Бурмагін назвав проблеми законодавства та його застосування під час розслідування злочинів проти журналістів

Бурмагін назвав проблеми законодавства та його застосування під час розслідування злочинів проти журналістів

2 Листопада 2020
1080
2 Листопада 2020
17:40

Бурмагін назвав проблеми законодавства та його застосування під час розслідування злочинів проти журналістів

1080
За дев’ять років у суди передали 59 справ щодо злочинів проти журналістів з обвинувальними вироками, у яких винних, переважно, штрафували на 850 гривень.
Бурмагін назвав проблеми законодавства та його застосування під час розслідування злочинів проти журналістів
Бурмагін назвав проблеми законодавства та його застосування під час розслідування злочинів проти журналістів

В Україні існує низка проблем, які стосуються спеціальних статей про злочини проти журналістів, а також – практик застосування законодавства під час досудового розслідування та розгляду цих справ у судах. Про це 2 листопада медіаюрист, керівник ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін сказав на онлайн-брифінгу «Переслідування журналістів в Україні: як покласти край?».

«Проблема в нас як на рівні практики застосування, так і на рівні самого законодавства. У нас на сьогодні є великий перелік спеціальних статей Кримінального кодексу за злочини проти журналістів, але в деяких випадках вони містять санкції менші, ніж загальні статті», – розповів він.

Юрист уточнив, що за дев’ять років – з 2009 до 2018 року – у суди передали 59 справ щодо злочинів проти журналістів з обвинувальними вироками, у яких винних, переважно, штрафували на 850 гривень.

«Проблеми з ефективним розслідування є на всіх етапах – нереєстрація повідомлень про злочин; коли правоохоронні органи трактують заяви про злочин як звернення громадян; є низка проблем з відкритим саботажем з боку правоохоронних органів; визначення, хто є журналістом і оцінення, чи була професійною діяльність журналіста під час нападу або перешкоджання. Низка системних проблем існує як на стадії досудового слідства, так і на стадії розгляду цих справ у судах», – пояснив пан Бурмагін.

Він вважає, що варто ініціювати обговорення, щоб вирішити проблему – «кого можна вважати журналістом» та «хто видає посвідчення журналіста». «У тому числі сюди включається відсутність органів саморегулювання в журналістів, відсутність ефективних механізмів позбавлення доступу до професії тих, хто порушує професійні та етичні стандарти», – додав він.

Крім того, виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк вказала на проблему в комунікації між медіаспільнотою та правоохоронними органами. За її словами, міжвідомча робоча група для координації розслідувань злочинів проти журналістів вперше функціонує без участі громадських організацій.

Нагадаємо, 5 червня 2020 року Офіс Ради Європи в Україні запропонував спільно з органами влади і правоохоронцями створити онлайн-платформу, яка б фіксувала всі порушення прав журналістів та надавала інформацію про хід розслідування цих справ. 17 вересня Міністерство культури та інформаційної політики підтримало ідею створення в Україні онлайн-платформу. Медіаюристка ГО «Платформа прав людини» Людмила Опришко анонсувала презентацію концепції цієї платформи. 

17 вересня 2020 року стало відомо, що Офіс генерального прокурора створив міжвідомчу робочу групу для координації розслідувань злочинів проти журналістів, яку очолив представник Офісу генерального прокурора Олег Пилипюк.

Фото: Місто 

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1080
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду