Бізнесмен, медіавласник Ігор Коломойський подав до суду на президента Володимира Зеленського, щоб визнати протиправним і скасувати указ про позбавлення його громадянства. Це сталось через півтора року після указу президента, хоча законодавство дає на це шість місяців. Верховний Суд вимагає від Коломойського пояснити, чому той звернувся до суду так пізно, інакше відхилить позов. Про це йдеться в ухвалі за 1 грудня Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, передає hromadske.

Заява від Коломойського про позов надійшла до суду 29 листопада. У реєстрі не вказано прізвищ фігурантів, проте дані держпорталу «Судова влада» свідчать, що це позов Коломойського проти Зеленського.

Дані з держпорталу «Судова влада» / скриншот, hromadske

У позовній заяві вимагається визнати протиправним та скасувати указ президента №502 від 18 липня 2022 року в частині про позбавлення громадянства Коломойського. Проте з часу цього указу вже сплив строк звернення до адміністративного суду — стаття 122 Кодексу адміністративного судочинства встановлює строк у 6 місяців для звернення до суду щодо спірних правовідносин. Тому, як пише hromadske, позивач мусить довести поважність причин протермінування цього строку.

Коломойський пояснив це тим, що дізнався про позбавлення громадянства більш як через рік після указу президента — у вересні 2023 року, коли прочитав документ про зміну запобіжного заходу в межах кримінального провадження проти нього.

Колегія суддів вирішила, що такі доводи є недостатніми для того, щоб аргументувати причину невчасного звернення до суду.

Судді зазначили, що указ про позбавлення Коломойського громадянства набув широкого розголосу в ЗМІ майже одразу після його ухвалення, тому, на думку суду, позивач не міг не знати про такі обставини. А отже, колегія суддів вважає, що строк звернення до суду є об'єктивно пропущеним.

Зрештою Верховний Суд постановив позовну заяву Коломойського поки що залишити без руху. Бізнесмену дали 10 днів, щоб подати заяву про поновлення строку звернення до суду та довести поважність причин його пропуску.

Якщо Коломойський цього не зробить у відведений термін, суд поверне позовну заяву бізнесмену.

Нагадаємо, торік низка українських медіа з посиланням на джерела повідомила, що президент Володимир Зеленський позбавив українського громадянства олігарха Ігоря Коломойського. Тоді ж громадянства позбавили бізнесмена та голову територіальної оборони Дніпропетровщини Геннадія Корбана, народних депутатів Вадима Рабіновича та Ігоря Васильковського.

21 липня 2022-го народний депутат Сергій Власенко опублікував указ Зеленського про позбавлення цих бізнесменів громадянства. Однак на сайті Офісу президента цих указів не публікували. Секретар РНБО Олексій Данілов пояснював, що ці укази можуть і не з'явитися на сайті ОП, оскільки містять персональні дані.

У вересні 2023-го Шевченківський районний суд Києва офіційно підтвердив наявність в Ігоря Коломойського паспорта громадянина Ізраїлю. Сам Коломойський заявив журналістам про своє громадянство України: «Нібито як забрали».

Український паспорт бізнесмена Ігоря Коломойського значиться як недійсний у реєстрі Державної міграційної служби. На це звернули увагу у «Forbes Україна». Це може означати, що його справді позбавили українського громадянства.

Як повідомляв «ДМ», 29 листопада, в той же день, коли надійшов позов щодо громадянства, стало відомо, що Ігор Коломойський вирішив звернутись до Європейського суду з прав людини. На його думку, національні суди продовжують його утримувати під вартою без будь-якої виправданої правової мети, з повним паплюженням вимог Конвенції з прав людини.

Нагадаємо, наразі Ігор Коломойський перебуває в СІЗО, а йому вже тричі оголошували підозру за кількома статтями та справами.

2 вересня 2023 року СБУ повідомила Коломойському про підозру за двома статтями: про шахрайство та легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. За даними правоохоронців, протягом 2013–2020 років Коломойський легалізував понад пів мільярда гривень, виводячи їх за кордон та використовуючи при цьому інфраструктуру підконтрольних банківських установ.

7 вересня детективи НАБУ повідомили ще одну підозру Коломойському, а також п’ятьом членам організованої ним групи — у заволодінні коштами «ПриватБанку» на суму понад 9,2 млрд грн.

15 вересня СБУ оголосила Коломойському третю підозру — у незаконних діях з банківськими документами, заволодінні організованою групою чужим майном через зловживання службовим становищем та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. За даними слідства, у період 2013–2014 років Коломойський незаконно заволодів 5,8 млрд грн через злочинне угруповання, яке складалося з працівників його «Приватбанку».

Крім того, ще в лютому 2023-го СБУ та Бюро економічної безпеки провели обшук вдома в Ігоря Коломойського у Дніпрі. Розслідування стосувалося махінацій навколо «Укртатнафти» та «Укрнафти». СБУ викрила колишній менеджмент цих компаній у привласненні 40 млрд грн, а топменеджерам вручили підозру. За даними слідства, така злочинна діяльність здійснювалася в інтересах фактичних власників і бенефіціарів обох компаній — тобто Коломойського.

3 вересня 2023-го суд вперше обрав запобіжний захід для Коломойського: перебування під вартою з альтернативою застави понад 509 млн грн. Востаннє 28 листопада суд продовжив тримання під вартою Коломойському до 26 січня. Розмір застави — 3 млрд грн.

25 вересня, коли Київський апеляційний суд розглядав скаргу на запобіжний захід Коломойському, на засідання суду прийшли працівники «1+1»: телеведучі Алла Мазур, Наталія Мосейчук, Юрій Горбунов, кореспондент ТСН Олександр Загородний, спортивний коментатор Ігор Циганик, СЕО медіагрупи Ярослав Пахольчук, директор інформаційного департаменту Сергій Попов, а також ексміністр культури, колишній очільник «1+1» Олександр Ткаченко.

Всі вони заявили, що хочуть взяти Коломойського на поруки. Попри клопотання працівників «1+1», суд ухвалив рішення залишити Коломойського під вартою.

• Читайте також: Як трактувати підтримку Коломойського в суді? «1+1 media» не відповіла на запит «Детектора медіа»

Ігор Коломойський є кінцевим бенефіціарним власником «1+1 media». 26 жовтня група компаній «1+1 media» повідомила, що за рішенням власника Ігоря Коломойського корпоративні права в медіахолдингу передаються в управління трудовому колективу в особі чинного генерального директора компанії Ярослава Пахольчука.

31 жовтня кілька каналів групи «1+1» подали оновлену структуру власності до Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Серед власників неістотної частини досі є Оксана Марченко, дружина Віктора Медведчука.

А паралельно з цим три нові канали групи виграли в цифровому конкурсі на місця в державному мультиплексі, ще два беруть участь у конкурсі на місця в мультиплексі «Зеонбуду». Усіх їх позиціюють як приватний бізнес Ярослава Пахольчука та Світлани Міщенко, співвласників ТОВ «Солюшнс». 

Детальніше про те, що відбувається з групою «1+1», читайте в матеріалі «Детектора медіа».

Фото: Ігор Коломойський у залі суду / Getty Images