Минув уже тиждень після ухвалення парламентом закону, що забороняє іноземцям бути кінцевими бенефіціарними власниками цифрового ефірного провайдера із загальнонаціональним покриттям, й індустрію цікавить, чи виводитиме з офшорів свою власність компанія «Зеонбуд». Щоби з’ясувати це, «Детектор медіа» поспілкувався з виконувачкою обов’язків генерального директора ТОВ «Зеонбуд» Іриною Аляб'євою.

В інтерв’ю ми торкнулися тем тарифної політики, конфлікту з Концерном РРТ, платного пакету, розширення покриття, боргів. Очільниця «Зеонбуду» розказала, чому її здивували ініціативи народного депутата й екскерівника «1+1» Олександра Ткаченка, а також про тарифну політику на 2020 рік, про суми, які компанія сплатила концерну, про стосунки з медіагрупами та Антимонопольним комітетом і про те, чому «Зеонбуд» заявляє, що зараз не має «жодного бажання» ризикувати та порушувати закон.

На запитання «Детектор медіа» Ірина Аляб'єва відповідала електронною поштою, тому редакція отримала відповіді не на всі запитання.

«Нас здивувала ініціатива Ткаченка»

— Пані Ірино, 3 жовтня Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому закон, який заборонить іноземцям бути кінцевими бенефіціарними власниками цифрового ефірного провайдера із загальнонаціональним покриттям. Наразі таким провайдером є ТОВ «Зеонбуд», яким, за документами, володіють через офшорні компанії п’ять громадян Латвії та один громадянин Великої Британії. Чи планують власники «Зеонбуду» вивести компанію з офшорів? І чи готові власники «Зеонбуду» передати свої активи партнерам, які будуть громадянами України?

— Ми будемо дотримуватися законів України. Наразі законопроєкт перебуває на підписі у президента й набуває чинності через місяць із дня опублікування. Тож у нас є час для приведення діяльності у відповідність до чинного законодавства. Вже понад вісім років «Зеонбуд» працює виключно в законодавчому полі України й має намір і надалі чітко дотримуватися вимог чинного законодавства України.

В той же час не можемо не зазначити, що окремі новації вказаного законопроєкту, з нашої точки зору, мають досить дискримінаційний характер. Наприклад, чому народні депутати вважають громадян України більш відповідальними, ніж громадян країн Євросоюзу, з якого Україна бере приклад і дуже бажає бути його членом?! З одного боку, президент та прем’єр-міністр публічно й активно заохочують європейських інвесторів до співпраці, а з іншого — народні депутати накладають обмеження на таку співпрацю.

— В українських медіа досить активно обговорюється власність «Зеонбуду». Попри офіційно оприлюднену інформацію, власниками цифрового оператора називають групи Ахметова, Фірташа / Хорошковського, «сім’ї» Януковича, чия частка за останні роки нібито перейшла до Петра Порошенка. Хто з перелічених осіб має вплив на компанію? І чи справді пан Порошенко робив спроби увійти до складу акціонерів?

— На превеликий жаль, уже всі звикли до того, що в нашій країні окремі політики та чиновники мають такий собі «привілей» робити гучні заяви й не надавати жодних доказів на їх підтвердження. Це саме такий випадок. Жодна з названих вами персон не має відношення до «Зеонбуду», як не має відношення до нашої компанії й жоден із політиків або народних депутатів.

— Чи готова компанія до ініціатив нової влади щодо прозорості фінансової звітності? Про такі ініціативи, зокрема, заявляв Олександр Ткаченко.

— Нас відверто здивувала така ініціатива, особливо від пана Ткаченка. Адже до обрання народним депутатом він очолював одну з найбільших в Україні медіагруп, три канали якої транслювали свої програми в цифровій мережі, тобто сплачували «Зеонбуду» за надані послуги протягом восьми років. Фінансисти медіагрупи досконально знають усі складові тарифної політики нашого товариства. Невже хтось може подумати, що пан Ткаченко, як колишній перший керівник, міг дати дозвіл сплачувати за послуги, вважаючи їх непрозорими та необґрунтованими?! Запевняємо вас, що група компаній «1+1» та її менеджмент відносяться до категорії дуже прискіпливих партнерів.

Фінанси нашої компанії апріорі прозорі. Всі замовники — це телеканали, їхня кількість і склад усім відомий і сталий протягом восьми років, тарифи офіційно відомі всім каналам та опубліковані, отже дохід компанії порахувати дуже просто. Ще простіше з витратами, 90 % яких складають податки, збори за радіочастоти та платежі державному Концерну РРТ і супутниковому оператору SES Astra, їхні тарифи також публічні й відомі. Таким чином, навіть не фінансист зможе обрахувати фінанси нашого товариства протягом 15 хвилин.

«“Правила гри” однакові для всіх каналів»

— На якому етапі ваша судова суперечка з Концерном РРТ? Розкажіть, скільки позовів зараз розглядається в судах. Ви й Концерн неодноразово оголошували свою позицію, але при цьому кілька місяців тривали переговори за участю медіагруп. Чому все ж таки не вдалося домовитись? Чому вас не влаштували «проміжні тарифи», які пропонував Концерн?

— Нам, на жаль, не вдалося домовитися, оскільки значне підвищення вартості послуг, яке пропонує Концерн РРТ, ми вважаємо завищеним та необґрунтованим. Свого часу ми доволі детально надавали у ЗМІ свою позицію з цього питання, але зараз, коли триває судовий процес, ми вважаємо за доцільне не коментувати ситуацію.

— Наскільки реальним, на вашу думку, є можливе відключення цифрового мовлення Концерном РРТ, про що ви неодноразово говорили в попередніх коментарях?

— Пропонуємо спочатку відповісти на запитання, а у зв’язку з чим може відбутися відключення? Цифрова мережа працює вже понад вісім років, жоден із телеканалів не має нарікань на якість наданих послуг, наше товариство працює виключно в законодавчому полі. З початком роботи цифрової мережі в Україні фактично відбулася технологічна революція в телебаченні, десятки мільйонів телеглядачів отримали можливість доступу до високоякісного телебачення. І зауважте, не тільки у великих містах, як це було завжди, а навіть у найвіддаленішому селищі.

Очевидно, що немає жодних підстав для будь-якого втручання в роботу цифрової мережі. Якщо ж ви маєте на увазі суб’єктивний фактор — розбіжність із Концерном РРТ щодо договору, то й тут немає жодних підстав для розмов про відключення цифрового мовлення. По-перше, є рішення Верховного суду України, яким забороняються будь-які деструктивні дії щодо цифрової мережі. По-друге, «Зеонбуд» своєчасно сплачує Концерну РРТ щомісячні платежі, незважаючи на те, що до цього часу не має підписаного сторонами договору. Ми з Концерном РРТ вирішуємо свої розбіжності в цивілізований спосіб — у судовому порядку і вважаємо, що це жодним чином не повинно зачіпати інтересів телеглядачів. Ми впевнені, що й у керівництва Концерну РРТ така ж державницька позиція в цьому питанні.

— Чи фіксовані ціни на послуги компанії? Чи відрізняються умови для комерційних, суспільних, державних та комунальних мовників?

— Умови, вартість та якість послуг нашого товариства однакова для всіх наших замовників, незалежно від того, яку форму власності вони мають.

— Учасники ринку звертають увагу, що провайдер окремо домовляється про ціни з мовниками та медіагрупами. Чи продовжуватимуть і надалі діяти «договірні ціни» з кожною компанією?

— Ця інформація не відповідає дійсності, це один із багатьох міфів щодо нашої компанії. Ми наполягаємо на тому, що правила гри абсолютно однакові для всіх каналів, незалежно від їхньої належності. Ніяких окремих домовленостей немає й бути не може, адже це «секрет Полішинеля». Більше того, наявність таких домовленостей — це невиправданий фінансовий ризик.

— Як ви ставитеся до розслідування Антимонопольного комітету щодо тарифів компанії на предмет надання каналам різних знижок?

— Саме тому, що, як вже зазначалося в попередній відповіді, ми твердо дотримуємося принципу «правила гри виключно однакові для всіх наших замовників», ми спокійно ставимося до будь-яких розслідувань Антимонопольного комітету, який неодноразово перевіряв діяльність «Зеонбуду». Як вам відомо, наше товариство змогло довести, що працює виключно в законодавчому полі й не порушує законодавства України Але водночас ми на власному досвіді переконалися, що Антимонопольний комітет є дуже впливовою державною інституцією з потужними можливостями, тому ризикувати в нас немає жодного бажання.

«Зеонбуд» заплатив Концерну РРТ за 2018 рік понад 160 млн гривень

— Хто з мовників має перед вами заборгованості? Які це суми, за який період?

— Ми не маємо права розголошувати питання комерційного характеру, що стосуються наших контрагентів. Та в цьому й немає сенсу, послугами цифрової мережі користуються 128 телеканалів, не думаю, що вашим читачам буде цікава вся наша бухгалтерська казуїстика.

— Скільки ви заплатили за минулий рік Концерну?

— За послуги, надані у 2018 році, Концерн РРТ отримав понад 160 млн гривень.

— Раніше ви повідомляли, що не маєте заборгованості перед КРРТ, але керівництво Концерну це заперечує. Чи ці різні заяви пов'язані з тим, що ви обраховуєте суму, виходячи з різних тарифів? Чи є якась інша причина?

— Раніше ми справді мали заборгованість перед Концерном РРТ. Це була заборгованість, яка сформувалася в 2014-15 роках, коли рекламний ринок лихоманило і всі канали мали значні фінансові проблеми. Але вже в жовтні 2018 року ми ліквідували цю заборгованість і відтоді її не маємо. Питання щодо заборгованості нам ставилися вже після жовтня, тому й відповідь наша була відповідна.

Говорити про наявність чи відсутність заборгованості у 2019 році некоректно, за відсутності договору, підписаного двома сторонами, відповідно, не може бути й заборгованості. Крім цього, ми сплачуємо за фактично надані послуги щомісяця.

— Якщо судові суперечки з Концерном РРТ затягнуться, які плани у вас щодо тарифної політики на 2020 рік? Чи відбудеться підвищення?

— Із 2015 року ми не тільки декларуємо, а й виконуємо свої наміри підвищувати вартість нашої послуги виключно у випадку, якщо Концерн РРТ значно підвищить вартість своїх послуг. Більше того, «Зеонбуд» не змінював своїх тарифів протягом останніх трьох років, незважаючи на те, що Концерн РРТ за цей час тричі їх збільшував. Наша позиція залишається незмінною — «Зеонбуд» буде реагувати тільки на підвищення від Концерну РРТ.

«Ситуація із платним пакетом виглядає дуже дивно»

— Якою ви бачите позицію «Зеонбуду» на ринку платного телебачення? За вашими оцінками, якому сегменту глядачів буде цікавий платний пакет компанії? Які можуть бути в нього переваги та унікальність пропозиції? Чи, може, компанія планує відмовитися від цієї ідеї?

— З нашої точки зору, ситуація із платним пакетом виглядає дуже дивно. Десятки мільйонів телеглядачів цифрової мережі можуть отримати додаткову можливість для перегляду найкращих світових пізнавальних і розважальних телепрограм. Для цього треба модернізувати мережу, й ми готові вкласти в це свої кошти. За логікою, державні органи, і в першу чергу Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, повинні бути максимально зацікавлені в тому, щоб люди отримали сучасну і якісну послугу, тим паче що це в переважній більшості має відношення до жителів сільської місцевості, які останнім часом тільки й чують, що в них щось забирають або відключають. Але в нас як завжди все навпаки, оператор уже п’ять років безрезультатно оббиває пороги кабінетів із проханням дозволити йому вкласти кошти й надати телеглядачам сучасну послугу. І тому не зрозуміло, чому дитина у великому місті має доступ до найкращих світових пізнавальних телепрограм, а дитина із села такої можливості позбавлена?!

А всі питання про те, буде попит чи ні, не повинні хвилювати нікого, окрім нас, адже ми плануємо витратити для цього свої власні кошти.

— Наразі компанія має досить обмежену пропускну здатність. Сім українських телеканалів мають ліцензії на мовлення у стандарті HD в цифровому ефірі Т2 в мережі «Зеонбуду» (спершу планувалося, що таких каналів буде десять). Це чотири канали Inter Media Group, два канали «Медіа Групи Україна» та один канал із-поза медіагруп. Формат високої чіткості потребує ширшу смугу сигналу: якщо SD — це 2,5 мегабіт у секунду, то HD — це 7,5 мегабіт у секунду. Тобто у смузі «Зеонбуду» замість одного HD-каналу може поміститися три SD-канали. Поки що жоден із них не мовить у цифровому ефірі в HD, але якщо вони скористуються цим правом, чи буде в компанії можливість для запуску платного пакету?

— Мережа має цілком достатню пропускну здатність, саме таку, що забезпечує безумовне виконання ліцензійних умов. Щодо мовлення у форматі HD. Цифрова мережа — це за своєю суттю мережа для транспортування «вантажу» (телепрограм). Відповідно й вартість такого транспортування залежить від його ваги. Одна ціна буде, якщо ви замовите перевезення вантажу вагою 2,5 тонни, й зовсім інша у випадку 7,5 тонн. Якщо канали будуть готові до розмови з урахуванням таких об’єктивних обставин, то ми знайдемо можливість для вирішення цього питання.

— Національна рада для «Зеонбуду» замовила прорахунок частот у 41 населеному пункті для розширення покриття мультиплексу МХ-1. Прорахунок частот замовлений переважно для малопотужних передавачів. Наскільки це виправдано та чи вдасться поліпшити покриття «Зеонбуду»?

— Метою цього розширення є населені пункти, розташовані в заплавах річок, низинах, тобто які мають проблеми із прийомом сигналу мережі у зв’язку з особливостями рельєфу місцевості. Тому в даному випадку не доцільно використовувати передавачі великої потужності.

— Нацрада вже розширила покриття першого мультиплексу на 21 населений пункт. Коли будуть встановлені та запущені додаткові передавачі? Як зміниться вартість послуг із розповсюдження телеканалу в МХ-1 після розширення покриття? З якого моменту почнуть діяти нові ціни? З якими каналами з МХ-1 ви вже підписали додаткові угоди?

— Розширення МХ-1 не вплине на тарифи, збільшиться тільки вартість послуг пропорційно до збільшення кількості передавальних станцій.

«Процеси, пов’язані з кодуванням на супутнику, не мають для нас бізнесової складової»

— Наступного року медіагрупи планують закодувати свій сигнал на супутнику. За оцінками «1+1», найбільша частка абонентів (27 %) має перейти в цифровий ефір. Які суми медіагрупи витратили на кодування транспортного сигналу «Зеонбуду»? Чи справді це обчислюється 300 тисячами доларів?

— Це питання не коментуємо, оскільки це умови договору, які є конфіденційною інформацією.

— Якою зараз є кількість абонентів у «Зеонбуду»? Наскільки ця цифра змінилась у порівнянні з 2018 роком? І наскільки ваша база зросла після відключення аналогу? Адже раніше «Зеонбуд» заявляв, що йому був стратегічно невигідним різкий перехід від аналогового до цифрового телебачення.

— Як відомо, доступ до сигналу цифрової мережі для населення безкоштовний, таким чином у нас немає абонентів, а є виключно телеглядачі. Тому процеси, пов’язані з кодуванням телеканалами своїх програм на супутнику, не мають для нас бізнесової складової. Відповідно, у нас немає необхідності мати стратегії, прогнози тощо. Крім цього, ми не можемо коментувати умови договорів із телеканалами на кодування, оскільки вони є конфіденційними.

— Які ваші основні завдання та пріоритети на 2020 рік?

— Як і на кожний інший рік: і надалі надавати телекомпаніям якісну послугу з трансляції їхніх програм у цифровій мережі, що дасть можливість десяткам мільйонів телеглядачів мати доступ до сучасного якісного телебачення.

Фото: Незалежна асоціація телерадіомовників