За січень — серпень 2026 року ІМІ зафіксував 136 випадків порушення свободи слова  в Україні, що на 6 випадків більше, ніж за весь 2025 рік. Про це свідчать дані моніторингу ІМІ «Барометр свободи слова».

Так, упродовж восьми місяців були зафіксовані 67 російських злочинів проти медіа та журналістів — стільки ж, скільки за весь 2025 рік. 

Цьогоріч кількість пошкоджених і зруйнованих редакцій та медійної інфраструктури внаслідок російських атак зросла. ІМІ зафіксував 33 такі випадки.

Лише в серпні внаслідок російських обстрілів зазнали пошкоджень «Вісті Барвінківщини» на Харківщині, студія «Радіо на дотик» у Запоріжжі, «Вісті Нововоронцовщини» на Херсонщині, офіс телеканалу «Ми — Україна» в Києві та будівля редакції газети «Вісті» в Слов’янську. «Кременчуцька газета» призупинила випуск друкованої версії.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення, станом на 24 серпня 2026 року, задокументували 105 випадків пошкодження або руйнування офісів, а 338 медіа припинили роботу. Росія також атакує журналістів дронами під час їхньої роботи. 

Також погіршилася ситуація з порушеннями свободи слова, не пов'язаними з агресією Росії. За вісім місяців ІМІ зафіксував 69 таких випадків. У 2025 році їх було 63.

Серед них:

• перешкоджання законній журналістській діяльності — 14 випадків проти 13 за весь 2025 рік;
• обмеження доступу до інформації — 14 проти 11 за весь 2025 рік;
• погрози журналістам — дев’ять проти п’яти за рік;
• юридичний тиск — дев’ять проти п’яти за рік.

Особливе занепокоєння ІМІ викликає посилення юридичного тиску на медіа та використання судових механізмів проти журналістських розслідувань.

Зокрема, у липні Печерський районний суд Києва заборонив «Слідству.Інфо», Центру протидії корупції та журналістці Аліні Стрижак публікувати ще не оприлюднене розслідування про нерухомість брата директора ДБР Олексія Сухачова. А в серпні ексзаступник головного військового прокурора Дмитро Борзих подав позов проти ZN.ua та журналістки Інни Ведернікової через розслідування про так звану групу адвокатів-хакерів.

На думку директорки ІМІ Оксани Романюк, окремої уваги потребує ризик поширення в Україні SLAPP-практик.

«Позов сам по собі, звичайно, не є порушенням свободи слова, кожна людина має право звернутися до суду. Проблема починається там, де судові механізми використовуються для фінансового виснаження редакцій або з метою зупинити суспільно важливе розслідування. І кількість таких кейсів серйозно зросла. Україні потрібні ефективні анти-SLAPP-механізми, інакше судовий процес може ставати покаранням для журналіста незалежно від кінцевого рішення суду», — сказала вона.

Читайте також:

• «Щоб думки не було гратися зі SLAPP»: як в Україні боротимуться з тиском через суди
• SLAPP-позови: як журналістам захищатися, поки законодавство недосконале

Нагадаємо, у липні в Україні зафіксували 11 випадків порушення свободи слова. Більшість з них скоїла Росія.

Фото: ІМІ