Мовчання заради Фірташа. Моніторинг теленовин 19–24 липня 2021 року

Мовчання заради Фірташа. Моніторинг теленовин 19–24 липня 2021 року

30 Липня 2021
5744

Мовчання заради Фірташа. Моніторинг теленовин 19–24 липня 2021 року

5744
«Інтер» приховав аварію на підприємстві свого власника в Рівному. Моніторинг новин «Інтера», «1+1», СТБ, ICTV, «України», «UA: Першого», Першого незалежного та 5 каналу. Інфографіка.
Мовчання заради Фірташа. Моніторинг теленовин 19–24 липня 2021 року
Мовчання заради Фірташа. Моніторинг теленовин 19–24 липня 2021 року

Найбільш резонансною подією в Україні за цей час стала аварія на заводі «Рівнеазот». Лише деякі новинарі, висвітлюючи її, спекулювали на емоціях, а більшість намагалася розібратись у ситуації. Проте жодна редакція не згадувала про власника підприємства, на якому сталася аварія, — Дмитра Фірташа. Натомість «Інтер», головним акціонером якого є Фірташ, взагалі не повідомляв нічого про резонансну подію.

Соціальні новини збагатилися матеріалами з підготовки до олімпіади, а політичні стали ще більш клаптиковими: не всі приділили увагу річниці вбивства Павла Шеремета, зате неадекватну увагу окремі канали присвятили п’ятдесятиріччю Віталія Кличка. Значною була увага до справді гарячої теми тижня як в Україні, так і за кордоном — будівництво «Північного потоку-2».

Олімпіада, Північний потік та справа Шеремета

Найбільшим блоком новин протягом тижня були соціальні теми чи надзвичайні події. Посилили соціальний блок матеріали про підготовку до олімпіади: життя спортсменів в олімпійському містечку, підготовка до церемонії відкриття та власне старту змагань. Стабільно значною лишається увага до теми вакцинації та поширення коронавірусної хвороби. Політику цього тижня посунули надзвичайні події. Повідомлення про них переважали над рештою тем у новинах СТБ, «Інтера» та Першого незалежного.

Важливою в контексті української політики була п’ята річниця вбивства журналіста Павла Шеремета. Про зустріч колег та друзів Шеремета, а також про хронологію розслідування розповіли на ICTV, «1+1», «Інтері» та «UA: Першому». Окремо про протест біля Міністерства внутрішніх справ із вимогою знайти справжніх убивць та замовників також повідомили на Суспільному та «1+1». На каналі «Україна» всі три аспекти — вшанування пам’яті, хронологію та акцію протесту об’єднали одним сюжетом. На 5 каналі сфокусувалися на протесті, а на «Інтері» саме про протест і не розповідали. Не згадували у вечірньому праймі про річницю з дня вбивства Павла Шеремета на СТБ та Першому незалежному. А про перебіг судової справи, чергове засідання в якій відбулося вже наступного дня, повідомили лише на Суспільному.

 

Завдяки зростанню уваги до Олімпіади та «Північного потоку-2» у випусках новин дещо зросла частка інформації з-за кордону. У новинах переповідали інсайди міжнародних видань про суперечки та домовленості між Німеччиною та США щодо російського газогону, а також реакцію українських політиків, зокрема Міністерства закордонних справ та «Нафтогазу». На ICTV ще й цитували Петра Порошенка: «П'ятий президент України Петро Порошенко наголошує: "Північний потік-2" — це загроза і для України, і для об'єднаної Європи, і для всієї трансатлантичної єдності. На його думку, мета нашої держави та її міжнародних партнерів — робити все, щоб уникнути руйнівного сценарію». А на «1+1» передавали стурбованість голови Верховної Ради Дмитра Разумкова.

А от засилля надзвичайних подій в Україні вплинуло на географію новин. Попри те, що з Донеччини й так багато новин через щоденні зведення з фронту, привернули увагу до регіону цього разу й інші події, зокрема трагічні наслідки негоди. Через аварію на «Рівнеазоті» майже вдвічі зросла кількість новин із Рівненщини. Переважно надзвичайні події передавали зі ще одного регіону-лідера цього тижня — Львівщини. Звідти розповідали про покинуту новонароджену дитину, обвал будинку в центрі Львова та псевдомінування аеропорту.

 

Кольорові нещастя Рівного

20 липня у соцмережах люди викладали фото з наслідками аварії на «Рівнеазоті». Очевидно, що це могло провокувати домисли та паніку. На Суспільному про аварію повідомили з двох джерел: підприємство та місцеве управління Державної служби з надзвичайних ситуацій; в обох коментарях закликали не панікувати, адже значної загрози для людей немає. На СТБ для переконливості також перепитали керівника місцевого лабораторного центру Міністерства охорони здоров’я, який запевнив, що регулярні заміри викидів не виявили відхилень від норми. Так само з посиланням на три джерела дали новину на 5 каналі: місцева влада, санлікар та адміністрація заводу.

Лише з посиланням на адміністрацію заводу про аварію сповістили на Першому незалежному: «Наслідки аварії вже ліквідували. На заводі запевняють, загрози довкіллю та людям немає». Хоча в наступні дні медіа та посадовці скаржилися, що на підприємстві намагалися приховати аварію.

«В небо піднялася велетенська помаранчева хмара. За попередньою інформацією, вибухнуло на агрегаті виробництва азотної кислоти… На заводі повідомили, що відбулася розгерметизація трубопроводу, і запевняють, що самотужки ліквідували наслідки. Рятувальників не викликали. Екологи ж про всяк випадок радять людям не відчиняти вікна», — розповідали на ICTV, навіть не вказавши на джерела, зокрема, які екологи дають ці поради.

«Просто в ці хвилини руда хмара суне на місто Рівне», — підвели до сюжету ведучі каналу «Україна», що геть суперечить закликам не сіяти паніку. У включенні кореспондент Володимир Миколайчук посилався на рятувальників та мерію, які на той час могли сказати лише про спроби з’ясувати, що ж відбулося. Включилися з-під підприємства і на «1+1», але не лякали промовистими підводками, а тільки переповідали, що містяни наполохані. На той час лаборанти тільки проводили дослідження, а мер Рівного закликав мешканців про всяк випадок посидіти вдома. Далі у студії «ТСН» хімік Гліб Репич намагався пояснити, що за викид міг статися і наскільки він небезпечний: «Дивіться, цей газ — це нітроген чотириоксид. Він дуже токсичний, відноситься до дуже токсичних речовин, і якщо ви потрапили в таку хмару, це може спричинити набряк легень і навіть смерть… Якщо ви вдома десь біля цього підприємства й навіть газу нема, я вам раджу просто зачинити вікна». Як хімік на око визначив вміст викиду, поки тривали лабораторні дослідження, у студії не пояснили. Ведучий лише сказав, що, за «офіційними» даними, на заводі стався «викид нітрогенових газів» (не уточнивши посилання на адміністрацію підприємства).

 

Синоптики, що почали прогнозувати місту кислотні дощі після викиду, також називали цей газ, але ситуацію оцінювали лише за фото. Про такі прогнози наступного після аварії дня заговорили на ICTV, але на яких саме синоптиків посилалися, в тексті не вказали.

На «Інтері», що належить власнику DF Group Дмитру Фірташу, інформацію про аварію замовчали. До слова, жоден із матеріалів інших каналів про аварію не повідомляв, що «Рівнеазот» входить у групу Ostchem, яка є складовою DF Group, і не згадував імені Фірташа. Якщо в перший день аварії це якось можна зрозуміти, то дивною виглядає відсутність згадок про власника заводу в наступні дні, наприклад, коли міністр внутрішніх справ Денис Монастирський назвав причиною аварії зношеність обладнання підприємства. У день, коли всі канали з вибірки «Детектора медіа» розповідали про аварію на підприємстві Фірташа, на каналі Фірташа вийшов інший репортаж із Рівного — не про аварію, а про відновлення лісів на місцях колишніх бурштинових копалень.

23 липня на Рівненщині з’явилися рожеві калюжі. На «Україні» про це повідомили коротко і без жодних посилань на джерела: «Екологи взяли проби ґрунту та повітря і з'ясували, що рожевий колір дав препарат для боротьби зі шкідниками. Рятувальники кажуть, що він безпечний для людей — діє лише на яйця та личинки шкідників». Лише наступного дня, але теж коротко про це розповіли на «1+1», теж посилаючись на неназваних фахівців: «Загадкові рожеві калюжі посеред поля біля Рівного неабияк наполохали місцевих. У Рівненському районі одразу скликали комісію з надзвичайних ситуацій. Рятувальники, екологи, фахівці гідрометеоцентру взяли проби повітря та ґрунту. Виявилося, це хімікати для сільськогосподарської обробки. Препарат використовують для боротьби зі шкідниками. Ним обприскують яйця та личинки. Небезпечних речовин у повітрі немає, як і загрози для людей, кажуть фахівці». Цього дня на Суспільному детально розповідали про природу появи цих калюж, пояснивши, що їх спричинила робота агропідприємства «Акріс Агро».

Кличку на день народження подарували рейтинги

Хоч політики в новинах і поменшало, але це не вплинуло на стабільно велику кількість згадувань «Опозиційної платформи — За життя» на «Інтері» та Першому незалежному. Вже традиційно такі новини в основному піарять політиків з «ОПЗЖ», називають справу Медведчука політичним переслідуванням та підкріплюють зростання уваги до «ОПЗЖ» політичними рейтингами. На Першому незалежному 21 липня сказали, що 33,7% українців вважають, ніби справа Медведчука завершиться виправдальним вироком. Про це повідомили з посиланням на Інститут соціології громадянського суспільства, що вже поширював сумнівні рейтинги. У новині не повідомили, як вважає решта, тобто більшість опитаних. До того ж можна припустити, що мотивацією до відповіді може бути як ставлення до Медведчука, так і недовіра українців до судової системи.

На «Інтері» та Першому незалежному поширювали рейтинги Української соціологічної групи, які коментував Олександр Левцун. Він також є експертом інституту «Нова Україна», який належить нардепу від «ОПЗЖ» та співвласнику «Інтера» Сергію Льовочкіну. У результатах опитування йшлося, що різниця між лідерами політичних вподобань «Слугою народу» та «ОПЗЖ» коливається в межах 3%, що є близьким до похибки показником. На жаль, повні дані опитування знайти не вдалося, як і сайта компанії. Втім цифри, які постачає ця компанія, публікують «Українські новини», що є складовою Inter Media Group.

 

Саме завдяки рейтингам «Батьківщина» обігнала за кількістю згадок «Голос» — ці дві партії зазвичай опиняються у хвості за сумарною кількістю згадок. Але партія «Голос» навіть не фігурувала в новинах про рейтинги. Крім того, «Батьківщина» трохи обігнала за кількістю згадок «Європейську солідарність», яка зазвичай посідає третю позицію. Наприклад, у рейтингах у Києві представники «Євросолідарності» навіть не згадуються. Такі дані поширили на «Інтері» з посиланням на опитування «Рейтингу». У тексті новини компанію не вказують, як і не озвучують повних даних про дослідження. «Віталій Кличко лідирує у рейтингу політиків, яким довіряють кияни. Його підтримують 53% опитаних», — йшлося в матеріалі.

 

Тричі за тиждень на «Інтері» та в одному матеріалі на ICTV Віталія Кличка зображали в позитивному світлі. Додатковим приводом для цього став ювілей мера столиці. З цього приводу на «Інтері» та ICTV розповіли про Кличка тільки найкраще: «На цій посаді він запам'ятається киянам розбудовою інфраструктури, нових доріг, мостових переходів, транспортних розв'язок» (ICTV); «За сім років на посаді міського голови Кличко прославився масштабним ремонтом доріг та мостів у столиці, оновленням парків і скверів, будівництвом дитячих садків і шкіл та медустанов» («Інтер»). Також у сюжеті «Інтера» наголосили на стабільній спортивній формі Кличка, перелічивши його досягнення: стрибок із парашутом, сходження на гору Казбек та 50 кілометрів на велосипеді. «Перші п'ятдесят раундів — так Кличко визначив свою круглу дату. І на власному прикладі показав, на що спроможний», — пояснила авторка сюжету. А за два дні на «Інтері» вийшов іще один сюжет про спроможність Кличка — він підтягнувся на перекладині 50 разів та закликав інших долучатися: підтягуватися стільки разів, скільки вам років, та публікувати відео з хештегом #підтягуйся. На момент підготовки тексту за цим хештегом в інстаграмі, крім Кличка та сюжету «Інтера», було лише три дописи.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5744
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду