Євген Жеребецький
член НМПУ, фрілансер
10:30
П'ятниця, 15 Липня 2016

Медіапрофспілка: неможливо одним задом на кількох стільцях

2 078
«Детектор медіа» продовжує дискусію про ситуацію в НМПУ
Медіапрофспілка: неможливо одним задом на кількох стільцях
Медіапрофспілка: неможливо одним задом на кількох стільцях

Нагадаємо, розгорнуту інформацію про конфлікт між головою НМПУ Юрієм Лукановим та членами Комітету й Ради викладено тут. У своєму блозі«Прекратите грызню» шеф-редакторка «ДМ» Наталя Лигачова закликала колег почати серйозну дискусію про те, як подолати кризу й актуалізувати діяльність медіапрофспілки. Зі своїми думками на сторінках «ДМ» виступив один із засновників профспілкового руху в українському медіапросторі Сергій Гузь. «Детектор медіа» готовий опублікувати й інші думки з цього приводу від наших читачів.

У зв’язку з кризою в медіапрофспілці я згадую, як довго ми боролося проти поєднання посад у виконавчій і законодавчій владі. У 90-х роках явище було повсюдним і пов'язано це було перш за все з невдало виписаною частиною 3 статті 78 Конституції: Конституція вимагала, що у випадку суміщення посади депутата з посадою у виконавчих органах влади депутат був зобов'язаний протягом 20 днів обрати щось одне — або місце у Верховній Раді, або посаду в міністерстві чи державній адміністрації. На практиці депутати при черговому переформатуванні йшли в Кабінет міністрів, притримуючи депутатські мандати. Бо таке поєднання посад — прекрасний інструмент для зловживань, для лобіювання власних корисливих інтересів. 28 червня 1996 року міністри-депутати (за винятком Олександра Ємця і Сергія Головатого, а також декількох заступників міністрів) у конституційну ніч просто не прийшли на засідання Верховної Ради, бо їхній бос Леонід Кучма вирішив зірвати ухвалення «не його» Конституції. Йому це не вдалося, але сама спроба зробити це через міністрів-сумісників дуже показова. Будь-які спроби тоді, 1996 року, переконати Олександра Мороза включити в Конституцію норму, за якою депутат, який почав працювати на іншій оплачуваній роботі (за деякими винятками), автоматично, без рішення Верховної Ради,  втрачає мандат, — закінчилися нічим.

Щось подібне нині відбувається в нашій профспілці. Комітет, який мав би бути виконавчим органом, фактично виконує роль представницького органу, яким є рада. Комітет ухвалює політичні заяви й тим самим здійснює вплив чи навіть визначає поточну діяльність і курс профспілки.

І водночас члени комітету працюють на посадах юристів профспілки, себто здійснюють діяльність, на виконання своїх же рішень. Крім того, деякі члени комітету мають по чотири-три керівні посади в профспілці.

Зацікавленими в збереженні нинішнього status quo, на мою думку, можуть бути тільки ті, хто справді має якийсь корисливий інтерес. Впевнений, що таких в НМПУ меншість. Таким чином, статутні норми профспілки потребують не надто кардинальних, однак системних змін, інакше конфлікти, подібні до нинішнього, триватимуть і далі. Безвідносно до особи, яка керуватиме організацією. Бо для цього закладено об’єктивну основу у вигляді можливості поєднання посад.

Якщо хтось уявляє собі, що громадською організацією можна ефективно керувати, сконцентрувавши повноваження в одних руках, то він помиляється. Громадська організація тому й називається громадською, що окрім прозорості й рівного доступу до прийняття рішень усіма членами ГО, до її управління на різних рівнях залучається велика кількість членів ГО, які при цьому не переслідують власних корисливих інтересів.

На мою думку, треба закласти страховку у вигляді змін до статуту. По-перше, чітко означити функцію комітету як виконавчого органу. Необхідно заборонити йому займатися представницькою та політичною діяльністю.

Його функцією має бути забезпечення функціонування профспілки і здійснення організаційно-технічної діяльності організації. Члени комітету мають бути позбавлені права суміщати посади в раді та в комітетах регіональних організацій. Вони також не повинні мати права керувати проектами в організаціях, які фінансуються через гранти.

Представницьким і політичним органом профспілки у період між з’їздами має бути рада. На мою думку, членами Ради НМПУ варто обирати, зокрема, регіональних керівників, але не членів всеукраїнського Комітету НМПУ. Задля оперативності й ефективності роботи Ради НМПУ, варто прописати у статуті норму, яка дозволить раді голосувати в електронному режимі. Таким чином вона зможе ухвалювати рішення, зокрема заяви,  в онлайн-режимі. В статуті обов'язково має бути прописано процедуру такого голосування і суб'єкта, який має право приймати рішення про такий спосіб голосування.

І останнє. Зрозуміло, що в статуті необхідно передбачити можливість дострокового позбавлення повноважень керівника організації і виписати вичерпний перелік підстав, за які його можна звільнити. Має бути також вказано, хто має право ініціювати процедуру дострокового позбавлення повноважень і який орган приймає рішення про імпічмент голови НМПУ. Все це має здійснюватися за чітким регламентом і з обов'язковим оприлюдненням усіх проміжних і остаточних документів, які стосуються процесу імпічменту. В іншому випадку організаційний хаос і неякісно виписані з юридичного погляду статутні документи дуже швидко зруйнують нашу організацію. Нам це потрібно?

Фото - www.pxleyes.com



Читайте також
Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2078
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2021 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду