Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Держкомтелерадіо за друге і перше півріччя 2021-го, друге і перше півріччя 2020-го, друге й перше півріччя 2019-го, перше і друге півріччя 2018-го, перше і друге півріччя 2017-го, перше і друге півріччя 2016 року.

До і після початку повномасштабного наступу Росії на Україну

Держкомтелерадіо перші два місяці 2022 року працював у звичному режимі, переважно займаючись видачею дозволів на ввезення російських книжок. Комітет пильно стежив, щоби в Україну не потрапила заборонена друкована продукція з Росії.

Із 24 лютого, як і інші державні органи влади, Держком адаптував свою роботу до умов воєнного стану, зосередившись на завданнях, пов’язаних із протидією російській агресії. Зокрема, як представник акціонера (Кабміну) робив усе можливе для забезпечення роботи АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія», очищував український культурний простір від російсько-імперських видань, у тому числі в бібліотечній мережі та українському сегменті інтернету.

Станом на липень у комітеті працювали 72 держслужбовці. Двоє працівників комітету служать в армії. За кордоном тимчасово перебувають семеро. За бюджетними програмами Держкомтелерадіо у 2022 році проведено секвестр бюджету (урізали) на суму 241 мільйон гривень.

У відповідь на повномасштабну військову агресію Росії проти України в березні Держком призупинив видачу дозволів на ввезення російських книжок. 6 березня 2022 року Держкомтелерадіо видав наказ № 94, яким припинив видачу компаніям і підприємцям дозволів на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресорки й тимчасово окупованої території України. У такий спосіб Комітет намагався не допустити культурного та інформаційного впливу Росії на суспільні настрої українців через книжки. Також Держкомтелерадіо зупинив дію всіх раніше виданих дозволів. Інформацію щодо 22 тисяч 216 виданих раніше дозволів вилучили з Реєстру видавничої продукції держави-агресорки, дозволеної до ввезення та розповсюдження на території України, та з бази даних митниці.

Відтоді підприємці й компанії втратили законну можливість ввозити в Україну російські книжки. «З огляду на відкритий збройний напад Росії, ведення агресивної війни та тисячі смертей мирних громадян, які приніс “русский мир” в Україну, вважаємо таке рішення правильним та безальтернативним», — каже голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко.

Після 24 лютого 2022 року нових заяв від компаній і підприємців про видачу дозволів на ввезення видавничої продукції з території держави-агресорки Держком не отримував. Також цього року не надходило скарг / звернень правоохоронних органів, компаній і громадян щодо розповсюдження видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресорки й тимчасово окупованої території України, без дозволу.

Щоб очистити вітчизняний книжковий ринок від пропагандистської літератури, Комітет постійно моніторить кіберпростір. За результатами Держком і СБУ проводять профілактичні бесіди з адміністраторами онлайн-книгарень, і це, за словами Олега Наливайка, дає позитивний результат. «Однак не всі власники (оператори) таких торговельних точок дослухаються до вимог уповноваженого державного органу, вишукуючи безліч способів ухилитися від виконання встановлених правил. Щоби змусити їх працювати у відповідності із законом, Держкомтелерадіо проводить консультації з представниками апарату РНБО щодо ініціювання санкцій до власників (операторів) окремих книжкових магазинів, які під час воєнного стану розповсюджують незаконно ввезену літературу, продукцію підсанкційних видавництв, книжки авторів із переліку людей, які створюють загрозу національній безпеці, літературу, яка пропагує чи виправдовує тоталітарні режими, тощо», — розповів голова Держкомтелерадіо.

На початку березня Комітет розпочав благодійну акцію «Українським дітям — українську книгу!», мета якої — безкоштовно забезпечити дітей-переселенців підручниками, навчальними посібниками, художньою літературою. З початку акції вітчизняні видавці зі всієї України безкоштовно передали на склади корпоративних підприємств «Укрвидавполіграфії» майже мільйон книжок. Звідти книжки передають до волонтерських центрів в українські міста та країни Європи. Літературу везуть автомобілями волонтерів та волонтерських організацій. До початку серпня діти отримали понад 340 тисяч примірників книжок. Зокрема, у Львівську область передали понад 25 тисяч. Понад 125 тисяч книжок надійшли у Кропивницький, Тернопіль, Дрогобич, Чернівці, Кам’янець-Подільський, Івано-Франківськ, Ужгород та Хмельницький.

За словами голови Держкомтелерадіо Олега Наливайка, на прохання українських посольств у європейські країни передали понад 190 тисяч примірників книжок. 45 тисяч книжок відправлено до Польщі, майже 28 тисяч примірників — до Австрії, більше тисячі — Румунії та Угорщини, 76 тисяч — до Словаччини, чотири тисячі — до Чехії, близько двох тисяч — до Албанії, Хорватії, Швейцарії, Нідерландів, майже п’ять тисяч — до Німеччини, майже вісім тисяч — до Великої Британії. Ще 18 тисяч примірників книжок передали нещодавно до Словаччини та Австрії. Йдуть перемовини з іншими країнами: непросто налагодити логістику для передачі книжок. «Принагідно хочу подякувати всім, хто в Україні відгукнувся на наші заклики безкоштовно допомагати українським дітям, які через війну опинилися на чужині», — сказав Наливайко «Детектору медіа».

У першому півріччі 2022 року Держкомтелерадіо продовжував вести Державний реєстр видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції. Повномасштабна війна Росії проти України негативно вплинула на економіку, в тому числі й на видавничу галузь. Найбільших збитків та втрат зазнали видавці на тимчасово окупованих територіях, а також у прифронтовій зоні та зоні активних бойових дій. Звіт Державної наукової установи «Книжкова палата імені Івана Федорова», підпорядкованої Держкомтелерадіо, свідчить про значне зменшення кількості видань: 2257 друкованих одиниць у першому півріччі 2022 року та 6213 друкованих одиниць у першому півріччі 2021-го. «За інформацією Книжкової палати, за першу півріччя 2022 року у порівнянні з аналогічним періодом за 2021 рік кількість надісланих до наукової установи обов’язкових примірників зменшилася на 36,3 %», — розповів Олег Наливайко.

Водночас, попри війну в Україні, за словами голови Держкому, і зараз є охочі започаткувати видавничий бізнес. За перше півріччя 2022 року Держком опрацював 67 заяв підприємців і компаній щодо внесення до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції. До реєстру внесли 58. За період із 24 лютого по 1 липня 2022 року зареєстровано 13 суб’єктів видавничої справи. З них: у Києві — 4, у Волинській області — 3, в Одеській — 2, в Івано-Франківській, Запорізькій, Львівській, Херсонській областях — по одному.

Видавцям вкрай важко самотужки впоратися з труднощами, які вони мають зараз і матимуть у післявоєнний період. Можливо, їм допоможе закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження», ухвалений Верховною Радою 19 червня 2022 року.

Частина видавничих і поліграфічних підприємств опинилася під окупацією, через обстріли ускладнилася робота таких підприємств у Харкові, Дніпрі, Запоріжжі, які разом із Києвом були в першій десятці міст за кількістю видавництв і за накладами книжок.

Перед початком великої війни в Україні зростали наклади та кількість видань. Підготовлений у липні 2022 року Книжковою палатою аналітичний огляд щодо випуску неперіодичних видань у 2021 році свідчить, що до установи надійшло та зареєстровано 21095 назв книг і брошур загальним накладом 44753,6 тисяч примірників. А це у порівнянні з даними 2020-го більше за назвами на 11,2 %, за тиражем на 6,7 %. За результатами 2021 року на одного мешканця України припадала 1,1 книга (у 2020-му — 1,0). Це зростання зупинила війна.

Торік Держкомтелерадіо повідомляв, що посилює контроль за своєчасним доставлянням обов’язкового примірника видань. Із початком війни Комітет далі нагадував видавцям про необхідність доставляння обов’язкових примірників. Книжкова палата надіслала 37 листів-попереджень до компаній і підприємців, які не доставили або порушили строк доставляння обов’язкового примірника.

Держкомтелерадіо далі моніторить видавничу сферу Росії, щоб не допустити на вітчизняний ринок пропагандистську антиукраїнську літературу. За результатом моніторингу на сайті комітету публікується Перелік книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини. Цей перелік став основним джерелом для застосування санкцій РНБО щодо видавців такої літератури. Зараз до Переліку внесено 300 найменувань антиукраїнських книг, 17 із яких — у першому півріччі 2022 року.

За результатами моніторингу розробляють пропозиції щодо застосування санкцій до громадян і компаній Росії, які друкують та поширюють антиукраїнські наративи. 2022 року, відповідно до рішення РНБО № 20/2022, введеного в дію указом президента від 21 січня 2022 року, застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до громадянина Росії, генерального директора та власника російського видавництва Артемія Лебедєва за послідовну підтримку російської пропаганди проти України. Артемія ми згадували у програмі «Ньюспалм» — він украв на «Азовсталі» табличку з фекального резервуару.

Крім того, за словами пана Наливайка, у 2022 році Держкомтелерадіо надав Міністерству культури та інформполітики пропозиції щодо застосування санкцій ще до восьми видавництв держави-агресора, що випускали антиукраїнські видання.

Нові повноваження Держкому

За день до початку повномасштабної агресії Кабінет міністрів передав АТ «Українське видавничо-поліграфічне об’єднання» до сфери управління Держкомтелерадіо. У зв’язку з цим Держкому додалися повноваження з управління корпоративними правами держави на АТ «Державна акціонерна компанія “Українське видавничо-поліграфічне об’єднання”». Але зробити все написане в розпорядженні уряду від 23 лютого 2022 № 218-р «Питання передачі повноважень з управління корпоративними правами держави» не вдалося. Фонду державного майна разом з Держкомтелерадіо необхідно було протягом місяця оформити корпоративні права держави у статутному капіталі АТ «Державна акціонерна компанія “Українське видавничо-поліграфічне об’єднання”». Та через запровадження воєнного стану та враховуючи рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24 лютого 2022 № 136 «Про тимчасове обмеження проведення операцій на ринках капіталу» терміни виконання розпорядження уряду змістилися, й повернення акцій від Фонду держмайна до Комітету відбулося лише 3 серпня.

Президент Володимир Зеленський 7 липня 2022 року підписав один із «книжкових законів», на ухваленні яких наполягали діячі культури та коаліція «Реанімаційний пакет реформ». Верховна Рада проголосувала за цей закон іще 19 червня. Водночас досі не підписано вже проголосований парламентом законопроєкт № 7459, який забороняє імпорт книжок із Росії та Білорусі та видання творів російських авторів, а також сприяє перекладам творів світової літератури українською. Його скерували на підпис президенту ще 20 червня. Олег Наливайко сподівається, що затримка з підписанням цього закону пов’язана з юридичними обставинами. Коли закон буде підписаний і почне працювати, у Держкомтелерадіо з’являться нові повноваження. Цей закон забороняє ввезення та розповсюдження в Україні видавничої продукції, виготовленої, випущеної у світ та ввезеної з території Росії, Білорусі й тимчасово окупованих територій України. Також буде запроваджено дозвільний порядок ввезення для книжок російською мовою з третіх країн. Буде встановлено адміністративну відповідальність для громадян за ввезення книжок антиукраїнського змісту. Держкомтелерадіо забезпечуватиме виконання цього закону: видаватиме дозволи на ввезення та розповсюдження в Україні видавничої продукції, випущеної у світ російською, або ж відмовлятиме в дозволах і анулюватиме їх. Комітет також розроблятиме та затверджуватиме критерії оцінювання видавничої продукції, що дозволена до ввезення та розповсюдження на території України, вестиме Реєстр видавничої продукції антиукраїнського змісту та Реєстр видавничої продукції, випущеної у світ державною мовою держави-агресорки, що дозволена до ввезення та розповсюдження на території України. А ще накладатиме адміністративно-господарські штрафи за розповсюдження на території України видавничої продукції, що підпадає під обмеження, встановлені законом, і вилучатиме з обігу таку продукцію.

Після отримання Україною статусу кандидатки у членкині Європейського Союзу Держкомтелерадіо отримав нові доручення. Спільно з іншими органами влади, відповідальними за інформаційну сферу (МКІП, Нацрада, профільний парламентський комітет), Держком має доручення віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної наблизити національне законодавство до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги. «Для виконання рекомендацій Висновку Європейської Комісії щодо заявки України на членство в ЄС від 4 липня 2022-го потрібно доопрацювати і адаптувати проєкт закону України "Про медіа" з урахуванням норм Директиви та сучасних реалій нападу Росії на Україну і війни в інформаційному полі. Робота ведеться у складі міжвідомчої робочої групи у рамках нарад під особистим головуванням віцепрем’єрки», — уточнив Олег Наливайко.

Держкомтелерадіо планує продовжувати інформаційні кампанії з популяризації вступу до ЄС. Зараз міністерства та відомства погоджують розроблений МКІП проєкт розпорядження Кабінету міністрів «Про схвалення Стратегії комунікації з питань європейської інтеграції на період до 2026 року» та операційний план заходів до неї на 2022–2024 роки. Цей проєкт іще має схвалити уряд. Проєкт операційного плану містить низку заходів на 2022 рік щодо комунікування питань європейської інтеграції, де головним виконавцем є Держкомтелерадіо. Це, зокрема, комунікаційна кампанія про формування підтримки вступу України до ЄС, серед держав — членкинь Європейського Союзу для підвищення рівня обізнаності громадян держав — членкинь ЄС про стратегічний курс європейської інтеграції України, реформи та заходи з цих питань.

Незважаючи на воєнний стан, Держкому вдалося провести кілька конкурсів. Засідання комітетів із присудження премії Кабінету міністрів імені Максима Рильського та імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва встигли провести ще до початку війни. Визначили лауреатів обох премій за 2021 рік. У червні цього року Комітет оголосив про прийом робіт на здобуття премій 2022 року. ває прийом робіт на конкурс зі здобуття премії імені В’ячеслава Чорновола за найкращу публіцистичну роботу в галузі журналістики. Конкурс на здобуття премії імені Івана Франка у березні 2022 року не оголошувався.