Держави-члени Європейського Союзу мали два роки, до 7 травня 2026 року, щоб привести своє національне законодавство у відповідність до директиви, що захищає пресу від зловживань судовими процесами, відомими як SLAPP (стратегічний судовий процес проти участі громадськості). Однак лише деякі з них виконали це зобов’язання. Про це повідомила міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF).

Прийнята у квітні 2024 року європейська директива «анти-SLAPP» має на меті захистити будь-кого, хто бере участь у публічних дебатах, включаючи журналістів, організації громадянського суспільства та викривачів, від зловживань судовими переслідуваннями (SLAPP). Однак більшість держав-членів не змогли повністю імплементувати директиву ЄС у своє національне законодавство: у деяких країнах проєкти законів чи указів усе ще готуються або обговорюються, а в інших жодних суттєвих реформ ще не було проведено.

Так, у Франції журналісти розслідувального агентства Splann! стикаються з великою кількістю скарг щодо своїх розслідувань в агропродовольчій промисловості, а новинний сайт StreetPress регулярно зазнає юридичних переслідувань через висвітлення діяльності ультраправих.

У Греції 14 травня розпочався судовий процес, ініційований Григорісом Дімітріадісом — колишнім генеральним секретарем прем’єр-міністра — проти новинного сайту TVXS. Він вимагає 550 тисяч євро відшкодування збитків за «наклеп» через 11 статей, що стосуються нібито його участі у скандалі з прослуховуванням Predatorgate. За даними RSF, він також використовує SLAPP проти журналіста-розслідувача Танасіса Кукакіса, видання Reporters United та EfSyn, а також інші медіаорганізації.

У Болгарії банківські рахунки журналіста-розслідувача Димитра Стоянова з видання Bird.bg були заморожені у квітні після кількох позовів про наклеп, поданих місцевим бізнесменом Ніколою Філіповим. Стоянов розслідував звинувачення в корупції та контрабанді пального, пов’язані з Філіповим. Загальна сума відшкодування збитків становить приблизно 50 тисяч євро.

«Директива ЄС проти SLAPP є значним кроком вперед, і вкрай важливо, щоб держави-члени терміново транспонували її. RSF, однак, зазначає, що директива має два основні обмеження: вона не поширюється ні на кримінальні скарги, такі як справи про дифамацію, ні на суто внутрішні провадження. Серед небагатьох країн, які вже транспонували директиву, лише Ірландія вирішила піти далі, прийнявши сильніші заходи захисту. Тому RSF закликає держави-члени діяти швидко», — сказав директор з адвокації RSF Антуан Бернар.

RSF закликає уряди країн ЄС внести законодавчі пропозиції, які передбачають:

• створення ефективного правового механізму для швидкого відхилення очевидно зловживальних позовів;
• застосування всіх захисних положень до будь-якого типу судових проваджень, включаючи кримінальні справи (наприклад, скарги про зловживання дифамацією), а також включення внутрішніх проваджень.

«Зростання кількості випадків зловживань судовими переслідуваннями проти журналістів є частиною ширшої світової тенденції з криміналізації журналістики, коли законами та правовими системами зловживають у спробі обмежити простір для незалежної журналістики.

Це один з ключових висновків Всесвітнього індексу свободи преси RSF за 2026 рік. З огляду на поточний контекст, директива проти SLAPP є значним кроком уперед, запроваджуючи важливі гарантії: раннє відхилення явно необґрунтованих позовів, санкції проти позивачів-зловживачів та заходи захисту жертв», — резюмували в RSF.

Нагадаємо, SLAPP — це стратегічні позови проти участі громадськості (Strategic Lawsuits Against Public Participation). Вони подаються з метою залякати або змусити замовкнути журналістів, активістів, правозахисників чи інші сторони, які висловлюють суспільно важливу позицію. Такі справи не мають на меті правосуддя, а використовуються як інструмент тиску.

Раніше про проблему SLAPP-позовів в Україні «Детектору медіа» розповіла медіаюристка, адвокатка Оксана Максименюк. Також «ДМ» на цю тему поговорив з виконавчою директоркою Міждисциплінарного науково-освітнього центру протидії корупції в Україні Національного університету «Києво-Могилянська академія» Оксаною Нестеренко.

Як писав «Детектор медіа», Ярослав Юрчишин зазначав, що протидія SLAPP-позовам — це зобов’язання України перед ЄС.

4 квітня 2025 року відбулося засідання Координаційного комітету при Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України з реалізації кампанії Ради Європи «Журналісти мають значення» в Україні, де учасники обговорили питання SLAPP. 1 травня на засіданні парламентського комітету свободи слова його голова Ярослав Юрчишин ініціював створення робочої групи з напрацювання механізмів протидії SLAPP.

22 грудня 2025 року представники робочої групи при парламентському комітеті свободи слова, які напрацьовували пропозиції щодо протидії SLAPP, на круглому столі «Майбутнє анти-SLAPP законодавство України: презентація концепції та обговорення» презентували концепцію майбутнього законопроєкту. 

Читайте також:

• «Щоб думки не було гратися зі SLAPP»: як в Україні боротимуться з тиском через суди
• SLAPP-позови: як журналістам захищатися, поки законодавство недосконале

Фото: RSF