«Ситуація з “Довженко-Центром” — це плювок в обличчя». Стенограма засідання парламентського комітету

«Ситуація з “Довженко-Центром” — це плювок в обличчя». Стенограма засідання парламентського комітету

17 Листопада 2022
4196
17 Листопада 2022
15:00

«Ситуація з “Довженко-Центром” — це плювок в обличчя». Стенограма засідання парламентського комітету

4196
Народні депутати вважають дії Держкіно знущанням над міністерством культури, комітетом, громадськістю і визвольною боротьбою українського народу.
«Ситуація з “Довженко-Центром” — це плювок в обличчя». Стенограма засідання парламентського комітету
«Ситуація з “Довженко-Центром” — це плювок в обличчя». Стенограма засідання парламентського комітету

Комітет гуманітарної та інформаційної політики на черговому засіданні, що відбулося 15 листопада, вдруге розглянув питання реорганізації «Довженко-Центру» й ситуацію, яка склалася після цього скандального наказу Держкіно. Народних депутатів стривожили акції протесту біля «Довженко-Центру». Раніше комітет уже рекомендував керівництву Держкіно скасувати наказ про реорганізацію «Довженко-Центру». 15 листопада члени комітету повторили цю пораду.  

Комітет вирішив якнайшвидше провести слухання, на яких розглянути питання про збереження і розвиток «Довженко-Центру». Також члени комітету вирішили, що необхідно ініціювати повернення Держкіно до Мінкульту, взяти до уваги план виходу з кризи, запропонований міністром культури, розробити концепцію розвитку «Довженко-Центру» спільно Мінкультом і Держкіно. Крім того, комітет звернеться до Кабміну з проханням розглянути питання відповідності Марини Кудерчук посаді голови Держкіно.

За кілька годин після засідання комітету Державне агентство з питань кіно повідомило, що призупиняє дію наказу про реорганізацію «Національного центру Олександра Довженка» до завершення повного аудиту й обрання нового керівника.

Голова комітету Микита Потураєв сказав, що Держкіно на засіданні комітету представляє перша заступниця голови Юлія Шевчук. Відсутність Марини Кудерчук обурила народних депутатів.

«Детектор медіа» публікує стенограму обговорення цього питання на засіданні комітету.

Микита Потураєв: Комітет уже розглядав це питання. Але ситуація не покращилося. Вже дійшло до пікетування установи. Прошу до слова першу заступницю голови Держкіно Юлію Шевчук.

Володимир Вятрович: Те, що не прийшла Кудерчук, я вважаю виявом зневаги до народних депутатів.

Микита Потураєв: Володимир Михайлович, я наразі не маю відповіді на твоє справедливе обурення. Але у нас там пікетують установу, у нас ситуація зовсім неприйнятна. Тому я пропоную почати працювати з тими, хто прийшов.

Володимир Вятрович: Однозначно! Я за те ж. Але вважаю, що це є підставою звертатися до Міністерства культури щодо відставки пані Марини як людини, яка спричинила цю ситуацію. Це ж вона її спровокувала.

Микита Потураєв: Давайте послухаємо і тоді будемо вирішувати. Пані Юліє Шевчук, вам слово.

Юлія Шевчук: Вітаю, шановні народні депутати, вітаю, учасники. З приводу відсутності Марини Миколаївні (Кудерчук. — «ДМ») хотіла б зазначити, що, на превеликий жаль, у неї сформований графік був заздалегідь, вона зараз має іншу нараду, де їй необхідно бути.

Володимир Вятрович: Я перепрошую, у депутатів теж графіки! Що це за пояснення! Я зараз просто з Праги включаюся.

Микита Потураєв: Володимире, пані Юлія ж не відповідає за пані Марину. Давайте послухаємо. Не будемо перекладати своє незадоволення на людей, які чесно прийшли з нами працювати.

Юлія Шевчук: З приводу центру. Ми, коли отримали його до сфери свого управління, підписали всі документи. Звісно, ми вийшли на перевірку до «Довженко-Центру», щоби встановити картинку, що там робиться, яким чином існує підприємство. Зробивши перевірку, ми побачили низку недоліків. Провести повний аналіз роботи центру було достатньо складно, тому що не всі документи центр надавав для перевірки. Більшу частину інформації для перевірки ми брали з відкритих джерел: сайта «Прозорро», де публікуються всі закупівлі. З того, що ми отримали, ми побачили, що в центрі з порушенням норм постійно проводиться переоцінка. Мети, звітів щодо таких переоцінок ми не побачили, на постійні запити до центру інформація не надавалася. Побачивши цю низку проблем, ми вирішили призначити тимчасового виконувача обов’язків, який матиме юридичну освіту, фінансовий досвід роботи, щоб налагодити цей перелік питань, впорядкувати фінансово-економічну і юридичну роботу центру. І за цей час ми проводимо конкурс на посаду керівника центру. І вже новообраний керівник центру приходить і далі працює з підприємством і колективом. І він має вже реальну картинку, на що потрібно звертати увагу. 2019 року центру передали «Укранімафільм». Але з того часу в центрі не створено жодного структурного підрозділу з цього приводу, не визначено жодної відповідальної за це людини. Більше того, провівши аналіз одного з ліцензійних договорів використання анімаційних фільмів, ми побачили, що з 2019 року центр отримував дохід від продажу прав. Перерахування державі, як власнику прав, за результатами цього договору не було. А сума там чималенька, близько мільйона гривень. Тому є низка фінансових і юридичних проблем, які потрібно впорядкувати в центрі. Ось на цьому ґрунтувалися наші рішення з приводу зміни виконувача обов’язків керівника. Більш того, ми сподіваємося, що коли ми оголосимо конкурс, пані Олена Гончарук візьме в ньому участь. Час відсторонення її від обов’язків вона може використати і нормально, якісно підготуватися до участі в конкурсі.

Микита Потураєв: Дякую, пані Юліє. Пані Гончарук має бути з нами. Якщо ні, то я просив би зараз пана Дениса Іванова (продюсер, кінодистриб'ютор, член Європейської кіноакадемії. — «ДМ»).

Денис Іванов: Дуже дякую, що організували це засідання. Нам потрібно, мабуть, збиратися не тільки Комітетом з питань культури, а Комітетом з питань безпеки і Комітетом з корупції. Тому що ситуація реально виглядає як загроза національній безпеці. Я спробую пояснити. Держкіно, незаважаючи на те, що розповідає, що треба навести лад, затіяло реорганізацію центру. Якщо ви пам’ятаєте, ви проголосували, щоб скасувати наказ, було звернення до Кабінету міністрів. 25 тисяч підписів поставили небайдужі громадяни під петицією, щоб скасувати наказ про реорганізацію центру. Майже всі кінематографічні організації, Європейська кіноакадемія, світові структури надіслали свої звернення проти реорганізації. В результаті замість скасування цього ганебного наказу Держкіно призначає в.о., яка не має жодного стосунку до кінематографу, яка є директоркою кінологічного центру і практикуючою гіпнотизеркою. Це все, що треба знати про фаховість цієї людини. І після того, як була призначена ця в.о., її немає в реєстрах, наказу про реорганізацію немає в реєстрах. Це незаконні дії. Спробували завести цю в.о., яка не була  зареєстрована, до центру Довженка. Колектив центру опирався цьому, тому що у них є всі права, вони виконують свій професійний обов’язок — захищають спадщину від знищення і розпорошення. І наступного дня приїхали СБУ, прокуратура, поліція і почали проводити слідчі дії. Закінчилися ці слідчі дії тим, що була вкрадена печатка центру. Все це вже вийшло за рамки бульбашки кіноспільноти. Тому що про це почали говорити відомі військові, у нас багато людей культури на фронті. Про це почали говорити представники відомих волонтерських організацій, і кожне друге інтерв’ю, яке дається зараз українськими кіноматографістами закордонним медіа, починається з питання: «А що у вас з центром Довженка?» Ми зганьбилися на весь світ. І зараз у кіноспільноти у різних кіноорганізацій є певний пакет вимог. Перша вимога — скасувати наказ. Призначити Олену Гончарук, яка була обрана на чесному конкурсі. І зробити центр Довженка національним фондом фільмів, усунувши всі перешкоди для того, щоб він став реально національним фондом, як це записано в законі про кінематографію.

Друга вимога — негайна відставка керівництва Держкіно, яке довело до ситуації, яка реально загрожує нашій безпеці. У 1968 році, коли закривали сінематеку у Франції, все закінчилося барикадами на вулицях. І Шарль де Голль пішов у відставку. На жаль, у нас ситуація не як у Франції у 1968 році. У Франції не було на той час війни, і Франція була на економічному підйомі, а не в кризі. Тому керівництво Держкіно має піти у відставку.

І третій пункт. Нам треба виробити дорожню карту з кіноспільнотою, з відповідальними органами, щоб провести чесний конкурс на посаду керівника Держкіно. І не пропустити момент, коли ми маємо змінити Раду з підтримки кінематографії при Держкіно, яка теж по суті є рейдерами. Друзі, ми звертаємося до вас не тільки як до народних депутатів, щоб ви були громовідводом, зробили якусь заяву і все. Нам реально потрібна дієва підтримка, щоб виконати всі ці вимоги і нарешті навести лад в кінематографі.

Микита Потураєв: Слово має міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Олександр Ткаченко: Дякую. Ми щойно зустрічалися з керівництвом Держкіно і Оленою Гончарук. Вчора я провів перемовини, хоча Держкіно вже не належить до відання міністерства. Тим  не менш ми вирішили промодерувати цей процес і затвердити певний план дій, щоб можна було рухатися далі в цивілізованому руслі. Тому що ситуація, яка виникла, не личить нам усім під час війни. Ми дійшли згоди. По-перше, зупинити реорганізацію у такий спосіб, який відбувається зараз. Фонди музею залишити в тому статусі, який є зараз — як цілісний майновий комплекс. Призначити прозорий конкурс на директора «Довженко-«ентру», оскільки було змінено його статус. Звернутись до Держаудиту щодо проведення повноцінного аудиту «Довженко-Центру». Розпочати процес надання статусу «національного» «Довженко-Центру» де-юре (не лише в назві, а по суті), що має убезпечити використання його майна не за призначенням. Вирішити питання реорганізації державного підприємства в державну організацію, що дозволить центру працювати за профілем як музей та архів. Створити міжвідомчу робочу групу для експертної оцінки музейних цінностей центру. Це напрацьований план дій, узгоджений з усіма сторонами. Подальші кроки щодо того, що щойно озвучив Денис (Іванов – ДМ.), та інші питання ми не обговорювали. Але думаю, що Держкіно зможе вирішити питання, в тому числі і щодо призначення нинішньої в.о. «Довженко-Центру». Дякую.

Микита Потураєв: Я правильно розумію, що не йде мова про розчленування «Довженко-Центру», а навпаки — про підтвердження його статусу як музею і національного архіву і позбавлення його невластивої, так би мовити, комерційної функції?

Прошу до слова Анатолія Хромова. Нагадаю, пан Анатолій очолює Державну архівну службу України. Як ви оцінюєте ситуацію з точки зору саме архівної справи?

Анатолій Хромов: Дякую, пане Микито, дякую, шановні народні депутати. Скажу коротко. Ми не втручаємося в організаційну й іншу ситуацію з «Довженко-Центром». Тому що це не належить до сфери управління Державної архівної служби. Ми вважаємо, що є позиція і «Довженко-Центру», і Держкіно, і Міністерства культури, про це у нас була спільна нарада в Мін’юсті і під головуванням міністра Кабінету міністрів. Державна архівна служба готова допомогти надати своїх кандидатів, щоб офіційно визначити фільмову колекцію «Довженко-Центру» як складову Національного архівного фонду України (НАФ). Це, крім нашого профільного закону, додатково захистить, а також покращить облік цієї колекції.

Єдине, що нам стало останнім часом публічно відомо: колишній керівник говорив, що в «Довженко-Центрі» вже проводилася експертиза плівок, і було якесь рішення про включення його до НАФ, але ми не володіємо цією інформацією, тому що включення цих плівок до НАФ наш архівом не погоджував, не розглядав і не подавав. І звіти про належність цих плівок до НАФ, як передбачає архівне законодавство, теж не надавали. Якщо є якісь рішення у «Довженко-Центрі», якщо проводилася експертиза, це може пришвидшити внесення цих плівок до НАФ. І ми зараз готуємо листа-звернення до Держкіно і «Довженко-Центру», щоб вони надали нам на розгляд результати експертизи, і тоді центральний державний аудіовізуальний і електронний архів, який є правонаступником нашого кіноархіву, може офіційно затвердити внесення цих плівок до НАФ.

Микита Потураєв: Дякую. Чтворення робочої групи, про яке говорив пан Олександр Ткаченко, міністр культури й інформаційної політики, є доречним,  і вам треба виконати свою частину, яку не закрив «Довженко-Центр». Тобто офіційного дооформлення цієї колекції не було. І це якраз треба зробити в рамках цього процесу. Так?

Анатолій Хромов: Так, пане Микито. Тому що ми говоримо про кіноархів «Довженко-Центру» як НАФ, але це є де-факто, але не де-юре. Тому що їхня архівна складова, відповідно до нашого законодавства, такою поки що не визнана. Але це можна зробити, і ми, якщо на те є воля «Довженко-Центру», готові, і вже надали своїх представників-архівістів, щоб вони допомогли.

Микита Потураєв: Пані Людмило Горделадзе, директорка кінотеатру «Жовтень», я бачу вашу руку, але хвилиночку. Хотів би зараз дати слово пані Катерині Чуєвій – заступниці міністра культури та інформаційної політики. Пані Катерино, фактично до вас, як до фахівчині в музейній справі, моє питання. Архівний аспект ми зараз розібрали. Як щодо збереження і розвитку музейного компоненту «Довженко-Центру»?

Катерина Чуєва: Дякую, пане Микито, дякую, колеги за можливість висловитися. Власне доповню те, що говорили пан міністр і пан Анатолій Хромов. Справа в тому, що де-факто і де-юре нинішня цілісна колекція «Довженко-Центру» визнається культурними цінностями відповідно до чинного законодавства. І вже сама належність цієї колекції державному підприємству визначає приналежність її до державного музейного фонду. Оскільки є внутрішній облік колекції, в цьому сенсі музейний облік дещо відрізняється від обліку національного архівного фонду, у нас відрізняються процедури. Але менше з тим, у нас ця колекція розглядається як цілісна. І так само в нашому профільному законі про музеї і музейну справу зазначено, що документи Національного архівного фонду можуть зберігатися в музеях. Але їх облік здійснюється відповідно до профільного закону про Національний архівний фонд. Тому на сьогодні немає сумнівів в тому, що колекція «Довженко-Центру» є частиною державного музейного фонду. Вона повинна відповідно обліковуватися. Додатковим правомірним захистом для цієї колекції є те, що, як нам відомо з документів, які ми запитували в «Довженко-Центрі», створено структурний підрозділ «Музей кіно». По суті це захисний статус для цієї колекції, і це мають враховувати усі органи при прийнятті рішень щодо реорганізації, ліквідації тощо. Міністерство культури організовало зміни до постанови Кабінету Міністрів №1766, де є перелік музеїв, які є структурними підрозділами інших організацій. І до цього переліку мають ввійти не тільки «Музей кіно» «Довженко-Центру», а також і Мистецький арсенал, і низка інших, які є в підпорядкуванні і не є самостійними юридичними особами. Крім того, сама будівля, де розташований «Довженко-Центр», має значення. Попри те, що це доволі пізня споруда, це єдина будівля, яка залишилася від кінокопіювальної фабрики, що є яскравою сторінкою історії кіно. Тому можливо підняти питання про внесення її на облік як пам’ятки науки і техніки. Цьому має передувати рішення про надання щойно виявленого об’єкта культурної спадщини на рівні місцевого органу самоврядування, тобто зафіксоване підписом голови КМДА. Ця процедура можлива. На мій погляд, це доречно зробити.

Микита Потураєв: Дякую, пані Катерино. Це слушна пропозиція. Ми в комітеті тільки можемо її підтримати. Пані Людмило Горделадзе, я знову ж таки бачу вашу руку, але одну хвилиночку. До нас приєдналася пані Олена Гончарук, щоб ми підійшли як годиться, заслуховуючи всі сторони. Ми всі хочемо почути точку зору, і щодо пропозицій, які озвучені, пані Олени Гончарук.

(Олена Гончарук запитала, про що говорили на початку засіданні. Микита Потураєв коротко переповів – ДМ.).

Олена Гончарук: Я так розумію, що пан Олександр озвучив вже певну дорожню карту.

Олександр Ткаченко: Так, Олено, я озвучив те, про що ми домовлялися.

Олена Гончарук: Окей. Стосовно наказу. Я вважаю, що це перший пункт. І наказ про реорганізацію «Довженко-Центру» має бути скасований. Саме не зупинений, щоб не створювати бомби уповільненої дії, а скасований. Тоді ми можемо говорити далі про щось. Озвучувалася ініціатива щодо виокремлення «Укранімафільму», ми можемо про це говорити. Але це не має торкнутися структури Центру. Наказ про реорганізацію №100 має бути скасований.

Друге питання, — ми його, на жаль, не підняли на нашій зустрічі, — також є принциповим. Після того, як передається інституції із підпорядкування одного органу управління в інший, має бути підписаний статут. Держкіно досі не підписало наш статут. Ми скерували його їм повторно, внісши в нього деякі зміни. На початку передавання Держкіно наполягало, щоб із статуту були прибрані деякі повноваження трудового колективу. Оскільки внесення змін у статут відбулися без погодження з колективом, а це неправильно, згідно зі статутом, за колективом лишаються повноваження погоджувати зміни в статуті. Тобто нам для того, щоб нормально функціонувати, треба знати, згідно з яким статутом «Довженко-Центр» працює. Поки що, згідно з реєстрами, нашим органом управління є Міністерство культури та інформаційної політики. Тому сказати, що міністерство до нас зовсім не причетне, не можна. Практично ми лишаємося під міністерством. Тому має бути затверджено статут, «Довженко-Центр» має побачити, які зміни в цей статут вносить орган управління, і погодити його.

Ще одне питання, яке ми не підняли, і я би хотіла його зараз з’ясувати, — це наказ про звільнення мене з посади і призначення нової керівниці. Ситуація, яка склалася навколо цього призначення, обурлива, принизлива, скандальна. Якщо ми бачимо, що людину намагаються завести на робоче місце силою, це, вибачте, ненормально. Тому я би хотіла, щоб ми зараз цю річ унормували. Ми не можемо нормально ні комунікувати з партнерами, ні планувати свої дії. Ті колеги, які є тут, успішно працюють навіть під час війни. А коли є ще внутрішнє розхитування, то дуже важко. Тоді наступним етапом ми можемо переходити до розробки статусу «національний». Щодо перевірки: це не швидкий процес, але його треба пройти. На щастя, у нас є успішні кейси, коли це відбувалося. Щодо перевірки колекції: ми вважаємо, що це здорова ідея. Але є таке поняття, як звірення наявності. Ми би радили йти цим шляхом. Тому, якщо почитати наказ Державного агентства з питань кіно, мета експертної оцінки не зрозуміла. Думаю, що пан Анатолій це знає краще, ніж я. Але експертна оцінка проводиться з метою визначення цінності предметів і необхідності їх зберігання. Всі предмети, які потрапляли до «Довженко-Центру», до архівної чи музейної колекції, перед цим проходили розгляд експертних комісій, які діють при кожному з трьох відділів. Доцільність включення їх у колекцію кінематографу уже визначена. Для чого проводити ще раз експертну комісію, щоб визначити, чи справді ці предмети треба зберігати, чи ні? Які критерії будуть застосовуватися щодо доцільності зберігання певного предмету в цілісній колекції кінематографії? З нашої точки зору вони всі є важливими для історії кіно і дослідження кінематографу, як мистецтва. Тому пропозиція центру — провести звірення наявності. Але при цьому виконати ту частину підзвітності нашого Держархіву, яка має бути виконана, і надати йому ті звіти, які ми зобов’язані. Оскільки кожен музей і кожна колекція є предметом, що підпадає під архівне збереження в Державному архіві. Це мої загальні коментарі. Ідею з конкурсом я взагалі коментувати не хочу. Поки не будуть пройдені всі попередні етапи, конкурс тільки все заплутає. 

Микита Потураєв: Дякую.

Гео Лерос: Микита Русланович, можна мені слово?

Микита Потураєв: Так прошу.

Гео Лерос: Ні для кого не секрет, це ніби секрет Полішинеля, що цими питаннями займається керівник Офісу президента. Стосовно Держкіно і кадрових призначень. Від мене прохання — звернутися від комітету до Офісу президента і запросити пана Єрмака, або онлайн включити, щоб він міг прокоментувати цю ситуацію. Мені здається, що це було б доречно. Прошу поставити це питання на голосування, можливо, мої колеги його підтримають. Питання кіно для багатьох у комітеті болюче питання. І хотілося, щоб такого відверто рейдерського захоплення було менше в нашій країні, особливо після 24 лютого, коли, як здається нам усім, змінилися принципи і підходи до нашої країни. Тому прошу запросити на наступне засідання керівника Офісу президента.

Микита Потураєв: У мене є зауваження, фактично ж жодного стосунку не має керівник Офісу президента до керування «Довженко-Центром» чи Держкіно. 

Гео Лерос: До керування не має, але всі кадрові призначення йдуть через керівника Офісу президента. Тому, мені здається, можна поставити мою пропозицію на голосування.

Микита Потураєв: Гео Багратович, говорити можна скільки завгодно, але це факт, не доведений в суді або у тимчасовій слідчій комісії парламенту. Я підтримую, що можна запросити профільного заступника глави Офісу президента пана Дніпрова, який опікується питаннями культурної політики. Але запрошувати людей на підставі наших оцінок — це ненормально для парламенту. Ми ж не можемо перетворюватися на клуб конспірологів. А пана Дніпрова я вважаю, що треба запросити. Я взагалі вважаю, що треба зробити комітетські слухання щодо «Довженко-Центру». І я би їх не відкладав, там щонайменше непогано було б зробити тимчасову слідчу комісію. За результатами слухань можна піднімати кадрові питання. Бо рішенням комітету пропонувати когось зняти — це неправильно з точки зору компетенції.

Володимир Вятрович: Я категорично проти запрошувати заступника керівника Офісу президента. Це абсолютно не в компетенції Офісу президента займатися такими справами. Навіть, якщо є якісь підстави говорити про те, що сказав Гео, то запрошувати заступника глави ОПУ — це легітимізувати неправову ситуацію, коли структура в органах влади, яка не має жодних ані права, ані компетенції впливати на ситуацію, буде нам розповідати, що робиться в галузі кіно.

Микита Потураєв: А я ж на це намагався натякнути Гео Багратовичу. Дякую, Володимире Михайловичу, що ви сказали конкретніше те, що я не сказав.

Володимир Вятрович: А я радше був би радий прихилитися до першої пропозиції Гео Багратовича. Мені було б цікавіше послухати керівника Офісу президента, який, як слушно каже Гео Багратович, має причетність до цих процесів. Але коли ми говоримо про якогось чиновника, який тут геть ні до чого, то це просто відволікання уваги і заведення дискусії вбік.

Микита Потураєв: Запрошення Андрія Єрмака суперечить, Володимире Михайловичу, твоїм власним аргументам, чому тут не має бути Офісу президента, який до цього не має жодного стосунку. Давно обіцяв дати слово Людмилі Горделадзе.

Людмила Горделадзе: У мене питання до пана Ткаченка. Хочу, щоб ви повернулися до основного питання. Це все, що ви сказали, це заколисує громадськість. Скажіть, будь ласка, хто буде очолювати зараз, у цей перехідний період, «Довженко-Центр». І друге питання. На яке підприємство буде відкрито конкурс?

Олександр Ткаченко: Я не знав, що я складаю враження людини, яка може когось заколисати. Спочатку хотів відповісти на те, що говорила Олена Гончарук. Ми обговорювали питання не експертної оцінки, а перевірки наявності. Наше завдання на цьому етапі було знайти вирішення ситуації, яка склалася, і намітити план дій. Ми дійсно не обговорювали статут, але тим не менше сам факт, що ми обговорили перетворення підприємства, статусу національного, очевидно має передувати питанню затвердженню статуту. Ми не можемо втручатися в роботу «Довженко-Центру» і Держкіно, тим не менш виступили модераторами цього процесу. І конкурс, який має бути оголошено, має бути оголошено на наявне державне підприємство. Тому що процес реорганізації й аудиту займе певний час.

Людмила Горделадзе: А хто очолить зараз?

Олександр Ткаченко: Давайте запитаємо Держкіно!

Людмила Горделадзе: Ця людина, яку привели, вона може очолити? Це ваша думка?

Олександр Ткаченко: Пані Людмило, я не чарівник, я тільки вчуся.

Микита Потураєв: Давайте, почуємо відповідь Юлії Шевчук.

Микола Княжицький: Микито Руслановичу, я мушу бігти, і хотів також виступити. Вибачте.

Насправді ми тут говоримо про забудову, а не розвиток культури. Нам треба чесно говорити. Займайтеся собі забудовою і з’ясовуйте, хто що робив із будинком. Нам треба з’ясувати, що з інституцією. Якщо говорити про інституцію, то нам треба говорити з прем’єр-міністром, тому що Держкіно підпорядковується Кабінету Міністрів. І треба запрошувати не Офіс президента, а прем’єр-міністра. Коли забрали Держкіно з підпорядкування Мінкульту, я був проти цього. Бо Держкіно має бути частиною Мінкульту. Установа  («Довженко-Центр» – ДМ.) має бути цілісною, зберігати, оцифровувати і популяризувати нашу культуру. І це бачення має розробити міністр. Якщо ми будемо робити якесь рішення комітету, то треба передати Держкіно Мінкульту, і доручити міністру створити стратегію розвитку. А зараз треба зберегти статус і не знущатися над громадськістю. Залишити законно призначеного директора для виконання своїх обов’язків. І поки все працює, спокійно працювати далі. І тоді буде логічно. В іншому випадку ми трясемо повітря. Ми всі розуміємо, що відбувається. Замість фахової людини, яка виграла конкурс, ми призначаємо людину, до якої є питання в громадськості. І це цілком зрозуміло з її освіти, бекграунду та інших речей; може, це й прекрасна людина, я нічого проти неї не маю. Але коли призначають керівника, ця людина має мати відповідний досвід хоча б у тій сфері, в якій вона займається. А якщо ми знімаємо керівника, то повинні мати на це якісь причини. Тому треба в рішенні комітету сказати, що ми вимагаємо залишити статус-кво центру, передати Держкіно Мінкультури, напрацювати концепцію «Довженко-Центру» спільно з Мін’юстом і Державною службою архівів, бо це неправильно, коли є дві структури, які дублюють одна одну. І спокійно розвиватися.

Микита Потураєв: І чи правильно я розумію, що обов’язково треба додати пункт про скасування рішення Кабміну про передачу Держкіно з-під підпорядкування МКІП?

Микола Княжицький: Так.

Микита Потураєв: Прошу Юлію Шевчук, до вас були питання.

Юлія Шевчук: Спробую дуже коротко і дуже швидко проговорити. Ми не можемо призначити пані Олену, бо вона була переможцем конкурсу, оголошеного МКІПом, і там є певні строки на підписання контракту з переможцем конкурсного відбору, який на момент передачі підприємства Держкіно вже були пропущені. Тому ми маємо оголосити новий конкурсний добір, провести його за відкритою чесною правильною процедурою. Проєкт наказу про проведення конкурсного добору на фінальній стадії реєстрації в Мін’юсті. Щойно він буде зареєстрований, ми відразу розмістимо оголошення про проведення конкурсу. Тимчасовою виконувачкою обов’язків, не директоркою, на період до проведення конкурсного відбору залишиться пані Юлія Каждан. Пані Олена продовжує працювати в Центрі, її ніхто не звільняв. З неї лише зняли тимчасове виконання обов’язків керівника. І пані Олена спокійно може брати участь у майбутньому конкурсному доборі. Це те, що стосується конкурсу. І конкурс буде йти на посаду генерального директора ДП «Центр Довженка».

Володимир В’ятрович: Тобто попри всі протести і мітинги пані Юлія Каждан буде очолювати Центр. Прекрасно!

Юлія Шевчук: Вона є тимчасовою виконувачкою обов’язків, вона є юристом за фахом.

Володимир В’ятрович: Вона ще є кінологом і гіпнотизером за фахом. Це якесь знущання.

Софія Федина: Люди, давайте, не смішитися перед усією країною! Це просто дно і, чесно кажучи, цього не можна дозволяти. Це знущання над міністерством, над комітетом, над громадськістю і над нашою визвольною боротьбою. У нас є достатньо фахових людей, яких можна було долучити. В результаті долучили кінологиню і гіпнотизерку. Це плювок в обличчя всім людям. Мали б хоча елементарну совість!

Юлія Шевчук: Пані Каждан є юристом за фахом, будь-які уподобання не впливають на призначення.

Софія Федина: Поясніть це громадськості, якій ви плюнули в очі.

Микита Потураєв: Хочу зауважити, що така позиція Держкіно не сприяє врегулюванню цієї конфліктної ситуації. Павло Сушко, будь ласка.

Павло Сушко: Хочу поставити два запитання: чому не дослухалися рішення комітету (Рекомендація скасувати наказ про реорганізацію «Довженко-Центру» – ДМ.), чи ви плануєте співпрацювати з комітетом, чи ви самі по собі всі рішення приймаєте? Як ви після таких відповідей плануєте надалі співпрацювати з комітетом? Друге питання. Ми з ваших відповідей почули, що всі ви за кіно, за індустрію, спадщину тощо. То кіно – це не тільки Держкіно, це й кіноспільнота і всі люди, які працюють у цій сфері. То чому б вам рішення, які ви ухвалюєте, як ви вважаєте, на користь кіноспільноти, кіно, майбутнього, не обговорювати з людьми, які задіяні в цій сфері? І вже після обговорення ухвалювати рішення. Розумію, що не всі можуть бути задоволені. Але це і є демократія, коли більшість вирішує, і всі рухаються в цьому напрямку.

Юлія Шевчук: Перепрошую, може, я занадто емоційно висловилася з приводу тимчасової виконувачки обов’язків. Але ми виключно за співпрацю. Ті документи, які передбачають громадське обговорення за процедурою відповідно до законодавства, ми завжди виставляємо на обговорення. Ми звертаємося до громадської ради і публікуємо все це на нашому сайті. Ми відкриті до спілкування, не закриваємося. А з приводу наказу: ми його відкоригуємо, ми його не скасуємо, а внесемо зміни, виділяючи анімацію в окреме підприємство.

Володимир Вятрович: Тобто ви його не скасуєте? Ми говорили про погодження, і першим пунктом було скасування цього наказу. Ви його тільки відкоригуєте? То про що ми тут говоримо? Який компроміс? Яке порозуміння?

Юлія Шевчук: Ми викладемо наказ у новій редакції…

Володимир Вятрович: Пані Юліє, ви скасуєте наказ? Дайте відповідь на моє запитання. Не намагайтеся мене гіпнотизувати, щоб я перестав задавати це питання!

Микита Потураєв: Ми ж отримали чітку відповідь. Не скасовують.

Володимир Вятрович: Не скасовують. Зафіксували.

Микита Потураєв: Прошу, Сергій Тримбач.

Сергій Тримбач: Дякую! Остання репліка демонструє тоталітарні методи керівництва Держкіно: воно плювати хотіло на всіх. Ми вже не один раз це фіксували. Повна непрозорість. Це цінності, вибачте, однієї північної країни. Ми хочемо, щоб ці цінності в нас торжествували? Друге: хочу підтримати ідею пана Микити щодо комітетських слухань. І мова там має йти не тільки про «Довженко-Центр». Мова має йти про Держкіно. Дивіться: практично зупинена фінансова підтримка кінематографу. Йдеться і про воєнний, і повоєнний період, про співпрацю з західними, європейськими кінокомпаніями тощо. У когось є хоч якась віра в те, що нинішній склад керівництва здатний на якісь справжні реформаторські прогресивні ідеї щодо нових форм співпраці в Україні і за кордоном? Третє. Треба говорити і про архіви. Тому що архіви перебувають у нас у приниженому стані, і це ненормально. Думаю, це має стати предметом обговорення на слуханнях.

Микита Потураєв: Не можу більше нікому надати слово, немає часу. Зараз слово Олені Гончарук і переходимо до ухвалення рішення.

Олена Гончарук: Завтра до нас знову СБУ приведе пані Каждан. У мене питання. Ми маємо її пустити? Що нам із цим робити? Ми не погоджуємося. Пані Юлія Шевчук каже, що це тимчасова виконувачка обов’язків. Тимчасова виконувачка обов’язків і виконувачка обов’язків — це одне й те саме. Сюди приходить некомпетентна людина. Силовики вкрали у нас печатку, що не було передбачено при обшуку, і бухгалтерські документи. Маючи ці символи влади, вона зможе підписати будь-який документ. Держкіно намагається, як вони стверджують, у прозорий спосіб внести кардинальні зміни у статут «Довженко-Центру» і зареєструвати їх. Ми виконали доручення і спробували внести Каждан до державного реєстру: реєстратор відхилив реєстрацію. Тому зараз я поки  що залишаюся чинною виконувачкою обов’язків генерального директора «Довженко-Центру». Так що нам робити завтра? Знов зустрічати есбеушників і літнім людям пити валідол? Я би хотіла на це почути відповідь.

І ще одне. Конкурс не завершений. Немає в законі процедури, яка обнуляє конкурс, який відбувся, а результати його не були затверджені. Тобто конкурс усе ще відкритий. І у пана Ткаченка є можливість підписати контракт. Дякую.

Микита Потураєв: Пані Олено, на жаль, ми як парламентський комітет не можемо давати накази правоохоронцям. Тому на ваше перше питання у мене відповіді немає. Ми спробуємо зараз щось придумати. Микола Княжицький практично сформулював проєкт нашого рішення про повернення Держкіно в сферу управління Мінкульту. Будемо зараз це голосувати. Колеги, під стенограму всі чули пропозиції Миколи Княжицького, які я вважаю слушними в якості основи для нашого рішення? Прошу Павла Сушка і Володимира В’ятровича, якщо є пропозиції, додати. Перший пункт має бути про скасування наказу про реорганізацію «Довженко-Центру».

Микола Княжицький:  Краще перший пункт прописати так: «Виконати рішення комітету про скасування наказу». Далі залишити статус-кво, ініціювати повернення Держкіно до Мінкульту,  взяти до уваги план, запропонований міністром культури, де є багато слушних пунктів, розробити концепцію спільно з центром, Держкіно і Мінкультом про розвиток «Довженко-Центру».

І вибачте, звичайно, я не можу зрозуміти, до чого тут СБУ взагалі? Шановна пані, яку призначили, — нічого проти неї не маю, читав про неї, що вона знана кінологиня і психологиня. Може, вона ще, як у нас зараз заведено, резидент, чи буде викривати якусь шпигунську мережу? До чого тут взагалі СБУ? І порада для керівництва: треба подавати в суд щодо вилучення печатки і документів. Треба шукати адвокатів, будемо думати, як вам допомогти.

Володимир Вятрович: Ще одна пропозиція: зняти керівництво Держкіно, яке зараз провокує кризу. Ми маємо нагадати Держкіно, що ми як народні обранці є представниками роботодавців. Нам треба включити в рішення звернення до уряду щодо зняття голови Держкіно з посади, раз для неї якої не важлива думка ні комітету, ні громадськості.

Микита Потураєв: Володимир Михайлович, я вважаю, що таке рішення має прийматися тільки на підставі комітетських слухань. А не на підставі півторагодинного розгляду на комітеті. Павло Миколайович (Сушко – ДМ.), прошу, щоб ваш профільний підкомітет відпрацював рішення комітету редакційно.

Павло Сушко: Я поставив запитання пані Юлії: як взагалі Держкіно планує співпрацювати з профільним парламентським комітетом? Навіщо тоді підкомітет із питань кіно, може, його варто розформувати? Бо ми, чесно кажучи, виступаємо тут у ролі клоунів. Читаємо все з газет, потім купа бруду на нас виливається. То може давайте розформуємо підкомітет і будемо з інтернету дізнаватися, що відбувається в цій сфері.

Микита Потураєв: Володимире Михайловичу, сформулюй свою пропозицію до проєкту рішення.

Володимир Вятрович: Звернутися до Кабінету Міністрів із пропозицією звільнити керівництво Держкіно. Це в нашій компетенції.

Микита Потураєв: Я просив би секретаріат визначити дату комітетських слухань із питання збереження і розвитку «Довженко-Центру». Ці слухання мають відбутися найближчим часом, дату затвердимо на засіданні комітету 18 листопада.

Володимире Михайловичу, я не можу голосувати за таку пропозицію – відразу за звільнення.

Софія Федина: Пане Микито, давайте так: «Розглянути питання невідповідності керівництва Держкіно займаній посаді». Хоча я вважаю, що фактів достатньо.

Микита Потураєв: Тоді в редакції такій от прошу голосувати. Рішення прийнято одноголосно!

Фото: Максим Поліщук/«Детектор медіа»

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4196
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду