У Верховній Раді пропонують звернутися до Кабінету міністрів з пропозицією розірвати договір оренди з Українською православною церквою Московського патріархату на комплекс споруд Почаївської Успенської лаври.

Відповідний проєкт постанови №9179 зареєстрували в парламенті 3 квітня, повідомляється на сайті ВР.

Його подали 30 депутатів від різних фракцій і груп — зокрема від «Слуги народу», «Голосу», «Європейської солідарності» і групи «За майбутнє».

Наразі текст документа на сайті Ради відсутній.

29 березня Православна церква України оголосила про створення релігійної організації «Почаївська Свято-Успенська Лавра Тернопільської єпархії ПЦУ». Раніше про своє бажання мати доступ до монастиря заявляла Українська греко-католицька церква, зокрема її предстоятель Святослав (Шевчук).

Почаївська Успенська лавра — це православний чоловічий монастир у Почаєві Тернопільської області зі статусом лаври. Монастир перебуває в оренді УПЦ МП, договір про оренду уклали у 2003 році на 49 років.

До комплексу Почаївської лаври входять 18 споруд, шість із них перебувають на балансі Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника.

Перші письмові згадки про православний чоловічий монастир у Почаєві відомі з 16-го століття. Монастир належав до православної Київської митрополії в складі Константинопольського патріархату.

У 1713 році монастир прийняв унію з Римом, після чого протягом століття, як і весь правобережний регіон, належав до Руської унійної (греко-католицької) церкви. Саме в цей період на кошти мецената Миколи Василя Потоцького побудували головний Святоуспенський храм монастиря у стилі українського бароко, підземний храм з мощами святих та монаші келії. Тоді ж у монастирі відкрили велику друкарню, що перетворило Почаїв на один з головних культурних центрів Правобережжя.

У 1830-х роках Російська імперія ліквідувала унійну церкву на Правобережжі, а Почаївський монастир передала Російській православній церкві. Після цього обитель отримала статус лаври і стала одним з головних форпостів російської церкви на західному кордоні імперії, а на її території побудували ще декілька храмів у російському стилі.

У міжвоєнний час у складі Польщі лавра належала до автокефальної Польської православної церкви (проголошеної правонаступницею давньої Київської митрополії), а в радянські часи її повернули у користування Російській православній церкві. З 1990-го монастир належить до Української православної церкви Московського патріархату.

9 грудня 2022 року Служба безпеки України оголосила про підозру ректору Почаївської духовної семінарії УПЦ МП за те, що той публікував дописи з російськими пропагандистськими наративами через анонімний профіль у фейсбуці. 9 січня суд оштрафував ректора семінарії на 8500 грн за розпалювання ворожнечі. Сам ректор визнав свою провину в суді, однак у вироку не вказали, яким саме був текст цього допису.

Відзначимо, 30 березня Кабінет міністрів визнав нечинним розпорядження від 2013 року про передачу майна Києво-Печерської лаври в безоплатне користування Українській православній церкві Московського патріархату і повернув Лавру в управління державі.

Ще 29 березня Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» розірвав договір від 2013 року про безоплатне користування культовими будівлями та іншим майном на території заповідника, що є власністю держави. Ченці й служителі УПЦ МП до 29 березня повинні були покинути усі приміщення Києво-Печерської лаври, утім вони відмовилися це робити, а сама УПЦ МП заявила, що юридичних підстав на виселення немає. Комісію Міністерства культури з передачі майна не пустили в приміщення Києво-Печерської Лаври. 

30 березня представники УПЦ МП провели у Лаврі богослужіння, яке транслювалося у прямому етері у соцмережах. При цьому митрополит УПЦ МП Павло поводив себе агресивно і погрожував побити палицею журналіста, а священник УПЦ МП на території Лаври штовхнув журналістку Суспільного, коли вона намагалася поставити запитання митрополиту Павлу, та зірвав кріплення на камері оператора.  

Поліція Києва розпочала кримінальне провадження за фактом перешкоджання журналістській діяльності та вже вручила підозру священнослужителю УПЦ МП, який пошкодив техніку знімальної групи ЗМІ на території Києво-Печерської лаври.

Відзначимо, Українська православна церква (Московського патріархату) є самоврядною частиною Російської православної церкви. Очільник РПЦ патріарх Кирил усіляко підтримує російську військову агресію проти України, зокрема у березні 2022-го він де-факто благословив військових армії РФ на війну проти України. Після надання у 2019 році автокефалії Київській митрополії у складі Константинопольського патріархату Вселенський патріарх Варфоломій заявив, що з канонічної точки зору УПЦ МП в Україні більше не існує, а очільника УПЦ МП Онуфрія не вважають «митрополитом Київським».

З листопада 2022-го СБУ проводила багато обшуків на об’єктах УПЦ МП по всій Україні. Правоохоронці виявляли чимало матеріалів антиукраїнського спрямування, а також документи, які підтверджують наявність російського громадянства у представників церкви. Зокрема, слідчі знайшли в єпархіях російські паспорти, георгіївські стрічки, символіку забороненої партії «ОПЗЖ» і «методички» патріарха РПЦ Кирила щодо поширення ворожої пропаганди через вірян, у Харкові виявили прокремлівську літературу, готівку і російські військові сухпайки, а на Буковині — директиви з Москви та відзнаки за окупацію Криму.