щодо незанесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та вилучення з Реєстру окремих об’єктів культурної спадщини».
• Завершуються роботи з заміни герба СРСР на український тризуб коштом приватних донорів. 21 липня 2022 року закінчилося голосування у застосунку «Дія» на тему «Як бути з гербом СРСР на щиті Батьківщини-матері у Києві». 85% відсотків українців з 780 тисяч, які взяли участь в опитуванні, проголосували за заміну герба СРСР на тризуб.

Щодо розвитку проєкту першої леді України Олени Зеленської за підтримки МЗС України зі створення аудіогідів українською мовою у культурних памʼятках світу:

• Разом із першою леді Оленою Зеленською та президенткою Лувру Лоранс де Кар підписано меморандум про співпрацю між музеєм, МКІП і посольством України у Франції. В результаті цього відвідувачі Лувру зможуть досліджувати музей українською мовою. Меморандум також включав пункт про розширення співпраці та багаторівневі партнерські проєкти з музеями України.

Щодо «деокупації» Києво-Печерської лаври:

• Очолив процес повернення майна Києво-Печерської лаври до держави з користування УПЦ (МП). Договір безоплатного користування УПЦ (МП) Києво-Печерською лаврою був розірваний  29 березня 2023 року. Це справедливе рішення спровокувало організовані хвилі хейту проти міністра та керівництва держави з боку прихильників УПЦ (МП). Однак попри всі перешкоди робота з «деокупації» Лаври була успішно продовжена.
• З березня по червень 2023 року було проведено інвентаризацію, повернуто на баланс Заповідника 79 обʼєктів Нижньої лаври, поновлено роботу та доступ відвідувачів до Великої лаврської дзвіниці.
• Розпочато роботу з оцифрування Лаври. 
• Розроблено та затверджено порядок надання доступу до Успенського собору та Трапезної церкви щодо відспівування загиблих захисників України.
• Розпочато розробку стратегічної візії Києво-Печерської Лаври 2023–2051 «Нова формація українськості».
• Стартувала програма «Духовне відновлення у Києво-Печерській лаврі», що діє при Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра», яка була створена з метою надання моральної та духовної підтримки військовим і військовополоненим після найважчих випробувань війни.

Розроблена масштабна програма трансформації культури під час війни та до 2023 року, яка має стати Доктриною культурного розвитку України.