Тиждень був неабияк насичений політичними скандалами та інтригами. Це позначилося на тому, що політика стала тематичним пріоритетом більшості каналів із вибірки «Детектора медіа». Хоч найрезонансніші теми й не замовчувалися, але подавалися тенденційно. Крім офшорного скандалу та змін у парламенті, новини зачіпали теми газового ринку, нових підозр Медведчуку та його зв’язків із Порошенком у цій справі, вшанування жертв Бабиного Яру.

Розслідування Пандори

Те, як подавали новину в перший день тижня, ми вже описали детально. Якщо коротко, на 5-му каналі це була головна тема випуску, яку розкривали емоційно й подекуди суб’єктивно. На «Україні», «Інтері» та «1+1» змістили акценти, згадавши про розслідування як таке, але оминувши згадки про Зеленського (у випадку «України» — оминули зовсім). Найбільш адекватно тему подавали на Суспільному. Порівняно повно розповіли на Першому незалежному Медведчука, але також зманіпулювали реакцією Офісу президента. Зовсім не згадали про розслідування канали Пінчука — ICTV та СТБ.

Протягом усього тижня на СТБ так і не згадували цю тему. У коментарі «Детектору медіа» головна редакторка новин ICTV Олена Фроляк пояснила, що новину не видавали 4 жовтня, бо в ній бракувало реакції Офісу президента (хоча цю реакцію публікували інші медіа ще за кілька годин до ефіру «Фактів»). Наступного дня у «Фактах» повідомили: «Офіс президента прокоментував скандали з документами Pandora Papers. За словами радника голови Офісу Михайла Подоляка, кожний розуміє, в чому полягав бізнес студії "Квартал 95". І він ніколи не перетинався з поділом будь-яких державних ресурсів. Подоляк нагадав: у документах Pandora Papers нічого немає про Володимира Зеленського, відколи він став президентом». Це коментар ніби у продовження висвітлення події, якого насправді в новинах каналу не було. Не дали й достатнього бекґраунду, який міг би пояснити необізнаним глядачам, що ж воно таке — Pandora Papers. А лише таке: «Згідно з даними, офшорні фірми Зеленського та його команди з 2012-го нібито отримали 40 мільйонів доларів від офшорів, пов'язаних із Коломойським».

5 жовтня увагу темі продовжили приділяти на 5-му каналі, «Інтері» та Першому незалежному. На каналі Шуфрича-Медведчука головними спікерами з цієї теми стали представники «Опозиційної платформи — За життя», які нарікали на безкарність влади і висловлювали сумніви в незалежності розслідування, бо голова Служби безпеки України Іван Баканов згадувався в матеріалах Pandora Papers як співтворець офшорної «схеми». 8 жовтня на Першому незалежному пов'язали нову підозру Медведчуку із Pandora Papers: «Відвернути увагу від офшорів президента Зеленського, енергетичної кризи і теми тарифів, вигадуючи нові резонансні справи проти опозиції, — так у "Опозиційній платформі — за життя" відреагували на нову підозру Віктору Медведчуку в державній зраді і сприянні тероризму».

На «Інтері» 5 жовтня йшлося про міжнародний резонанс Pandora Papers та реакцію світових політиків на розслідування, в яких були задіяні журналісти з понад ста країн. 8 жовтня тематичний сюжет присвятили офшорам як явищу та проблемам, які з ними пов'язані в економічній та політичній площинах. Згадали й розслідування Panama Papers, де фігурував п'ятий президент України Петро Порошенко. Коментували перспективи антиофшорного законодавства в Україні економістка й екснардепка Тетяна Острікова, яка часто коментує економічні теми на «Інтері», нардеп від «Слуги народу» Данило Гетманцев та юрист Едуард Багіров. 

На 5-му каналі 5 жовтня знову повернулися до теми скандального розслідування однобоко: «Ймовірний зв'язок між президентом Володимиром Зеленським та Ігорем Коломойським може бути причиною забудькуватості РНБО, яка й досі не внесла олігарха до санкційного списку». Автори повідомлення посилалися на слова журналістки-розслідувачки Тетяни Козирєвої. А 7 жовтня в інтерв'ю щодо відставки Дмитра Разумкова на каналі Порошенка нардепка з партії «Європейська солідарність» Марія Іонова дорікала журналістам замовчуванням тем, незручних для Офісу президента: «Якщо ми з вами побачим "вагнергейт", і якщо ми побачимо з вами Pandora Papers, то буде декілька центральних каналів, які про це говорили, а на інших це блокується з Офісу президента. Не можна негативно говорити про президента». Принаймні частка правди в словах Марії Іонової є — центральні канали справді неохоче говорили про історію з вагнерівцями в новинному форматі, а деякі факти просто замовчували.

Найгучніші теми тижня пов'язані з політичними подіями, тому політика переважала у випусках новин більшості каналів. Винятками стали «Україна», «1+1» та СТБ, де надавали пріоритет соціальним темам. Найпопулярнішою серед них у глобальному контексті була тема Нобелівської премії. А також традиційно висока увага до карантинної ситуації, темпів вакцинації та перебігу епідемії коронавірусної хвороби. Зовсім зникла з новин тема Криму.

Піар та замовчування

Поки в одних ефірах палав скандал із офшорами президентів, на ICTV головною темою понеділка 4 жовтня стала презентація фільму Сергія Лозниці «Бабин Яр. Контекст». 7 жовтня в Бабиному Яру відбувалися заходи з ушанування пам'яті жертв трагедії. У більшості новин ключовими учасниками цього заходу виглядали представники меморіального центру «Бабин яр», підтримуваного фондом Пінчука. Віктор Пінчук у цих новинах згадувався стільки ж разів, що й президент України — у п'яти сюжетах із дванадцяти. В таких матеріалах практично не згадувалися інші інституції та ініціативи, що зберігають пам'ять про жертв Голокосту. Зокрема те, що до заходів долучалися Український інститут національної пам'яті, міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, голова Православної церкви України Епіфаній. Тож попри очевидний інформаційний привід, новинарі фокусувалися на окремих персоналіях більше, ніж на суті події загалом, при цьому зовсім не згадуючи про неоднозначність ситуації з меморіальним центром та його ідеологом — росіянином Іллею Хржановським. Інші ініціативи з ушанування пам'яті жертв Голокосту в цей період також вривалися в медійний простір та могли бути згаданими в цьому контексті в теленовинах, але не були (приклади тут, тут, тут).

І без того жваву активність «ОПЗЖ» на «Інтері» та Першому незалежному цього тижня посилила нова підозра Віктору Медведчуку. На «Інтері» переказали заяву партії, де підозру назвали новим витком репресій, а на Першому незалежному і 8-го, і 9 жовтня повторювали, що це спроба команди президента відвернути увагу від офшорного скандалу. Тим часом генпрокурорка Ірина Венедіктова, яка оголошувала підозри Медведчуку, виступала на саміті «Жінки. Довіра. Мир», серед організаторів якого організація «Жінки за мир». Обличчя цієї організації — нардепка від «ОПЗЖ» Наталія Королевська. Сюжет із саміту за участі Венедіктової в оточенні спікерів «ОПЗЖ» вийшов на Першому незалежному 5 жовтня.

Мало уваги приділили й наступним заявам СБУ та ГПУ щодо можливої ролі у справі Медведчука команди Петра Порошенка. Через ці заяви під будинком Порошенка відбувалися протести, що майже пройшли повз увагу теленовинарів. Про них згадали в матеріалах 5-го каналу та «1+1». На 5-му зробили наголос на тому, що активісти нібито й не знають, проти чого протестують, а акція проплачена. На «1+1» стисло пояснили: «По один бік сьогодні вночі були десятки юнаків. Щоправда, своїх вимог вони не оголошували і ховалися від камер. Надвечір до них доєдналися ще кілька десятків людей спортивної статури, які здебільшого теж уникають спілкування із журналістами. Лиш кілька мітингарів повідомили, що прийшли до Порошенка, аби запитати про його зв'язки з Медведчуком [...] По інший бік сьогоднішнього протесту зібралися мітингарі, які запевнили: вони — колишні атовці, а в Козин приїхали, щоб виступити проти проплачених мітингів». Жодного синхрону чи імен у цьому повідомленні не дали, про коментарі від Порошенка чи його партії не згадували. На 5-му каналі додали: «Співголова фракції Ірина Геращенко повідомила, що політсила звернулася до Уповноваженої з прав дитини. Вимагає зв'язатися з батьками неповнолітніх, які беруть участь у мітингу в Козині».

Дедалі більше піару на газовій кризі та можливому зростанні тарифів на газ. На цьому полі виступали цього тижня політики з «ОПЗЖ» та «Батьківщини». Але крім того на «1+1» вийшов сюжет про те, як на фоні подорожчання газу для хімічної промисловості українські фермери потерпають від дефіциту мінеральних добрив. І тут їм стає у пригоді безперервне виробництво українського «Дніпроазоту», що контролюється групою «Приват» Ігоря Коломойського. Але про власника в матеріалі не згадують, лише показують, як вдячні фермери мішками відвантажують селітру для порятунку врожаїв, а також цитують коментарі керівника «Дніпроазоту», який, мовляв, працює попри дорогий газ, тоді як інші підприємства здались і закрилися. На мішках із карбамідом (або сечовиною) можна побачити логотип компанії.

«Розлучення» з Разумковим

Протягом тижня в новинах багато говорили про причини конфлікту між спікером та партією, від якої він був обраний. Зокрема йшлося про різні погляди на закон про олігархів. Політично активний тиждень позначився партійним плюралізмом у новинах: кожен із каналів надавав слово і представникам владної команди, і різним партіям з опозиційного крила. Найменш різноманітною в темі відставки Дмитра Разумкова політична палітра була на каналі «Україна»: тут включали до обговорення представників «Слуги народу», «Європейської солідарності» та «Голосу». На ICTV та СТБ не було в цій темі коментарів від представників партії Порошенка та «ОПЗЖ» (останню канали Пінчука ігнорують і майже не згадують із часів її створення).

А от на лояльних до «ОПЗЖ» Першому незалежному та «Інтері» чотири дні поспіль подавали практично однакові коментарі співголови фракції «ОПЗЖ» Юрія Бойка про політичну кризу, створення ручного парламенту, узурпацію влади, невиконання обіцянок керівництва держави.

Кілька каналів наголосили на тому, як змінилася позиція партії «Батьківщина» у голосуванні за відставку Разумкова:

• «Цікаво, що голосів самих лише "слуг" за звільнення не вистачило б і їм окрім депутатських груп підставили своє плече "Батьківщина". Хоча раніше вони запевняли, що не підтримають цього рішення», — «Інтер»; 
• «Крім "Слуг народу" за відставку спікера проголосували і фракція "Батьківщина", хоча народні депутати з цієї політичної сили напередодні і в інтерв'ю Суспільному говорили, що звільняти Разумкова нема за що», — «UA: Перший»;
• «Цілковитою несподіванкою під час голосування стала підтримка відставки Разумкова з боку фракції "Батьківщини". Бо весь тиждень там критикували сам факт такого голосування, говорив із трибуни Сергій Соболєв, що це ганьба і ламання парламенту через коліно, і сьогодні раптом уся фракція підтримує звільнення», — 5 канал.

Тож загалом висвітлення перестановок у парламенті супроводжувалося достатньою політичною дискусією, увагою репортерів до деталей, хоча й місцями було надто емоційним: «скандальне розлучення» («Інтер»), «драматичне розлучення» («1+1»), «як списали спікера» (5 канал).

Скандал в «Укрексімбанку»

Ми вже не раз відзначали порівняну байдужість теленовинарів до проблем і конфліктів, у яких страждають журналісти і свобода слова (за винятком, звісно, щоденного повторення про «наступ на свободу слова» в ефірі Першого незалежного, але це інше). Наприклад, лише поодинокі канали згадали в новинах про річницю вбивства Георгія Гонгадзе, все рідше висвітлюють деталі справи Шеремета. Втім конфлікт між головою «Укрексімбанку» та журналістами програми «Схеми» навряд чи можна було проігнорувати. Найпершими на інцидент відреагували в редакціях 5-го каналу, «України» та «UA: Першого», які ще 5 жовтня повідомили про напад на журналістів під час інтерв'ю. Вже наступного дня тему підхопила й решта каналів із вибірки «Детектора медіа». Хоча окремі канали й наближені до них політики скористалися ситуацією на свою користь.

На 5-му каналі головного фігуранта скандалу назвали другом президента: «Жодного дня без скандалу. Це вже майже правило для "слуг" чи для друзів президента. Ще не переварили офшорну тему, як сьогодні відзначився голова державного “Укрексімбанку” Євген Мецгер». Про це йшлося в підводці до сюжету 5 жовтня. Хоча наступного дня це вже звучало в дещо іншій тональності: «І навіть особиста дружба Євгена Мецгера з Володимиром Зеленським не врятує першого від неминучих наслідків».

6 жовтня на каналі «Україна» до хайпу підключився Арсеній Яценюк: «Напад на журналістів має отримати суворий вирок, — заявив двічі прем'єр Арсеній Яценюк. Політик закликав СБУ негайно почати і розслідування щодо факту, про який ідеться в матеріалах журналістів». Нагадаємо: Арсеній Яценюк перестав бути прем'єром п'ять років тому, й відтоді не брав участі в реальному політичному житті України — однак канал «Україна» досі позиціонує його як одного з ключових гравців вітчизняної політики.

7 жовтня на Першому незалежному перешкоджання розслідувачам із репутацією поставили в один ряд із блокуванням проросійських медіа: «А тим часом журналісти незаконно закритих медіа "112 Україна", Newsone, ZIK, Перший незалежний, "Страна.ua", "Шарій.net" написали відкритого листа послам країн Європи, США, Канади та Азії. Закликали дипломатів звернути увагу на цензуру в Україні. Наголошують, що чинна влада бачить у нелояльних до неї ЗМІ ворога. Днями цей список ледь не поповнило "Радіо Свобода", адже їхній журналіст поставив незручне питання Голові правління державного "Укрексімбанку", після чого його оператора скрутили, відібрали техніку та зачистили флешки». Тут варто вчергове нагадати, в чому різниця між закриттям маніпулятивних ЗМІ та обмеженням свободи слова. Та й «Радіо Свобода» ніхто закривати, здається, не збирався.

Смерть Антона Полякова

Смерть нардепа із групи «За майбутнє» зчинила ажіотаж і в новинах, і в політичних дискусіях. Як хайпували на трагедії медіа та політики, розповіла у своєму матеріалі Гала Скляревська.

Основна маса матеріалів вийшла 8 жовтня. У них ішлося про хронологію подій, коментарі поліції, співчуття нардепів. Більшість каналів переповіла й скандал із листуванням у чаті «Слуги народу», що змусив Галину Третьякову виправдовуватися за фразу «мінус один ворог».

«Через сварку з коханою не хотів їхати додому», — з такого твердження почали матеріал в ефірі Першого незалежного. Більшість каналів не оминула назвати ім'я партнерки Полякова. На «1+1», 5-му каналі, Першому незалежному, «Україні» та ICTV розповіли, що Антон Поляков жив із колегою по групі «За майбутнє» Анною Скороход. І лише кілька каналів посилалися при цьому на підтвердження від поліції. Також більшість із цих каналів розповіла, що Скороход нібито знепритомніла, почувши про смерть Полякова. Причому ні в цих, ні в інших медіа немає ознак принаймні спроби зв'язатися із самою Скороход. Що Поляков був одним із критиків так званого антиколомойського закону, згадали на 5-му каналі, Суспільному та Першому незалежному. Тож в особистих стосунках цього дня розбиралися більше, ніж у політичних.

Наступного дня Перший незалежний та 5 канал переповіли інформацію, поширену нардепкою від «Слуги народу» Галиною Янченко, нібито в крові Полякова виявили метадон. Вона посилалася на власні джерела. З цих двох редакцій тільки 5 канал спробував додатково перевірити інформацію, повніше проінформувавши свою аудиторію: «У столичній поліції 5-му каналу не змогли ані підтвердити, ані спростувати цю інформацію. Кажуть — поки що не мають даних». Пізніше це таки підтвердив речник Міністерства внутрішніх справ, уточнивши, що ця деталь іще вимагає дослідження.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа»