Попри те, що чимало уваги новинарі приділили саміту НАТО та зустрічі американського президента Джо Байдена з російським Володимиром Путіним, які, вочевидь, обговорювали і українське питання, у новинах переважала інформація щодо національної політики. Вакцинація парламентарів та їхніх помічників, бійка «альфа-нардепів», поглиблення розколу в «Голосі» додали перцю репортажам із Верховної Ради. Третьою за популярністю темою стали наслідки злив, що пройшли у східних та південних регіонах і в Криму. За рахунок цього новин з півострова було навіть більше, ніж до річниці анексії.

Україна буде в НАТО, але...

Початок тижня позначився очікуваннями від саміту НАТО, де обговорювалися питання російської агресії та перспектив членства України в Альянсі. 14 червня головною новиною стало чергове підтвердження, що НАТО відкритий для України. В більшості новин відзначали, що цим НАТО засвідчило зближення з Україною, не надто пояснюючи, чим це рішення відрізняється від ухваленого 2008 року на Бухарестському саміті. На каналі «Україна» та 5 каналі нагадали, що Володимир Зеленський напередодні «закликав Джо Байдена дати чітке “так” або “ні” щодо надання Україні плану дій щодо членства в НАТО». 

«Рішення надати Україні ПДЧ нема, але є рішення вирішити надати ПДЧ у майбутньому. Я розумію, що це може звучати заплутано, але, з дипломатичної мови це розплутується як однозначно сигнал підтримки», — пояснив кореспондент «Радіо Свобода» Григорій Жигалов у включенні для «1+1». Лише в поодиноких матеріалах згадували, що очікуваний план дій для України передбачатиме реформи, але поки що не визначено, які саме та в які строки. Що означає декларація намірів НАТО, пояснили у сюжеті на «UA: Першому». А на 5 каналі запросили для інтерв’ю ексміністра закордонних справ Володимира Огризка. У підводку до інтерв’ю включили такий акцент: «Заяви щодо України є, а української делегації на саміті НАТО немає». Хоча відсутність делегації була очікуваною і передбаченою форматом саміту. Жодної інформації про саміт 14 червня у праймовому випуску не давав Перший незалежний ютуб-канал Медведчука. 

Крім згаданих матеріалів, у новинах дещо бракувало пояснень, що ж означає нова заява НАТО і як її розуміти українцям. Та й акценти у випусках різних каналів різнилися:

• «Україна стане членом НАТО, лише коли виконає план дій щодо членства», — «Інтер»;
• «Україна отримає членство у НАТО через ПДЧ, тобто план дій щодо членства» — «Україна»; 
• «Україна»; «Україна буде в НАТО, але робота офіційного Києва над цим має тривати надалі», — 5 канал;
• «Україну на зустріч не запросили. Присутність держав-партнерок не передбачена. Не будуть розглядати і дорожню карту її вступу», — ICTV. 

16 червня на каналі «Україна» переповіли роздуми політкоментатора Дмитра Співака з його виступу на каналі «Україна 24». Поки більшість українських дипломатів розшифровує доволі неконкретні заяви НАТО, Співак стверджує, що точно знає рецепт — принаймні, так це подають у новинах «України». Цінність і доцільність такого цитування у новинах викликає питання: «Давайте реформировать свои вооружённые силы по прообразу и стандартам НАТО. А там генералы не воруют. И лет через 8—10, когда мы сформируем и создадим современные вооруженные силы, я бы разработал свою стратегию создания новой альтернативной, может быть, даже НАТО структуре коллективной безопасности от Востока через Европу». 

Найбільше уваги в Женеві центральні канали присвятили спілкуванню Байдена і Путіна. Про це навіть вийшов сюжет на медвідчуківському Першому незалежному, який ігнорував усі попередні новини про саміт НАТО. Щоправда, цей матеріал не містив згадок щодо російської агресії, а просто констатував факт присутності Путіна на світовій політичній сцені. Навіть українське питання там закинули далеко не першим у списку до обговорення: «Президенти мають намір обговорити питання боротьби з тероризмом, регулювання міжнародних конфліктів, торкнутися проблем екології та боротьби з пандемією. Ймовірно, буде порушення теми війни на Донбасі та ситуації на Близькому Сході», — озвучила авторка сюжету.

«Історична зустріч», «історичні переговори», «головні переговори світу» — так описували цю зустріч новинарі. У випусках 16 червня по кілька матеріалів стосувалися подробиць цих переговорів, а найбільше ефірного часу темі виділили на «1+1» та «Україні». У сюжетах аналізували усі можливі деталі та підтексти, які можуть підказати, чого чекати Україні від цих переговорів і як надалі розвиватимуться відносини між США та Росією. Для «України», «UA: Першого», 5 каналу, «Інтера» та «1+1» ці подробиці збирали власні кореспонденти на місці подій. На «1+1» просили прокоментувати цю зустріч колишнього радника Зеленського Ігоря Новікова, на суспільному «UA: Першому» долучили коментар директора центру Бориса Нємцова Олександра Морозова. 

Справи під куполом

Попри велику кількість матеріалів із саміту НАТО в Женеві, все ж ще більше уваги новинарі приділяли подіям усередині країни. Повідомлення про парламентський тиждень, наслідки рясних злив у регіонах, перебіг вакцинації найчастіше потрапляли у випуски новин. Навіть із Криму новин було порівняно багато: майже всі канали розповідали про підтоплення та трагічні наслідки негоди в Ялті та Керчі. 

З парламентських обговорень до новин потрапляли дискусії щодо податкової амністії і мовного закону. Загостренням внутрішнього конфлікту в партії «Голос» стало включення до порядку денного законопроєкту про відтермінування обов’язкового українського дубляжу фільмів та серіалів. Про цей конфлікт у новинах знову згадали не всі. Але канали Пінчука, які раніше лише піарили керівництво «Голосу»  й не торкались проблемних питань, цього разу навіть згадали, що в партії існує конфлікт: «Скандальної правки, яка по суті спричинила вчорашній так званий розкол у фракції "Голос", про відтермінування обов'язкового дублювання фільмів українською мовою, в документі немає», — йшлося у сюжеті ICTV, в якому суть конфлікту так і не пояснили. Про конфлікт у партії також згадували у новинах Суспільного, 5 каналу, «Інтера» та «України». 

Приводом для чергових політичних спекуляцій стала вакцинація нардепів прямо в парламенті. На 5 каналі та «Інтері» у сюжетах відобразили критичне ставлення опозиційних депутатів до щеплення вакциною Pfizer, яку за даними клінічних досліджень визнають найбільш ефективною, і яку в Україну постачають зокрема в рамках гуманітарної програми. «Та для пересічних громадян, які записалися у чергу і вже більше як пів року чекають на щеплення, ця вакцина досі не доступна», — зауважили на 5 каналі. «Я буду вакцинуватися лише після того, як літні люди, вчителі, медики, військові вакцинуються, і я в загальній черзі», — говорив у синхроні на «Інтері» нардеп від «Батьківщини» Сергій Власенко. У повідомленнях СТБ та «України» про жодну критику не згадували. А на «1+1» журналісти запитали в керівника національної програми імунізації Центру громадського здоров’я Олександра Заїки, чому нардепів вакцинують саме цим препаратом: «Бо зараз є доступною вакцина Pfizer», — відповів той і пояснив, що китайської Coronavac уже майже не залишилося. Наскільки це твердження правдиве, журналісти не розбиралися і лишили це на розсуд аудиторії. 

Підбадьорила новинарів також бійка Іллі Киви з Миколою Тищенком, що додала екшну парламентським будням. А першою за кількістю піару знову стала «Опозиційна платформа — За життя». Партія знову провела мітинг у Києві під парламентом. У матеріалах «Інтера» головними героями сюжетів про цю акцію були Юрій Бойко, Нестор Шуфрич, Юрій Павленко та Вадим Рабинович. У сюжеті Першого незалежного до них додалися також Ілля Кива та топменеджер каналу Артем Марчевський. Акцію називали нагадуванням про передвиборчі обіцянки влади, але реакції самої влади у сюжетах не давали, хоча вона була. На Першому незалежному розповідали, що Віктор Медведчук звернувся до Європейського суду з прав людини через «політичні утиски», а журналісти його каналів «передали в ООН листа із проханням вплинути на українську владу, щоб вона відновила мовлення трьох незаконно закритих опозиційних телеканалів».  

Доторкнутись до зірок

14 червня, попри очевидне небажання Святослава Вакарчука та його колишньої дружини Лялі Фонарьової розповідати подробиці свого розлучення, на «1+1» вийшов сюжет про це: «Наталя Гончарова намагалася пролити світло на ситуацію, в якій ніхто не бажає говорити». Весь сюжет будується на припущеннях, здогадках, дописах у соцмережах та архівному інтерв’ю Вакарчука, де він укотре каже, що не хоче говорити про особисте життя. «Сама Ляля розпад родини не коментує. Вакарчук теж мовчить. А от знайомий пари, продюсер Євген Рибчинський, не втримався і опублікував допис», — йдеться у сюжеті. Втім і цей допис незабаром зник. «У соцмережі почали з'являтися чутки, що Вакарчука вже бачили у Львові з новою обраницею. Але фотопідтвердження цьому немає», — «пролила світло» журналістка. 

Були приводи і для новин про зірок старшого покоління. Коли на «Інтері» та ICTV розповідали про долю Івана Миколайчука до його 80-річчя, на «Україні» в пам’ять за нього випивав лідер Радикальної партії Олег Ляшко. Він «підняв чарку за здоров'я усіх українських культурних діячів і за усю рідню Миколайчука», йшлося у повідомленні. А у трагічній новині про смерть хореографа Григорія Чапкіса на СТБ з усіх відгуків про нього у матеріал включили лише фрагмент допису Володимира Зеленського: «Невиправний оптиміст. Той, з кого дійсно хотілося брати приклад. Той, для кого танець ніколи не був роботою, натомість був його життям. Для мене Григорій Миколайович назавжди! Як і його слова: "Треба рухатися до останнього подиху". Раджу не забувати цю фразу всім нам. Назавжди в наших серцях».

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».

Фото: скриншот з випуску «Першого незалежного»