Володимир і Русь. Моніторинг теленовин 26–31 липня 2021 року

Володимир і Русь. Моніторинг теленовин 26–31 липня 2021 року

6 Серпня 2021
3392

Володимир і Русь. Моніторинг теленовин 26–31 липня 2021 року

3392
Святом московського православ’я зобразили річницю Хрещення Русі половина телеканалів. Моніторинг новин «Інтера», «1+1», СТБ, ICTV, «України», «UA: Першого», Першого незалежного та 5 каналу. Інфографіка.
Володимир і Русь. Моніторинг теленовин 26–31 липня 2021 року
Володимир і Русь. Моніторинг теленовин 26–31 липня 2021 року

Головними подіями тижня стали відзначення 1033-ї річниці Хрещення Русі, авіакатастрофа в Івано-Франківській області та затримання Чауса. Майже оминули увагою новинарі ЛГБТ-рейв у Києві та сутички правих із поліцією, що стали фоном цієї події. Також майже проігнорували річницю нападу на Катерину Гандзюк. А попри значну увагу до детективної історії із затриманням Миколи Чауса, бракувало спроб розібратися, чому силовики так змагалися за те, в чиїх руках він опиниться.

Подвійне Хрещення Русі

Святковий для православних українців тиждень став інформаційним трампліном для церкви Московського патріархату в Україні. Як ніколи активним піар цієї структури був на каналах «Опозиційної платформи — За життя». Найпозитивніше висвітлювали ходу, організовану 27 липня російською церквою, на Першому незалежному та «Інтері». Також на цих каналах разом зі священиками піарили представників «ОПЗЖ»: Юрія Бойка і Рената Кузьміна, які повторювали вже традиційні коментарі про молитви за мир і стабільність в Україні. На ICTV та «Україні», де переважно ігнорують політиків від «ОПЗЖ», піарився диякон церкви Московського патріархату й народний депутат Вадим Новинський.

У репортажах із ходи 27 липня на ICTV та «UA: Першому» відзначали, що люди в натовпі були без масок. На Cуспільному включили й коментарі учасниць ходи: «Маска нас не спасе. Тільки Господь Бог!». На «Україні» кореспонденти з коментарями вірян пояснили, що маски люди мали, але знімали через спеку. А на «Інтері» наголосили, що церква попіклувалася про безпеку: «Дорогою можна безкоштовно випити води, взяти медичну маску та перепочити у спеціальних наметах».

28 липня у власне офіційний день Хрещення Русі вийшло звернення Володимира Зеленського з привітанням. Але різні канали витягли з нього різні фрагменти. На критику за порушення норм безпеки звернули увагу СТБ та «1+1»:

«Володимир Зеленський розкритикував хресну ходу Московського патріархату. Напередодні участь у ній взяли 55 тисяч вірян. Багатотисячний натовп йшов Києвом без захисних масок» («1+1»);

«Володимир Зеленський наголосив, що організатори знехтували карантинними обмеженнями. Паломники були без масок, і це при тому, що серед них зібралося багато літніх людей» (СТБ).

На ICTV зі звернення вибрали специфічний акцент Зеленського щодо його великого тезка: «У відеозверненні на тлі Софіївського собору у Києві президент наголосив, що храми та собори, побудовані на честь святого Володимира, є по всій Україні». Того ж дня на «Інтері» передали тільки вітання президента, без критики заходів, які на цьому каналі висвітлювали упереджено позитивно. На Суспільному, «1+1», СТБ та 5 каналі також повідомляли в новинах, що Православна церква України відмовилася від масштабних святкувань із міркувань безпеки в умовах епідемії. На ICTV, розповідаючи про заходи обох церков, зауважували нехтування безпекою: «Зранку в Михайлівському соборі відбулась божественна літургія. Її очолив глава Православної Церкви України митрополит Київський Епіфаній. Масштабної ходи, яку напередодні влаштувала УПЦ Московського патріархату, не було з огляду на загрозу третьої хвилі епідемії коронавірусної хвороби. Однак маскового режиму віряни тут теж не дотримувалися».

Політичні канікули

Політиків майже не було в новинах, взагалі випали з них «Батьківщина» та «За майбутнє». Одиничні згадки за тиждень були не тільки у «Європейської солідарності» та «Голосу», а навіть у найпопулярнішої та найбільшої фракції «Слуга народу». Очевидно, так позначилися на політичних темах канікули в парламенті та сезон відпусток у нардепів.

 

Негативом позначилися дві з трьох згадок Петра Порошенка. А все завдяки «шанувальникам»: у телеграм-каналі «Картковий офіс», який неофіційно пов’язують із політтехнологом Володимиром Петровим, розповіли, ніби Петро Порошенко з родиною відпочиває на дорогій яхті в Хорватії. Без чіткого вказання на джерело, лише посилаючись на «журналістів одного із телеграм-каналів» (sic!), про це переповіли на «Інтері». Детальніше і з озвученням назви телеграм-каналу про це розповіли на «1+1». При цьому без додаткових уточнень додали: «Пресслужба політика називає ці деталі відпочинку родини Порошенка недостовірними».

Черговий етап конфлікту у партії «Голос» також висвітлювали точково: лише на Суспільному та 5 каналі. У матеріалах були коментарі обох сторін конфлікту в політсилі: формальної керівниці «Голосу» Кіри Рудик та депутатів, що звинувачують її в узурпації влади, політичному тискові, через що повідомили про свій вихід з партії.

Майже всі канали відстежували детективну історію про затримання судді Миколи Чауса, крім найбільш аполітичного СТБ. Вкотре нехтуючи називанням джерел інформації і, схоже, спробами перевіряти чи уточнювати її в офіційних структурах, на «Інтері» дуже коротко повідомили, що Чаус знайшовся на Вінниччині: «Його начебто передали СБУ. На місце виїхали детективи НАБУ перевіряти інформацію, але де саме зараз Чаус, достеменно не відомо». Другими за лаконічністю були на Першому незалежному: повідомили, що інформацію перевіряють в НАБУ, а повідомив про «нібито» знайдення Чауса староста села Мазурівки на Вінниччині. Решта каналів розповідала про перипетії повніше: канал «Україна» отримав підтвердження про затримання Чауса від його адвоката й навіть намагалися зв’язатися з дружиною. Інші сфокусувалися на погоні детективів НАБУ за автівками СБУ. Але зовсім мало пояснювали гадані причини такої конкуренції силовиків. Зокрема, голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін висловив думку: «Хтось переконав президента [Зеленського], що Чаус цінний свідок проти Порошенка».

Майже не повідомляли про сутички під будівлею Офісу президента, пов’язані з акцією ЛГБТ-активістів. «Під Офісом президента відбулися сутички між радикалами та представниками ЛГБТ-спільноти», — розповіли на Першому незалежному. Хоча сутички відбувалися між правоохоронцями і представниками правих рухів. «Сутичками та затриманнями розпочалася акція ЛГБТ-спільноти», — розповіли у випуску новин «1+1». Схоже, що повідомлення базувалося на інформації поліції, хоча про це в новині не сказали. Жодного коментаря від сторін конфлікту в матеріалі не давали.

Цей тиждень для «1+1» відзначився виходом спецпроєкту «Розділені», присвяченого історіям п’яти європейських країн, території яких були розділені через окупацію та збройні конфлікти.

На Суспільному, на відміну від решти каналів, не забули про річницю вбивства Катерини Гандзюк. Приводом стала заява посольства США: крім того на каналі підготували сюжет про Катерину та розслідування у її справі, поспілкувавшись із рідними та друзями активістки.

Надзвичайні події

Як і попереднього тижня, аварії та надзвичайні події вплинули на географію новин. Розпал олімпійських змагань та надзвичайні події за межами України збільшили частку новин із-за кордону. Серед них активно висвітлювалися пожежі поблизу Анталії в Туреччині.

 

Найбільш резонансною подією в Україні стало падіння літака на житловий приватний будинок на Прикарпатті. Ця трагедія вразила не лише своєю безпрецедентністю, а й тим, що за штурвалом був і загинув відомий пілот Ігор Табанюк. Оминули у праймових випусках новин цей інцидент тільки на 5 каналі.

Слабким місцем новинарів, котрі розповідали про трагедію, в цьому випадку були не так спекуляції на емоціях, як спроби опитати всіх, хто траплявся під мікрофон. Так, на каналі «Україна» після факту, що вісім років тому син Ігоря Табанюка також загинув в авіакатастрофі, дали коментар місцевого мешканця Романа: «Практично щодня літали ці літаки. Зазвичай не знаю, які трюки. Вони весь час пірнали там, де ріка оця. Вони до неї спускалися практично низом. Ми бачимо, він цього за покат, це обрію нижче. Виниряв уже потім, десь там вище витворяли чудеса. Як завжди думали, що може прийти до такого, тим більше, що це його син загинув у цій самій ситуації». Хоча в цій ситуації доречніші коментарі авіаційних експертів, яких майже ніхто з новинарів не взяв. Лише на «1+1» просили прокоментувати ситуацію президента Української авіаційної асоціації Геннадія Хазанова.

Практика збирати характеристики по сусідах відобразилася на ще одному резонансному випадку — вбивстві і, ймовірно, зґвалтуванні шестирічної дівчинки на Харківщині. «Моторошне вбивство на Харківщині. Мертвою знайшли шестирічну дівчинку. Вона була без одягу, побита із синцями на обличчі. Найбільше шокує те, що підозрюваному у такому жорстокому вчинку усього 13 років. Це сусідський підліток», — йшлося в підводці на каналі «Україна». А в сюжеті є коментар сусідки, яка розповідає, що підозрюваний підліток був агресивним та ображав інших дітей. На «1+1» до характеристики хлопця підійшли зваженіше: запитали про це старосту села: «На обліку ця дитина не перебувала. Це, звичайно, така подія. Неочікувано і необ’яснимо», — хоч і не надто інформативно, але без ярликів щодо підозрюваного розповіла вона. «З розбитою головою та понівеченим обличчям. На Харківщині знайшли мертвою шестирічну Мирославу Третяк», — почали сюжет на Першому незалежному. Хоча така деталізація може бути травматичною як для родичів та близьких вбитої дівчинки, так і загалом для аудиторії. А на «Інтері» пішли ще далі: «Резонансний злочин: дитина вбила дитину. Причому жорстоко. Це сталося на Харківщині. Зловмисник — тринадцятирічний хлопець, а його жертва шестирічна дівчинка». Далі в сюжеті називають ім’я хлопця (хоч і без прізвища) і стверджують, ніби він зізнався селищному голові у вбивстві. За стереотипною схемою в цьому сюжеті сусіди також розповідають, що хлопець був жорстоким, ображав інших дітей і тварин. Тож у глядачів не мало би виникати сумнівів щодо його винуватості, хоча в цивілізованому світі вину встановлює суд. Особливо ж неприйнятним є називати вбивцею без рішення суду неповнолітнього.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3392
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду