П’ятниця, 24 листопада 2023

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ». 

Я людина подкастів і дуже вболіваю за подкасти як медіа.  Моя історія з їх слуханням почалась у 2020-му. З того часу я ділю подкасти за інтересами, категоріями, авторами і навіть думаю про свою аудіопрограму.  Вчора пів дня шукала, як для цього можна залучити штучний інтелект. Усе через Біла Гейтса, засновника Microsoft, який прогнозує перехід на триденний робочий тиждень завдяки ШІ. Я не боюся, що ШІ забере в мене роботу, але він точно її змінить. І тут у багатьох із нас два варіанти: треба або адаптуватися, або працювати на випередження.

Дивіться, що ШІ може вже. Якщо ви пишете тексти, досліджуєте якусь тему, збираєте інформацію або, як я, пишете листи, дайте завдання ШІ перетворити ваш текст на подкаст — і ви почуєте оцей ефект «розмови в голові» у цікавій компанії двох ведучих, наприклад, чоловіка і жінки, які в діалозі розповідатимуть те, про що ви написали. Вони допомагатимуть одне одному розкривати вашу тему, ставитимуть запитання (і відповідатимуть на них), робитимуть припущення, висновки і  доволі правдоподібно дивуватимуться тому, що ж це відбувається довкола. Звичайно, місцями результати будуть доволі дивними і смішними (і це як запобіжник, що робота в мене буде, принаймні редакторська). Але сам факт, що пів року тому це здавалося неможливим, а сьогодні вже є, — мене дивує. На ваших очах до вашого тексту пишеться сценарій, добираються інтонації і синтезується мова. Ну диво ж… моє п’ятничне для вас зі світу медіа… Чи все ж таки крадіжка або й зовсім підігравання окупантам?.. Згадала, як на початку цього року ШІ наш Крим назвав російським. Сьогодні я перепитала в нього — пише, що «нє всьо так однозначно». Та невже?

І от у цей момент роздумів я тішуся  живим людям, Наталці Соколенко і Вадиму Міському, які у своєму подкасті «Медіуми» досі транслюють, що талант та інтелектуальна робота  все ще дорого коштують. До себе на розмову вони запросили Анну Тульєву, ведучу Національного відбору на «Дитяче Євробачення 2023», і поспілкувалися про підготовку до конкурсу: як діти готували свої виступи в умовах війни, знімали кліпи у підвалах і дякували захисникам за можливість співати на сцені.

Або згадую «Громадське» — медіа, яке транслює,  що справжній вибір завжди залишається за реальними людьми. І як написала моя колега Юлія Лавришин, «коли 10-річчя свого існування святкує медіакомпанія, народжена на Майдані та буквально вкинута ним у незапланований етер, навряд варто було б очікувати від неї банального корпоративу в ресторані. Ретроспектива буремної юності, спроба озирнутися й поглянути, чим і ким жили країна й саме медіа впродовж цього історичного 10-річчя, — так свій перший ювілей 21 листопада, у річницю Революції гідності, відзначило Громадське, або просто hro».

Фото: Максим Поліщук/«Детектор медіа»

Чи згадую «Еспресо» — телеканал, який також святкує на цьому тижні своє 10-річчя, а починав із неймовірного — прямої трансляції з Майдану у 2013-му. Почитайте, як Віталій Портников, Микола Княжицький, Мирослава Барчук, Богдан Буткевич і Сергій Руденко  згадують, як усе починалося, і діляться своїми унікальними й дуже теплими історіями. І залишу одразу як аргумент справжності і щирості наших дій посилання на текст Андрія Пилипенка «Майдан-3. Чому українські протестні рухи не дають спокою російській пропаганді». «Детектор медіа» розбирався, для чого і як темою Євромайдану та Революції гідності агітпроп намагається маніпулювати навіть зараз.

Залишу вам посилання й на текст Віталія Мороза «Донорських коштів для меді стало більше, але не все так просто». У ньому він ділиться своїми спостереженнями з однієї з дискусій під час Donbas Media Forum — про розвиток, якість журналістики на другий рік повномасштабного вторгнення і роль медійників у відновленні України. І тут, як у штучного інтелекту, створити щось дивне, (не)смішне чи «нє всьо так однозначно» і отримати на розвиток цього гроші — не вийде: «якщо медіа помічено у джинсі, лобіюванні інтересів груп — шанси на підтримку будуть мінімальними».

І про ще кілька шансів, які описала Наталка Данькова у своєму матеріалі «Нацрада і конкурс “Зеонбуду”: розподілили на трьох». Наталка пише пояснювальні тексти з тем, які не завжди зрозумілі для широкого усвідомлення. Цього разу — про конкуренцію телеканалів за ліцензію на мовлення, про переможців  та про канали, які Нацрада не підтримала.

США ставлять на Залужного, Росія — на пропаганду

«США приведуть до влади Залужного, щоб той заморозив війну», «Зеленський відчайдушно підкуповує республіканців, але ті торгуються»… Російська пропаганда продовжує писати трилери про протистояння Зеленського та Залужного, довільно переплітаючи при цьому американську й українську політику. Олександр С’єдін розібрав ключові пропагандистські  меседжі тижня, якими рясніли підконтрольні Москві телеграм-канали.

Камео Зіброва

Якщо ви не читаєте текстів, які публікує Лєна Чиченіна, — самі ж себе обкрадаєте. До нового огляду Лєни про Павла Зіброва і його кінокар’єру я приступила з очікуваннями стриманого, але дотепного тексту про унікальність артиста. Дочитавши ж його, окрім розуміння нового для себе слова «камео», довкола якого і побудований матеріал, я відкрила для себе і нового Зіброва. Навіщо автори фільмів та серіалів постійно пропонують йому ролі?

Наразі це все

Якщо ви не забуваєте дивитися нові випуски «Ньюспалму» , тоді залишаю вам посилання на наші соцмережі. У  фейсбуці, інстаграмі, телеграмі та на сайті «Детектор медіа» ви можете читати більше текстів наших авторів. Увесь зворотний зв'язок можете писати сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі.

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.

Фото: Максим Поліщук/«Детектор медіа»