Як ринку платного телебачення вижити в умовах війни?

Як ринку платного телебачення вижити в умовах війни?

11 Травня 2022
1046
11 Травня 2022
15:45

Як ринку платного телебачення вижити в умовах війни?

1046
Медіагрупи йдуть провайдерам назустріч, знижуючи роялті. Провайдери, які втратили абонентів і відновлюють зруйновані війною мережі, намагаються платити, але виходить не в усіх.
Як ринку платного телебачення вижити в умовах війни?
Як ринку платного телебачення вижити в умовах війни?

Під час війни українське телебачення опинилось у скруті. Після 24 лютого рекламні доходи більшості телеканалів обнулилися, й тільки тепер деякі з них відновлюють продажі. Провідні телеканали транслюють спільний марафон, виробництво якого коштує кожній із чотирьох великих медіагруп 30–35 мільйонів гривень на місяць. І поки що держава, принаймні, офіційно не оголошувала про готовність компенсувати ці витрати. Телеканали розкодували свої сигнали на супутнику, стали доступними в безкоштовних пакетах ОТТ-сервісів, на ютубі та в «Дії». Спроба медіагруп отримати фінансову підтримку світової бізнес- і медіаспільноти дала скромний результат — 112 тисяч гривень. 

У такій ситуації ринок платного телебачення міг би якщо не врятувати, то, принаймні, полегшити становище медіагруп. Однак провайдери опинились у не менш складних умовах, адже значна частина їхніх абонентів перестала платити. До того ж, у перші місяці великої війни, коли всі канали показували одне й те саме й були доступні на всіх платформах, потреба людей у платному телебаченні зменшилась. Також у багатьох регіонах пошкоджені кабельні мережі, і провайдерам доводиться їх відновлювати (якщо це фізично можливо). Не кажучи вже про компанії, які опинились на окупованій російськими загарбниками території.  

Восени 2021 року медіагрупи оголосили про індивідуальні умови співпраці з провайдерами та про інфляцію, яку останні оцінюють у 8—15%. Тож більшість гравців ринку підписала контракти з чотирма медіагрупами й мала платити їм роялті за трансляцію їхніх каналів. Для абонентів ціни на послуги зросли несуттєво, переважно їх підвищили ще на початку осені. Втім через підвищення вартості прав на контент дехто чекав на зростання тарифів у лютому-березні. Натомість почалась повномасштабна війна — і все змінилося. 

За інформацією джерел «Детектора медіа», медіагрупи здебільшого вимагають від провайдерів сплати повного роялті за січень і лютий, але при цьому надають стовідсоткову знижку за березень, коли в багатьох регіонах тривали бойові дії. У квітні оплату намагаються поновити, однак зі значною знижкою. Деякі групи дозволяють провайдерам платити хоч скількись, але для частини провайдерів і це проблематично. 

За словами директора Starlight PayTV Миколи Фаєнгольда, в умовах війни оцінити скорочення ринку платного телебачення важко. Його група після вторгнення Росії одразу припинила виставляти рахунки для провайдерів у регіонах, де йдуть бої, та  почала робити знижки. «Проте наші партнери теж розуміють, що створення марафону потребує фінансування, адже ми залишились без доходів від рекламних контрактів, — каже Микола Фаєнгольд. — Роялті — це реальний внесок у перемогу на інформаційному фронті. А відмова платити чи вимога отримати сигнал безкоштовно під шумок під час війни — це ослаблення фронту й підрив національної безпеки». 

Ситуація зі сплатою роялті в різних областях різниться. В частині регіонів люди евакуювались, але провайдери не припиняють платити роялті, бо вважають, що «новини мають працювати». І навпаки: у спокійніших регіонах компанії відмовляються платити, аргументуючи це воєнним станом. Хоча законних підстав для припинення оплати роялті немає. 

StarLight Media пропонує провайдерам певну систему лояльності: «Якщо ми розуміємо, що більшість виплат за січень і лютий була зроблена, ми коригуємо ціни наступних періодів». Більшість провайдерів пристають на таку пропозицію і далі платять роялті. 

Велика війна, за словами Миколи Фаєнгольда, поставила крапку в багаторічних суперечках із провайдерами щодо трансляції російських каналів і контенту. «Ми вдячні Нацраді, яка заборонила більшість російських пропагандистських каналів ще раніше. Але, на жаль, все одно знаходились українські провайдери й пірати, які тягнули пропагандистів за вуха. Треба робити висновки і об’єднуватись довкола українських мовників», — каже він. 

Директор зі стратегії та розвитку бізнесу «Медіа Групи Україна» Федір Гречанінов каже, що чимало провайдерів швидко оговталися від шоку, який приніс початок повномасштабного вторгнення, й перейшли в робочий режим, адаптувавшись до нових обставин. Він вважає, що війна продемонструвала важливість платного телебачення, адже ворог намагається зруйнувати українське ефірне телемовлення, і в цій ситуації кабельне та інтернет-телебачення може стати доступною альтернативою для глядачів. 

Директор департаменту дистрибуції платних каналів «Медіа Групи Україна» Олександр Ремезовський, як і Микола Фаєнгольд, вважає угоди з провайдерами на 2022 рік чинними. Але каже, що це не стосується територій, окупованих росіянами. Якщо мережа провайдера працює й він не в окупації, медіагрупа, за словами Олександра Ремезовського, готова «на лояльних умовах надавати контент та лінійні канали». «Зараз провайдери досить багато винні медіагрупі, але жоден не відмовляється від своїх зобов’язань, і ми також ідемо назустріч: частково гасимо заборгованість або реструктуруємо її», — каже він. 

Група «1+1 media» не може оцінити падіння ринку в грошах і абонентах. «Сьогодні головне завдання учасників ринку — підтримати одне одного й забезпечити подальше існування медіа і провайдерського бізнесу в умовах війни», — відповіли у пресслужбі компанії на запитання «Детектора медіа».  «1+1 media» констатує, що надходження грошей від роялті «скоротилися на порядок, але це наші реалії і ми щиро вдячні тим провайдерам, які платять, підтримуючи мовлення, в тому числі, спільного телемарафону». Зі свого боку медіагрупа надала провайдерам знижки, розуміючи, що довоєнні ціни непідйомні для ринку. З 24 лютого до 31 березня група надала провайдерам стовідсоткову знижку по всій країні, а з квітня застосовує диференційовану систему знижок від 25% до 100% в залежності від регіону. «Всі провайдери, які працюють у зонах бойових дій або в населених пунктах, звільнених від окупації, отримали стовідсоткову знижку до 30 червня. Далі подивимось. До великих провайдерів підхід індивідуальний, ми обов’язково врахуємо географію роботи їхніх компаній», — пишуть у пресслужбі. Звільнили від сплати роялті й тих провайдерів, у яких постраждали мережі. 

Член правління Інтернет-асоціації України Андрій Соломаха каже, що коли провайдери отримують за свої послуги від абонентів менше 50% грошей, вони вже не можуть сплачувати роялті. «На ринку платного телебачення зараз немає вільних грошей», — каже він. 

Голова правління Асоціації правовласників та постачальників контенту Наталія Клітна констатує: ринок платного телебачення суттєво згорнувся, але вижив. Зараз його можна поділити на три умовні сегменти. Перший — ті, хто втратив свій бізнес через бойові дії та окупацію. «Там надходження платні від абонентів — навіть не нуль, а величезний мінус, який ще потрібно буде оцінити», — коментує Наталія Клітна. Другий сегмент — «сіра зона»: території неподалік від зони бойових дій чи звільнених міст. Там надходження від абонентів — на рівні 20—30 відсотків довоєнного рівня. Третій — тил, який теж постраждав, але платить 60—70%.  «Тобто ситуація різна і потребує гнучкості від правовласників, аби стимулювати відновлення роботи провайдерів і отримати гроші на підтримання мережі мовлення. Раніше ми говорили, що обсяг роялті не може перевищувати 30% від абонплати. Зараз ми бачимо, що провайдери фізично не можуть працювати на довоєнному рівні — його треба переглядати», — каже керівниця Асоціації правовласників та постачальників контенту. До Наталії жоден провайдер зі скаргами на дії правовласників не звертався. 

Зараз асоціація просить від партнерів технічної допомоги для операторів. Уже запрацював проєкт Kеер Ukraine Connected від Global NOG Alliance за підтримки Міністерства цифрової трансформації України, Асоціації правовласників та постачальників контенту, Інтернет-асоціації України і компанії DEPS. Перша партія допомоги коштувала понад 400 тисяч доларів, її вже частково роздали. 

ОТТ-сервіс Sweet.tv втратив значну частину обладнання, яке було розташоване в Маріуполі. Директор компанії Олександр Резунов розповідає, що через це компанія не може точно знати відсоток втрати абонентів або відновити доступ до статистики. «Зараз усі сили та ресурси компанії зосереджені на підтримці стабільної роботи сервісу, тому ми не можемо прогнозувати, коли відновимо доступ до даних», — каже він. Sweet.tv втратив зв’язок із частиною працівників, які мусили виїхати через війну. Також на сервіс були хакерські атаки. Інші ОТТ-сервіси також їх зазнали — Oll.tv зупиняв роботу, а «Омега-ТВ» так і не зміг відновити всі свої функції. 

«Sweet.tv щодня зазнає атак і спроб видалити додаток із магазинів додатків. Проте нашим спеціалістам удається тримати оборону», — каже Олександр Резунов. 

Усі користувачі Sweet.tv мають безкоштовний доступ до інформаційних телеканалів, які транслюють спільний марафон. Абоненти, які виїхали за кордон, зберегли передплату й отримують контент, доступний у тарифі «Міжнародний» — українські та іноземні телеканали, українські фільми, серіали та освітні курси. 

«На тарифні плани з розважальним контентом ціни не змінились, — каже Олександр Резунов. — Частина абонентів зберігає передплату попри те, що марафон є у вільному доступі. Ми дуже вдячні їм за підтримку, адже кожна оплата — це внесок в інформаційну безпеку країни». Керівник Sweet.tv каже, що його компанія далі платить роялті медіагрупам, але менше, ніж до вторгнення. 

Харків із лютого під постійними обстрілами російських загарбників. Керівниця відділу маркетингу компанії «Макснет» Катерина Левощенко каже, що чимало працівників мусили виїхати. Найбільше абонентів у компанії було на Салтівці — в районі, який найбільше потерпає від обстрілів. 

«Ми змогли налаштувати віддалену роботу з тими, хто виїхав. Дехто лишився й відбудовує мережу», — розповідає Катерина Левощенко. Вона не може оцінити, наскільки зменшилась кількість активних абонентів компанії. Найпопулярнішою послугою залишається інтернет, а абоненти, які купують послугу телебачення, далі платять за неї. «Макснет» також не припиняє платити роялті: «Ми намагаємось оплачувати всі рахунки. Є непередбачені обставини, й ми сподіваємось, що розуміння та підтримка партнерів допоможе нам вистояти». Деякі абоненти повертаються до Харкова, й Катерина вірить, що «Макснету» вдасться відновити довоєнний обсяг послуг і запропонувати абонентам щось нове. 

«Завдання надскладне: як відновити послуги й водночас зберегти потенціал медіа в інформаційній війні? — розмірковує Наталія Клітна. — Чи можливо розділити ринкові відносини та місію? Відкриті джерела мовлення — це добре для інформаційної безпеки, але, вочевидь, не стимулює абонентів платити за контент». Вона вважає, що провайдерам і правовласникам слід виробити комплексний підхід, який би врахував і загальну ситуацію війни, і регіональні особливості роботи.

Фото: Matt Clark/Flickr

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1046
Читайте також
20.05.2022 14:00
Наталія Данькова
«Детектор медіа»
992
25.03.2022 17:00
Наталія Данькова
«Детектор медіа»
1 838
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду