«Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики за перше півріччя 2021-го,  друге і перше півріччя 2020-го, друге півріччя 2019 року, Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики за перше півріччя 2019 року, друге й перше півріччя 2018-го, друге й перше півріччя 2017-го, друге й перше півріччя 2016 року.

У другому півріччі 2021 року комітет працював менш активно, ніж у першому. План роботи комітету протягом шостої сесії, як і за попередні періоди, не виконаний. Засідань провели значно менше, розглядали здебільшого питання, які стосуються захисту прав дітей. Ці питання об’єднують членів комітету (хто ж виступатиме проти прав дітей?), тому вони розглядалися продуктивно. Так само дружньо обговорювали і підтримували питання розвитку вітчизняного книгодрукування і бібліотек. Натомість питання української мови в кіновиробництві, або кого вважати в Україні видатним, викликали палкі дискусії, а то й сварки.

Комітет не став майданчиком для розгляду спроб гальмування медіареформ, або й взагалі їх відкату, зокрема посилення державного мовлення, що суперечить курсу України на демократичні реформи. Та загалом комітет працював стабільно, намагаючись ефективно вирішувати проблеми галузі культури і кіно, добившись максимально можливого бюджету на 2022 рік для цих сфер.

На пленарні засідання Верховної Ради медійних чи питань інформаційної політики протягом шостої сесії практично не виносили. В пріоритеті були інші теми, зокрема закон про олігархів. 

Голова комітету гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв вважає, що хоча парламент і не проголосував напрацьовані комітентом проекти, та все ж робота була якісною.

«Якщо говорити з точки зору проголосованих законопроєктів, то їх небагато. У нас достатньо напрацьованих проектів. І точно не ухвалено те, що хотілося. На це були об’єктивні причини. Бо в кожному комітеті утворилися великі черги законопроектів. І звичайно, ми постійно шукаємо компроміс, що саме в першу чергу виносити в зал. Крім того, що є так звані «маркерні» законопроекти, які входять у пакет зобов’язань перед нашими міжнародними партнерами. Вони завжди йдуть в першу чергу.

З точки зору якості роботи я вважаю, що ми відпрацювали якісно, хоча й не все дійшло до голосування в залі і певні проекти ще не зареєстровані. Але точно будуть. Тому я сподіваюся, що 2022 року ми ухвалимо і соціальні закони, які стосуються охорони дитинства, ухвалимо великий закон про зовнішню рекламу, приймемо низку законів у галузі культури й про туризм», – сказав він у коментарі «Детектору медіа».

За його словами, якщо брати інформаційну сферу, то у 2021 році були в пріоритеті закон про посилення незалежності Нацради, обрання членів Нацради, підтримка книжкової галузі і бібліотечна реформа.

Засідання, як і в попередній період, проходили переважно у змішаному форматі офлайн/онлайн. Відбулося одне виїзне засідання у Переяславі-Хмельницькому, присвячене збереженню музейної спадщини. Серед проектів, які стосувалися медіагалузі та інформаційної політики, у пріоритеті комітету були законопроєкти про кіно, книговидання та завершення конкурсу на заміщення членів Нацради. З усіх законопроєктів на розгляді в комітету чверть стосується медіагалузі та інформаційної політики (23 із 82 станом на 25 січня). Рекомендований комітетом до розгляду в повторному першому читанні проєкт закону «Про медіа» так і не був винесений на голосування до сесійної зали.

У комітеті створили ще два підкомітети — тепер їх вісім. Це підкомітети з питань національної та культурної пам’яті, який очолила перша заступниця голови комітету Ірина Констанкевич, та з питань музичної індустрії, головою якого обрали Олександра Санченка. 

Комітет має дуже широке коло повноважень. «Детектор медіа» аналізує роботу у сферах медіа, інформаційної політики та кіновиробництва — рішення щодо:

• соціальних медіа та інтернет-видань;

• медійної індустрії (телебачення, ОТТ та ІРТV, інформаційні платформи, радіо);

• аудіовізуального ринку;

• рекламного ринку;

• розвитку кіноіндустрії та кінотеатрів;

• державної політики у сфері інформації та інформаційної безпеки;

• висвітлення діяльності Верховної Ради.

Склад комітету

У складі комітету гуманітарної та інформаційної політики відбулися зміни. 23 вересня парламент ухвалив зміни до постанови «Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України дев’ятого скликання». Згідно з документом нардепа Олександра Санченка («Слуга народу») обрали членом комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. До цього він був членом комітету з питань свободи слова.

Зараз половина членів комітету гуманітарної та інформаційної політики — з фракції «Слуга народу» (9 із 18 членів). Комітет очолює Микита Потураєв («Слуга народу»). Перша заступниця — Ірина Констанкевич (група «За майбутнє»); заступники — Євгенія Кравчук і Павло Сушко («Слуга народу»), секретар — Олександр Абдуллін («Батьківщина»). Члени комітету: Андрій Боблях, Єлизавета Богуцька, Олександр Кабанов, Дмитро Нальотов, Олександр Санченко і Тетяна Скрипка (раніше Рябуха) («Слуга народу»); Олександр Качний, Ренат Кузьмін і Юрій Павленко («Опозиційна платформа — За життя»); Микола Княжицький, Софія Федина та Володимир В’ятрович («Європейська солідарність»), Гео Лерос (позафракційний).

Засідання комітету й один прогульник

Протягом шостої сесії комітет провів десять засідань (одне виїзне), розглянувши трохи більше 80 питань. Для порівняння: на попередній сесії відбулося 18 засідань (одне виїзне). Через палкі дискусії на деяких засіданнях, які стосувалися мови, не завжди комітет встигав розглянути всі заплановані питання порядку денного. На всіх засіданнях були Микита Потураєв, Євгенія Кравчук, Володимир В’ятрович, Ірина Констанкевич і Павло Сушко. Ренат Кузьмін не був на жодному, решта не були присутні на одному чи двох засіданнях. Уточнимо, що Ренат Кузьмін не був присутнім на жодному засіданні комітету протягом усього 2021 року.

За напрямами медіа та інформполітики комітет розглянув лише близько десяти питань. 

Для опрацювання законопроектів робочі групи тепер здебільшого створюються переважно при підкомітетах. Приміром, створена робоча група, яка доопрацьовуватиме проєкт Закону №5094 про внесення змін до деяких законів щодо вдосконалення законодавчого регулювання в галузі зовнішньої реклами, який ухвалений у першому читанні. Робоча група з доопрацювання проєкту Закону № 2576 про внесення змін до закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» щодо підвищення ефективності роботи Національної суспільної телерадіокомпанії протягом шостої сесії жодного разу не збиралася. У межах підкомітетів працювали робочі групи з опрацювання проєктів законів щодо запобігання руйнуванню та знищенню нерухомої культурної спадщини; про внесення змін до закону «Про бібліотеки і бібліотечну справу» та інші. 

Комітетські слухання та інші заходи

10 грудня відбулися єдині комітетські слухання протягом шостої сесії — «Збереження археологічної спадщини та інших культурних цінностей: аналіз, проблеми та пропозиції щодо їх врегулювання». Комітет планував восени розглянути питання про стан виконання рекомендацій, які були ухвалені після квітневих слухань на тему «Про забезпечення стабільного українського мовлення на тимчасово окуповані та прикордонні території України». Але так і не розглянув. Це питання частково опрацював лише підкомітет з питань інформаційної політики.

Члени комітету брали участь у профільних заходах. За інформаційної підтримки комітету гуманітарної та інформполітики відбувся триденний пілотний тренінг «Протидія дезінформації та шкідливим інформаційним впливам під час прийняття політичних рішень», який відвідали кілька народних депутатів. Але загалом члени комітету з інтересом ставляться до теми боротьби проти дезінформації. Зокрема за участі голови комітету Микити Потураєва та заступниці голови Євгенії Кравчук разом із представниками Конгресу США обговорили проблему боротьби проти дезінформації та кіберзагроз. Також Євгенія Кравчук узяла участь у четвертій конференції National Media Talk, а Микита Потураєв — в онлайн-обговоренні «Безпека журналістів в Україні: існуючі виклики та шляхи їх подолання». Члени Комітету гуманітарної та інформаційної політики привітали Суспільне із відкриттям нового NewsHouse.

Законопроєктна робота

На розгляді в комітеті на 25 січня 2022 року було 133 проєкти законів та постанов (у першому півріччі — 127), за підготовку яких цей комітет є головним відповідальним. Із них 35 стосуються інформаційної галузі. Загалом на розгляді в комітеті 268 постанов та законопроєктів, у тому числі ті, до яких він має подати пропозиції. Кількість законопроєктів на розгляді зростає, а ухвалених законів дедалі менше.

Цікавою тенденцію стало зняття з розгляду низки законопроектів у зв’язку з втратою актуальності, або рішенням внесення на заміну нових. Зокрема 7 вересня на початку шостої сесії зняли з розгляду 8 законопроєктів щодо медіа, інформаційної політики та кіновиробництва:

• 3749 Проєкт Закону про внесення змін до закону «Про телебачення і радіомовлення» щодо здійснення Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення наглядових повноважень у період обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19);

• 4348 Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів щодо розміщення зовнішньої реклами;

• 4348-1 Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;

• 4638 Проєкт Закону про внесення змін до статті 57 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної»;

• 5233 Проєкт Закону про внесення змін до закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної»;

• 5554 Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів щодо підтримки вітчизняних виробників теле- та кінопродукції в період карантину через COVID-19;

• 5554-1Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів щодо підтримки вітчизняних виробників теле- та кінопродукції, організаторів культурно-мистецьких заходів в період карантину через COVID-19;

• 5699 Проєкт Закону про внесення зміни до закону «Про телебачення і радіомовлення» щодо розблокування конкурсів на отримання ліцензій на мовлення.

На розгляді в комітеті були такі проєкти з інформаційних, рекламних, мовних, а також питань медіа та кіновиробництва:

• 2072 Проєкт Закону про внесення змін до закону «Про телебачення і радіомовлення» щодо удосконалення механізмів забезпечення прозорості власності та фінансування аудіовізуальних (електронних) ЗМІ, внесений Миколою Княжицьким, Софією Фединою, Іриною Геращенко та іншими. Комітет підтримав і рекомендував на розгляд;

• 2340 Проєкт Закону про українську жестову мову, внесений Іриною Борзовою. На розгляді в комітеті з жовтня 2019 року;

• 2381 Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері доступу до інформації щодо вдосконалення їх окремих положень, внесений Ольгою Василевською–Смаглюк. На розгляді в комітеті з листопада 2019 року;

• 2576 Проєкт Закону про внесення змін до закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» (щодо підвищення ефективності роботи НСТУ), внесений Євгенією Кравчук, Олександром Ткаченком та іншими. Комітет підтримав і рекомендував парламенту ухвалити за основу у першому читанні;

• 2693-д Проєкт Закону про медіа, внесений Олександром Ткаченком, Микитою Потураєвим, Євгенією Кравчук та іншими. Комітет рекомендував парламенту ухвалити в першому читанні;

• 2693-2 Проєкт Закону «Про медіа в Україні», внесений Миколою Княжицьким, Володимиром В’ятровичем, Софією Фединою та іншими. Комітет рекомендував відхилити;

• 3079 Проєкт Закону про внесення змін до частини восьмої статті 72 закону «Про телебачення і радіомовлення» щодо забезпечення свободи слова та вираження поглядів. Комітет рекомендував парламенту відхилити;

• 3427 Проєкт Закону про внесення змін до закону «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі, внесений Мариною Бардіною та іншими. 10 вересня 2021 року. Закон ухвалений, 5 жовтня його підписав президент.

• 3660 Проєкт Закону про внесення змін до закону «Про доступ до публічної інформації» щодо надання відповідей на запити, внесений Анатолієм Остапенком. Комітет рекомендував парламенту відхилити;

• 4188 Проєкт Закону про внесення змін до закону «Про телебачення і радіомовлення» щодо протидії інформаційній війні, внесений Олегом Дундою. Комітет підтримав і рекомендував парламенту схвалити. Включений до порядку денного Верховної Ради;

• 4212 Проєкт Закону про внесення змін до статті 22 закону «Про рекламу»  реклами електронних сигарет і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, внесений Еллою Рєпіною та групою депутатів. 27 квітня ухвалений у першому читанні;17 грудня надана таблиця до другого читання;

• 4230 Проєкт Закону про внесення змін до закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення» щодо стимулювання ефективності роботи НСТУ та оптимізації її державного фінансування, внесений Олександром Качурою. Скерований для ознайомлення в комітет;

• 5094 Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів щодо вдосконалення законодавчого регулювання в галузі зовнішньої реклами, внесений Оленою Кондратюк та групою депутатів. 3 червня ухвалений у першому читанні;

• 5101 Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо заборони виготовлення та поширення інформаційної продукції, спрямованої на пропагування дій держави-агресора), внесений Петром Порошенком, Іриною Геращенко та іншими. На розгляді у комітеті з 22 лютого;

• 5226 Проєкт Закону про внесення зміни до розділу V «Прикінцеві положення» закону «Про рекламу» щодо соціальної реклами, спрямованої на запобігання поширенню на території України COVID-19, внесений Кабміном. З березня на розгляді у комітеті;

• 5330-1 Проєкт Закону про внесення змін до закону «Про захист суспільної моралі», внесений Тетяною Скрипкою. Ухвалений парламентом за основу; 11 жовтня надана порівняльна таблиця до другого читання;

• 5341 Проєкт Постанови про звіт Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за 2020 рік, внесений Микитою Потураєвим, Євгенією Кравчук та іншими. Комітет 8 квітня скерував парламенту проєкт постанови про визнання роботи Нацради задовільною;

• 5546 Проєкт Закону про внесення змін до закону «Про телебачення і радіомовлення» (про тимчасове включення програм загальнонаціонального багатоканального (цифрового) мовлення з використанням радіочастотного ресурсу до складу універсальної програмної послуги для забезпечення інформаційної безпеки населення в районі відсічі збройної агресії Росії), внесений Олександром Федієнком, Микитою Потураєвим та іншими. 9 грудня наданий висновок комітету;

• 5591 Проєкт Закону про внесення змін до cтатті 8 закону «Про Український культурний фонд» (щодо KPI виконавчого директора УКФ), який зареєстрували народні депутати Лариса Білозір, Василь Петьовка та інші. На розгляді у комітеті з 2 червня 2021 року;

• 5591-1 Проєкт Закону про внесення змін до закону «Про Український культурний фонд» щодо вдосконалення діяльності УКФ, автори Микита Потураєв, Євгенія Кравчук та інші. На розгляді у комітеті з 15 червня 2021 року;

• 5722 Проєкт Постанови про звільнення Ткаченка Олександра Владиславовича з посади Міністра культури та інформаційної політики, внесений Артуром Герасимовим, Володимиром Ар’євим та іншими. З 2 липня на розгляді у комітеті;

• 5735 Проєкт Закону про внесення змін до закону «Про телебачення і радіомовлення» та деяких інших законів щодо створення умов для безбар’єрності та захисту прав людей з інвалідністю, внесений Еллою Рєпіною. З 9 липня на розгляді у комітеті; 

• 5772 Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо стимулювання поширення та демонстрування фільмів державною мовою в мережі інтернет, внесений 15 липня 2021 року Оленою Кондратюк, Дмитром Разумковим, Русланом Стефанчуком та іншими. З 16 липня на розгляді у комітеті;

•  6188 Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей розміщення інформаційних матеріалів про використання бюджетних коштів, внесений 19 жовтня 2021 року народними депутатами Кірою Рудик, Ярославом Железняком  та іншими. З 20 жовтня на розгляді у комітеті;

• 6189 Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо інформування про використання коштів платників податків, внесений 19 жовтня 2021 року народними депутатами Романом Лозинським, Галиною Васильченко та ін. З 20 жовтня на розгляді у комітеті;

• 6194 Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки кінематографії в Україні, внесений 20 жовтня 2021 року народними депутатами Павлом Сушком, Микитою Потураєвим та іншими. 9 грудня надано висновок Комітету;

• 6287 Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження, внесений народними депутатами Микитою Потураєвим, Євгенією Кравчук та ін. 6 грудня надано висновок комітету;

• 6407 Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про систему іномовлення України» щодо гарантування незалежності іномовлення, внесений 8 грудня 2021 року народними депутатами Вікторією Сюмар, Іриною Геращенко та ін. З 9 грудня на розгляді у комітеті;

• 6473 Проект Постанови про звернення до Кабінету Міністрів України та інших органів державної влади щодо скасування державної підтримки виробництва окремих фільмів задля захисту суспільної моралі, внесений 28 грудня народними депутатами Олександром Качурою, Максимом Бужанським та іншими. З 28 грудня на розгляді у комітеті. Це проєкт постанови щодо неприпустимості державного фінансування виробництва й виходу фільму Хачіка Васіляна «Мій юний принц» (ТОВ «Ріал Пікчерз»). Автори постанови стурбовані спробами «нав’язування суспільству чужої для традиційних українських сімейних цінностей думки про «природність» одностатевих партнерств, їхньої популяризації, що замість утвердження сімейних цінностей». Народні депутати зазначили у пояснювальній записці, що «християнство вважає гомосексуалізм важким гріхом, а використання християнської символіки і тематики в промоції гомосексуально-еротичного фільму є відвертим блюзнірством і провокацією», тому рекомендують Державному агентству з питань кіно та Раді з державної підтримки кінематографії протягом чотирнадцяти днів з дня набрання чинності цієї постанови переглянути рішення про виділення 20 мільйонів гривень на зйомки цього фільму.

Ще у листопаді зареєстрували постанову № 6361 про встановлення Дня українського борщу, якою рекомендують парламенту встановити в Україні День українського борщу, який відзначати щорічно у другу суботу вересня. Комітет підтримав проєкт постанови 26 січня 2022 року.

Під кінець 2021 року вибухнув скандал щодо можливих змін статусу каналу «Дом», але це питання пройшло повз обговорення в комітеті гуманітарної та інформаційної політики. Нагадаємо, 15 грудня, парламентський комітет із прав людини рекомендував прийняти у другому читанні та в цілому проєкт змін до закону України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб» (№4487), поданий нардепом Дмитром Лубінцем («За майбутнє»). У січні проти таких змін виступив Медіарух. Міжнародна організація «Репортери без кордонів» закликала президента України Володимира Зеленського та нардепів «Слуги народу» відмовитись від ідеї перетворити канал для окупованих територій «Дом» на загальнонаціональний. 

Члени комітету гуманітарної та інформполітики на засіданні 26 січня доручили Микиті Потураєву звернутися до голови парламенту з пропозицією зняти законопроєкт № 4487 з розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради до розгляду на засіданні комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики питання про обґрунтованість і доцільність внесення цих змін до медійного законодавства, а також з’ясування питання про відповідність врахування згаданих поправок вимогам регламенту парламенту. Законопроєкт не зняли з розгляду, він стояв у порядку денному пленарного засідання 27 січня, але народні депутати не встигли його розглянути. 

Також викликав обурення громадських організацій і Суспільного законопроект №6430 про Державний інформаційний концерн телебачення і радіомовлення, зареєстрований 15 грудня. 

Ухвалені закони та постанови: скромний урожай 

10 вересня 2021 року ухвалений закон (5 жовтня його підписав президент) «Про внесення змін до закону “Про рекламу” щодо протидії дискримінації за ознакою статі». Метою проєкту є вдосконалення правового регулювання в галузі реклами щодо протидії дискримінації за ознакою статі — це зобов’язання України відповідно до Конвенції ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок. Зокрема закон визначив поняття «дискримінаційна реклама» та «дискримінаційна реклама за ознакою статі»; посилив відповідальність за порушення законодавства про рекламу; посилив захист прав споживачів реклами.

Ухвалена постанова про пам’ятні дати, розгляд якої на комітеті 1 грудня викликав неабияку дискусію. Автори постанови вирішили прописати  пам’ятні дати, які стосуються  окремо видатних і відомих людей. Олександр Качний не погодився з тим, що Григорій Сковорода потрапив у перелік видатних, а Паїсій Величковський — ні.

«Хто знає Сковороду сьогодні, крім тих людей, хто займається філософією конкретно? А Паїсія Величковського знає все християнство. Це людина, яка входить в золотий фонд афонських старців, і сьогодні не просто труди їх вивчаються, вони включені в усі семінарії, всі священики, всі люди, які православні миряни, знають, хто такий Величковський і його пророцтва, його філософські труди. Я вам скажу, що це багато мільйонів людей. От запитай, хто такий Паїсій Величковський у православного люду, відразу скажуть, хто це такий, а спитайте у наших українців, хто у нас сьогодні Сковорода», – сказав Олександр Качний під час обговорення цього питання, додавши, що Величковський називав себе українцем, полтавським хлопцем, а Сковорода – людиною світу, а не українцем.

На що Володимир В’ятрович зауважив: казати, що Сковорода не відомий українцям, некоректно, бо це людина, яка за результатами соцопитувань входить у десятку найвизначніших українців. Депутати дійшли згоди не ділити на відомих і видатних, а всіх назвати відомими українцями. 

15 грудня Верховна Рада ухвалила постанови про призначення Олександра Бурмагіна, Олега Черниша і Ольги  Герасим’юк членами Національної ради з питань телебачення і радіомовлення».

17 грудня  ухвалений закон «Про внесення змін до статті 11 Закону України "Про державну підтримку кінематографії в Україні” (щодо усунення технічних та логічних неузгодженостей)», який має розблокувати систему кешрібейтів для іноземних кінокомпаній. 5 січня 2022 року закон підписав президент. Закон усуває суперечності в законодавстві, щоб розблокувати систему кешрібейтів – часткового відшкодування витрат за виробництво фільму з бюджету для іноземних кіновиробників. В Україні кешрібейт формально існує з весни 2017 року та регулюється статтею 11 Закону «Про державну підтримку кінематографії в Україні». Восени 2019 року розмір компенсації іноземним кінокомпаніям збільшили з 16,6% до 25%. Водночас у законі кешрібейт був прописаний не як пряме повернення державою частини грошей безпосередньо іноземному кіновиробнику, а як «державна підтримка у вигляді субсидії» саме вітчизняному суб'єкту. Тобто українській компанії, яка мала потім передати гроші іноземному партнеру.

Кадрові питання в Нацраді та Мінкульті

Комітет протягом шостої сесії нарешті розглянув питання про відбір кандидатур на три вакантні посади членів Нацради, який кілька разів переносив. На конкурс ще восени 2019-го подали документи п’ятнадцятеро кандидатів. 17 листопада комітет розглянув кандидатури на заміщення вакантних посад членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення і рекомендував парламенту до розгляду 13 представників. 15 грудня Верховна Рада призначила членами Нацради Ольгу Герасим’юк, Олега Черниша та Олександра Бурмагіна.

Комітет гуманітарної та інформполітики співпрацює з Міністерством культури та інформаційної політики, яке очолює колишній голова комітету Олександр Ткаченко. 11 листопада 2021 року Ткаченко офіційно повідомив, що написав заяву на звільнення з посади міністра культури та інформаційної політики. Причиною відставки він назвав рішення Кабміну щодо виокремлення Держкіно зі складу МКІП та малий бюджет на культуру у 2022 році. Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що Ткаченко не йтиме у відставку, назвавши рішення міністра «емоційним кроком». Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук закликав Олександра Ткаченка змінити рішення щодо відставки з посади міністра культури та інформаційної політики. Микита Потураєв також висловив сподівання, що Ткаченко залишиться міністром. Олександр Ткаченко залишається міністром культури та інформаційної політики. На сайті парламенту так і не з’явилася нова постанова про його відставку, є лише стара, зареєстрована представниками фракції «Європейська солідарність».

Примирення. Боротьба за бюджет

Скандал, пов’язаний із гострим виступом Микити Потураєва з трибуни Верховної Ради щодо «Опозиційної платформи — За життя» на п’ятій сесії, вщух. Під час шостої сесії про нього вже ніхто не згадував. Нагадаємо, Потураєв під час розгляду поправок до закону про Нацраду з телебачення і радіомовлення 17 червня сказав: «Нас питали, коли закінчиться епоха бідності — тоді, коли закінчиться епоха брехні. А закінчиться вона, коли повсталий народ витягне оцю фракцію, сукупні статки якої співставні з річним бюджетом України, і розстріляє… На жаль, ми демократична країна. І змушені йти повільно. І знищувати вас політично — разом з усіма іншими фракціями цього парламенту. Ось коли закінчиться епоха бідності і брехні». Після цього члени комітету від «ОПЗЖ» вимагали відсторонити Потураєва від головування.  Юрій Павленко сказав, що члени ОПЗЖ братимуть участь у засіданнях, але не голосуватимуть на знак протесту.

Про те, що суперечка була залагоджена, свідчить участь голови комітету у фестивалі вуличного кіно, організованому за підтримки Юрія Павленка на Житомирщині. Також Микита Потураєв та Юрій Павленко разом брали участь у 37-му кінофестивалі у Варшаві.

Члени комітету з кінця вересня відстоювали на всіх можливих рівнях бюджет на сферу культури і кіновиробництво. За словами членів комітету, влада не проти додати фінансування, якщо вони підтримають проект про запровадження нових податків. Проект було підтримано більшістю в парламенті, тому грошей на культуру додали. А ось Суспільному недодали півмільярда гривень. 

У держбюджеті на 2022 рік зросли видатки для медійної та культурної сфери. Бюджет сфери культури на 2022 зріс на 30% порівняно з минулорічним. Майже за всіма ключовими статтями передбачене зростання. На мільярд зросла фінансова підтримка кінематографії, збільшились видатки на Український культурний фонд, Український інститут книги, Український інститут національної пам’яті. Фінансова підтримка Суспільного — на 526 мільйонів гривень менша, ніж передбачає закон. Більш ніж утричі зросло фінансування телеканалу «Рада». Іномовлення (UATV та «Дом») отримали на третину менше, але цим каналам можуть додати гроші протягом року, як це й було торік, коли «Дом» отримав загалом майже мільярд гривень.

Плани на наступну сесію

Думки щодо проєктів у сфері медіа, інформполітики та кіновиробництва, які має в першу чергу розглянути комітет на наступній сесії, дещо різняться у влади й опозиції. На думку Володимира В’ятровича, в інформаційній політиці ключовим завданням залишається відсіч російській агресії. «Тому я сподіваюся, що комітет нарешті розгляне законопроєкт 5101, який забороняє виготовлення і поширення інформаційної продукції, спрямованої на пропагування дій держави-агресора. Цей проєкт Петра Порошенка і ще майже 40 депутатів з різних фракцій внесений майже рік тому, і зволікання з його розглядом давно вийшли за межі пристойності, не кажучи вже про вимоги регламенту», –  сказав він у коментарі «Детектору медіа».

Також, на його думку, комітет має відреагувати на те, що відбувається з телеканалом «Дом», і запропонувати механізми відновлення нормального іномовлення. Зокрема розглянути законопроєкт 6407 «Про внесення змін до закону "Про систему іномовлення України" щодо гарантування незалежності іномовлення».

«Крім того, комітету варто повторно розглянути законопроєкт 6194 “Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки кінематографії в Україні”. Загалом це важливий і корисний законопроєкт, але до його тексту потрапили кілька небезпечних норм, спрямованих на русифікацію українського кінематографу й телебачення. Ціла низка громадських організацій, діячів культури, відомі актори та режисери публічно закликали комітет повернутися до розгляду проєкту і усунути з нього всі норми, які обмежують застосування української мови», – вважає Володимир В’ятрович. 

Для Микити Потураєва на 2022 рік у пріоритеті проект закону «Про медіа» та зміни до закону про Суспільне.

«Нам треба домогтися ухвалення закону “Про медіа”, внести поправки до закону про Суспільне. Сподіваюсь, що 2022 року ми виконаємо й кількісно ті завдання, які перед собою ставимо», – сказав він у коментарі «Детектору медіа». 

На останньому засіданні комітету шостої сесії члени комітету підтримали пропозицію Юрія Павленка підняти на одному з перших засідань сьомої сесії питання про переформатування каналів «Рада» і «Дом», зокрема заслухати відповідальних працівників апарату Верховної Ради і керівництво каналу про зміни на «Раді», відповідність цих змін міжнародним зобов’язанням України, Конституції та іншим нормам права.

Фото: Комітет гуманітарної та інформаційної політики/Facebook