2,5 гривні розбрату. StarLightMedia та «1+1 медіа» про зміну УПП і перехід до ринкових відносин з провайдерами

2,5 гривні розбрату. StarLightMedia та «1+1 медіа» про зміну УПП і перехід до ринкових відносин з провайдерами

18 Серпня 2016
3670
18 Серпня 2016
19:05

2,5 гривні розбрату. StarLightMedia та «1+1 медіа» про зміну УПП і перехід до ринкових відносин з провайдерами

3670
2,5 гривні розбрату. StarLightMedia та «1+1 медіа» про зміну УПП і перехід до ринкових відносин з провайдерами
2,5 гривні розбрату. StarLightMedia та «1+1 медіа» про зміну УПП і перехід до ринкових відносин з провайдерами

Півтора роки тому дві медіагрупи – StarLightMedia та «1+1 медіа» – почали розмову з гравцями ринку платного телебачення про перехід на договірні відносини і запровадження для провайдерів плати за ретрансляцію ефірних українських телеканалів. Рік тому ми поспілкувалися на цю тему з директором зі стратегічного розвитку StarLightMedia Федором Гречаніновим, який розповів про ціну питання (5-10 гривень з абонента за всі українські ефірні канали з перспективою вийти через п’ять років на суму 1 долар з абонента) та анонсував необхідність зміни норми законодавства про універсальну програмну послугу, адже наразі провайдери не зобов’язані укладати угоди з телеканалами, що входять до УПП.

Відтоді було зареєстровано законопроект№3504 про зміну УПП, який зазнав кілька редакційних змін. 12 липня Рада ухвалила його за основу в першому читанні. Зачитана в парламенті під стенограму редакція законопроекту передбачає залишити в складі УПП суспільне ТБ і радіо, телеканал «Рада», а також ефірні аналогові й цифрові місцеві й регіональні телеканали. При цьому загальнонаціональні ефірні комерційні мовники будуть вилучені зі складу УПП і, відповідно, перейдуть до договірних відносин з провайдерами.

Протягом цих півтора років медіагрупи й провайдери вели постійний діалог і неодноразово збиралися за круглими столами для дискусії. Часом здавалося, що компромісу досягнуто, але цього не сталося, й після ухвалення законопроекту розпочалася публічна війна. На прес-конференції 20 липня представники «Телекомунікаційної палати України» (найбільший член асоціації – компанія «Воля-кабель») заявили, що законопроект несе загрозу для інформаційної безпеки України. Тому що абоненти будуть змушені сплачувати більше коштів за доступ до інформації, яка зараз гарантована державою, і неминуче відбудеться відтік абонентів до неконтрольованих державою телевізійних платформ.

Сьогодні, 18 серпня, свою позицію на зустрічі із журналістами вирішили донести представники телегруп – директор зі стратегічного маркетингу StarLightMedia Федір Гречанінов і виконавчий директор «1+1 медіа» Ярослав Пахольчук. За рік, що минув, медіагрупи знизили свої фінансові очікування, замислилися над інформаційною безпекою в контексті кодування на супутнику та заговорили про соціальну місію – безкоштовний цифровий ефір.

Про діалог із провайдерами

Ф.Г.: За останній місяць компромісу з провайдерами не знайдено, діалогу за час відпустки не відбулося. Ми бачимо категоричне неприйняття нашої позиції як з боку гравців ринку кабельного ТБ, так і профільних асоціацій. Для кабельників це вигідна ситуація, адже вони можуть доносити до парламенту меседж, що питання спірне, ми не домовилися, а тому ухвалювати закон не можна.

Я.П.: Зараз на ринку працюють 520 кабельних операторів. Діалог ми розпочали півтора роки тому з найбільшими гравцями. Була конструктивна розмова, як розвивати ринок кабельного ТБ. У них є проблеми з андерепортингом, дисконтами, демпінгом. Є питання в них до DTT-сегменту, до «Зеонбуду». У нас спільна мета – зробити ринок прозорим і зрозумілим, і в нас був діалог. Але так сталося, що одна з провідних компаній на ринку кабельного телебачення навесні заявила: ми готові працювати, але в такому разі чотири телегрупи повинні віддати нам ексклюзивні права на дистрибуцію на території України. Ми взяли паузу, а вони запевнили: якщо ні – тоді війна. Те, що відбувається останні два місяці, – це результат цієї пропозиції. Наразі є багато маніпуляцій та викривлень ситуації. Але ми налаштовані на конструктивний діалог.

Про ціну питання

Я.П.: У 2012 році ми з Федором вперше сіли з найбільшими провайдерами говорити про кодування сигналу телеканалів і про те, скільки потенційно можуть коштувати канали чотирьох медіагруп для провайдерів.

Ф.Г.: Ми говорили не про те, скільки коштують канали, а скільки кабельні, супутникові, ОТТ-оператори могли би платити.

Я.П.: На той момент були позитивні сподівання, ринок був на підйомі. І була названа сума 8 гривень на місяць з абонента за 20 каналів чотирьох медіагруп. Та відтоді все змінилося. Коли сьогодні маніпулюють цифрою 25 гривень – це складають пропорцію до долара. Проте ми прекрасно розуміємо платоспроможність населення і ситуацію на ринку. Тому сьогодні йдеться про суму 2,5 гривні на місяць з абонента за 20 каналів чотирьох медіагруп. Ціна сформувалася з діалогу з кабельниками навесні цього року.

Ф.Г.: Ми вважаємо, що в сьогоднішній економічній моделі існування кабельних операторів вони можуть платити 2,5 гривні. Яким буде розподіл цих 2,5 грн між медіагрупами – це результат подальших переговорів. Ми не говоримо про пакет з чотирьох медіагруп – кожна з груп веде переговори індивідуально.

На сьогодні соціальний (базовий) пакет у провайдерів коштує від 15 грн, у середньому – 25 грн на місяць. 2,5 гривні – це приблизно 10-15% від цієї суми. 15% – це та величина роялті, яку кабельники можуть віддати постачальникам контенту. Норма роялті в розрахунках кабельних операторів у великих пакетах доходить до 50%, а в базовому пакеті вона наразі становить 0. Ми кажемо: давайте вона буде не 0, а 15%.

Я.П.: З 2014 по 2016 рік компанія «Воля», наприклад, підняла ціну на свій соціальний пакет на 23 грн (58%). У середньому по ринку зростання ціни на базовий пакет становить 40% (у деяких провайдерів – від 50% до 100%). Це при тому, що контент каналів, що входять до базового пакету, провайдери отримують безкоштовно, адже це канали, що входять в УПП.

Як зміниться кінцева ціна для глядачів?

Я.П.: 2,5 грн з одного телеглядача – це те навантаження, яке оператори можуть витримати без перенесення плати на кінцевого споживача. Варіанти редакції законопроекту говорять про відтермінування впровадження закону з нового року. Відповідно, буде час домовитися і підготуватися.

Ф.Г.: Кабельні оператори і без нашої ініціативи зміни УПП хочуть і планують піднімати ціни на свої пакети. З іншого боку, зараз вони можуть донести до свого абонента, що це нібито відбувається через нас.

Про знижки за обсяг

Ф.Г.: StarLightMedia не буде робити знижок за обсяг. Але в кожної медіагрупи буде своя політика. Я не знаю, якою буде ціна, але вона буде однаковою для всіх. За що можуть бути знижки в нас? Якщо вони підпишуть з нами угоди до початку дії закону, отримають знижку 15%.

Я.П.: До цінової політики ми не дійшли. Між собою медіагрупи погодили бар’єр, за яким ми не повинні допустити входження на ринок. Це ми контролювати будемо.

Про пакетну пропозицію

Я.П.: Опція вибору завжди є. Ми не пропонуємо пакетом усі канали.

Про стратегічні суми

Ф.Г.: Якщо ми з усіма домовимося і всі кабельні оператори на початковому етапі платитимуть по 2,5 грн з абонента на місяць, то з 4 млн абонентів кабельного ТБ ми отримаємо 120 млн грн на рік. Це 3% від обсягу телевізійного ринку цього року (4 млрд грн.). Ми сподіваємося, що ринок буде розвиватися і кабельні оператори будуть платити нам більше.

Зміни в законі мають дозволити почати певний процес. Скільки грошей ми будемо брати з провайдерів через п’ять років, залежить від того, в якому стані буде українська економіка, які будуть успіхи чи неуспіхи в боротьбі з піратством (а це залежить не лише від медіагруп, а й від поліції, прокуратури, судів).

Я.П.: Сьогодні 90% наших доходів – це реклама. І ми прагнемо переходу до змішаної моделі. У великих медіахолдингів є три кити, на яких вони базуються: реклама, продаж контенту і дистрибуція каналів. В ідеальному світі у структурі доходів це три по 33%. Візьмемо українські реалії. Створенням контенту наші медіагрупи активно займаються з 2009-2010 років. У сьогоднішній структурі доходів продаж власного контенту на зовнішні ринки та український становить до 10%. В ідеальній моделі мав би становити 30-40%, адже 85% контенту в ефірі «1+1»– це власне виробництво. Тож я припустив би, що в нашій структурі доходів через п’ять років дистрибуція становитиме до 10%.

Про змішану, рекламну і платну модель

Я.П.: Канал «Футбол» – платний, і водночас на ньому є спонсорство і реклама. В усьому світі працює змішана модель. Іноземні платні канали до літа цього року мали українську рекламу. Fox розглядає можливість рекламної врізки у свої канали. Вони говорять про максимізацію своїх вигод. Сьогодні змішана модель домінуюча.

Ф.Г.: Виходячи із сьогоднішньої економічної ситуації, ми не бачимо передумов і ринкової доцільності в заміні рекламної моделі на платну (залишити в групі один рекламний канал, решту зробити платними). До цього не готові ні оператори, ні абоненти.

Сьогодні телевізійний ринок отримує з одного телевізійного домогосподарства приблизно 27 грн рекламних грошей на місяць (4 млрд грн річних доходів від телереклами розділити на 12,5 млн домогосподарств і на 12 місяців). Щоб замінити рекламну монетизацію платою за контент, потрібно з кожного кабельного домогосподарства збирати утричі більшу суму,адже кабельні домогосподарства становлять третину всіх телевізійних домогосподарств. Я не впевнений, що українські абоненти готові сьогодні доплачувати ці гроші, щоб отримувати український контент без реклами.

Я.П.: Наявність заборони контрактувати канали з УПП заважає розвитку нішевих каналів медіагруп. Коли «1+1» належав американському медіахолдингу СМЕ, у нашій п’ятирічній стратегії була ідея запустити 15 нішевих каналів. Але канали-початківці змушені платити кабельним операторам за поширення в мережі. І тільки через кілька років, якщо оператор побачить, що канал популярний і його дивляться, тоді він може сказати, що буде безкоштовно брати канал. Кілька років тому в наших переговорах з кабельниками було так: три канали з УПП беру безкоштовно, а за інші три – плати мені гроші. І досі ми змушені платити за поширення деяких каналів у мережах кабельних операторів. Доки «2+2» не увійшов в УПП і на каналі не з’явився футбол, ми змушені були за нього платити.

Ф.Г.: Після зміни УПП ми не збираємося платити провайдерам, ми збираємося з них брати гроші.

Про кінцеву мету медіагруп

Ф.Г.: Наша мета – розвинути індустрію платного ТБ. Провайдери самі без правовласників не можуть боротися з піратством, з андерепортингом.

УПП не поширюється на супутник унаслідок технологічних причин (супутник не може забезпечити доставку всіх регіональних каналів). При цьому в країні працює супутниковий оператор Viasat, який має ліцензію провайдера. Ми в будь-який момент могли прийти до Viasat і сказати: хочеш нас транслювати – плати роялті. Що ми і зробили. Та ми побачили бізнес Viasat, проблеми оператора, і в результаті ми не брали з них грошей. Ми завжди розуміємо, у яких реаліях перебуває наш контрагент. Такий же підхід буде щодо кабельних партнерів. Теза про те, що ми хочемо зробити боляче ринку платного ТБ чи кінцевому абоненту, – неправда.

Ми вважаємо, що неможливе стійке демократичне суспільство і розвиток свободи слова в ситуації, коли ключові ЗМІ не є економічно самостійними й ефективними. Сьогодні ТБ – збиткова галузь. Нам заборонили використовувати російський контент, відповідно, ми маємо виробляти свій контент, який має конкурувати з російськими каналами, що доступні на супутнику по всій території. При цьому російський ринок приблизно вдесятеро більше нашого з точки зору доходів телеканалів. Крім того щороку РФ дотує створення контенту мільярдами доларів. А ми маємо створювати конкурентоспроможний контент. Тому будь-які дії держави, які допоможуть телеіндустрії стати самоокупною, – це добро. Будь-які бар’єри на цьому шляху – це зло.

Чому «Медіа Група Україна» та Inter Media Group публічно не приєднуються до дискусії?

Я.П.: Мабуть, це не в пріоритеті їхніх питань.

Хто виграє від змін?

Ф.Г.: Легальні законослухняні кабельники. У нас з’явиться прямий стимул боротися з піратами, з андерепортингом. І додаткова плата за ретрансляцію українських каналів стане значним бар’єром для тих, хто демпінгує і збирається демпінгувати далі.

Є досить велика асоціація ринку платного ТБ, керівництво якої нас підтримує. Але вони кажуть: якщо ми оголосимо про це публічно, нас порвуть колеги.

Про боротьбу з андерепортингом і піратством

Я.П.: У населених пунктах, де оператори декларують однаковий розмір абонбази, ціна на пакети може відрізнятися вдвічі. Тому що є андерепортинг і демпінг. Держстат оцінює ринок кабельного ТБ у 1,5 млрд грн на рік. Фахівці говорять про 2,5-2,8 млрд грн. Тобто половина ринку перебуває в тіні. Наприклад, є оператор, який працює під брендом, а в нього є сузір’я СПД-шників, які підключають абонентів і яким сплачується абонплата.

Ф.Г.: Є накопчене ринком знання своїх конкурентів. У будь-якому місті один кабельник добре знає про іншого, скільки в нього абонентів. Більш того, коли дрібніші кабельники намагаються продатися більшим, вони заявляють справжню абонентську базу (а може й завищену), і в цей момент проводиться аудит. Тобто ці знання на ринку є. Оскільки всі легальні гравці зацікавлені в тому, щоб ми мали рівні умови для всіх, я очікую, що вони будуть відкритими з нами не тільки про самих себе. І якщо ми знаємо, що є оператори, в яких 100 тис. абонентів, а вони заявляють нам про 5 тис., ми не будемо підписувати з ними документів.

Про різницю між кабельними операторами і «Зеонбудом»

Ф.Г.: «Зеонбуд» не повинен нам платити за поширення сигналу – ми самі йому платимо. Але безкоштовний ефір є в будь-якій країні. Можливість людей отримати безкоштовний доступ до ключових каналів – це норма в усьому світі.

Я.П: Для «Зеонбуду» наш контент безкоштовний, але й для глядачів він доставляється безкоштовно, і в цьому наша соціальна роль. У чому маніпуляція? У 520 кабельних операторів є базовий (соціальний, універсальний) пакет, контент для якого вони отримують безкоштовно, але при цьому за 13-15-18 каналів беруть з абонента в середньому 25 грн на місяць.

Враховуючи соціальний рівень і достаток, кожен громадянин може вибрати рівень послуг – ОТТ, супутник, кабель чи соціальне безкоштовне ефірне мовлення. Сьогодні є ефірні аналог і цифра, є Концерн РРТ і «Зеонбуд». Ми, звісно, дуже обурені, що одночасно платимо за два види доставки в ефірі. І ми дуже чекаємо, що наступного літа відбудеться повний перехід на цифрове ефірне мовлення.

Ф.Г.: Нам усе одно, чи це «Зеонбуд», чи це РРТ – чи державна, чи приватна компанія. У багатьох європейських країнах послуги з розповсюдження ефірного сигналу надають приватні компанії, і там все одно є безкоштовний ефір. Нам така послуга потрібна, самі ми її надати собі не можемо, це дуже дорого. Ми платили РРТ не тому, що це державна компанія, а тому, що він надає послугу і є монополістом.

Нам невідомо, чи є актуальними плани «Зеонбуду» щодо платного пакету.

Про кодування на супутнику

Ф.Г.: Ми вважаємо, що потрібно кодуватися на супутнику. Але це буде не одночасно зі зміною УПП. Коли будуть відбудовані відносини з ринком кабельного телебачення – наступним кроком логічно кодувати супутник.

Я.П.: Але є велика проблема, і ми готуємося до діалогу з регулятором. Якщо ми закодуємо сигнал, то обмежимо людей у доступі до українського ТБ. Є два українські супутникові провайдери, регулювання яких полягає тільки в наповненні їхньої програмної послуги. Ці два оператори мають 150 тис. абонентів на двох, і за останні два роки їм заборонили десятки російських каналів. При цьому 3,8 млн абонентів безкоштовного супутникового ТБ продовжують отримувати з супутника заборонені російські канали. Жодних інструментів і важелів для боротьби з російськими каналами на супутнику не надано. Доки ми не погодимо з регулятором, як вони будуть контролювати російські канали в супутниковому сегменті, кодувати сигнал ми не будемо.

Хоча закодувати українські канали – це теж один з інструментів регулювання. Адже тоді український глядач піде до супутникового провайдера, який має українські канали. Візьмемо приклад з ринку кабельного ТБ. У структурі їх телеперегляду канали з УПП мають частку від 52%, а 20 каналів чотирьох медіагруп мають частку від 73%. Це при тому, що крім 20 наших каналів є сотні інших. Люди можуть вибирати, але вони дивляться українське. З іншого боку, є ризик обмежити в доступі до супутникового українського ТБ людей, які не готові перейти до платних провайдерів, і в них залишаться тільки російські канали. Це велика дилема, на яку відповіді в мене наразі нема.

Фото: Костянтин Мельницький, Capital.ua

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3670
Читайте також
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Дарина
2364 дн. тому
удасно много суржика по тексту. Позор! Вы же журналисты!
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду