Docudays UA-2023 оголосив п’ять фільмів центральної фестивальної програми «Образ майбутнього»
Docudays UA-2023 оголосив п’ять фільмів центральної фестивальної програми «Образ майбутнього»
Ювілейний Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA оголосив, які фільми ввійшли до центральної фестивальної програми «Образ майбутнього»:
«Відвідувачі» (Чехія, Норвегія, Словаччина, 2022) режисерки Вероніки Лішкової.
Молода антропологиня Зденка разом із чоловіком і трьома синами переїздять до Свальбарду в Норвегії, аби вивчати зміни в житті полярних регіонів. Вона отримала престижний дворічний грант на проведення масштабного дослідження впливу глобалізації на мешканців/-ок найпівнічнішого міста світу — Лонг’їра. Закохавшись у свою нову домівку, Зденка виявляє, що Арктика втрачає дещо більше, ніж айсберги та вічну мерзлоту. Проводячи інтерв’ю з мешканцями/-ками, вона розуміє, наскільки однорідною є маленька місцева спільнота, і виявляє конфлікти, приховані під поверхнею. Зденці залишається визначити, наскільки вона готова втручатися в життя місцевої спільноти, за якою першопочатково вона планувала лише спостерігати.
Стрічка здобула нагороду в номінації «Найкращий чеський фільм» на Міжнародному фестивалі документального кіно про права людини One World у 2023 році.
«Вбивство журналіста» (Данія, Чехія, США, 2022) режисера Метта Сарнецкі.
Молодого журналіста-розслідувача та його наречену жорстоко вбили у власному домі в Словаччині. Їхня смерть призвела до найбільших протестів у країні з часів повалення комунізму. В цій історії справа несподівано повернула на інше, коли інформант «злив» колегам убитого журналіста файл із таємною справою про вбивство. Заразом ішлося й про компʼютери та зашифровані переговори ймовірного замовника вбивства — бізнесмена, тісно повʼязаного з провладною партією країни. Прочісуючи ці зашифровані повідомлення, журналіст(к)и виявляють, що країну захопили корумповані олігархи, судді та правоохоронці. На них чекає притягнення до відповідальності.
Фільм відзначено багатьма нагородами: Приз глядацьких симпатій на Міжнародному фестивалі документального кіно про права людини One World (2023), Truth Award на Міжнародному фестивалі документального та короткометражного кіно Dokufest (2022), спеціальна відзнака на Цюрихському кінофестивалі (2022), Checkpoints Award на Бергенському міжнародному кінофестивалі (2022).
«Немає простого шляху додому» (Південний Судан, Кенія, ПАР, 2022) режисерки Акуол де Мабіор.
У Східній Африці Ребекку Ньянденґ де Мабіор знають як матір Південного Судану. Країна здобула незалежність 2011 року, і більшість своєї короткої історії перебуває в стані війни. Найбільший страх Ребекки — що її чоловік, Джон Ґаранґ, загинув марно разом з мільйонами громадян/-ок Південного Судану. Після років вигнання примарна мирна угода дає їй змогу зробити щось, аби полегшити долю своєї країни. Тим часом донька Ребекки, Акуол, намагається осягнути й прийняти південносуданську ідентичність, адже вона народилася й виросла в екзилі. Акуол вирішує простежити за життям своєї матері з-за об’єктива камери, силою приборкавши особисті страхи. У серці фільму «Немає простого шляху додому» лежить дискусія між поколіннями, що прагне примирити родину та країну. Акуол виявляє, що найглибше прагнення її матері — щоб її діти і діти співгромадян/-ок жили повноцінним життям удома, в Південному Судані. Але що означає називати Південний Судан домом?
Стрічка отримала глядацьку нагороду Panorama Берлінського кінофестивалю (2022, номінація), Viktor Award Міжнародного фестивалю документального кіно в Мюнхені (2022).
«Усі наші серця б’ються в ритмі зірок, що вибухають» (Швеція, 2022) режисерки Дженніфер Райнсфорд.
11 березня 2011 року в Японії стався найсильніший землетрус сучасності, а 30 хвилин потому північно-східне узбережжя країни поглинули темні хвилі цунамі, несучи автівки, будинки та людські життя у відкрите море.
У фільмі ми знайомимося з Ясу, який здійснив понад сотню занурень у пошуках зниклої дружини. Сачіко досі пише листи чоловікові, якого забрали хвилі. Сатоко — молода жінка, яка долає травму після катастрофи. По інший бік океану, на гавайському острові Кагоолаве, збирається група волонтерів/-ок, щоби прибрати пляжі від викинутих на берег океану уламків після японського цунамі.
Усіх їх об’єднують історії потойбічного життя.
Дебютний повнометражний фільм Дженніфер Райнсфорд запрошує глядачів/-ок до епічної подорожі — від погляду на життя на Землі з відкритого космосу до найменших мікроскопічних істот, аби побачити, як люди, тварини й природа зцілюються після травми. «Усі наші серця б’ються в ритмі зірок, що вибухають» розповідає історію про взаємозв’язок усіх живих організмів на планеті у формі кіноесею, підкріпленого науковими дослідженнями та доповненого неймовірним саундтреком Техо Теардо.
«Юний Платон» (Ірландія, Велика Британія, Франція, Бельгія, 2022) режисерів Неаси Ні Чіанайн та Деклана Мак-Ґрата.
Події споглядального документального фільму розгортаються після громадянського конфлікту в Ардойні — районі Белфаста, де робітничий клас поколіннями страждає через бідність, засилля наркотиків і зброї. Фільм змальовує мрію директора школи Кевіна Мак-Аревея та його відданої команди, що завзято працюють задля майбутнього, показуючи, як критичне мислення та дбайливий пастор можуть заохотити дітей і дати їм мужність визирнути за рамки та обмеження своєї спільноти. Ми бачимо, як філософія спонукає їх ставити запитання про міфи війни та насильства — подекуди всупереч наративам, нав’язаним батьками, ровесниками/-цями та певною соціально-економічною групою.
Фільм уже здобув чималий фестивальний успіх, зокрема був відзначений «Особливою згадкою журі» на Міжнародному фестивалі документального кіно TDF у Салоніках (2022), Призом Нижньої Сілезії фестивалю Millennium Docs Against Gravity (2022), Гран-прі банку Millenium на фестивалі Millennium Docs Against Gravity (2022), Призом за соціальний вплив кінофестивалю у Ґрінвічі (2022). Стрічку також назвали «Найкращим фільмом» Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини One World (2022), «Найкращим фільмом про права людини» Дублінського міжнародного кінофестивалю (2022) та «Вибором програмних директорів» Південноафриканського міжнародного фестивалю документального кіно Encounters. Крім цього, картину нагородили призом DocEdge від Documentary Edge Festival (2022) та Призом Джорджа Моррісона як «Найкращий документальний повний метр кіно і телебачення Ірландії» (2022).
Нагадаємо, раніше «Детектор медіа» повідомляв про те, що Docudays UA оголосив набір волонтерів, який триватиме до 21 травня.
Також Docudays UA-2023 оголосив склад журі міжнародного конкурсу документальних стрічок DOCU/СВІТ, конкурсних програм DOCU/УКРАЇНА та DOCU/КОРОТКО, а також журі, яке визначить фільм, що отримає Спеціальний приз RIGHTS NOW!.
В основі візуального рішення цьогорічного фестивалю — мінімалістичний дизайн. Docudays UA-2023 буде присвячений дослідженню образу майбутнього.
До конкурсної програми DOCU/Україна цього року ввійшли п'ять фільмів.
У конкурсній програмі DOCU/КОРОТКО братимуть участь 10 фільмів з України та інших європейських країн.
У позаконкурсній програмі DOCU/ART — три документальних фільми.
З 3 по 7 червня у межах 20-го Docudays UA відбудеться низка подій правозахисної програми RIGHTS NOW!.
7 червня о 14:00 відбудеться обговорення «Як фільми наближають перемогу? Досвід Civil Pitch». Документаліст(к)и обговорять, чи працює документальне кіно як інструмент змін — громадської думки, політик, наративів — усередині українського суспільства та у світі.
Також ми писали про те, які події заплановані в межах цьогорічної програми DOCU/PRO.
Пресслужба 20-го Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA оголосила оновлений склад програмного департаменту.
24 травня об 11:00 відбудеться онлайн-пресконференція, присвячена 20-му Docudays UA.
Попередній, 19-й, Docudays UA відбувся в листопаді 2022 року на Львівщині. Фестиваль розпочався у Львові й побував у 22 областях України та вперше — за кордоном. Загалом він тривав до 30 грудня.
У березні 2022-го команда Docudays UA ініціювала створення об'єднаної бази відео- та аудіосвідчень воєнного часу «Архів війни». Збирають матеріали, які фіксують злочини, скоєні російською армією на території України з 24 лютого 2022 року, і те, як вони вплинули на життя та побут українців.
Фото: Docudays UA