«Нікудишня країна, нещасні українці й сотні особистостей Зеленського». Російська дезінформація у 2023 році
«Нікудишня країна, нещасні українці й сотні особистостей Зеленського». Російська дезінформація у 2023 році
Добігає кінця другий рік повномасштабного вторгнення — рік випробування нашої стійкості та єдності вже на довгій дистанції. «Детектор медіа» підбиває підсумки медіароку-2023 традиційними оглядами ключових подій і тенденцій у світі медіа. Пригадати, що було на порядку денному наприкінці 2022-го, можна за цим тегом. А тексти про цей рік читайте за тегом «#Підсумки року 2023». Раніше ми вже підбивали підсумки 2023-го й оглядали тенденції 2024-го на ринку платного телебачення. Нині — виокремили основні теми, меседжі, вкиди, фейки й маніпуляції, які створював Кремль від 1 грудня 2022 року по 1 грудня 2023 року.
За кілька днів до повномасштабного вторгнення команда «Детектора медіа» фіксувала збільшення дезінформаційних вкидів в українському інформаційному просторі. Це було зумовлено, зокрема, зростанням кількості обстрілів України з боку Росії та звинувачення в цьому українських військ. Уже 24 лютого 2022 року команда Центру досліджень в реальному часі почала збирати та документувати хроніки російської пропаганди навколо повномасштабного наступу на Україну в проєкті #DisinfoChronicle. І продовжує документувати дотепер: від початку великої війни вдалося пояснити й проаналізувати 1799 фейків, 631 маніпуляцію, 594 меседжі та зробити 384 викриття. У цих повідомленнях ішлося про різні пропагандистські кампанії, шахрайські схеми та способи протистояти їм.
Оскільки одним з основних завдань проєкту є документування — у хроніці ми фіксуємо й спростування випадків, які знаходять наші колеги з різних українських фактчекінгових організацій. Це допомагає відтворити якнайповнішу картину трендів російської пропаганди щодо України.
У січні 2023 року аналітики й аналітикині запустили окремі рубрики в межах проєкту — «Новомова» й «Тактики пропаганди». У «Новомові» ми розповідаємо й розтлумачуємо терміни, які агітпроп використовує для спотворення дійсності. А «Тактики» були націлені на аналіз найпоширеніших тактик, технологій та інструментів, що використовували пропагандисти для поширення дезінформації. З часом ми почали робити регулярні тижневі огляди дезінформації: тут читайте останні. Потім ми підсилили хроніку «Конспірологічними теоріями», у яких пояснюємо, якими виправданнями послуговуються телеграм-аноніми для поширення неправдивої інформації.
Як результат, у дослідженні від Internews щодо споживання медіа у 2023 році йдеться, що 33 відсотки респондентів обізнані з конкретними сервісами для перевірки матеріалів на точність і правдивість. Серед них 7% використовують матеріали «Детектора медіа» (друге місце).
Методологія нашої роботи — ось тут. Також ознайомтеся з оглядом російської дезінформації за перші десять місяців війни.
«В Україні стає жити все нестерпніше»
Одним із найбільш розтиражованих повідомлень російської пропагандистської машини наприкінці 2022 та на початку 2023 року були повідомлення, покликані деморалізувати українців, переконуючи їх у «нездатності» України забезпечити людей гідними умовами життя. Відсутність електрики — одна з основних тем для спекуляцій Кремля в зимовий час. Це й не дивно, адже енергетичний терор Росія розпочала ще в жовтні 2022 року. А ближче до грудня Україна пережила перший блекаут у своїй історії. У країні запроваджували аварійні відімкнення електроенергії, спеціальні графіки погодинних ввімкнень, електрики працювали з поверненням світла в оселі. В українських містах відкривали Пункти незламності, які також зазнавали інформаційного тиску з боку росіян. Пропагандисти переконували, що Україна стає «непридатною для життя». Писали, що в Україні скоро нібито почнеться колапс через російські обстріли енергетичної інфраструктури, а кількість жертв через відсутність електроенергії «може бути більшою, ніж від ядерної зброї». Звісно, це виявилося не більш ніж інформаційним терором.
Одразу ж після появи Пунктів незламності Москва розпочала дезінформаційну кампанію проти них. Спочатку в анонімних телеграм-каналах писали, що пункти взагалі неефективні та ще й, мовляв, «провокують» окупантів завдавати удар, бо вони незахищені та в них багато людей. Згодом поширювали фейки, що в харківському пункті незламності загинули троє людей. Тоді як у київському пункті буцімто спалахнула пожежа через недбале ставлення працівників.
На тлі цього також стверджували, нібито Україна постачає електроенергію за кордон. Мовляв, причина блекаутів не в постійних російських обстрілах, а в корисливих діях українського керівництва, яке наживається на своїх громадянах. Також намагалися пересварити українців одне з одним: наприклад, поширювали повідомлення, що в Одесі нема світла, бо всю електроенергію «віддали Львову». Для нібито підтвердження цих тез використовували фото освітлених вулиць Львова й новини про відновлення роботи кінотеатрів. Одеса справді тривалий час потерпала від знеструмлення, але саме через масову атаку об’єктів критичної інфраструктури з боку росіян.
Автори сіяли паніку серед українців, аби дестабілізувати суспільство й викликати відчуття, що «нічого не зміниться». Як бачимо, змінилося, попри всі російські обстріли.
«Грішні, неканонічні та розкольники»
Російський агітпроп позиціює Українську православну церкву Московського патріархату (УПЦ МП) як єдино правильну й канонічну. Після того, як Православна церква України отримала право на автокефалію від Вселенського патріарха Варфоломія, російська пропаганда почала називати українців розкольниками. Мовляв, ця церква незаконна, а всі віряни, які її відвідують, — несправжні православні. Тема православної церкви в Україні загострилася після накладення на УПЦ МП санкцій Радою національної безпеки та оборони України, розірвання права оренди частини приміщень Києво-Печерської лаври та низки обшуків і кримінальних справ проти священників Московського патріархату. Уже 7 січня 2023 року Православна церква України вперше провела різдвяне богослужіння в Успенському соборі лаври. Тоді росіяни казали, що на літургії були нібито лише присутні військові та преса. А «прості віряни», мовляв, надалі продовжуватимуть відвідувати церкви Московського патріархату.
Кремлю не до вподоби, що ПЦУ позиціює себе як незалежну церкву (як і має бути), тож пропагандисти застосовували релігійну дезінформацію та вепонізували цю тему, щоб забезпечити УПЦ МП статус «найправильнішої» церкви з-поміж усіх. Москва не зважає, що не має права втручатися у справи іншої суверенної держави.
Аби підтвердити «неканонічність» інших церков, зокрема українських, російські пропагандисти поширювали фейки, що Україна — язичницька держава і що українське керівництво хоче знищити всі святині, адже президент Зеленський — начебто «завзятий сатаніст». За версією російського агітпропу, Православна церква України не відповідає релігійним канонам, бо її очільники нібито мріють канонізувати Степана Бандеру та навіть Джо Байдена. А зовсім недавно пропагандисти вкидали фейк, що вже канонізували й пса-сапера Патрона. Натомість українці буцімто не поважають інші релігії та бажають смерті всім вірянам-інакодумцям.
Москва вдавалася до конспірології, щоб показати, наскільки українці «грішать», коли відмовляються відвідувати УПЦ МП. Нібито на одному з головних храмів України «почорніли хрести» через богохульні дії українців, а над Києвом кружляли зграї темних птахів (інколи птахи літають, таке буває). Весняне водопілля в Києві пропагандисти теж називали карою Божою, однак це природне явище для міст, які стоять на берегах річок.
Так Росія намагається переконати споживачів пропаганди, що дії України суперечать релігійним канонам, тож варто мобілізуватися й зі зброєю рятувати «канонічну православну церкву». Понад те, це один із меседжів, за допомогою якого Росія виправдовує своє вторгнення в Україну.
«Неефективна зброя в руках українців»
Великий шар пропагандистських тверджень припав на знецінення західної зброї, якою допомагають Україні: нібито вона є поламаною, застарілою, списаною з обліку тощо. Також у повідомленнях натякали, що жодне озброєння нібито не зможе «побороти» російські аналоги. Агітпроп узагалі перебільшував «досягнення» російської армії, стверджуючи, що вона знищила неймовірну кількість зброї й техніки.
Наприклад, ми документували фейк, наче окупанти одним ударом ліквідували п’ять пускових установок Patriot. У Пентагоні пояснили, що внаслідок російської атаки на Україну у травні 2023 року систему Patriot пошкодили (а не знищили) та на той час уже відремонтували. Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявляв, що знищити Patriot «одним ударом неможливо», оскільки це дивізіон, який складається з командного пункту, радара, а також самих пускових установок (до восьми одиниць).
Пропагандисти також видавали знищення муляжу за реальний бойовий здобуток. Публікували фейкові світлини знищених танків. Зрештою, так росіяни прагнуть приховати свої невдачі на полі бою й переконати внутрішню аудиторію в постійних «перемогах». А українців — залякати й деморалізувати.
«“Країна 404” і її нікудишнє керівництво»
У 2023 році було чимало фейків, спрямованих на дискредитацію Володимира Зеленського: пропагандисти не просто знецінювали дії політика або, наприклад, насміхалися з нього під час міжнародних зустрічей, як ми це спостерігали у 2022 році. Вони використовували несправжні рекламні банери, обкладинки журналів, графіті, створювали окремі мультиплікаційні твори, розміщували обличчя Зеленського на різних товарах широкого вжитку (наприклад, на презервативах). За допомогою російського агітпропу Зеленський зміг постати в різноманітних ролях, зокрема: марнославною людиною, яка витрачає всі бюджетні кошти лише на себе; карателем-сатаністом, що нищить українське церковне надбання; особою з наркозалежністю; крадієм західних грошей; лялькою-маріонеткою, керованою Заходом; нелюдом, який кидає на фронт «усіх підряд» тощо.
До прикладу, ми документували кейс, нібито французька студія випустила мультсеріал «Ukraine Inc.» про те, як Зеленський «виряджає українців у м’ясорубку». Автори писали, буцімто мультфільм зображує «похмурі реалії» України. Мовляв, заради «підвищення власного рейтингу» та накопичення фінансового капіталу Зеленський на запит Заходу запускає «воєнну м’ясорубку» — виряджає українців на смерть.
Але не знайшлося жодних доказів, що мультсеріал випустила «французька студія». У мережі неможливо знайти згадку конкретної компанії, а новини про серіал поширювали лише в соцмережах російського сегмента. Самі епізоди «Ukraine Inc.» насичені штампами російської пропаганди. У мультику намагаються перекласти відповідальність за численні жертви серед цивільних з Росії на Україну та Захід.
Ми неодноразово аналізували фейки, які стосуються підробних графіті чи обкладинок іноземних журналів і газет або ж рекламних роликів. Так пропагандисти прагнуть показати, що їхню риторику (наприклад, що Зеленського ненавидить увесь світ) також повторюють на Заході.
Ми розповідали про численні приклади фейкового вуличного мистецтва й попкультури: нібито в Гаазі, столиці європейського правосуддя, створили графіті із зображенням Зеленського, який висить на шибениці; або ж про фейкову обкладинку буцімто британської газети The New European, де український президент сидить на колінах у Далай-лами; чи про несправжню обкладинку, де Зеленський ціпеніє перед Путіним та Ісусом.
Якщо протягом 2022 року російська пропаганда намагалася здебільшого підживлювати вже наявні наративи, то у 2023 році Кремль підготував нове «поняттєве» підґрунтя. Пропагандисти поширювали фейки про внутрішні чи зовнішні події для України. Наприклад, писали, що під час приїзду в Україну Джо Байден зустрівся із двійником Зеленського. Також росіяни залякували енергетичною та продовольчою кризою, до яких Росія докладала руку, розірвавши зернову угоду, підірвавши дамбу Каховського водосховища, мінуючи поля й обстрілюючи цивільні об’єкти інфраструктури.
Майже завжди Росія перекладала відповідальність за злочини й проблеми на Україну та Захід. Для російського пропагандиста Захід — це зграя ворогів диктатора Путіна, які «некомпетентно звинувачують» росіян у міжнародних інституціях. Наприклад, російський агітпроп називав «нікудишнім» і «заангажованим» рішення Міжнародного кримінального суду щодо ордера на арешт Путіна.
Будь-які намагання українського керівництва покращити добробут українців ставали мішенню для російських маніпуляцій. За період повномасштабного вторгнення Україна встигла стати кандидаткою в члени Євросоюзу, ратифікувати Стамбульську конвенцію із запобігання домашньому насильству. У 2023 році — 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі — українських посадовців запевнили, що Україна приєднається до Альянсу. Зараз же держава інтегрує європейські норми права, адаптує власні інституції під стандарти ЄС. Для жінок, їхніх дітей і трансгендерних осіб запровадили окремі вагони, причому це була низова ініціатива, а не нав’язана згори інструкція (все почалося з запиту користувачки соцмережі Х). А на початку березня 2023 року в український парламент внесли законопроєкт про цивільні партнерства, який у жовтні підтримали останні два профільні міністерства. Це далеко не вичерпний перелік перемог України, які були в об’єктиві російських пропагандистів. Як правило, їх намагалися дискредитувати та висміяти. Мовляв, як ця «країна 404» здатна чогось досягти?
Не обходилося й без спекулювання на злободенних темах і питанні боротьби з корупцією в Україні. Ця тема — частина системної дискредитації країни, її антикорупційної політики і євроінтеграційних намірів.
Бачимо, що у 2023 році російські пропагандисти точково реагували на все, що відбувається в Україні, — як хороше, так і погане росіяни інструменталізували. У кожному випадку такі повідомлення мали однакові цілі: поставити під сумнів існування України; заперечити функціонування держави протягом другого року повномасштабної війни; викликати у споживачів дезінформації когнітивний дисонанс і переконати їх, що насправді все «ще гірше», ніж здається.
Цікаво, коли споживачі пропаганди помітять, що ці прогнози ніяк не збуваються?
Стежте за підсайтом «Детектора медіа» #DisinfoChronicle, аби більше дізнаватися про спростовані й задокументовані російські фейки, маніпуляції й вкиди.
Колаж: «Детектор медіа»
