Комітет з питань гуманітарної та інформполітики підтримав і скерував до парламенту 13 кандидатів у члени Нацради

Комітет з питань гуманітарної та інформполітики підтримав і скерував до парламенту 13 кандидатів у члени Нацради

17 Листопада 2021
2951
17 Листопада 2021
16:53

Комітет з питань гуманітарної та інформполітики підтримав і скерував до парламенту 13 кандидатів у члени Нацради

2951
Члени комітету сподіваються, що парламент проголосує за членів Нацради у грудні 2021 року.
Комітет з питань гуманітарної та інформполітики підтримав і скерував до парламенту 13 кандидатів у члени Нацради
Комітет з питань гуманітарної та інформполітики підтримав і скерував до парламенту 13 кандидатів у члени Нацради

У четвер, 17 листопада, Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики розглянув кандидатури на заміщення вакантних посад членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. За результатами засідання комітет рекомендував парламенту до розгляду 13 представників.

Члени комітету сподіваються на голосування за кандидатури у грудні 2021 року. Серед цих кандидатур є члени Нацради, які наразі виконують обов’язки: Ольга Герасим’юк (її кандидатуру висунула фракція «Слуга народу»), Олександр Ільяшенко, Олег Черниш (їхні кандидатури висунула Всеукраїнська асоціація мовлення громад).

Окрім того, на участь у конкурсі подали заяви: Олександр Глущенко (від Всеукраїнської асоціації мовлення громад), Лаврентій Малазонія (від фракції «Опозиційна платформа – За життя»), медіаюрист ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін та доцент кафедри української преси ЛНУ ім. І. Франка Ігор Паславський (обидва – від Національної спілки журналістів України), Олександр Єліферов (від Національної спілки фотохудожників України), начальник управління контролю та аналізу телерадіомовлення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Роман Кіфлюк, Ольга Куліш, Євген Лахно і народна депутатка восьмого скликання Ольга Червакова (усі – від Всеукраїнської асоціації мовлення громад), керівник телеканалу «Ера» Ігор Лоташевський (від фракції «ОПЗЖ»).

Після відновлення можливостей для проведення конкурсу у часи карантину парламент вирішив поновити конкурс на відбір членів Нацради від парламенту. Річ у тому, що ще 4 липня 2019 року завершився п’ятирічний строк повноважень трьох членів Нацради з парламентської четвірки: Ольги Герасим’юк, Олександра Ільяшенка та Олега Черниша. 31 жовтня 2019 року Верховна Рада проголосувала за їхнє звільнення, але вони продовжують виконувати обов'язки до моменту призначення нових членів. Заради такої можливості парламент відкоригував закон, змінивши процедуру ротації членів Нацради. 

На ці вакантні місця ще у 2019 році подали заявки 15 осіб. Однак після того, як відбулась перевірка інформації кандидатів у березні 2020 року, розпочався карантин. У серпні свої заявки поновило 13 кандидатів. Ольга Хмарук та Олександр Божков свої кандидатури зняли.

Олександр Бурмагін, медіаюрист ГО «Платформа прав людини», презентуючи свій досвід, зазначив, що він співпрацює як експерт із програмою ООН, офісом Ради Європи, Венеціанською комісію. Останні п’ять років розробляв законопроєкти, один з них – закон «Про медіа».

«Україна зараз в складному інформаційному становищі. Проблемою також є те, що застаріле законодавство. На мою думку, у таких складних умовах роль регулятора є вирішальною та значною. Має збалансувати інтереси держави, аудиторії та компаній, які працюють на ринку», – сказав він.

Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк зазначила, що пріоритетом для неї є інформаційна безпека. Також вона згадала про підтримку мовників та провайдерів на межі окупованих територій: «Ми маємо добитись статусу територій з особливим режимом мовлення».  

Крім цього, вона звернула увагу на роботу із досягнення максимально безпечних норм в онлайні, а також на нагляд за додержанням квот. Ольга вважає пріоритетними напрямками регулювання та співрегулювання, розвиток СМ тощо.

Олександр Глущенко (від Всеукраїнської асоціації мовлення громад) зазначив, що працює на ринку понад 20 років. Він був радником голови Нацради і членом правління ІнАУє. Олександр є засновником журналу Mediasat, створив у фейсбуці спільноту «Телеком-кружок», є членом громадської ради при Нацраді. «Зараз займаюсь написанням концепції впровадження ОТТ для Суспільного мовника», –додав він.

Олександр Єліферов працював судовим експертом із питань інтелектуальної власності. Кандидат юридичних наук. Керував каналами АТВ та 31. Також керував юридичною службою Спілки кабельного телебачення та радіомовлення. У разі обрання він хоче зосередитись на тому, щоб усі рішення Нацради приймались згідно з чинним законодавством, і він хотів би займатись юридичною роботою у складі регулятора.

Член Нацради Олександр Ільяшенко згадав про свій досвід роботи на НТН, а також про роботу у складі регулятора з 2014 році. У Нацраді опікується управлінням радіочастотним ресурсом та ліцензуванням.

«Моє бажання – завершити розпочаті плани. Забезпечення цифрового мовлення місцевих мовників, побудова МХ-7 та розбудова для 4G та 5G», – сказав він.

Роман Кіфлюк 14 років працював у Нацраді, де був начальником управління контролю та аналізу. У разі обрання обіцяє приділити увагу консолідації зусиль усіх органів влади, які працюють у сфері інформаційної політики, боротьбі з дезінформацією, підтримці Суспільного мовника, захисту інтересів споживача.

Ольга Куліш працює у Міністерстві оборони. Раніше вона була головою Волинської обласної громадської організації «Волинський прес-клуб». У минулому працювала генеральною директоркою Волинської обласної державної телерадіокомпанії, очолювала луцький 12 канал. У складі регулятора вона хоче розбудовувати систему інформаційної безпеки. Ольга радила звернути увагу на локальний та регіональний простір. Також вона наголошує на важливості розвитку Суспільного мовника, який має стати першою кнопкою.

Євген Лахно – начальник сектору підтримки телевізійної інфраструктури ПАТ «Фарлеп-Інвест» (Vega Telecom). У минулому працював в Національній суспільній телерадіокомпанії України, у державному підприємстві «Український державний центр радіочастот». Він сказав, що має пропозиції для того, щоб удосконалити галузь.

«Мені здається, що Нацраді якраз не вистачає такої людини, яка б могла курувати технічні питання усіх зацікавлених сторін», – сказав він.

Ігор Лоташевський займається викладацькою діяльністю, яка пов'язана із питаннями інтелектуальної власності. У минулому був генеральним директором медіахолдингу «Ера-медіа» (телеканал і радіо «Ера»).

«Нацрада має бути в авангарді створення нових форматів мовлення», – сказав  він.

Пріоритетом в роботі він бачить боротьбу з пропагандою, впровадження закону «Про медіа».

Лаврентій Малазонія – член наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України. Останнє місце роботи – головний редактор редакції інформаційно-аналітичних програм ТОВ «Національні інформаційні системи» («Інтер»). У минулому також був керівником телеканалу NewsOne. Він планує зосередитись на розвитку Cуспільного мовника, який, на його думку, не став таким потужним та впливовим, як міг би стати за прикладом ВВС.

Ігор Паславський – доцент кафедри української преси Львівського національного університету ім. Івана Франка, директор видавництва ПАІС, голова ради ГО «Західноукраїнський медіацентр "Нова журналістика"» та член редколегії журналу «Медіакритика». Серед проблем українського медіапростору він назвав заполітизованість каналів, втрату мислячого глядача, хвилю негативізму, домінування розважальних програм та серіалів.

Член Нацради з 2014 року Олег Черниш раніше очолював департаменти з розвитку мереж мовлення телеканалу «1+1», ТОВ «Українська цифрова телемережа» (провайдер МХ-4), телеканалу «MTV-Україна», Нового каналу, мережі УНІКА-TV. Також хоче продовжувати працювати над впровадженням цифрового мовлення, розвитком мереж СМ та роботою з провайдерами.

Ольга Червакова – заступниця директора департаменту ТОВ «Фреш Продакшен ЮА». Народна депутатка 8-го скликання від «Блоку Петра Порошенка». У минулому працювала шефредакторкою «Подробиць тижня» на «Інтері», кореспонденткою новин «Інтера» та СТБ. Вона сказала, що подала понад сто законопроєктів, 20 з яких були прийняті. Серед них законодавство щодо квот, підтримка кінематографії, авторське право та СМ. Вона б хотіла зосередитись на питанні мовлення громад, роботі мовників на окупованих територіях, встановленні відповідальності медіа за поширення наративів агресора.

Нагадаємо, наприкінці вересня парламентський Комітет з питань свободи слова, який очолює Нестор Шуфрич, висловив занепокоєння щодо відсутності ротації членів Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. І з цього приводу комітет вирішив звернутися до спікера Верховної Ради.

Ілюстрація: скріншот

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2951
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду