Частина українських провайдерів відключила канали медіагруп, не зумівши домовитися про виплати мовникам за ретрансляцію. На початку року так сталося з чернігівським провайдером «Основа» та провайдером з Ірпеня «Best». І якщо кілька років тому такий сценарій сприймався як кінець бізнесу, то тепер провайдери значно легше йдуть на такі кроки та не бояться втрати абонентів. Війна, міграція населення, єдиний телемарафон, доступність українських каналів на різних платформах, розвиток ОТТ-сервісів — усі ці події сприяли тому, що провайдери почали змінюватися. І тепер у більшості тих, хто працює за кабельною технологією, послуга телебачення — далеко не на першому місці.

«Детектор медіа» розповідає історії тих провайдерів, які відмовилися від каналів медіагруп, і що з цього вийшло.

Як медіагрупи почали брати роялті за трансляцію своїх каналів

До повномасштабної війни на українському ринку було чотири великі медіагрупи: Starlight Media, «Медіа Група Україна», «1+1 медіа» та «Інтер медіа груп». У 2017 році вони вирішили будувати платний ринок і брати гроші за трансляцію своїх телеканалів із провайдерів. А провайдери, відповідно, привчали користувачів платити за контент. Раніше загальнонаціональні канали входили до обов’язкового переліку трансляції в усіх пакетах усіх провайдерів.

Після змін до профільного закону канали вийшли з «універсальної програмної послуги», яку мали транслювати всі, та перейшли до договірних стосунків із провайдерами. Щороку медіагрупи підвищували роялті за власні канали. Провайдери приставали на ці умови, тому що канали згаданих медіагруп були найпопулярнішими та втрата їх могла зумовити втрати абонентів. При цьому на ринку існували непублічні правила, які полягали в тому, що провайдери у найдоступніші пакети мали включати всі канали медіагруп (не лише найпопулярніші «1+1», ICTV, «Україну», «Інтер», а й, умовно кажучи, й «Оце», «НЛО ТВ» та «Бігуді»). І головне — провайдери мали брати для трансляції «всі медіагрупи — або жодної». В офіційних коментарях та інтерв’ю представники медіагруп це заперечували.

Інфляція (у цьому випадку — зростання ціни за трансляцію каналів провайдерами. — «ДМ») зумовлювала конфлікти між сторонами. Зазвичай на початку року хтось із провайдерів міг не домовитись із медіагрупами — і популярні канали зникали з його пакета.

Але за кілька тижнів провайдери та медіагрупи домовлялись — і канали поверталися в пакети.

Наприклад, у 2017 році конфліктували «Інтер» із  «Ланетом» і «Тріоланом». Однак зрештою сторони домовились і уклали угоди.

У 2018 році провайдер «Інформаційні технології» вимкнув канали «1+1 медіа», «Starlight Media» та «Inter Media Group», протестуючи проти підвищення цін на ретрансляцію їхніх каналів. Медіагрупи звинувачували компанію в порушенні партнерських відносин. Ішлося про підозри щодо заниження провайдером даних про кількість його абонентів (андерепортинг), що впливає на суму відрахувань медіагрупам. Однак за десять днів сторони домовилися — і провайдер усіх увімкнув. Зрештою, «Плюси» навіть нагородили «Інформаційні технології» премією в номінації «За сміливість».

У 2020 році про припинення співпраці з «Ланетом» заявляла група «1+1 медіа». Тоді провайдер звинуватив медіагрупу у вимозі прибрати з пакетів некодовані на супутнику канали з погрозою розірвати угоди на ретрансляцію каналів «1+1 медіа». У відповідь група «1+1 медіа» повідомляла, що хоче переглянути комерційні умови співпраці з провайдером і звинуватила його в андерепортингу. Однак усе також закінчилося хепі-ендом — і сторони підписали нову угоду.

У січні 2021 року «Медіа Група Україна» вимкнула свої канали з платформи Megogo. Тоді, окрім ціни на канали, яблуком розбрату стали провідні футбольні турніри УЄФА. А за тиждень після відімкнення сервіс і медіагрупа вже звітували про укладання нового договору.

Усе змінилося навесні 2021 року, коли після подібного конфлікту «Ланет» повідомив, що готовий відмовитися від усіх каналів медіагруп. Ця історія тоді стала прецедентом, про який напишемо детальніше.

Як «Ланет» відмовився від каналів медіагруп і що з цього вийшло

У березні 2021 року StarlightMedia та «Медіа Група Україна» анонсували розірвання угоди з провайдером «Мережа Ланет», не вказуючи причини припинення співпраці. За інформацією джерел «Детектора медіа», невдоволення медіагруп викликала акція «Ланету» «Лютий GIG». За 33 гривні на місяць нові абоненти до кінця весни могли користуватися послугами інтернету та мати доступ до понад 150 онлайн-телеканалів у сервісі «Ланет.TV».

Однак ще восени 2020 року медіагрупи встановили рівень інфляції на 2021 рік для провайдерів 30% і висунули вимогу щодо зростання ціни найдешевшого пакета для абонентів до 99 гривень.

Згодом «1+1 медіа» та «Інтер медіа груп» також надіслали повідомлення провайдеру «Мережа Ланет» про бажання достроково розірвати договір. Тоді власник «Ланету» Віктор Мазур сказав, що компанія може змінити свою бізнес-модель через конфлікт із медіагрупами.

У травні «Ланет» відімкнув канали всіх чотирьох медіагруп. Після цього компанія звернулася до суду й Антимонопольного комітету. Метою «Ланету» було довести зловживання монопольним становищем із боку медіагруп. АМКУ відмовився розглядати заяву провайдера, той оскаржив відмову і дійшов до касаційної інстанції. У січні 2023 року Верховний суд України задовольнив касаційну скаргу компанії «Мережа Ланет» у справі проти Антимонопольного комітету України та зобов’язав розглянути заяву компанії щодо зловживання монопольним становищем медіагрупами. Ймовірно, АМКУ розгляне цю скаргу в цьому році.

Комерційний директор «Мережі Ланет» Дмитро Ганзенко розказав у коментарі «Детектору медіа», що у 2021 році, одразу після того, як усі чотири медіагрупи одночасно розірвали угоди, провайдер втратив 70% телевізійних абонентів: «У нашому випадку реакція користувачів була значно гіршою, ніж у тих провайдерів, які відключають медіагрупи зараз. Тому що тоді ринкова та контентна сила у медіагруп була значно вищою. І працювали вони синхронно».

Провайдер, окрім телебачення, надавав ще інтернет, і ця послуга була основною для компанії. Втрати серед користувачів мережі були не такими суттєвими. За словами Дмитра Ганзенка, переважно відключалися ті, хто замовляв подвійну послугу та хотів отримувати й телебачення, й інтернет в одного провайдера.

«Після цього ми сконцентрувалися саме на послузі інтернету. І це дозволило нам вижити. Тому що якби подібного удару зазнав чисто телевізійний провайдер, або той, який має більшу частку телевізійних абонентів, то це б привело до банкрутства. Але “Ланет” і тоді, і зараз насамперед орієнтувався саме на інтернет, тому попри багатомільйонні втрати нам вдалося втримати бізнес та його стабілізувати», — розказує Дмитро Ганзенко.

Новий контент провайдер не купував. Окрім каналів медіагруп, у його пакетах бути також інші українські й іноземні канали. Тому «Ланет» поставив у дешевші пакети той контент, який раніше продавався як преміальний.

Зі слів Дмитра Ганзенка, бізнес «Ланету» після втрати каналів медіагруп не став збитковим. І залишається прибутковим досі: «Ми заробляємо на інтернеті. Телевізійний бізнес для більшості українських провайдерів подвійної послуги є збитковим. Він використовується як маркетинговий інструмент для залучення абонентів до інтернету. Але його сила як маркетингу також упала після початку війни та втрати позицій медіагруп у виробництві контенту». Адже зараз медіагрупи  суттєво скоротили інвестиції в контент, в ефірі виходять повтори. Медіагрупа «Україна» закрилася, медіагрупа «Інтер», за словами її нового члена наглядової ради Сергія Созановського, переживає не найкращі часи.

«Також важливо, що “1+1 медіа” та “Starlight Media” тепер грають самі за себе. SLM пішли з “Основи”, “Best”, але “1+1” своїх друзів не підтримав, як це було у ситуації з “Ланетом”. Зараз кожен намагається вижити самостійно. Бо наша проблема була не у втраті однієї медіагрупи, а в тому, що відключили всі й одночасно», — вважає Дмитро Ганзенко.

На його думку, продавати послугу телебачення стає збитковим. І наразі заробляти на цьому ринку можуть хіба що ОТТ-сервіси. Вони змогли втримати частину абонентів, яка після початку повномасштабного вторгнення виїхала за кордон. Їхні бази зростають. Тоді як бази кабельних провайдерів зменшуються постійно. Велика війна прискорила ці процеси.

«Багато легендарних провайдерів закриваються. Наприклад, був провайдер “Вільне слово з України” з Дубна, який працював з 1995 року. Після початку повномасштабної війни вони закрилися. Продати чисто телевізійний провайдерський бізнес неможливо», — додає Дмитро Ганзенко.

Саме тому зараз майже всі кабельні провайдери працюють з інтернетом.

Утім, «Ланет» не планує відмовлятися від телевізійної послуги, адже наразі в нього залишаються десятки тисяч абонентів — і цей напрямок також приносить гроші. «Але в розвиток саме цієї послуги ми не вкладаємо», — каже Ганзенко. Так само «Ланет» не бачить перспективи у роботі з ОТТ, адже український ринок, за його словами, здатен втримати двох великих гравців. І це мають бути гіганти, а не міські чи регіональні провайдери. Які зараз найефективніше можуть працювати саме з інтернетом.

Цей пріоритет лишається основним і для «Мережі Ланет».

«Зараз у нас у пріоритеті інтернет. Ми одні з перших запустили гігабітний інтернет. Торік ми багато інвестували у безперебійне живлення. Хоча нагальність цієї технології зараз знизилася. І зараз ми не можемо це використовувати в маркетингу. Зараз у нас, як і в інших серйозних провайдерів, мережа суттєво зарезервована. Наступного року ми також вкладатимемось у прискорення та стабільність послуги», — каже комерційний директор провайдера.

Про розрив із медіагрупами «Ланет» зараз не шкодує.

«Спершу було дуже важко. Але зараз ринок руйнується, все палає, а “Ланета” там більше немає. Ми вийшли та здобули свободу. Зараз ми можемо спостерігати за цими процесами зі сторони», — додає Дмитро Ганзенко.

Як регіональні провайдери стали відключати канали медіагруп

Регіональні провайдери стали сміливішими й активніше йшли на відключення каналів медіагруп у разі, якщо були не згодні з ціною, саме з початком повномасштабної війни.

«Чому зараз усі стали сміливішими? Бо у кабельних провайдерів не залишилося грошей. Через війну втрати були такими, що зараз багато хто відключатиме канали медіагруп», — каже в коментарі «Детектору медіа» технічний директор і власник одеського провайдера «Сана+» Володимир Крупський.

Провайдери з Одеси «Сана+» та «Чорне море» припинили трансляцію каналів групи «1+1» через завелике роялті у серпні 2022 року. «Після цього у грудні 2022-го SLM відмовилася продовжувати договір на 2023 рік, поки ми не ввімкнемо “1+1”. Ми тоді вимкнули і їх. У 2023-му в мережі “Сана+” і “Чорне море” у нас не було ані SLM, ані “1+1”. На цей рік ми також не стали укладати з ними договори», — розказує Володимир Крупський. Його провайдери — одні з перших, хто став готовий до припинення співпраці з медіагрупами.

І якщо у випадку з «Ланетом» після відключень популярних каналів провайдер втратив 70% свого телевізійного бізнесу, то на бізнес одеських компаній, за словами Володимира Крупського, це суттєво не вплинуло: «Я не можу сказати, що абоненти сильно зраділи. Але Одеса є Одесою. На наш бізнес це відключення суттєво не вплинуло. Абоненти місяць посварилися і заспокоїлися. Звісно, відтік абонентів відбувається постійно. Найбільше ми втратили після початку повномасштабної війни. Але ми без каналів медіагруп проживемо, жили й будемо жити далі». Своїм абонентам провайдери пропонували канали груп «Сонар», «Континент ТВ» та Viasat.

Як і Дмитро Ганзенко з «Ланету», Володимир Крупський упевнений, що втримати кабельне телебачення без інтернету зараз неможливо: «Мережі все одно слід будувати. І одним оптичним волокном летить як кабельне телебачення, так і інтернет. Якщо я доставив абоненту інтернет, то і кабельне можу. Думаю, що зараз уже не залишилося провайдерів, які надають у кабелі лише телевізійну послугу. Вони ж не такі дурні, всі почали надавати послуги інтернету».

Влітку 2022 року провайдер «Еверест» у Хмельницькій та Вінницькій області відімкнув канали «1+1». Це тоді підтвердили у пресслужбі медіагрупи. Домовитися про коментар із представником провайдера «Детектору медіа» не вдалося, він лише сказав, що цей конфлікт із медіагрупою «1+1» був улітку 2022 року й він був вичерпаний.

2024 рік розпочався для найбільшого кабельного провайдера Чернігова «Основа» з того, що він припинив трансляцію каналів медіагрупи  Starlight Media: ICTV, ICTV2, Новий канал, СТБ, М1, М2.

Як розказала «Детектору медіа» комерційна директорка компанії «Основа» Наталія Красуля, причиною відключення стала відсутність домовленості стосовно суми роялті, яке стрімко зросло на 2024 рік. Нагадаємо, що у 2022 та 2023 роках медіагрупи надавали провайдерам, особливо в тих регіонах, які найбільше постраждали від агресії ворога, знижки на свої канали. Але на 2024 рік, за інформацією джерел, інфляція (тобто ймовірне скасування цих знижок) становила від 20% до 60%.

Інколи, як уже йшлося вище, конфлікти між медіагрупами та провайдерами, які часто розпочинаються на початку року, завершуються вже за кілька тижнів після відключення — сторони домовляються. Однак Наталія Красуля розказує, що станом на кінець січня її компанія не отримувала нових пропозицій від SLM, тому вважає, що медіагрупа свою позицію не змінила.

«Перед нами постав нелегкий вибір: або втратити абонентів через відсутність семи телеканалів групи, або втратити абонентів через підвищення абонентної плати. Ми обрали перший варіант, який, на нашу думку, менш вразливий і для нас, і для абонентів. Зрозуміло, що кожен канал має своїх прихильників, тому звернення від абонентів стосовно повернення каналів СТБ, Новий, ICTV2 ми отримуємо, але вони не мають масового характеру. І, як виявилося, відсутність каналів медіагрупи “Starlight Media” ICTV, ICTV2, Новий канал, СТБ, М1, М2 не стала аргументом, щоб відмовитися від наших послуг. На сьогодні — це лічені абоненти», — розказує Наталя Красуля. «Основа» пропонує абонентам пакет із 68 каналів, із них 50 — українські.

Наталія Красуля, як і представники інших регіональних провайдерів, розказує про стійку тенденцію зниження попиту на кабельне телебачення ще до повномасштабного вторгнення. Однак для її компанії, попри це, важливою є ця послуга задля інформаційної безпеки: «Вважаємо, що сьогодні, коли в країні війна, послуги телебачення — це не про рентабельність, а про інформування населення. Ми на своїй ділянці інформаційного фронту робимо все можливе, що від нас залежить». «Основа» надає як послуги кабельного телебачення, так і інтернету.

З 11 січня 2024 року канали ICTV, Новий канал, СТБ припинили показувати у мережі ірпінського провайдера «Best». Причина — зростання роялті.

Очільник «Best» Олексій Зиневич у коментарі «Детектору медіа» розказав, що наразі ситуація не змінилася: «Знижки нам не пропонували. Були поодинокі незадоволені, але вони ніяк не впливають на загальну картину. “1+1” та “Інтер” ціни майже не підіймали, трагедії немає ».

Олексій Зиневич розказує, що ще не визначилися, якими каналами замінити мовників SLM: «Узагалі, послуга кабельного телебачення скоро помре, як помер стаціонарний телефон. Поведінка медіагруп, звісно, обурює, але вона не є вирішальною. Зараз більше абонентів питає про стримінгові сервіси, коли абонент може сам обрати, що дивитися. Кабельне щось приносить, але це не великі гроші, і з кожним роком заробітки кабельників зменшуються», — розказує Олексій Зиневич.

«Best», як і «Ланет», своїм пріоритетом зараз бачить саме інтернет. «Це понад 90% нашого бізнесу. Кабельне — це копійки, додатковий сервіс, щоб було зручно клієнту. Ми до всіх вимог медіагруп взагалі за кабельне гроші не брали», — додає Олексій Зиневич і говорить, що перспективи у послузі кабельного телебачення не бачить.

P.S. Незабаром «Детектор медіа» планує серію інтерв’ю про платний ринок із представниками медіагруп.