12 травня,  коли парламентський Комітет з питань свободи слова розглядав питання про цензуру на загальноукраїнських телеканалах,  невелика кімната на третьому поверсі під куполом Верховної Ради була заповнена вщент. Від «Плюсів» прийшли кореспонденти ТСН Сергій Кудімов, Жан Новосельцев та Григорій Жигалов. Генеральний директор телеканалу Олександр Ткаченко відмовився брати участь у засіданні. СТБ представляли журналісти Наталя Соколенко та Ольга Червакова, пізніше до них приєднався Осман Пашаєв, а від топ-менеджерів - заступник голови правління СТБ з інформаційного мовлення Олексій Мустафін. Також у засіданні взяли участь голова НСЖУ Ігор Лубченко, голова комітету КНМП Юрій Луканов, члени громадської ради комітету з питань свободи слова та інформації, журналісти.

Хоч як це дивно, але навіть з кворумом проблем не було: з членів комітету не прийшов тільки представник фракції КПУ, заступник голови Олександр Голуб, який вкрай рідко бере участь у засіданнях профільного комітету.

Першим говорив Сергій Кудімов. Він стисло виклав факти, що свідчать про тиск на журналістів та  перешкоджання професійній діяльності.

«І в 2009-му, і в 2010 році матеріали, які містили критику чинної влади, викликали, м'яко кажучи, занепокоєння керівництва, і знімалися з ефіру, або цензорувалася думка журналіста чи експертів: вирізалися синхрони, абзаци тексту», - сказав Сергій.

Він згадав про заборону сюжету Маргарити Ситник про здорожчання цукру (серпень 2009 року), який міг не сподобатися владі. Так само торік було знято з ефіру сюжет про міліціонерів-перевертнів, мотивуючи тим, що подзвонив Юрій Луценко. За його словами, у березні 2010 року було абсолютно перероблено сюжет Григорія Жигалова  в ТСН про нові призначення в Кабмін. А у квітні так само переписали і перемонтували сюжет Кудімова про нового міністра внутрішніх справ Могильова.

Також Сергій Кудімов згадав сюжет, який з'явився у недільному випуску  «ТСН. Підсумки» 2 травня цього року.

«Цей сюжет нас усіх повернув у кращі часи 2004 року, коли була тільки одна позиція, а політичні події висвітлювалися "правильно". Кожен з нас у цьому сюжеті побачив маніпуляцію фактами. Автора сюжету - Ярослава Петровського - не існує в природі, але наш головний редактор зауважив, що знає його особисто», - сказав він.

Кудімов відкинув звинувачення опонентів, що їхній виступ - це бунт окремого журналіста Мирослава Отковича,  який запропонував юридично проаналізувати заяву президента Януковича в ПАРЄ щодо Голодомору. «Випусковий редактор на цю тему дав добро, але сказав, що треба проконсультуватися з головним редактором. Головний редактор каже, що ми консультуємося ще з вищими інстанціями. Після цього тему забороняють. Коли піднявся шум, то акценти змістилися. З'ясувалося раптом, що це журналіст політично ангажований, і через це було вирішено не давати робити цю тему саме йому. Дали зробити журналістці "ТСН. Підсумки". Сюжет вийшов про візит Віктора Януковича в ПАРЄ, а журналістка зробила круглі очі, коли дізналася, що насправді вона аналізувала репліку про Голодомор. Перед ефіром були вирізані  особисто нашим генеральним директором синхрони експертів, які коментують цю поїздку», - розповів кореспондент ТСН.

Народний депутат Юрій Стець попросив Сергія назвати посадову особу, яка дала редакційне завдання не аналізувати харківські домовленості, а знайти тільки позитив у них. «Це головний редактор служби інформації Олексій Рогатнік, який про це сказав у ньюз-румі в присутності журналістів», - відповів Кудімов. Стець назвав це ознакою цензури в чистому вигляді.

«Я жертва цензури 1986 року», - так розпочала свою промову Наталя Соколенко. Вона розповіла, що через замовчування факту вибуху на Чорнобильській АЕС, вона не виїхала з забрудненої зони (передмістя Києва), через що тепер має серйозні проблеми зі здоров'ям.

«Я не буду повторювати того, що викладено у відкритому листі. Тільки можу підтвердити, що тиснуть обидві команди, тиснуть цинічно, навіть сміються при цьому. Ви можете об'єднатися (влада і опозиція) і ліквідувати вільні ЗМІ, свободу слова. Але це не вирішить головної проблеми - невдоволення суспільства», - зауважила кореспондент «Вікон».

Потім перший заступник голови парламентського комітету Андрій Шевченко, який головував на засіданні, запросив до слова Олексія Мустафіна, зазначивши, що запрошували й Олександра Ткаченка, але він відмовився приходити, оскільки не хоче публічно обговорювати внутрішньо редакційну політику каналу. «Це право кожного менеджера і громадянина, хоча це і є проявом поваги чи неповаги до роботи нашого комітету», - сказав Шевченко.

Олексій Мустафін відзначив, що, на його думку, у заяві журналістів СТБ не все відповідає дійсності. Тим не менш він розцінює сам документ як прояв небайдужості і солідарності з колегами-журналістами «1+1». «Що стосується моєї позиції, то я вважаю, що в будь-яких новин має існувати формат, який має відповідати, по-перше, завданням, яке ставиться перед новинами керівництвом каналу і, по-друге, журналістським стандартам. На телеканалі СТБ все,  що відбувається, відбувається в межах формату», - сказав він.

Олексій Мустафін був вражений заявами політичних сил на підтримку сміливого кроку журналістів. Він порадив представникам політичних сил «починати бити себе по потилиці». Перше, що мали зробити політичні сили, підтримуючи журналістів, це заявити: «так, ми тиснули на телеканали і вимагали не давати в ефір, з одного боку,  "Пропало всьо". А з другого -  не робити сюжет про день народження Юлії Тимошенко».

Українські політики нагадують Мустафіну коротунів з Квіткового міста, які дуже раділи, коли бачили карикатури на своїх друзів, але засмучувалися, коли бачили карикатури на себе. «Особливо зрадів я, коли побачив заяву Віктора Ющенка, згаданого в заяві журналістів, адже саме під його тиском не дали той самий другий сюжет про котика», - зауважив він.

Журналіст «Української правди» Сергій Лещенко навів присутнім два факти цензури на телебаченні, з якими зіткнувся особисто. Перший - коли через незгоду редакторів канал СТБ зняв з ефіру сюжети на тему заяв президента про невідповідність реальному  задекларованого майна Юлії Тимошенко. Другий - коли на «Інтері» зняли з ефіру сюжет про конфузи у виборчій кампанії Віктора Януковича.

Від комітету з цього питання доповідали Андрій Шевченко та Олена Бондаренко.

Андрій Шевченко оцінив фактичну, правову і політичну складові питання і запропонував проект заяви. «Для мене як для журналіста і громадянина, депутата очевидно, що тиск був. Ми можемо це називати по-різному: перешкоджання журналістам, цензура, тиск, але факт той, що журналісти в цих випадках не мали можливості вільно працювати. Як людина, яка безпосередньо стикалася із системою цензури і темників, я хотів сказати, що є спроби повернення нас у 2004 рік. Тоді журналістика вистояла тільки тому, що знайшлися журналісти, які не мовчали. Це підказка для журналістів і країни, як ми маємо діяти зараз», - сказав перший заступник голови комітету.

З правової точки зору, на думку Шевченка, є ознаки порушень низки законів, а саме ст.15 Конституції України, ст. 45 (прим.), закону «Про інформацію», ст. 171 Кримінального кодексу. Він нагадав, що у кожної з цих телекомпаній, як і у інших, є офіційно затверджений редакційний статут, який чітко описує процедуру ухвалення рішень, професійні принципи і стандарти. Шевченко переконаний, що механізми редакційних статутів і редакційних рад, які мають працювати на телеканалах, з формальної точки зору не спрацювали.

Співдоповідач Олена Бондаренко підтримала Андрія Шевченка, проте зауважила, що якщо хтось думає, що з 2004-го по 2010 рік не було цензури, то дуже помиляється. Між тим Олена закинула столичним журналістам , що вони не дослухалися до регіональних колег парламентських слуханнях: «Вам все одно, що відбувається в Рівному, Житомирі чи Херсоні».

Секретар комітету народний депутат Юрій Стець скептично поставився до ідеї звернення в Генпрокуратуру, оскільки жодне з попередніх звернень не допомогло журналістам.

Під час засідання відповідати на запитання довелося не тільки журналістам, а й народним депутатам. Журналісти, скориставшись можливістю, запитали члена комітету Олександра Абдулліна, чи правда, що БЮТ намагався домовитися з Ігорем Коломойським про вплив на інформаційну політику «1+1», який при попередніх власниках начебто коштував 3 мільйони доларів на рік, про що власник каналу розповів «УП». Абдуллін  спростував слова Ігоря Коломойського про втручання в редакційну політику. Але сказав, що позиватися до медіавласника не буде - не бачить судової перспективи.

Олександр Абдуллін нагадав, що займає посаду в партії «Батьківщина» і відповідає за роботу зі ЗМІ, тому дійсно дуже часто був у контакті і з журналістами, і з керівниками телеканалів. За його словами, їх переважно цікавили ті телеканали, які мають політичні ток-шоу. «Що стосується роботи з новинами, то тут знаходяться журналісти, які не бояться сказати правду. Нехай хто-небудь з них скаже, що коли-небудь вів зі мною розмову про те, що ми пропонували комусь колись якісь гроші», - сказав Абдуллін.

Також журналістів цікавили подробиці історії про рекламне привітання Юлії Тимошенко з Днем Перемоги і «1+1» та старіший випадок із дзвінками Абдулліна на канали щодо «Пропало всьо».

З приводу ролика Абдуллін розповів, що хотів його поставити за будь-які гроші, проте на каналі відмовили категорично. Хто відмовив - Абдуллін назвати не зміг.

«Ми хотіли заплатити за цей ролик як за рекламу за будь-які гроші. Але мені сказали, що ми не обговорюємо це питання. Вчора керівник рекламної служби «1+1» підтвердив, що дійсно таке звернення було, але у каналу не було вільного рекламного часу. Це неправда. Час був. Хто заборонив,  я не можу зараз сказати, але факт залишається фактом», - зазначив народний депутат.

А от щодо «Пропало всьо» бютівець покаявся - сказав, що дійсно просив менеджерів телеканалів не ставити в ефір це технічне відео.

«Я дзвонив Мустафіну...», - зокрема уточнив він.

 «Ви мені не дзвонили!», - підкоригував його Мустафін.

«Якби це технічне відео використали в якійсь програмі про курйози, - не став заглиблюватися Абдуллін. - то це одна справа, а в інформаційній програмі, я вважаю, це неправильно».

«Е ні, якщо можна показувати страусині туфлі Януковича, то можна і "пропало всьо"», - не погодилася з ним Олена Бондаренко.

Наталя Соколенко поставила два запитання:

- до Абдулліна: хто дзвонив, коли вона робила сюжет про державну інспекцію з контролю за цінами, з вимогою зняти з тексту той факт, що донька міністра Денисової, не працюючи ніде жодного дня, була призначена головою державної інспекції контролю за цінами в Криму.

- до Бондаренко: з приводу того, хто дзвонив з вимогою в сюжеті про мітинг на підтримку Януковичу вирізати відео жінки, яка розігрівала цей мітинг.

Але відповідей на ці запитання вона не отримала.

Попри певну сумбурність обговорень і дискусій, у сухому осаді засідання комітету  лишилася заява, яку після обговорення проекту та внесення змін, члени комітету ухвалили одноголосно.

Текст заяви наводимо повністю:

Заява Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Про перешкоджання професійній діяльності журналістів та цензуру на загальноукраїнських телеканалах

Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації розглянув відкриті листи та заяви журналістів телеканалів «Студія «1+1», «СТБ», інших засобів масової інформації і заявляє таке:

Комітет висловлює глибоку стурбованість оприлюдненою інформацією про тиск на журналістів, цензуру на загальноукраїнських телеканалах.

Комітет вбачає у цих фактах ознаки порушення українського законодавства - зокрема, Конституції України (ст. 15), Закону України «Про інформацію» (ст. 45-1), Кримінального кодексу України (ст. 171).

Ці факти потребують ретельної перевірки на предмет дотримання законодавства і у разі їх підтвердження притягнення винних до відповідальності.

Комітет вбачає у цих та інших фактах ознаки згортання свободи слова в українському медіа-просторі.

Комітет наполягає на неприпустимості запровадження цензури, тиску на українських журналістів у будь-яких проявах.

У зв'язку з цим Комітет вирішив:

1. Звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету міністрів України з вимогою вжити всіх доступних їм засобів задля захисту професійних та громадянських прав журналістів.

2. Звернутися до телеканалів «Студія «1+1» та «СТБ» з вимогою надати офіційну відповідь на інформацію про тиск на журналістів, оприлюднену співробітниками відповідних телеканалів. Закликати керівників телеканалів відмовитися від переслідування журналістів, які оприлюднили цю інформацію.

3. Розробити зміни до Закону України «Про інформацію», інших законів, які конкретизуватимуть визначення понять «цензура», «перешкоджання професійній діяльності журналістів».

4. Звернутися до журналістів України, народних депутатів, посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування із закликом скеровувати до Комітету інформацію про факти тиску, перешкоджання у журналістській діяльності, цензури.

5. Звернутися до Генеральної прокуратури з вимогою негайного розгляду фактів, оприлюднених журналістами телеканалів «Студія «1+1», «СТБ» на предмет дотримання законодавства, а в разі підтвердження цих фактів - порушення кримінальних справ та їх швидкого і прозорого розслідування.

6. Звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з вимогою всебічно вивчити ситуацію з дотриманням професійних прав журналістів на українських телеканалах, а також з рекомендацією запровадити постійний моніторинг мас-медіа в частині гарантій свободи слова.

7. Рекомендувати Національній раді з питань телебачення і радіомовлення здійснювати постійний моніторинг телерадіоорганізацій на предмет дотримання професійних прав журналістів, захищених законодавством України та редакційними статутами телерадіоорганізацій.

8. Звернутися до парламентських фракцій з пропозицією прискорити проведення парламентських слухань з питань перешкоджання професійній діяльності журналістів та цензури у засобах масової інформації.

Члени комітету:

Олександр Абдуллін

Микола Баграєв

Олена Бондаренко

Олена Кондратюк

Володимир Ландік

Юрій Стець

Віктор Уколов

Олексій Федун

Андрій Шевченко