10 серпня польська громадська організація «Альянс української молоді “24 серпня” (24/08)»  представила фінальний звіт проєкту «Обсерваторія ненависті — Бачимо. Моніторимо. Реагуємо». У звіті зафіксовано кореляцію між мовою агресії в польськомовних телеграм-каналах, випадками агресії проти українців у Польщі та тим, як польські й українські медіа висвітлюють ці інциденти. У звіті також є приклади повідомлень, які поширювали у рамках скоординованої інформаційної атаки проти «Альянсу». Звіт також містить практичні рекомендації для українських та польських медійників, дипломатів, активістів та інших осіб, зацікавлених темою двосторонніх українсько-польських відносин. Автори звіту — координатори проєкту Артур Колдомасов та Дарина Сидоренко.

Команда проєкту моніторила чотири польськомовні телеграм-канали, які вважає за (про)російські (Niezależny dziennik polityczny, NewsFactory PL, Polska Grupa Informacyjna, Układ Warszawski) у період із 10 березня по 10 червня 2026 року. Активність досліджуваних телеграм-каналів пройшла шлях від ситуативного зондування ґрунту в березні 2026 року до скоординованого тиску, досягнувши піку інтенсивності у травні та червні 2026 року із показниками більш ніж 100 дописів з прихованою або відкритою мовою ненависті проти українців на день. Як з’ясували дослідники, у польському інформаційному просторі месенджер функціонує як «інформаційна лабораторія» та агрегатор контенту з інших платформ (TikTok, X, Facebook, поважні медіа), де тестуються найбільш токсичні антиукраїнські тези перед їхнім виходом у загальнополітичний дискурс Польщі. 

Аналіз також виявив системне калькування офіційних заяв Кремля, використання штучного інтелекту для масової генерації текстів (з притаманними машинного перекладу помилками й «галюцинаціями»), а також використання вигаданих осіб для легітимізації відповідних каналів. Основними тематичними тенденціями у цих каналах за цей період стали демонізація українців через роз’ятрювання історичних тем, позиціювання українців як злочинців та України як загрози, меседжі, направлені на зрив надання допомоги Україні,  дегуманізація українців через висміювання та стигматизацію, поширення наративу про «українську невдячність» та інструменталізація внутрішньополітичних проблем. 

Звіт також демонструє, як пропагандистські рамки та викривлення знаходять своє відображення у медіа Польщі та України. У роботі польських медіа видно розкол за редакційною лінією, вибіркове етнічне маркування, симетрію провини та маргіналізацію агресора, контекстуальне отруєння через сусідні заголовки. Натомість в матеріалах українських медіа аналітики знайшли надмірне використання однакового першоджерела та асиметрію медійної та інституційної реакції на додачу до огріхів польських медіа.

Олександр Пестриков, історик та фахівець із питань адвокації польської ГО «Український дім», та журналістка Олена Бабакова, які виступили експертами,  висловили думку, що  офіційна риторика польських політиків стала тим «бензином», який розпалив приховані ксенофобні настрої. Вони відзначають небезпечну маргіналізацію дискурсу та інструменталізацію теми захисту чи, навпаки, протидії українцям різними партіями у боротьбі за владу. 

Детальніше можна прочитати у звіті, який також доступний польською та англійською мовою.