Міністерство культури та інформаційної політики України повідомило про те, що відбувся медіатур будівництвом Музею Голодомору у складі Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років.

Серед цілей, які ставили організатори туру для журналістів, було бажання «показати, як музей функціонує зараз, яким музей буде та дати відповіді на актуальне питання: “Чому Музей Голодомору-геноциду важливий для України?”», — йдеться у повідомленні пресслужби МКІП.

Комітет з питань бюджету рекомендував Верховній Раді ухвалити за основу і в цілому законопроєкт №9437 щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік». Законопроєкт мав на меті виділити кошти з державного бюджету в сумі 573,9 млн гривень на завершення будівництва і введення в експлуатацію другої черги Національного музею Голодомору-геноциду, на платформі якого відбуватимуться основні офіційні заходи до 90-х роковин Голодомору 1932–1933 років. Цю суму не можна виділити на потреби армії, тому що її перерозподілили з іншої статті бюджету, яку профінансували донори. Міжнародну фіндопомогу — від МВФ або внески в бюджет від інших країн — не можна використовувати на армію або зброю, наголосили у МКІП.

У відомстві також нагадали, що у 2009 році була завершена тільки перша черга, якою є Зала пам’яті і вуличні меморіальні об’єкти. Будівництво, про яке йдеться і на яке зараз виділені кошти, — це лише завершення розпочатого 15 років тому проєкту. Як такого музейного простору, де були б представлені за допомогою музейних прийомів передумови, причини, механізм і наслідки вчинення геноциду, на сьогодні не існує, ним має стати друга черга.

Загальна площа будівлі другої черги — 15 тис кв. м. Новозбудований музей міститиме основну експозицію площею 3600 кв. м., простір для тимчасових виставок площею 1000 кв. м., обладнане музейне фондосховище, конференц-залу на 250 місць, бібліотеку, кінозал на 300 місць, освітні простори, сувенірну крамницю, унікальний ліфт у контексті інклюзивності та безбар'єрності. На сьогодні завершено роботу над художньою концепцією основної експозиції. 

Планується, що Музей Голодомору стане провідним музейним комплексом та науковим центром України, що розповідатиме про злочин геноциду — Голодомор 1932–1933 рр. — за допомогою сучасних музейних засобів у межах постійної експозиції.

Нагадаємо, на початку липня цього року «Детектор медіа» повідомляв, що Нідерланди визнали Голодомор геноцидом українського народу. Після початку повномасштабного вторгнення Росії це рішення торік ухвалили парламенти Бразилії, Ірландії, Молдови, Німеччини та Чехії, а вже цього року — парламенти Бельгії, Франції, Ісландії, Великої Британії, Словенії,  Словаччини та Хорватії. 

Крім того, Європейський парламент 15 грудня 2022-го підтримав резолюцію про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Водночас парламент Румунії визнав Голодомор злочином проти людства та українського народу, а парламент Австрії — «жахливим злочином».

Загалом станом на червень 2023 року Голодомор офіційно визнали геноцидом українського народу 32 країни світу.

24 липня цього року стало відомо, що Служба безпеки України відмовляється надати Музею Голодомору доступ до робочих матеріалів, які лягли в основу оприлюдненого у 2021 році дослідження про кількість жертв Голодомору 1932–1933 років. За словами працівників музею, це дослідження, яке звинуватили у фальсифікації та умисному завищенні числа жертв, проводила саме СБУ.

Фото: МКІП